Ухвала

від 20.11.2012 по справі 2а/1270/5712/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Яковлев Д.О.

Суддя-доповідач - Карпушова О.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2012 року справа №2а/1270/5712/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Карпушової О.В.,

суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

25.07.2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» (надалі ТОВ «Віннер-Луганськ») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2012р. №0003922300 загальну суму 1 186,25грн. та №0004022300 на загальну суму 2552,50 грн., які були прийняті за наслідками документальної позапланової виїзної перевірки.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м. Луганську від 16 липня 2012 року № 0003922300 на загальну суму 1 186,25грн. та № 0004022300 на загальну суму 2 552,50 грн.

Суд першої інстанції виходив з того, що угода, укладена між позивачем та ТОВ «Лугапорт» не була у судовому порядку визнана недійсною. Податкові накладні, що виписані від ТОВ «Лугапорт» відповідають вимогам чинного законодавства і вирок суду відносно засновника ТОВ «Лугапорт» сам по собі не призвів до недійсності укладеної угоди з ТОВ «Віннер-Луганськ» та матеріалами справи підтверджено реальність виконання договору, а доводи відповідача не спростували ці факти.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18.09.2012 року, як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що згідно інформаційної бази ЦБД ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС у період з 19.03.2007 р. по 27.06.2007 р. директором та засновником ТОВ «Лугапорт» був ОСОБА_2, у період з 27.06.2007 р. по 12.05.2009 р. директором був ОСОБА_3, засновником підприємства ОСОБА_2, у період з 12.05.2009 р. по 30.01.2012 р. директор ОСОБА_4, засновник підприємства ОСОБА_2 Вироком Ленінського районного суду м. Луганська від 12.12.2011 р. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 2, 3 ст. 358 КК України. Отже, апелянт зазначив, що враховуючи вищевказаний вирок та порушення встановлені під час проведення перевірки висновки суду першої інстанції є не обґрунтованими.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, до суду не прибули, що, відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, не є перешкодою для судового розгляду. Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто у порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Віннер-Луганськ» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в ДПІ у Артемівському районі м. Луганська як платник податків з 07.04.2004 р. (т.2 а.с.129-131).

На підставі направлення ДПІ в Артемівському районі м. Луганська Луганської області ДПС від 08.06.2012 №267, відповідно до наказу ДПІ від 12.04.12 №170, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Віннер-Луганськ» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт», за результатами якої складено акт від 22.06.2012 за № 385/22-300/32899904 (т. 1 а.с.10-27).

Дану перевірку було проведено за наслідками отримання ДПІ інформації щодо винесення 12.12.2011 р. Ленінським районним судом м. Луганська вироку відносно ОСОБА_2, як засновника ТОВ «Лугапорт», якого визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 205, ч. 2, 3 ст. 358 КК України.

Згідно висновків зазначеного акта, перевіркою встановлені порушення ТОВ «Віннер-Луганськ»:

1) п.п. 7.4.1., 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого ТОВ «Віннер-Луганськ» занижено податок на додану вартість всього в сумі 3 422,00 грн., у т.ч.: за січень 2009 року у сумі 706,00 грн., лютий 2009 року у сумі 560,00 грн., березень 2009 року у сумі 523,00 грн., травень 2009 року в сумі 684,00 грн., червень 2009 року в сумі 312,00 грн., за липень 2009 року у сумі 637,00 грн.;

2) п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 4 278,00 грн., у т.ч.: за І квартал 2009 року на суму 2 236,00 грн., за І півріччя 2009 року на суму 3 481,00 грн., за 9 місяців 2009 року на суму 4 278,00 грн.

05.07.2012 року позивач надав на адресу відповідача, заперечення на акт перевірки від 22.06.2012 за № 385/22-300/32899904, в яких просив відмінити, вказаний акт (т.1 а.с.29-32).

10.07.2012 року заперечення ТОВ «Віннер-Луганськ» були розглянуті відповідачем та направлена відповідь № 7102/10/22-300, відповідно до якої, висновки акта перевірки від 22.06.2012 за № 385/22-300/32899904, були залишені без змін (том.1, а.с.33-35).

На підставі вказаного акту перевірки, з урахуванням ст.114 Податкового кодексу України, ДПІ були прийняти два податкових повідомлення-рішення від 16.07.2012 року №0003922300 та № 0004022300 на загальну суму 3738,75 грн.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

З метою здійснення податкового контролю контролюючі органи мають право проводити перевірки та звірки відповідно до норм Податкового кодексу України. Відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України податковий орган має право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 75.1.2. ст.75 Податкового Кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Судом першої інстанції вірно застосовано норми законів, що діяли на момент виникнення правопорушення.

Згідно з пп. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Системний аналіз пунктів 7.2, 7.4, 7.5 статті 7 Закону №168/97 дає суду підстави стверджувати, що податкова накладна, яка видається платником податку, що поставляє послуги, на вимогу їх отримувача є підставою для нарахування податкового кредиту останнього лише за умови здійснення самої господарської операції.

Згідно з підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97 платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за №233/2037, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, то відповідні документи не можуть вважатися первинними для цілей податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів, що передбачені для певного виду документа чинним законодавством.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З матеріалів справи вбачається що ТОВ «Віннер-Луганськ» укладено договір з ТОВ «Лугапорт» №32-08 від 01.11.2008 щодо постачання оригінальних запчастин на автомобілі. При цьому договір зі сторони ТОВ «Лугапорт» підписаний директором ОСОБА_5 (т. 1 а.с.42-43).

Виконання умов договору підтверджується наступними документами: видатковими накладними(т. 1 а.с.44-55), податковими накладними (т. 1 а.с.60-71, т. 2 а.с.192-193), які у період з 01.04.2009 по 31.04.2009 підписувались директором підприємства ОСОБА_5, у період з 01.05.2009 по 31.07.2009 підписувались директором підприємства ОСОБА_6, оплата товару, підтверджується копіями банківських виписок (том 2, а.с.56-67).

Факт реалізації та оплати товарно-матеріальних цінностей підтверджується: актами виконаних робіт, видатковими накладними, заказ-нарядами та фіскальними чеками, реєстрами кредитових платежів (т. 1 а.с.72-200, т. 2 а.с.1-55, 68-74, 194-210).

З огляду на вказане, приймаючи до уваги вищевстановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що реальність господарських операцій між позивачем та контрагентам підтверджено вищевказаними первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, що зобов'язання за договорами були виконані сторонами у повному обсязі. Наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ.

Колегія суддів також згодна з висновком суду першої інстанції, що вирок суду відносно засновника ТОВ «Лугапорт» сам по собі не призвів до недійсності укладеної угоди з ТОВ «Віннер-Луганськ», а матеріалами справи підтверджено реальність виконання договору, і доводи апелянта не спростували вірні висновки суду першої інстанції.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2012 року в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер-Луганськ» до Державної податкової інспекції в Артемівському районі м. Луганська Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.А. Василенко

М.М. Гімон