Постанова

від 05.10.2006 по справі 8/157

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/157

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 05.10.2006                                                                                           № 8/157

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - КрячкоК.Ю. – юрисконсульт, дов. №139/1 від 02.08.2006;

 від відповідача - ТкачукЛ.А. - директор;

КосачовЮ.Б. – представник, дов. б/н від 26.07.2006

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "БС Груп"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 21.06.2006

 у справі № 8/157 (Катрич В.С.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Вакан"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "БС Груп"

 про                                                  стягнення 58142,18 грн.

 Постанова прийнята 05.10.2006, оскільки в засіданні суду 26.09.2006 була оголошена перерва на підставі ст.ст. 77, 99 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2006 у справі №8/157 позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25 906 грн. боргу, 4 034,92 грн. пені, 737,32 грн. річних, 1 597,87 грн. збитків від інфляції, 322,76 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в іншій частині в позові відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач виконав роботи за серпень 2005 року на загальну суму 141 382,80 грн., що підтверджується наступними документами: актами №№ 1, 1-д, 2-д про приймання виконаних робіт за серпень 2005 року, довідкою про вартість виконаних підрядних  робіт за серпень 2005 року від 31.08.2005; за вересень 2005 року він виконав роботи по договору на загальну суму 84 523,20 грн., що підтверджується актами №№ 2, 3-д приймання виконаних робіт за вересень 2005 року, довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за вересень 2005 року від 30.09.2005; відповідач частково перерахував на рахунок позивача кошти за виконані роботи у розмірі 200 000 грн., що підтверджується витягами з особового рахунку від 02.08.2005 та від 30.09.2005; хоча позивач також наголошує на тому, що ним були виконані роботи на суму 23 086,80 грн., що підтверджується актами №№ 3, 4-д приймання виконаних робіт за листопад 2005 року з урахуванням актів № 5-д приймання виконаних робіт за листопад 2005 року та № 6-д за вересень 2005 року, однак, вказані акти приймання виконаних робіт не підписані та не засвідчені з боку відповідача; відповідно до п. 6.1.2 договору № 11-07-2 оплата вартості виконаних робіт здійснюється щомісячно протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання довідки про вартість виконаних робіт у звітному місяці, однак, в матеріалах справи відсутні докази направлення позивачем відповідачу довідки про вартість виконаних робіт на суму 23 086,80 грн. та відсутні докази її підписання з боку обох сторін у зв'язку з чим, в частині стягнення з відповідача 23 086,80 грн. слід відмовити у позові; матеріалами справи підтверджена заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 25 906 грн.; враховуючи положення п. 12.2.1 договору № 11-07-2, задоволенню підлягають вимоги про стягнення пені в сумі 4 034,92 грн.; вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково, в сумах 737,32 грн. та 1 597,87 грн. відповідно.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2006 у справі № 8/157 з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду Господарським судом міста Києва даної справи.

Відповідач стверджує, що значна частина робіт, зазначених в актах приймання виконаних підрядних робіт, на які позивач посилається як на підставу обґрунтування позовних вимог, задоволених судом, фактично виконані не були, що було з'ясовано відповідачем відразу після підписання з боку останнього відповідних актів, про що на адресу позивача були направлені претензії № 53 від 16.12.2005, № 55 від 11.01.2006.

Заявник вказує, що 17.12.2005 комісією в складі директора відповідача та головного інженера позивача був складений акт про обстеження об'ємів виконаних робіт, в якому були встановлені недоліки, в наслідок яких подальше використання результатів роботи позивача, які виконані з порушенням будівельних норм та інших норм чинного законодавства України, неможливе.

На думку відповідача, роботи, які не відповідають умовам договору та нормам чинного законодавства України, вважаються такими, що не виконані.

У письмовому поясненні від 26.09.2006 відповідач посилається на надсилання позивачу листів № 52 від 12.12.2005, № 19-02 від 19.12.2006, № 56 від 09.01.2006 про виявлення ряду суттєвих недоліків, на які не одержана відповідь або одержана необґрунтована відповідь; у зв'язку з відмовою позивача здійснювати усунення недоліків виконаних робіт та необхідністю термінового завершення даного виду робіт, відповідач був змушений проводити усунення неякісно виконаних робіт позивачем за власний рахунок, з урахуванням чого позивач має заборгованість перед відповідачем у сумі 85 141,67 грн., тому відповідно до норм ст.ст. 838, 845, 852, 854, 857, 858, 859, 875 ЦК України, ст.ст. 193, 216 ГК України, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

В засіданні суду керівником відповідача подана заява від 26.09.2006 про відкликання підпису, яка приєднана до матеріалів справи.

Позивач письмовий відзив на апеляційну скаргу не надав, що відповідно до ст. 96 ГПК України не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем до Господарського суду міста Києва подана позовна заява про стягнення з відповідача 48 992,80 грн. основного боргу, інфляційних втрат, пені і 10% річних в сумі 9 149,39 грн. та судових витрат.

Згідно з п.п. 1.1, 1.2 договору підряду № 11-07-2 від 11.07.2005 позивач, за договором підрядник, зобов'язався виконати власними і залученими силами та засобами роботу, вказану в п. 1.2 цього договору відповідно до умов договору, завдання відповідача, за договором замовника, і проектної документації, та здати її результат відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти результат роботи та оплатити його; позивач відповідно до умов договору, завдання відповідача, проектної документації зобов'язався виконати реконструкцію адміністративно-побутової будівлі в м. Жашків; склад робіт в повному об'ємі по видах робіт визначений в додатку № 1 до даного договору, підписаному позивачем та відповідачем.

Пунктом 6.1.2 договору № 11-07-2 встановлено, що оплата вартості виконаних робіт здійснюється щомісячно протягом 5 банківських днів з моменту підписання довідки про вартість виконаних робіт в поточному місяці (форма КБ-3В).

Сторонами були підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень від 31.08.2005, за вересень від 30.09.2005 на загальну суму 225 906 грн.

Відповідачем було сплачено позивачу 200 000 грн., що підтверджується витягами з особового рахунку позивача за 02.08.2005 та 30.09.2005.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати виконаних робіт належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 25 906 грн.

Суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні решти позовних вимог про стягнення основного боргу, оскільки інші довідки про вартість виконаних робіт за інші періоди в матеріалах справи відсутні та позивачем відповідно до ст. 33 ГПК України не надані.

Посилання позивача на акти приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2005 року №№ 3, 4-Д, 5-Д та за вересень № 6-Д є безпідставними, оскільки вказані акти не підписані повноважним представником відповідача та не мають печатки відповідача, не підписані особисто повноважним представником позивача із зазначенням посади та прізвища, а містять лише печатку позивача та підпис невідомої особи, зроблений штампом, крім того, зазначені акти не є підставою для здійснення відповідачем платежу відповідно до п. 6.1.2 договору № 11-07-2.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підпунктами 12.2.1, 12.2.2 договору № 11-07-2 передбачено, що за прострочення оплати робіт за даним договором відповідач сплачує неустойку (пеню) в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожний день прострочення; у випадку, якщо прострочення оплати складає більш ніж 15 календарних днів, відповідач, крім неустойки сплачує позивачу проценти за користування грошовими коштами в розмірі 10% річних.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 08.09.2006 до 20.03.2006, у зв'язку з помилкою при розрахунках, що не було з'ясовано судом першої інстанції при прийнятті рішення, підлягають задоволенню частково, в сумі 2 672,03 грн., а вимоги про стягнення за цей же період інфляційних втрат і 10% річних в сумах 1 597,87 грн. і 737,32 грн. відповідно повністю.

Апеляційний господарський суд вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, враховуючи викладене та виходячи з наступного.

Ухвали Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 та від 29.05.2006 з інформацією про місце та час розгляду справи № 8/157 надсилалися відповідачу як на юридичну, так і на фактичну адреси, зазначені в позовній заяві, що підтверджується відмітками суду першої інстанції, проставленими на зворотному боці ухвал відповідно до положень Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України № 75 від 10.12.2002, у зв'язку з чим твердження заявника про неповідомлення про місце та час розгляду справи є безпідставним.

Згідно з ч. 1 ст. 852 ЦК України якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідачем відповідно до ст. 33, 34 ГПК України не надано належних доказів та з матеріалів справи не вбачається, які саме недоліки були допущені позивачем при виконанні робіт, яку суму витрат необхідно зробити чи було зроблено відповідачем на виправлення недоліків, тобто відповідачем не доведені, як наявність самого права на зменшення плати за роботу, так і розмір, на який останній має право здійснити таке зменшення.

Акт від 17.12.2005, складений представником відповідача Ткачуком Л.А., який є директором останнього, та головним інженером позивача Дорожкіним А.С., та акт обстеження виконаних робіт ТОВ „Вакан” від 17.01.2006, складений посадовими особами відповідача та ТОВ „Продукт-Інвест Плюс”, доданий до письмового пояснення відповідача, не можуть розглядатися як підстави для зменшення плати за роботу відповідно до ст. 852 ЦК України, оскільки у вказаних актах відсутні кількісні та вартісні показники виявлених недоліків.

Також, акт обстеження виконаних робіт ТОВ „Вакан” від 17.01.2006 складений за відсутності повноважних представників позивача.

Надані відповідачем рахунок № 011093 від 20.12.2005, накладні № 0012763 від 22.12.2005, №№ 06/511456, 06/511471, 06/511467 від 18.01.2006, № РН-0000058 від 18.01.2006, рахунки-фактури № 416233 від 26.12.2005, № СФ-0000092 від 16.01.2006, № Ф-09660 від 20.12.2005 свідчать про купівлю відповідачем перелічених у цих документах матеріалів, однак, одні лише ці документи не свідчать про те, що ці матеріали були використані саме для усунення недоліків у роботах, переданих позивачем та прийнятих відповідачем згідно з актами №№ 1, 1-д, 2-д про приймання виконаних робіт за серпень 2005 року, №№ 2, 3-д приймання виконаних робіт за вересень 2005 року та довідками про вартість робіт за серпень від 31.08.2005, за вересень від 30.09.2005.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Таким чином, оскільки заявник є відповідачем у справі № 8/157, то відповідно до ст. 33 ГПК України має обов'язок надати належні докази відсутності грошового зобов'язання, а не стверджувати про наявність невиконаних обов'язків сторони; при цьому відповідач не скористався правом подання зустрічного позову, передбаченим ст. 60 ГПК України.

Та обставина, що відповідач є генеральним підрядником не звільняє останнього від обов'язку виконання зобов'язань за договором № 11-07-2.

Оскільки п. 6.1.2 договору № 11-07-2 сторонами погоджено строк здійснення оплати виконаних робіт, зазначений пункт не змінено та не виключено із договору у встановленому порядку, ухилення від його застосування суперечить нормам законодавства, зокрема ст. 625 ЦК України.

Твердження відповідача про те, що позивачем не дотримано вимог ст. 857 ЦК України та наявність у нього прав, передбачених ст. 858 ЦК України, як і інші права, повинні бути підтверджені належними доказами.

В розділі 10 договору № 11-07-2 сторонами погоджено порядок приймання робіт та усунення виявлених зауважень та недоліків, однак сторонами не передбачено умови про можливість відкликання підписів повноважних представників сторін, також цієї обставини не передбачають норми законодавства. Таким чином факт відкликання підпису не має окремого юридичного значення та не є таким, що спричиняє настання іншого порядку, ніж той, який встановлено законодавством та умовами укладеного сторонами договору.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 21.06.2006 у справі №8/157 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „БС Груп” (юр. адреса: 01000, м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 1; факт. адреса: 03179, м. Київ, вул. Прилужна, 4/15, оф. 213; рахунок № 2600712538 ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 320478; код ЄДРПОУ 33236289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вакан” (юр. адреса: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 22; факт. адреса: 03179, м. Київ, вул. Прилужна, 6; рахунок № 260083030013501 в АКБ „ТАС-Комерцбанк”, МФО 300164; код ЄДРПОУ 19249966) 25 906 грн. основного боргу, 2 672,03 грн. пені, 1 597,87 грн. інфляційних втрат, 737,32 грн. 10% річних, 309,13 грн. державного мита, 62,74 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вакан” (юр. адреса: 02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 22; факт. адреса: 03179, м. Київ, вул. Прилужна, 6; рахунок № 260083030013501 в АКБ „ТАС-Комерцбанк”, МФО 300164; код ЄДРПОУ 19249966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „БС Груп” (юр. адреса: 01000, м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 1; факт. адреса: 03179, м. Київ, вул. Прилужна, 4/15, оф. 213; рахунок № 2600712538 ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 320478; код ЄДРПОУ 33236289) 6,81 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3.          Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія „БС Груп” (юр. адреса: 01000, м. Київ, вул. Набережно-Печерська дорога, 1; факт. адреса: 03179, м. Київ, вул. Прилужна, 4/15, оф. 213; рахунок № 2600712538 ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 320478; код ЄДРПОУ 33236289) з Державного бюджету України державне мито в розмірі 129,62 грн., зайве сплачене за платіжним дорученням № 4 від 28.07.2006.

5.          Справу № 8/157 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.