ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2012 р. Справа № 5024/1255/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Могил С.К. (головуючий), Вовк І.В., . Кондратова І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 року у справі № 5024/1255/2011 за позовом фермерського господарства "Арій" до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія", третя особа: приватна виробничо-комерційна фірма "Агрорезерв", про стягнення заборгованості,
УСТАНОВИВ:
У червні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 63 000 грн. у зв'язку з невиконанням зобов'язання з оплати за виконану роботу зі збирання озимої пшениці та озимого ріпака на підставі акту виконання робіт від 22.08.2008 року після одержання вимоги від 19.04.2011 року щодо виконання такого зобов'язання.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.09.2011 року (суддя Немченко Л.М.) в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 року (судді: Будішевська В.В., Бєляновський В.В., Мишкіна М.А.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано та позов задоволено і стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 63 300 грн.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що апеляційним господарським судом порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, та в позові відмовити.
Відзиви на касаційну скаргу від відповідача та третьої особи до суду не надходили.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.09.2012 року розгляд справи було відкладено на 04.10.2012 року.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що за долученою до неї копією акта виконаних робіт від 22.08.2008 року в період з 09 по 21 липня 2008 року комбайном Кейс 2166 ФГ "Арій" на полях СВК "Лідія" зібрано озиму пшеницю з площі 155 га та озимий ріпак з площі 42 га з вартістю робіт 63 300 грн.
Листом від 19.04.2011 року ФГ "Арій" вимагало від СВК "Лідія" оплати виконаних робіт за актом виконаних робіт від 22.08.2008 року.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 25.01.2011 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 року в справі № 17/167-10 за позовом Фермерського господарства "Арій" до СВК "Лідія" та ПВКФ "Агрорезерв" про стягнення заборгованості в позові відмовлено у зв'язку з ненастанням строку оплати за відсутністю вимоги щодо виконання такого зобов'язання.
Предметом даного судового розгляду є вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи на підставі акта виконаних робіт і наявності письмової вимоги такого зобов'язання.
Висновок апеляційного господарського суду про скасування рішення суду першої інстанції та про задоволення позову про стягнення заборгованості мотивовано доведеністю обставин виконання робіт в обсязі спірної заборгованості актом виконаних робіт і рішенням господарського суду в іншій справі та наявністю письмової вимоги позивача про сплату відповідачем такої заборгованості.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За вимогами ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи з викладеного, визнавши преюдиційним факт виконання робіт в обсязі спірної заборгованості, встановлений рішенням господарського суду в іншій справі, в якій брали участь ті самі сторони, встановивши обставини звернення позивача з письмовою вимогою про сплату цієї заборгованості, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.
За таких обставин, оскаржена постанова апеляційного господарського суду як обґрунтована й законна підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 121 1 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу "Лідія" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 року -без змін.
Поновити виконання постанови Одеського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 року.
Головуючий суддя С.Могил
Судді І.Вовк
І.Кондратова
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2012 |
Оприлюднено | 10.10.2012 |
Номер документу | 26355883 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Вовк І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні