Рішення

від 19.09.2012 по справі 5011-32/6386-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-32/6386-2012 19.09.12

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Бандури Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Антонової Елеонори Анатоліївни м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Абріко" м. Київ

про розірвання договору та зобов'язання вчинити дії

за участю представників сторін:

від позивача: Вакулюк М.С. - юрисконсульт; Компанець М.О. - юрисконсульт;

від відповідача: Воронін В.О. - адвокат

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 10.08.2012р. справу № 5011-32/6386-2012 було передано на розгляд судді Підченку Ю. О.

За клопотанням позивача, з урахуванням виняткових обставин справи, строк слухання спору по даній справі було продовжено додатково на 15 (п'ятнадцять днів), що відповідає вимогам частини 3 статті 69 ГПК України і знайшло своє відображення у процесуальних документах суду згідно вимог ст. 81-1 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ : Фізична особа - підприємець Антонова Елеонора Анатоліївна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абріко" з позовними вимогами про:

· розірвання Договору оренди б/н від 01.06.2004р.;

· зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Абріко" повернути Фізичній особі - підприємцю Антоновій Елеонорі Анатоліївні квартиру загальною площею 60, 80 кв. м., яка розташована за адресою м. Київ, вул. Лютеранська , буд. 16, кв. 14.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач письмово на листі надав суду заперечення на позов, в розумінні ст. 59 ГПК України, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог з огляду на таке:

· відсутня заборгованість по сплаті орендних платежів по договору оренди , що посвідчений нотаріально із записом в реєстрі за № 974 від 12.12.2003р.;

· сплата комунальних платежів вчиняється без затримок та виникнення заборгованості;

· позивач у встановлений договором спосіб не заявив про припинення дії договору, а отже останній діє до 12.12.2013р.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та дослідивши правову норму, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.04.2004р. між Фізичною особою - підприємцем Антоновою Елеонорою Анатоліївною, далі Орендодавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Абріко", далі Орендар, було укладено Договір б/н, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1.) Орендодавець передає Орендарю у тимчасове платне володіння та користування квартиру за № 14, що знаходиться у будинку № 16 на вул. Лютеранській у м. Києві, а Орендар сплачує орендну плату за користування вищезазначеною квартирою, далі Орендоване приміщення, яке має загальну площу 60, 80 кв. м., відповідно до п. 1.3. Договору.

Пунктом 3.1 Договору встановлено розмір орендної плати в сумі 6500, 00 грн., який не підлягає перегляду в односторонньому порядку, а за взаємною згодою сторін може бути змінений, що оформлюється відповідним додатком до Договору, як зазначено у п. 3.2. Договору.

Відповідно до пунктів 3.3., 3.4. Договору платежі, що складають суму орендної плати Орендар має сплачувати Орендодавцю щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, а витрати на утримання Орендованого приміщення (комунальні послуги: вода, телефон, електроенергія, теплоенергія) не включаються в суму орендної плати та сплачуються Орендарем до комунальних служб згідно з рахунками, що надаються щомісяця, відповідно до встановлених законодавством тарифів і розцінок.

Строк дії Договору встановлений в п. 7.1. та складає 10 місяців з моменту набрання ним юридичної сили і починається з 01.06.2004р. Одночасно, пунктом 7.2. визначено, що Договір припиняє свою чинність після закінчення строку його дії або за взаємною згодою сторін , що кореспондується з правом сторін, викладеним у п. 7.3 Договору та його пунктами 7.4., 7.5, 7.6.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача надіслано претензію від 30.06.11р. та вимогу від 02.04.2012р., в яких він повідомляє про розірвання договору та вимагає звільнити Орендоване приміщення.

Проте, всупереч прийнятих на себе зобов'язань за Договором, Орендарем вказане приміщення не звільнено та не здано Орендодавцеві, що спричинило звернення останнього з позовом до суду.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди, зокрема щодо його предмету, ціни та строку дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст. ст. 180, 181 ГК України та ст. 638, 759 ЦК України.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Приписами ст. 773 ЦК України наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати, зокрема, розірвання договору, що кореспондується з підставами розірвання договору найму на вимогу наймодавця, викладеними у статті 783 ЦК України та правом Сторін, передбаченим п. 7.3 Договору.

Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно частини першої статті 284 ГК України орендна плата віднесена до істотних умов договору оренди, а обов'язок з її сплати є основним обов'язком орендаря,

Договір може бути розірваний судом, у зв'язку з тим, що орендодавець позбавлений того, на що він розраховував при укладенні договору -можливості своєчасного отримання орендної плати.

Оскільки несплата орендних платежів є істотним порушенням договору оренди, позовна вимога про розірвання Договору визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України, зокрема ст. 785 ЦК України.

Пунктом 4.3. Договору визначено обов'язок Орендаря, зокрема, здати орендоване приміщення орендодавцеві після закінчення терміну дії цього договору.

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо заперечень відповідача суд, зазначає наступне:

Посилання відповідача на відсутність заборгованості по сплаті орендних платежів за договором оренди від 12.12.2003р., який посвідчений нотаріально за № 974 не приймаються судом до уваги, оскільки він не є предметом спору при розгляді даної справи. Слід звернути увагу відповідача, що спірний Договір оренди б/н від 01.06.2004р. є повним та кінцевим Договором між Сторонами та заміняє собою всі попередні усні та письмові угоди Сторін щодо предмету цього Договору, в т. ч і вказаний відповідачем Договір. (п.9.2.) Сплата комунальних платежів відповідачем підтверджує здійснення дій на виконання п. п. 3.4., 4.1. спірного Договору та факт користування ним спірним приміщенням, а не відсутність заборгованості з орендної плати. Поряд з цим, в матеріалах справи наявні докази надсилання на адресу відповідача претензії від 30.06.2011р. та вимоги від 02.094.2012р. щодо розірвання Договору та повернення спірного приміщення.

Так, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо внесення орендних платежів за Договором доведений позивачем, з огляду на приписи ст. 33 ГПК України. Втім, відповідач доказів виконання зобов'язань за договором оренди щодо своєчасного повернення спірного приміщення суду не надав, а тому, виходячи з матеріалів справи та фактів, встановлених у процесі її розгляду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині розірвання Договору оренди б/н від 01.06.2004р., укладеного між Фізичною особою-підприємцем Антоновою Елеонорою Анатоліївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Абріко" та у частині зобов'язання останнього повернути передане в оренду приміщення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Слід звернути увагу сторін на те, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості).

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1073, 00 грн. покладаються на відповідача у справі -Товариство з обмеженою відповідальністю "Абріко", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України. Позивач зайво перерахував на користь державного бюджету згідно квитанції № 7509731 від 30.03.2012р., оригінал якої знаходяться у матеріалах справи, судовий збір в сумі 568,00 грн., а тому на підставі статті 7 Закону України "Про судовий збір", він підлягає поверненню на його розрахунковий рахунок.

У судовому засіданні, яке відбулося 19.09.12р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 599, 627, 628, 638, 651, 759, 773, 783, 785 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 175, 180, 181, 188, 284, 291 ГК України, ст. ст. 4 2 , 4 3, , 33, 34, ч. 3 ст. 43, ст. ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Фізичної особи - підприємця Антонової Елеонори Анатоліївни до Товариства з обмеженою відповідальністю "Абріко" задовольнити.

2. Розірвати договір оренди б/н від 01.06.2004 р., укладений між Фізичною особою- підприємцем Антоновою Елеонорою Анатоліївною та Товариством з обмеженою відповідальністю "Абріко".

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Абріко", 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 16, кв. 14, код ЄДРПОУ 31027661, протягом 30-денного строку з дня набрання рішенням законної сили, повернути на користь:

- Фізичної особи - підприємця Антонової Елеонори Анатоліївни, 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 16, кв. 32, ідентифікаційний номер 2257100480, квартиру, загальною площею 60, 80 кв. м., що знаходиться за адресою: 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 16, кв. 14, видавши наказ.

4. Повернути Фізичній особі - підприємцю Антоновій Елеонорі Анатоліївні, 01024, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 16, кв. 32, ідентифікаційний номер 2257100480, зайво сплачений згідно квитанції № 7509731 від 30.03.2012р., оригінал якої знаходяться у матеріалах справи, судовий збір в сумі 568,00 грн. Підставою повернення судового збору є ухвала суду, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -24.09.12р.

Суддя Ю.О.Підченко