Рішення

від 13.09.2012 по справі 6/43/5022-467/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2012 р.Справа № 6/43/5022-467/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Тернопільського району в інтересах держави, вул. За Рудкою, 35, м.Тернопіль, 46000 в особі Тернопільської районної державної адміністрації, майдан Перемоги, 1, м.Тернопіль, 46000

до відповідача №1 Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", вул. Багата, 5а, м.Тернопіль, 46000

відповідача №2 - Управління Держкомзему у Тернопільському районі вул. Кривоноса, 10, м.Тернопіль, 46000

третя особа №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Стегниківську сільську раду с. Стегниківці, Тернопільський район, Тернопільська область, 46001

третя особа №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Липова, 25, 46001

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні нею та стягнення 1080,07 грн. збитків.

За участю представників сторін:

Прокурора - Козловський А.І.

Позивача - Чаповський В.В.

Відповідача №1 - Вітвіцький І.І.

Відповідача №2 -Вільотнік Г.С., Кравчинюк Г.І.

Третьої особи №1 -не з'явився

Третьої особи №2 - не з'явився

Прокурор Тернопільського району звернувся в господарський суд Тернопільської області з позовом в інтересах держави в особі Тернопільської районної державної адміністрації до Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, усунення перешкод в користуванні нею та стягнення 1080,07 грн. збитків.

Ухвалою суду від 11 червня 2012 року порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третіх осіб Управління Держкомзему у Тернопільському районі та Стегниківську сільську раду.

Ухвалою суду від 05 липня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи №3, залучено - Державну інспекцію сільського господарства в Тернопільській області.

В процесі розгляду справи, ухвалою від 26 липня 2012 року, Управління Держкомзему в Тернопільському районі виключено з числа третіх осіб та залучено до участі у справі в якості відповідача №2, а розгляд справи розпочато заново.

Розгляд справи, призначений вперше на 05 липня 2012 року неодноразово відкладався, востаннє на 13 вересня 2012 року.

В засіданні учасникам процесу роз'яснювались належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,27,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання аудіозапис судового засідання не здійснювався.

У відзиві на позов, додаткових усних та письмових поясненнях представника, відповідач №1 проти позову заперечує посилаючись на його безпідставність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, думку прокурора, суд встановив наступне:

- 11 листопада 2011 року Контрольно-ревізійним відділом в м. Тернопіль та Тернопільському районі складено Акт ревізії №17-22/130 фінансово-господарської діяльності ДП "Тернопільське лісове господарство" за період з 01 січня 2009 року по 30 червня 2011 року.

Відповідно до змісту Акта, в результаті ревізії зокрема встановлено, що правовстановлюючі документи на земельні ділянки, виділені органами місцевого самоврядування для створення нових лісових насаджень підприємством не виготовлені, матеріали лісовпорядкування не розроблені.

07 грудня 2011 року інспектором управління Держкомзему в Тернопільському районі проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства ДП "Тернопільське лісове господарство", про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства б/н.

За змістом акта від 07 грудня 2011 року, ДП "Тернопільське лісове господарство" самовільно зайняло земельну ділянку площею 1,1 га для заліснення із земель запасу сільськогосподарського призначення (пасовища) Стегниківської сільської ради, що знаходяться за межами населеного пункту.

Приписом управління Держкомзему в Тернопільському районі від 07 грудня 2011 року, директора підприємства зобов'язано усунути порушення вимог земельного законодавства та повідомити про виконання припису до 09 січня 2012 року.

14 грудня 2011 року інспектором управління Держкомзему в Тернопільському районі складено акт обстеження земельної ділянки б/н, згідно з яким ДП "Тернопільське лісове господарство" без правовстановлюючих документів на землю використовує земельну ділянку площею 1,1 га для заліснення із земель запасу сільськогосподарського призначення Стегниківської сільської ради, що знаходяться за межами населеного пункту.

За порушення, передбачене ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (самовільне зайняття земельної ділянки) постановою б/н від 23 грудня 2011 року, до директора ДП "Тернопільське лісове господарство" застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

У відповідності до Акта, складеного інспектором з контролю за використанням та охороною земель в Тернопільському районі 31 січня 2012 року ДП "Тернопільське лісове господарство" вимоги припису від 07 грудня 2011 року не виконано, а порушення вимог земельного законодавства не усунуто. Згідно з приписом від 31 січня 2012 року відповідачу встановлено новий термін для усунення порушень земельного законодавства до 05 березня 2012 року.

Постановою б/н від 14 лютого 2012 року директора ДП "Тернопільське лісове господарство" притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу за порушення, передбачене ст. 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів).

Згідно з поясненнями представників сторін, матеріали перевірки, постанови про накладення адміністративних стягнень неоспорені і не скасовані, від-так є чинними.

Як вбачається з матеріалів справи, приписи управління Держкомзему в Тернопільському районі від 07 грудня 2011 року та 31 січня 2012 року, відповідач залишив без виконання.

Самовільне зайняття ДП "Тернопільське лісове господарство" земельної ділянки площею 1,1 га для заліснення із земель сільськогосподарського призначення землі запасу Стегниківської сільської ради, що знаходяться за межами населеного пункту, стало причиною звернення прокурора до суду з позовом про відновлення порушених прав позивача.

Окрім того, прокурор також просив стягнути на користь позивача 1080,07 грн. шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Шкода обрахована Управлінням державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель за Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25 липня 2007 року.

ДП "Тернопільське лісове господарство" проти доводів прокурора заперечило, посилаючись на таке:

Відповідно до Державної програми "Ліси України" на 2002 - 2015 роки" затвердженої Постановою КМ України № 581 від 29.04.2002р., Державної цільової програми "Ліси України" на 2010 - 2015 роки" затвердженої Постановою КМ України № 977 від 16.09.2009р., Указу Президента України "Про деякі заходи щодо збереження та відтворення лісів і зелених насаджень" №995/2008 від 04.11.2008р. на Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство" покладено обов'язок вживати заходи на забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів, ведення лісового господарства на засадах сталого розвитку з урахуванням природних, економічних і лісорослинних умов, породного складу лісів та їх цільового призначення, збільшення площі лісів та створення умов для досягнення оптимальних показників рівня лісистості.

Рішенням сесії Стегниківської сільської ради№35 від 28 грудня 2006 року та розпорядженням голови Тернопільської районної державної адміністрації №602 від 09 липня 2008 року, ДП "Тернопільське лісове господарство" надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки площею 1,1 га для заліснення за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (пасовища) за межами населеного пункту Стегниківської сільської ради.

На підставі вказаних актів індивідуальної дії, відповідачем №1 укладено договори на виконання комплексу робіт по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та виконання комплексних інженерно-геодезичних вишукувань №№1263,1263а від 18.12.08р., №780 від 22.12.11р. та отримано позитивні висновки наукової археологічної експертизи №314-18/05-0440 від 21 лютого 2012 року та результатів науково-дослідних робіт №0429 від 23 лютого 2012 року, проведених ДП "Подільська археологія" ДП "НДЦ "Охоронна археологічна служба України" Інституту археології НАН України.

За твердженням відповідача №1 виготовлення проектної документації вже знаходиться на завершальній стадії, однак тривалість її виготовлення обумовлена значними об'ємами, необхідністю проведення ряду експертиз, у т.ч. ґрунтів, та недостатністю коштів для фінансування.

В той же час, з метою виконання зазначених вище програм і Указу, відповідач приступив до використання земельної ділянки для заліснення без правовстановлюючих документів.

При цьому, дерева були висаджені лише на частині спірної земельної ділянки, а саме деградованих і малопродуктивних землях що підлягають консервації (залісненню) з метою спрямованою на охорону навколишнього природного середовища, подолання основних дестабілізуючих факторів екологічної ситуації -ерозії та зсуву ґрунтів на схилах. Решта земельної ділянки заліснилось шляхом природного посіву.

Відповідач №1 також звертає увагу суду на ті обставини, що матеріали перевірки містять ряд недоліків, зокрема, відсутня вказівка на період самовільного землекористування.

В процесі розгляду справи, доказів прийняття уповноваженими органами рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки сторонами не зазначено.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст.ст.4-3,33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Так, земельні правовідносини, зокрема пов'язані із користуванням землею, регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України „Про оренду землі", Цивільним кодексом України, іншими Законами України, постановами Кабінету Міністрів України у випадках, передбачених законом, а також договором оренди землі.

Стаття 13 Конституції України, серед іншого визначає, що земля, яка знаходяться в межах території України, є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

В силу приписів ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно з Земельним кодексом України, зокрема ст.ст. 80, 84, п. 12 Перехідних положень, своє право на землі державної власності держава реалізує через відповідні органи державної влади, у т.ч. через районі державні адміністрації відповідно до закону.

При цьому, п. 12 Перехідних положень ЗК України визначає, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Зі змісту ст. 122 ЗК України вбачається, що право розпоряджатись землями які знаходяться за межами населеного пункту для сільськогосподарського використання, належить районним державним адміністраціям.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - це будь - які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України, визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Такий захист здійснюється, зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також відшкодування заподіяних збитків.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (п.3 ст.212 ЗК України).

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок (гл.24 ЗК України, п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин")

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав (п.3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин")

Обрахована Управлінням Держкомзему в Тернопільському районі, у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963, і незаперечена належним чином відповідачем №1, шкода завдана державі в особі Тернопільської райдержадміністрації, становить 1080,07 грн.

Як зазначалось вище, факт самовільного (без правовстановлюючих документів) зайняття ДП "Тернопільське лісове господарство" усієї земельної ділянки площею 1,1 га для заліснення із земель сільськогосподарського призначення землі запасу Стегниківської сільської ради, що знаходяться за межами населеного пункту, підтверджений матеріалами перевірки та притягненням посадової особи відповідача №1 за це порушення до адміністративної відповідальності і визнано відповідачем.

За відсутності, на час вчинення правопорушення, належним чином оформлених матеріалів лісовпорядкування та вже згаданих правовстановлюючих документів на землю, безпідставними є заперечення відповідача №1 щодо правомірності його дій на спірній земельній ділянці з посиланням на Указ Президента України №995/2008 від 04.11.2008р. та Постанову КМ України № 581 від 29.04.2002р., (яка втратила чинність згідно з Постановою КМ України № 977 від 16.09.2009р.).

На заслуговують на увагу і доводи відповідача №1, які зводяться до відсутності окремих відомостей в адміністративних матеріалах, складених працівниками управління Держкомзему в Тернопільському районі.

Оскільки з їх тексту вбачається суть і зміст вчинених ДП "Тернопільське лісове господарство" правопорушень та місце їх допущення. Окрім того, матеріали перевірки та прийняті на їх підставі акти реагування (постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, приписи), на момент вирішення господарського спору, відповідачем №1 у встановленому законом порядку не оскаржені. А від-так є чинними.

Приписи щодо усунення порушень земельного законодавства відповідачем №1 не ос порені та не виконані.

З огляду на усе викладене, враховуючи положення перелічених норм, вимоги прокурора в інтересах держави в особі Тернопільської райдержадміністрації про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 1080,07 грн. заподіяної шкоди є обґрунтованими та належним чином не спростованими відповідачем, а тому підлягають до задоволення.

Як вбачається зі змісту позову, листа прокуратури Тернопільського району, отриманого судом 19 липня 2012 року за вх..№13921(с), шкода завдана самовільним використанням земельної ділянки підлягає стягненню на рахунок, відкритий Стегниківській сільській раді в ГУДКСУ в Тернопільській області для зарахування шкоди.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, ст.3, п.2 ст. 4, п.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", п.3 Інформаційного Листа Вищого господарського суду № 01-06/1175/2011 від 25 серпня 2011 року "Щодо судового збору", враховуючи зміст позовних вимог, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір підлягає стягненню з відповідача за ставками, встановленими для спорів майнового та немайнового характеру.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 22, 24,27 29, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

1. Державному підприємству "Тернопільське лісове господарство" (м.Тернопіль, вул. Багата, 5а, код 33282120) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, площею 1,1 га із земель сільськогосподарського призначення (землі запасу - пасовище), яка розташована на території Стегниківської сільської ради Тернопільського району, Тернопільської області.

Видати наказ.

2. Стягнути з Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" (м.Тернопіль, вул. Багата, 5а, код 33282120)

- 1 080,07 грн. заподіяної шкоди на користь Стегниківської сільської ради (вул. І Франка 115а, с. Стегниківці, Тернопільський район, Тернопільська область, р/р 3313106700513, код бюджету 23589225 в ГУ ДКУ у Тернопільському районі, МФО 838012, код одержувача 21081100) .

- 2682,50 грн. судового збору в дохід Держбюджету (Одержувач: УДКСУ м. Тернопіль 22030001 Код ЄДРПОУ одержувача: 37977726 Номер рахунку: 31217206783002 Назва банку одержувача: ГУДКСУ у Тернопільській області Код ЄДРПОУ суду: 03500022 МФО банку одержувача: 838012 Код класифікації доходу: 22030001 Призначення платежу: "Судовий збір", Код 03500022, Пункт 1, 2).

Видати накази.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 25 вересня 2012 року

Суддя І.П. Шумський