Рішення

від 27.11.2008 по справі 14/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/38

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.08                                                                                           Справа№ 14/38

За позовом: Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Старий Львів», м.Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека матері і дитини”, м.Львів

про стягнення 4 613,96 грн.

                                     Суддя  Кітаєва С.Б.                                                                                                        Секретар Мільчук І.Л.

Представники:

прокурор:не з»явився

від позивача:  не з”явився           

від відповідача: не з»явився

присутній від позивача : Винницький В.В. ( довіреність № 574 від 06.06.08 р дійсна до 01.09.2008 р)

Права та обов”язки, передбачені ст.ст.20,22 ГПК України роз”ямнювались. Заяви про відвід судді не надходили.

          Розглядається справа за позовом Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Львівського комунального підприємства «Старий Львів»до Товариства з обмеженою відповідальністю “Аптека матері і дитини” про стягнення 4 613,96 грн заборгованості, в тому числі :4 297,95 грн. основного боргу та 316,01 грн. пені

    Ухвалою господарського суду Львівської області від 19.02.2008 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 29.02.2008 р.

          З підстав, зазначених в ухвалах від 29.02.2008 р , 21.04.2008 р, розгляд справи відкладався; в засіданні 06.06 2008 р оголошувалась перерва до 27.06.2008 р про що сторони та прокурор повідомлені під розписку. Розгляд справи відкладався також з підстав, зазначених в ухвалах від 27.06.2008 р , 31.07.2008 р , 12.09.2008 р, 24.10.2008 року.   

      Окрім того, в ході розгляду справи :

21.04.2008р. в судовому засіданні  представники сторін подали клопотання про продовження терміну розгляду справи. Ухвалою господарського суду Львівської області від 21.04.2008 р. розгляд справи продовжено згідно ст.69 ГПК України та відкладено на 06.06.2008 р. для повного та всебічного з»ясування обставин справи;

     22.05.2008 р. на адресу господарського суду від позивача за вхідним № 11723 надійшла заява про уточнення позовних вимог        ( в судовому засіданні оголошувалась перерва до 27.06.2008 року, про що зазначено вище).

24.10.08 р в канцелярію суду від відповідача поступила заява № 24/10-08 від 24.10.08 р  про часткове визнання позовних вимог.

   В засідання 27.11.2008 року прокурор та сторони не забезпечили явку повноважних представників.

    Відповідно до ст.75  ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.       

       Представники прокуратури та позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримували, з підстав наведених у позовній заяві, заявах про уточнення позовних вимог, наданих суду поясненнях. Просять задоволити позовні вимоги в сумі  1 633,05 грн основного боргу із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог  без номера та дати, яка поступила в канцелярію суду 22.05.08 р і зареєстрована за вх. номером 11723 . Відповідно до розрахунку , доданого до зазначеної заяви, заявлено до стягнення 49,52 грн. за прибирання прибудинкової території біля нежитлового приміщення буд.1,3 на вул.Личаківській у м.Львові; 905,54 грн. –за послуги по технічному обслуговуванню внутрішньо будинкових електромереж та внутрішньо будинкових систем водопостачання  та водовідведення, робіт з профілактичного та не передбачуваного оглядів і поточного ремонту будинку; 103,14 грн. - за послуги по дератизації;  за послуги міської та районних аварійних служб на суму 43,38 грн; 126,59 грн. за освітлення місць загального користування;  за збирання, виведення та захоронення твердих побутових відходів - 404,88 грн.

Представник відповідача, з підстав наведених у відзиві, доповненні до відзиву, додаткових поясненнях № 04/09-08 від 04.09.08 р , заяві № 24/10-08 від 24.10.08 р   частково визнав позовні вимоги ( в сумі 582,11 грн, в тому числі : 532,61 грн. за вивіз твердих побутових відходів і 49,50 грн. за прибирання прибудинкової  території). В решті позовних вимог просить відмовити, у зв”язку із безпідставністю таких.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.

01.01.2002 р. між відповідачем (замовник), та позивачем(підрядник) укладено договір на експлуатаційні витрати. Згідно із п.1.1. цього договору, предметом договору є передача замовником підряднику на технічне обслуговування нежитлового приміщення площею 241 м 2 у будинку по вул.Личаківській № 1,3, що є комунальною власністю міста. Згідно із п.2.2. договору, відповідач зобов”язався забезпечити утримання нежитлового приміщення в належному технічному стані відповідно до “Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій”; своєчасно та в повному обсязі вносити плату за експлуатаційні витрати. Відповідно до п.4.3. договору, замовник зобов”язаний оплачувати технічне обслуговування нежитлового приміщення до 10 числа поточного місяця разом з оплатою за оренду приміщення. Згідно з п.2.3. договору, позивач зобов”язався забезпечувати санітарне обслуговування прибудинкових територій та допоміжних приміщень, враховуючи вивіз твердих відходів ( побутового сміття, листя дерев), технічне обслуговування елементів будинку згідно із вимогами зазначених Правил та відомчими нормами та правилами, а також забезпечення комунальних та інших послуг власнику нежитлового приміщення по діючих розцінках, тарифами чи договірними цінами.

Відповідно до п.6.5 договору сторони погодили, що невід”ємною частиною договору є розрахунок розміру експлуатаційних витрат.

Однак, конкретний перелік робіт, які зобов”язався виконувати позивач, забезпечуючи санітарне обслуговування прибудинкових територій та допоміжних приміщень, технічне обслуговування елементів будинку, у вказаному договорі не зазначений.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до умов п.6.5  сторони не погоджували і не підписували розрахунок розміру експлуатаційних витрат, як невід”ємну частину договору.

Відсутність конкретного переліку робіт, які за договором зобов”язався виконувати позивач, було встановлено судовими рішеннями у справах № 1/286-15/81 та 4/1924-3/121.

Відповідно до ч.2 ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У відповідності до ст.11 ЦК України , цивільні права та обов”язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають , зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов”язки визначає Закон України “Про житлово-комунальні послуги”.

Порядок укладання договорів у сфері житлово-комунальних послуг визначено в  р.У1 Закону  України “Про житлово-комунальні послуги”, в т.ч. в ст.26 зазначеного Закону  наведено перелік істотних умов договору на надання житлово-комунальних послуг між виконавцем ( виробником) та споживачем. Так, до істотних умов договору належать, зокрема : предмет договору; вичерпний перелік житлово-комунальних послуг, тарифи та їх складові на кожну з цих послуг, загальна вартість послуг; порядок вимірювання обсягів та визначення якості наданих послуг; умови доступу в квартиру, будинок, приміщення, на земельну ділянку для усунення аварій, неполадок, огляду мереж, зняття контрольних показників засобів обліку.

      Крім істотних договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення.

      Відповідно до ст..27 Закону укладання договорів на надання житлово-комунальних послуг згідно з установленим переліком для об”єктів державної або комунальної власності здій1снюється за результатами конкурсу        

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст.ст. 161,162 ЦК УРСР, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

      Згідно зі ст.1 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, житлово-комунальні послуги –це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

У відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, комунальні послуги –результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної в забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, установленому законодавством.

   Згідно із ст.13 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, житлово-комунальні  послуги складаються з а) комунальних послуг (центролізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, центролізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); б) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкових територій санітарно-технічне  обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); в) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримування, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); г) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Такий перелік послуг затверджений Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 150 від 10.08.2004 р. “Про затвердження Примірного переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд”. Зазначений перелік передбачає, зокрема, роботи з усунення незначних аварій водопроводу та каналізації (п.1.2.12.8.), заміну ушкоджених ділянок трубопроводів (п.п.2.12.1), усі будівельні роботи, пов”язані з капітальним ремонтом водопроводу та каналізації (п.2.12.11). У той же час, ст.16 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачає, що конкретний перелік житлово-комунальних послуг споживачу, залежить від рівня благоустрою відповідного будинку споруди. Порядок надання житлово-комунальних послуг; їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

  У відповідності до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, розділ 2 “Технічне обслуговування житлових будинків”, - технічне обслуговування жилих будинків –комплекс робіт; спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Систем технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо.

Згідно зі ст.15 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, мінімальні норми житлово-комунальних послуг встановлюються з метою забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проживання людей та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку (споруди), підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньобудинкових мереж і систем.

     Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

    Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, які б підтверджували  проведення у спірному періоді( з липня 2006 р по 01.01. 2008 р) робіт по вул..Личаківській,1,3, які б сприяли підтриманню будинку в належному технічному стані, а також робіт по ремонту інженерних мереж.

Як встановлено у  судових рішеннях по справах 1/286-15/81, № 4/1924-3/121 ( висновок експертизи № 2840 від 28.02.2007 р), у яких предметом спору було відшкодування збитків та стягнення вартості наданих послуг за  період з 01.01.2002 р по 06.2006 р, тобто, попередній до даного період, - будівля  по вул..Личаківській , 1,3 у м.Львові знаходиться  у незадовільному технічному стані, при якому експлуатація окремих елементів будівель можлива лише при проведенні їх ремонту. Встановлена наявність дефектів у будівлі, причиною яких є довготривала їх експлуатація без своєчасного проведення поточних або вибіркових ремонтів. При цьому , експертом було встановлено, що своєчасне проведення таких ремонтів запобігло б виникненню цих дефектів. Встановлено було і несправність каналізаційного стояка в перекритті. Належних і допустимих доказів  того, що  позивач  у періоді, який є спірним по даній справі і є наступним після періоду, що досліджувався у зазначених вище судових справах,  провів роботи, які б сприяли підтриманню будинку в належному технічному стані ( усунув дефекти, які мали місце і були виявлені експертом), позивач суду не надав. Позивач не довів надання послуг відповідачу відповідно до договору. Окрім того, як вбачається з листа ЛКП “Старий Львів” № 73 від 01.09.2006 року, відповідач звертався до позивача з листом № 4-1160/16 від 19.07.06 р щодо неналежного технічного стану стін ( а саме – тріщин в конструкціях  будинку). Будинок по вул.Личаківській,1,3, як ЛКП “Старий Львів” , так і Відділ житлового господарства Галицької райадміністрації, стверджує відповідач ( і зазначене не заперечує позивач) обіцяно включити в план капітального ремонту на 2007 рік, однак так і невиконано, що свідчить про невжиття позивачем всіх заходів, необхідних для виконання умов п.2.2 договору щодо якісного утримання приміщень в належному стані. Суд не розцінює надані позивачем докази, а саме робочі листки , акти довільної форми ( наприклад від 29.11.07 р чи акт від 14.02.08 р, хоч останній є поза межами спірного періоду) належними і допустимими доказами  надання послуг по технічному обслуговуванню внутрішньобудинкових електромереж та внутрішньо будинкових систем водопостачання та водовідведення ,тощо згідно договору  від 01.01.2002 р  та виникнення у відповідача зобов”язання по сплаті коштів, згідно виставлених позивачем рахунків. Не є такими доказами і Договір № 11 від 25.12.06 р на виконання робіт з ліквідації аварій та пошкоджень внутрішньо будинкових інженерних мереж , укладеного між позивачем та  Львівським ремонтно-аварійним підприємством, акти прийоми виконаних робіт до цього договору, платіжні доручення на перерахування коштів  ( період 2006-2007 рр), оскільки з “Розшифровок викликів по ліквідації аварійних ситуацій вказаною службою по ЛКП “Старий Львів” протягом 2006-2007 рр не вбачаються виклики  для ліквідації аварійних ситуацій по вул.Личаківській, будинок 1,3.

Відтак, оскільки доказів вжиття  позивачем  заходів, необхідних для виконання умов п.2.2 договору  суду не надано,  а висновок експерта був врахований судом при вирішенні спорів у зазначених вище справах,  суд не вбачав за доцільне задовольняти клопотання відповідача про проведення  чергової судової технічної експертизи.

Крім цього,  суд зазначає, що порядок розрахунків за послуги, які б мали надаватись за Договором на експлуатаційні витрати від 01.01.2005 року, не врегульовано самим договором. Рахунки, які виставлялись позивачем, суперечать вимогам статті 30 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”, зокрема принципу відкритості, доступності та прозорості структури цін ( тарифів для споживачів та суспільства, а також відповідності оплати житлово-комунальних послуг їх наявності, кількості та якості та інших принципів. Отже, з п.5 ст.30 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги” слідує, що споживач цих послуг повинен сплачувати лише за ті послуги, які він отримує в наявності. Відповідно до п.3 ст.32 ЗУ “Про житлово-комунальні послуги”, розмір плати за утримання будинків і споруд та при будинкових територій встановлюється залежно від капітальності, рівня облаштування та благоустрою. Позивачем не надано доказів, з яких би вбачалось чи було враховано цю законодавчу вимогу при визначенні вартості тих чи інших послуг. У позивача відсутні належні і допустимі докази надання послуг відповідачу  за договором саме в тому обсязі і на ту суму, на яку ним  заявлені позовні вимоги

Щодо твердження позивача  про надання відповідачу послуг по дератизації приміщень згідно договору, то належних і допустимих доказів в підтвердження цього суду теж не надано.

У матеріалах справи є документи, які підтверджують за відповідачем право власності на нежитлові приміщення за адресою : м.Львів, вул..Личаківська,1,3. Це договір купівлі-продажу № 728-А(1331) від 19.06.1998 року.

Вимоги  про стягнення вартості послуг по дератизації задоволенню не підлягають, оскільки факти знищення побутових гризунів в приміщеннях відповідача чи на прилеглій території документально не підтверджені.

     Згідно Договору на постачання електричної енергії № 63331 від 20.05.2004 року аптека є споживачем електричної енергії і самостійно проводить розрахунок за спожиту електроенергію. Місця загального освітлення, як то коридори, сходові клітки, під”їзди будинку,1,3 по вул..Личаківській не пов”язані з нежитловими приміщеннями, котрі займає аптека, оскільки остання облаштована окремим входом з вулиці Личаківської. Позивачем не доведено  належними і допустимими доказами ( в т.ч. і технічними документами) , що  освітлення  приміщень, вітрин, східців перед входом в аптеку аптека не оплачує ( чи по технічних документах не може оплачувати) по Договору на постачання електроенергії № 63331. Окрім того, позивач не конкретизує та не доводить,  послуги по освітленню яких саме місць загального користування надаються позивачем відповідачу і повинні б  оплачуватись останнім.

     Щодо  послуг на вивіз твердих побутових відходів. З матеріалів справи вбачається, що такий договір відповідачем укладено з 01 січня 2008 року самостійно. Аптека використовує лише один контейнер малих розмірів ( тип 0,12) для побутових відходів на тиждень. Відповідач вважає, що  позивач завищує за спірний період суми оплати вартості вивозу твердих побутових відходів,  оскільки зважаючи на інфляційні процеси,  з 01.01.08 р вартість послуг  з вивезення та утилізації твердих побутових відходів зросла в порівнянні з 2006-2007 роками  Крім цього, відповідач не зобов”язаний нести витрати за прибирання сходових кліток, під”їздів, місць загального користування, оскільки такі відносяться до житлової частини будинку, яка облаштована окремим входом.( у заяві від 24/10-08 відповідач  наводить свій розрахунок суми , яку визнає  до сплати за  вивезення твердих побутових відходів у спірному періоді, хоч і не прив”язує ці послуги до договору, оскільки, знову ж таки, істотні умови щодо даного виду послуг в договорі не погоджено).

    Щодо надання послуг позивачем з прибирання при будинкової території у розмірі 49,50 грн.

Відповідач визнає зазначену суму ; не заперечує той факт , що прилегла до аптеки територія  за весь спірний період перебувала в належному санітарному стані і систематично прибиралася; не доводить,  що відмовився від послуг прибирання прибудинкової території, з тих підстав, що в штаті аптеки  є двірник і що саме останнім здійснювалось в спірний період прибирання  тротуару, тощо., перед входом в аптеку. Разом з тим, не прив”язує послуги позивача з прибирання при будинкової території до договору.

    Стаття 14 ЦК встановлює загальні засади виконання цивільних обов”язків: цивільні обов”язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства; особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов”язковим для неї.

    В розумінні ст.526 ЦК України  поняття належного виконання зобов”язання охоплює виконання його належними суб”єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

    Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Господарський суд не приймає визнання позову ( повне чи часткове ) відповідачем , лише у випадку, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права чи охоронювані законом інтереси.

Суд не вбачає  часткове визнання позовних вимог відповідачем, таким, що суперечить чинному законодавству чи  таким, що порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси.

   Відповідно до ст.11 ЦК України  підставою виникнення цивільних  прав та обов”язків є, зокрема дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії , що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов”язки.

   Суд приймає часткове визнання позову відповідачем на суму 454,40 грн. При цьому суд виходить із: визнаних  відповідачем 49,52 грн. за прибирання прибудинкової території та 404,88 грн ( згідно розрахунку позивача) за забирання, вивезення та захоронення твердих побутових відходів) у спірному періоді.

     В решті  вимог позовні вимоги  задоволенню не підлягають.

      Пропорційно до задоволених вимог стягненню з відповідача в доход державного бюджету України підлягає  28,38 грн. держмита та 32,83 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

    Враховуючи вищевикладене 1,2, 22,32,33,34,35,36,43,49,75,  82,84  ГПК України, суд -

                      вирішив:

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

     2.          Стягнути з ТзОВ “Аптека матері і дитини”. М.Львів, вул.Личаківська, 1,3 ( ЄДРПОУ 20843870) на користь ЛКП “Старий Львів”, м.Львів, вул..Сербська,15 ( ЄДРПОУ 20782401) 454,40 грн. боргу

     3.          Наказ видати відповідно до ст..116 ГПК України.

     4.          В решті вимог –відмовити.

Суддя                                                                                             Кітаєва С.Б.