Ухвала

від 04.10.2012 по справі 2а/0270/2789/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2789/12

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.

при секретарі: Грищук С.Д.

за участю представників сторін:

представника позивача: Супруна Миколи Івановича,

представника відповідача: Непийводи Інни Андріївни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Солар" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Солар" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протипраним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

В червні 2012 року приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "Солар" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000192350 від 24 січня 2012 року.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 15 серпня 2012 року в задоволенні позову відмовив.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Так, Вінницьким окружним адміністративним судом встановлено, що на виконання постанови слідчого відділу Ленінського РВ ВМУ України у Вінницькій області від 30.03.2011р., на підставі наказу № 3480/23 від 15.07.2011р. та направлення №2576/23 від 15.07.2011р.посадовою особою ДПІ у м. Вінниці призначена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "ВКФ "Солар" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "ФПГ "Сквош" за період з 30.09.2009р. по 01.07.2011р.

При виході на перевірку посадовими особами ДПІ у м. Вінниці встановлено, що документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджували б фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання відсутні.

Листом б/н від 21.07.2011р. за підписом директора ПП "ВКФ "Солар" ДПІ у м. Вінниці також було повідомлено про відсутність документів бухгалтерського та податкового обліку та можливості надання часу для відновлення даних документів.

Враховуючи зазначені обставини, наказом № 3562/23 від 22.07.2011р. на підставі п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України, термін проведення перевірки був перенесений до відновлення документів.

20 жовтня 2011 року посадовими особами ДПІ у м. Вінниці перевірку було продовжено.

В ході перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4., п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.1, 5 ст. 203, ч.1 ст.215, ст. 216, ст. 228 ЦК України, що полягало в укладенні правочинів, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків із контрагентом "ФПГ "Сквош", про що складено акт від 04.11.2011р. № 4305/2320/35054788 (а.с.9-31).

Вказані висновки знайшли своє відображення у прийнятому податковому повідомленні-рішенні форми "Р" від 2.01.2012р. № 0000192350, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23 317 грн., а також застосовано штрафні санкції в сумі 5 829 грн. (а. с. 32).

Також судом встановлено, що у зв'язку з несплатою ПП "ВКФ "Солар" суми, визначеної у податковому повідомленні-рішенні, податковим органом сформовано податкову вимогу від 10.02.2012р. № 265.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача у судовому засіданні не було доведено суду факт реального виконання ТОВ "ФПГ "Сквош" послуг з ґрунтовки та фарбування кузовів автомобілів, які були надані ПП "ВКФ "Солар".

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ( в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ПП "ВКФ "Солар" (замовником) та ТОВ "ФПГ "Сквош" (виконавцем) було укладено договір про надання послуг з ремонту автомобілів №1 від 15.01.2010 р.(а.с.72-73).

Відповідно до п. 1 вказаного договору Виконавець надає послуги по ремонту автомобілів, а Замовник зобов'язується прийняти, оплатити на визначених умовах послуги по обслуговуванню автомобілів у відповідності з актами виконаних робіт.

Згідно з п. 2 Договору Виконавець надає послуги по обслуговуванню автомобілів Замовнику, у відповідності з узгодженим сторонами попереднім замовленням, на підставі акту виконаних робіт, а Замовник зобов'язується сплатити вартість цих робіт, згідно з попереднім замовленням і виставленого рахунку в гривнях. Датою надання послуг є дата акту виконаних робіт (надання послуг).

На підтвердження дійсного здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії актів виконаних робіт, податкових накладних та платіжних доручень, замовлень-нарядів, рахунків-фактур.

Крім того, позивачем як докази здійснення діяльності щодо технічного обслуговування та ремонту автомобілів надано копії договорів про надання послуг, укладених між ПП "ВКФ "Солар" та замовниками - фізичними особами, копії паспортів цих фізичних осіб, свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу.

Як правильного було встановлено Вінницьким окружним адміністративним судом, надані позивачем первинні документи суперечать один одному. Так, договори, укладені між ПП "ВКФ "Солар" та фізичними особами свідчать про ремонт одних автомобілів, в той час як замовлення-наряди та рахунки-фактури вказують на ремонт інших.

Позивачем не надано суду укладених між ПП "ВКФ "Солар" та фізичними особами договорів про здійснення ремонту автомобілів, зазначених в замовленнях-нарядах та рахунках-фактурах. В той же час не надано замовлень-нарядів та рахунків-фактур на підтвердження здійснення ремонту автомобілів відповідно до укладених між ПП "ВКФ "Солар" та фізичними особами договорів.

Інших первинних документів, які б підтверджували реальність здійснення господарських операцій позивачем не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявними в матеріалах справи первинними документами не підтверджується реальність здійснення господарських операцій з ґрунтовки та фарбування кузовів автомобілів.

Вінницьким окружним адміністративним судом було встановлено, що 10.02.2012р. ДПІ у м. Вінниці було винесено податкову вимогу № 265 на суму 28502,55 грн. Вказана сума складається з основного платежу в розмірі 22 673,55 грн. та штрафних санкцій в розмірі 5 829 грн., визначеного в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні (а.с.116).

Позивач вважає, що оскаржувана податкова вимога є протиправною, оскільки вказана у ній сума податкового зобов'язання не є узгодженою.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як встановлено судом з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення №0000192350 від 24 січня 2012 року позивач отримав 24 січня 2012 року.

Враховуючи положення ст. 57 Податкового кодексу України визначену в податковому повідомленні-рішенні суму позивач повинен був сплатити протягом 10 днів з дня його отримання. Податкова вимога була винесена відповідачем 10 лютого 2012 року, тобто на суму узгодженого податкового зобов'язання.

Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Солар" залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 09 жовтня 2012 року .

Головуючий Курко О. П.

Судді Матохнюк Д.Б.

Совгира Д. І.