Постанова

від 27.09.2012 по справі 2а-10600/11/0170/5

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 вересня 2012 р. (15:29) Справа №2а-10600/11/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Гордієнко О.О.,

за участю представників:

позивача - Бабешко М.М., довіреність № б/н від 06.08.2012 року,

Дружиніної А.В., довіреність № 331 від 03.09.2012 року,

відповідача - Куц І.М., довіреність № 77 від 05.09.2012 року,

Гришина Р.Ю., довіреність № 2 від 06.03.2012 року,

Павлюкова О.В., довіреність № 31 від 14.03.2012 року,

експерта - ОСОБА_2, свідоцтво НОМЕР_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків»

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Обставини справи: Публічне акціонерне товариство «Феодосійський завод коньяків та вин» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим № 0000342301 від 25.03.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема тим, що відповідачем при визначенні питомої ваги поставки несільськогосподарських товарів за перевіряємий період не було дотримано положень п.81.11 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до якого при розрахунку питомої ваги вартості поставки сільськогосподарських товарів береться до уваги сума поставлених товарів за попередні дванадцять послідовних звітних податкових періодів (місяців). У зв'язку з цим, необґрунтованими є висновки перевірки щодо необхідності переходу підприємства з спеціального режиму на загальну систему оподаткування податком на додану вартість.

Крім того, позивачем було вказано на помилковість висновків податкового органу щодо не пов'язаності витрат на поточний ремонт майна, яке здається в оренду, з господарською діяльністю підприємства. Податковий орган посилається на те, що вартість послуг з ремонту мала збільшити розмір орендної плати, проте, оскільки ремонт є не капітальним, а поточним - балансова вартість орендованого майна не збільшується, а отже, не змінюється орендна плата.

Враховуючи зазначене, позивач вказав на безпідставність висновків перевірки щодо заниження підприємством суми податку на додану вартість.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.08.2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.12.2010 року по справі призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Кримське експертне бюро».

У зв'язку з призначенням по справі судової бухгалтерської експертизи провадження по справі зупинено до одержання її результатів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.08.2012 року провадження по справі поновлено з 28.08.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.09.2012 року первинного відповідача по справі замінено на його правонаступника - Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби.

Представники позивача, присутні в судовому засіданні 27.09.2012 року, на задоволенні адміністративного позову наполягали у повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували, посилаючись на те, що в ході проведеної перевірки позивача було встановлено заниження ним податкового зобов'язання з податку на додану вартість внаслідок того, що підприємство не перейшло на загальну систему оподаткування податком на додану вартість з березня 2010 року після порушення вимог п.81.11 ст. 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість». Крім того, перевіркою було встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту були віднесені суми податку на додану вартість, сплачені у зв'язку з придбання послуг по ремонту майна, які не були використані у господарській діяльності, що суперечить приписам п.п.7.4.4. п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Експертом ТОВ «Кримське експертне бюро» ОСОБА_2, присутнім у судовому засіданні, були надані пояснення щодо висновку судово-економічної експертизи № 149/11 від 06.08.2012 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах (далі - органи державної податкової служби).

Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради АР Крим 07.03.2003 року проведено державну реєстрацію юридичної особи - Закритого акціонерного товариства «Феодосійський завод коньяків та вин». З 12.05.2010 року товариство перейменовано у Публічне акціонерне товариства «Феодосійський завод коньяків та вин», що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А01 № 554616 від 12.05.2010 року, а також довідкою з ЄДРПОУ серії АБ № 192219 від 30.07.2010 року (т.IV, а.с.22-23).

Позивач з 14.03.2003 року перебуває на податковому обліку у Феодосійській міжрайонній державній податковій інспекції в АР Крим (попередник Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим, дані акту перевірки № 341/23-1/32294271 від 09.03.2011 року).

Посадовими особами Феодосійської МДПІ в АР Крим в період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» (ЄДРПОУ 32294271) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 341/23-1/32294271 від 09.03.2011 року (т.ІІ, а.с.1-55), в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п.п. 7.4.1, п.п.7.4.4. п.7.4 ст. 7, п.п.816, п.п.8111 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 2597954,00 грн.;

- п.п.816, п.п.8111 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає відображенню в особовому рахунку та повністю залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства у сумі 2333542,00 грн.

Висновки перевірки обґрунтовані наступним.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року у декларації на загальних підставах встановлено заниження податкових зобов'язань у сумі 2831910,00 грн., у тому числі за березень 2010 року в сумі 68267,00 грн., за квітень 2010 року в сумі 208179,00 грн., за травень 2010 року в сумі 194017,00 грн., за червень 2010 року в сумі 678131,00 грн., за липень 2010 року в сумі 350500,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 216450,00 грн., за вересень 2010 року в сумі 103999,00 грн., за жовтень 2010 року в сумі 1012367,00 грн.

У періоді, що перевірявся, підприємством був обраний спеціальний режим оподаткування у відповідності із 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

У даний період підприємством здійснювалася поставка винограду, який вирощений на орендованих підприємством виноградниках згідно договору оренди цілісного майнового комплексу ДП с/з «Феодосійський», укладеного між Фондом майна та ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» 17.03.2003 року за № 48.

За даними бухгалтерського обліку підприємства облік обсягів постачання сільськогосподарських товарів відображається на балансовому рахунку 7011 - доходи від реалізації продукції рослинництва (фрукти, виноград) у кореспонденції з дебетом рахунків 361,363.

Перевіркою встановлено, що згідно наданим до перевірки оборотно-сальдовим відомостям, аналізу рахунків 361,363, записи у яких підтверджуються видатковими накладними на поставку винограду, підприємство здійснювало постачання винограду у наступних сумах:

за жовтень 2009 року по рахунку 361 - 4249175,55 грн., без ПДВ - 354097,96 грн., по рахунку 363 - 6571403,29 грн., без ПДВ - 5476169,41 грн.,

у період з листопад 2009 року по липень 2010 року, а також у період з листопад 2010 року по грудень 2010 року постачання винограду не здійснювалось, записи по рахункам 361,363 у кореспонденції з кредитом 7011 відсутні, видаткові накладні на поставку товару не видавались, на перевірку не надані.,

за серпень 2010 року по рахунку 361 - 297718,26 грн., без ПДВ - 248098,55 грн., по рахунку 363 - 1112203,83 грн., без ПДВ - 926836,53 грн.,

за вересень 2010 року по рахунку 361 - 623978,26 грн., без ПДВ - 519982,07 грн., по рахунку 363 - 8948174,56 грн., без ПДВ - 7456912,13 грн.,

за жовтень 2010 року по рахунку 361 - 7170191,56 грн., без ПДВ - 5975159,63 грн.

Перевіркою встановлено, що загальна сума обсягів поставок (без ПДВ) сільськогосподарських товарів та питома вага вартості сільськогосподарських товарів протягом дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно складає:

жовтень 2010 року - 14915672,00 грн.; 82,7%,

листопад 2009 року - 13739285,00 грн.; 81,2%,

грудень 2009 року - 13528356,00 грн.; 80,9%,

січень 2010 року - 13140021,00 грн.; 80,3%,

лютий 2010 року - 12399136,00 грн.; 78,4%,

березень 2010 року - 9916210,00 грн.; 74,5 %,

квітень 2010 року - 9915448,00 грн.; 74,6 %,

травень 2010 року - 9913934,00 грн.; 74,8%,

червень 2010 року - 9100976,00 грн.; 73,2%,

липень 2010 року - 8034112,00 грн.; 70,8%,

серпень 2010 року - 8054924,00 грн.; 70,9%,

вересень 2010 року - 14981996,00 грн.; 82,1 %,

жовтень 2010 року - 16321920,00 грн.; 83,5 %,

листопад 2010 року - 18152268,00 грн.; 85,1%,

грудень 2010 року - 18152268,00 грн.; 85,2%.

Загальна сума обсягів поставок (без ПДВ) несільськогосподарських товарів (послуг) та питома вага вартості несільськогосподарських товарів (послуг) протягом дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно складає:

жовтень 2010 року - 3121083,00 грн.; 17,3%,

листопад 2009 року - 3177944,00 грн.; 18,8%,

грудень 2009 року - 3194830,00 грн.; 19,1 %,

січень 2010 року - 3219183,00 грн.% 19,7 %,

лютий 2010 року - 3410439,00 грн.; 21,6 %,

березень 2010 року - 3393804,00 грн.; 25,5%,

квітень 2010 року - 3378698,00 грн.; 25,4 %,

травень 2010 року - 3344381,00 грн.; 25,2%,

червень 2010 року - 3330213,00 грн.; 26,8%,

липень 2010 року - 3319682,00 грн.; 29,2%,

серпень 2010 року - 3306650,00 грн.; 29,1%,

вересень 2010 року - 3258810,00 грн.; 17,9%,

жовтень 2010 року - 3230375,00 грн.; 16,5%,

листопад 2010 року - 3181855,00 грн.; 14,9%,

грудень 2010 року - 3149203,00 грн.; 14,8%.

Таким чином, перевіркою встановлено перевищення питомої ваги обсягів поставок несільськогосподарських товарів (послуг) 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг) у березні 2010 року.

Фактично підприємством за період з листопада 2009 року по лютий 2010 року, а також з березня 2010 року по липень 2010 року були включені до обсягів поставок сільськогосподарських товарів суми авансових платежів під майбутню поставку винограду, які були проведені по рахунку 6813 по контрагенту ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin».

Таким чином, ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» у відповідності до п.п.8111 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» зобов'язано було визначити податкові зобов'язання з ПДВ, починаючи з березня 2010 року, на загальних підставах.

У зв'язку з цим, за період з березня 2010 року по грудень 2010 року встановлено заниження податкових зобов'язань по ПДВ у сумі 2831910,00 грн. за рахунок включення цих зобов'язань у декларації спеціального режиму оподаткування у період з березня по грудень 2010 року.

Крім того, перевіркою достовірності відображених показників у податкових деклараціях з податку на додану вартість на загальних підставах (рядки 10.1-16.3) за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року в сумі 631545,00 грн. встановлено, що істотний вплив на формування цих показників мало придбання товарів (послуг), пов'язаних з іншою діяльністю, тобто крім товарів та послуг, придбання яких було використано підприємством на виробництво сільськогосподарських товарів.

Так, підприємством були придбані:

1) послуги по капітальному ремонту майданчику № 3 під 8 цистерн та майданчику № 2 під 16 цистерн у рамках договору № 909011 від 01.09.2009 року. Майданчики № 2 та № 3 були передані в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin».

2) послуги з ремонту компресорної холодильної установки у кількості 2 шт., апарату термозбраживання у кількості 1 шт. та холодильної машини у кількості 2 шт. від ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin». Вказане обладнання передано в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin».

3) роботи по ізоляції винних ємкостей у кількості 4 шт., роботи по градуюванню резервуарів, роботи по монтажу трубопроводів для подачі і відведення виноматеріалів, послуги з дорожнього покриття біля спиртосховища, послуги з ремонту установки хімічного водного очищення від ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin».

4) послуги з ремонту фасаду будинку магазину вин заводу від ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin». Будинок магазину вин заводу переданий в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin»

5) послуги з ремонту системи кондиціювання та ремонту холодильної машини МКТ-80 у кількості 2 шт. від ДП «Імідж Холдинг» АК «Імідж Холдинг Апс». Вказане обладнання передано в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin».

6) послуги з ремонту важелів вагових від ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin». Вказане обладнання передано в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin».

Підприємством дані поліпшення у вигляді послуг з ремонту на збільшення балансової вартості основних засобів не відносились. Договори оренди не переукладались у зв'язку із зміною балансової вартості об'єктів оренди, додаткових угод до укладених договорів не укладалось.

Перевіркою було визначено, що вказані послуги по ремонту та роботи не були придбані з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподаткування операцій у межах господарської діяльності платника податку, тобто не приймали участь ні в вирощуванні та збору винограду, ні при здійсненні операцій по наданню послуг з оренди.

Крім того, перевіркою встановлено, що у січні 2010 року підприємством були придбані послуги з вексельного обігу, ведення та облік векселів, складання річної фінансової звітності від ТОВ ТД «Мегаполіс» на суму 117000,00 грн., у тому числі ПДВ - 19500,00 грн.

За період, який перевіряється, руху по рахункам 511, 621 на підприємстві не відбувалося, векселі не видавалися. По рахунку 621 у 2010 році підприємством проведені коректуючи бухгалтерські проводки, які не пов'язані з рухом векселів.

Перевіркою не встановлено, а підприємством не наведено жодних доказів та документів для придбання послуг з вексельного обігу, ведення та облік векселів, складання річної фінансової звітності від ТОВ ТД «Мегаполіс» на суму 117000,00 грн., у тому числі ПДВ - 19500,00 грн. у зв'язку з господарською діяльністю підприємства.

У червні 2010 року підприємством були придбані послуги з відновлення бази даних та заповнення довідників в програмі 1с від ТОВ ТД «Мегаполіс» на суму 243000,00 грн., у тому числі ПДВ - 40500,00 грн. згідно акту виконаних робіт (наданих послуг) № 2 від 30.06.2010 року про надання послуг з визначення лише загальної суми послуги. Будь-яких інших документів, які свідчать про настання дій з втратою бази даних в програмі 1с підприємством на перевірку не надано.

Тобто перевіркою не встановлено, а підприємством не наведено жодних доказів та документів для придбання послуг з відновлення бази даних та заповнення довідників в програмі 1с від ТОВ ТД «Мегаполіс» на суму 243000,00 грн., у тому числі ПДВ - 40500,00 грн. у зв'язку з господарською діяльністю підприємства.

Таким чином, на порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» був завищений податковий кредит у сумі 290772,00 грн., у тому числі за жовтень 2009 року на 57132,00 грн., за листопад 2009 року на 69977,00 грн., за грудень 2009 року на 59613,00 грн., за січень 2010 року на 19500,00 грн., за червень 2010 року на 40500,00 грн., за липень 2010 року на 44000,00 грн. за рахунок включення мус ПДВ у зв'язку з придбанням послуг, які не призначені для їх використання у господарській діяльності.

Акт перевірки підписаний представниками позивача, один примірник акту ними отриманий.

Листом № 922/10/2302 від 10.03.2011 року (т.ІІ, а.с.56-59) позивачу було повідомлено про описки, допущені в акті № 341/23-1/32294271 від 09.03.2011 року на сторінках 15,16,32. У зв'язку з зазначеним, враховуючи внесені виправлення:

на сторінці 15 акту: сумою постачання товару підприємством за вересень 2009 року по рахунку 361 є 623978,48 грн.

Питома вага вартості сільськогосподарських товарів протягом дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно складає:

жовтень 2010 року - 15126990,00 грн.; 82,4 %,

листопад 2010 року - 15126990,00 грн.; 82,6%,

грудень 2010 року - 15126990,00 грн.; 82,7%.

на сторінці 17: питома вага вартості несільськогосподарських товарів (послуг) протягом дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно складає:

жовтень 2010 року - 3230375,00 грн.; 17,6%,

листопад 2010 року - 3181855,00 грн.; 17,4%,

грудень 2010 року - 3149203,00 грн.; 17,3%.

Не погодившись з висновками акту перевірки № 341/23-1/32294271 від 09.03.2011 року, позивачем 14.03.2011 року було подано до Феодосійської МДПІ заперечення на нього (т.ІІ, а.с.68-81).

У відповіді на заперечення № 1260/10/23-02 від 21.03.2011 року (т.ІІ, а.с.96-97) Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією в АР Крим підтверджено висновки перевірки.

На підставі зазначеного вище, враховуючи порушення, виявлені під час перевірки позивача, податковим органом 23.03.2011 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000342301, в якому визначено суму податкового зобов'язання ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» з податку на додану вартість у розмірі 3247442,50 грн., у тому числі 2597954,00 грн. за основним платежем та 649488,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т.І, а.с.24).

Вважаючи вказане рішення таким, що прийнято необґрунтовано, позивачем було його оскаржено в адміністративному порядку до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в АР Крим (т.ІІ, а.с.98-113).

Рішенням податкового органу № 2089/10/25-023 від 02.06.2011 року податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 23.03.2011 року залишено без змін (т.ІІ, а.с.133-149).

Повторна скарга позивача (т.ІІ, а.с.151-168) також залишена без задоволення рішенням Державної податкової адміністрації України (т.ІІ, а.с.169-172).

Не погодившись з рішеннями податкового органу, прийнятими в адміністративному порядку, позивачем податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 23.03.2011 року було оскаржено в судовому порядку до Окружного адміністративного суду АР Крим.

Під час розгляду справи судом перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства та встановлено наступне.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року було визначено Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168).

Особливості оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства було визначено статтею 81 Закону № 168.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Закону № 168 резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Діяльністю у сфері сільського господарства є виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація (п. «а» п. 81.15 ст. 81 Закону № 168).

У пункті 81.6 ст. 81 Закону № 168 було надано визначення сільськогосподарського підприємства, яким вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому, під сільськогосподарськими товарами слід розуміти товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (81.7 ст. 81 Закону № 168).

Згідно з 81.13 ст. 81 Закону № 168 сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка надається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується у порядку, встановленому підпунктом «ї» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Феодосійський завод коньяків» у період, за який проводилась перевірка, а саме з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року перебувало на спеціальному режимі оподаткування як сільськогосподарське підприємство та у встановленому законом порядку подавало до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість (скорочена) з відміткою про спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та відображення у відсотках питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (послуг), поставлених протягом дванадцяти послідовних звітних періодів сукупно.

Проте, за висновками перевірки позивач з березня 2010 року повинен був сплачувати податок на додану вартість на загальних підстав, враховуючи порушення ним п. 81.11 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість». Висновки податкового органу обґрунтовані тим, що підприємством необґрунтовано при визначенні розміру питомої ваги поставки сільськогосподарських товарів було враховано суму передоплати за поставку продукції (винограду) ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin».

Судом перевірено висновки відповідача в зазначеній частині та встановлено наступне.

Пунктом 81.11 ст. 81 Закону № 168 передбачалось, що якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Як свідчать матеріали справи 13.11.2009 року між ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» (покупець) та ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» (продавець) укладено договір поставки № 450 (т.IV, а.с.54-57), предметом якого є поставка товару (винограду) згідно специфікації.

Пунктом 5.1 вказаного Договору було передбачено, що покупець проводить оплату партії товару на умовах 100-відсоткої передплати.

Специфікацією від 13.11.2009 року було визначено ціни на виноград за 1 тону (т.IV, а.с.58).

Листами від 30.11.2009 року, 30.12.2009 року, 28.01.2010 року, 23.02.2010 року (т.IV, а.с.49-52) ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» звернулось до позивача з проханням призначення платежів, відправлених на адресу ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин», вважати передплатою за поставку винограду за договором № 450 від 13.11.2009 року.

На підставі зазначеного вище, до договору № 450 від 13.11.2009 року було укладено додаткову угоду № 450/1 від 26.02.2010 року (т.IV, а.с.59-63), відповідно до умов якої призначення платежу за оренду та суборенду майна, вказаного покупцем у низці платіжних доручень (перераховані в додатковій угоді) слід вважати передплатою за поставку товару за договором № 450 від 13.11.2009 року.

За перевіряємий період ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» отримало попередніх оплат за виноград всього в сумі 14951565,78 грн., а відвантажило сільськогосподарської продукції всього на суму 18152266,69 грн., що підтверджується, зокрема наявними в матеріалах справи актом звірення розрахунків за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року (т.IV, а.с.65-69) та видатковими накладними на поставку товару (т.IV, а.с.87-203).

Вказані дані також було встановлені експертом під час експертного дослідження за матеріалами справи №2а-10600/11/0170/5, що відображено у висновку ТОВ «Кримське експертне бюро» 149/11 від 06.08.2012 року (т.IV, а.с.230-255).

Сума податку на додану вартість за виписаними ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» податковими накладними на попередню оплату поставки сільськогосподарської продукції (винограду) була включена позивачем до відповідних звітних податкових документів: податкової декларації (скорочена) за лютий 2010 року, податкової декларації (скорочена) за березень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за квітень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за травень 2010 року,

податкової декларації (скорочена) за червень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за липень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за серпень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за вересень 2010 року, податкової декларації (скорочена) за жовтень 2010 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до декларації з ПДВ (скороченої) за листопад 2009 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до декларації з ПДВ (скороченої) за грудень 2009 року, уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань до декларації з ПДВ (скороченої) за січень 2010 року.

За результатами вивчення названої податкової звітності експертом було встановлено, що питома вага вартості сільськогосподарських товарів за перевіряємий період з врахуванням попередніх оплат за виноград по договору № 450 від 13.11.2009 року становила не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), які були поставлені позивачем протягом попередніх дванадцяти податкових звітних періодів.

В той час, як за висновками перевірки передоплату за поставку винограду підприємство мало віднести до складу податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальних підставах, що й призвело до заниження податку на додану вартість на суму 2831910,00 грн., починаючи з березня 2010 року по жовтень 2010 року.

Вивчивши документи, наявні в матеріалах справи, співставивши наведені в них дані з нормами податкового законодавства, суд дійшов висновку про правомірність висновків експертизи щодо дотримання позивачем розміру питомої ваги вартості поставки сільськогосподарської продукції, у тому числі у періоді з березня по жовтень 2010 року.

Так, зі змісту п.81.6 ст. 81 Закону № 168 вбачається, що питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) визначається з розрахунку їх вартості.

Таким чином, безпосереднє відвантаження товару покупцю не є визначальним при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів, оскільки до розрахунку береться вартість вказаних товарів, у тому й числі й передплата за товар, що буде поставлений в майбутньому.

На це вказують також норми п.п.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону № 168, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи, що передоплата за виноград за договором № 450 від 13.11.2009 року відбулась раніше, ніж його поставка, суд вважає правомірним, визначення питомої ваги сільськогосподарського товару з розрахунку передплати за нього.

Вказана позиція також підтверджується тим, що самим відповідачем при визначенні питомої ваги сільськогосподарських товарів за період з листопада 2008 року по вересень 2009 року був взятий за основу такий показник як вартість товару, у тому числі авансові платежі. Проте, при розрахунку питомої ваги сільськогосподарських товарів за період з жовтня 2009 року відповідачем при розрахунку вже враховувався безпосередньо факт відвантаження товарів.

Крім того, суд зазначає, що у відповідності до п.81.6 ст. 81 Закону № 168 питома вага сільськогосподарських товарів (послуг) визначається з розрахунку вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

В той, час як дані перевірки свідчать про те, що податковим органом висновок про перевищення позивачем питомої ваги вартості несільськогосподарських товарів у березні 2010 року зроблений із розрахунку загальної вартості поставки товарів, починаючи з жовтня 2009 року. Таким чином, даний розрахунок здійснено з урахуванням періоду, що є меншим, ніж попередні дванадцять послідовних звітних податкових періодів.

Враховуючи зазначене вище, необґрунтованими є висновки перевірки, що позивач, починаючи з березня 2010 року, повинен був визначати податкові зобов'язання з податку на додану вартість у деклараціях на загальних підставах і сплатити податок до бюджету в загальному порядку.

Внаслідок цього, безпідставним є твердження позивача щодо заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2831910,00 грн., у зв'язку з чим, податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 25.03.2011 року в зазначеній частині є таким, що прийнято податковим органом протиправно та підлягає скасуванню.

Як свідчать матеріали справи, перевіркою також було встановлено заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість по операціям з ремонту майна, що здається в оренду. Висновки перевірки засновані на тому, що вказані операції були здійснені без мети подальшого використання у господарській діяльності.

Судом було перевірено вказані висновки перевірки та встановлено наступне.

Законом України «Про податок на додану вартість» передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування передбачені ст. 7 Закону № 168.

Згідно з п. 7.4.1 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту (п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону № 168).

Таким чином, зі змісту вказаних норм вбачається, що обов'язковою умовою віднесення платником податків до податкового кредиту сум податку на додану вартість по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) є їх подальше використання у своїй господарській діяльності.

В Законі України «Про податок на додану вартість» визначення господарської діяльності не наведено. Таке визначення надано у п.1.32 ст. 1 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», відповідно до якого під господарською діяльністю слід розуміти будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено поняття підприємництва, яким є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже вирішальною ознакою господарської діяльності є отримання від її ведення доходу (прибутку).

Як свідчать матеріали справи, 01.09.2009 року між ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» (замовником) та ПП «Буд Інфо Сервіс» (підрядником) укладено договір підряду № 909011 (т.І, а.с.32-36), предметом якого є виконання капітальний ремонт майданчика № 2 під 16 цистерн (інв.№4864) та майданчику № 3 під 8 цистерн (інв№4866), розташованих за адресою: м. Феодосія, вул. Самаріной,19.

Виконання підрядником робіт за вказаним договором підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт (т.І, а.с.41-53).

Загальна вартість виконаних робіт становить 488580,60 грн., у тому числі ПДВ - 81430,10 грн.

За перевіряємий період позивачем за даною господарською діяльністю до складу податкового кредиту було віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 27488,00 грн. на підставі податкових накладних № 26 від 30.11.2009 року та № 31 від 24.12.2009 року (т.І, а.с.57,62).

Матеріали справи вказують на те, що нерухоме майно майданчик № 2 під 16 цистерн та майданчик № 3 під 8 цистерн в м. Феодосія, вул. Самаріной,19, позивачем передано в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору № 318 від 30.04.2009 року (т.І а.с.79-81) та договору № 319 від 30.04.2009 року (т.І, а.с.87-89).

Вказане нерухоме майно передано орендарю згідно з актами приймання-передачі майна (т.І, а.с.83,91).

Згідно з п.1.1. договору № 318 від 30.04.2009 року балансова вартість об'єкту оренди (майданчику № 3 під 8 цистерн) станом на 30.04.2009 року становить 173313,00 грн. Орендна плата за базовий місяць без ПДВ становить 9643,65 грн. та корегується кожного місяця на індекс інфляції (п.3.1 та п.3.2 Договору).

Згідно з п.1.1. договору № 319 від 30.04.2009 року балансова вартість об'єкту оренди (майданчику № 2 під 16 цистерн) станом на 30.04.2009 року становить 114126,00 грн. Орендна плата за базовий місяць без ПДВ становить 1464,50 грн. та корегується кожного місяця на індекс інфляції (п.3.1 та п.3.2 Договору).

Пунктами 3.4 договорів № 318 від 30.04.2009 року та № 319 від 30.04.2009 року було передбачено, що орендодавець має право здійснювати невід'ємні поліпшення об'єкту оренди. Якщо внаслідок проведення таких поліпшень буде змінюватися його балансова вартість та відповідно орендна плата, то сторони укладають додаткову угоду.

До договору № 318 від 30.04.2009 року 21.05.2009 року та до договору № 319 від 30.04.2009 року 22.05.2009 року сторонами укладені додаткові угоди (т.І а.с.85-86, 93-94), якими внесені зміни, зокрема до п.3.4 договору, який викладено у наступній редакції: «орендодавець має право здійснювати невід'ємні поліпшення об'єкту оренди. Якщо внаслідок проведення таких поліпшень буде змінюватися його балансова вартість, то сторони мають право укласти додаткову угоду. Зміна розміру орендної плати у зв'язку із зміною балансової вартості об'єкти оренди можлива тільки шляхом укладення додаткової угоди». Пункт 4.2 Договорів оренди доповнено підпунктом 4.2.2, відповідно до якого орендар має право вимагати від орендодавця проведення капітального ремонту (невід'ємних поліпшень) орендованого майна, необхідного орендарю для ведення його господарської діяльності.

На підставі зазначеного, за ініціативи орендаря ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» позивачем здійснено ремонт орендованого майна.

Під час експертизи, внаслідок дослідження документів бухгалтерської звітності позивача, експертом було встановлено, що ЗАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» поліпшення об'єктів оренди шляхом капітального ремонту проведені 30.12.2009 року на збільшення балансової вартості основних засобів по рахунку 1033 бухгалтерською проводкою у сумах 47081,00 грн. та 369025,00 грн. (вартість послуг без ПДВ).

На підставі зазначеного, на вартість орендної плати за договорами № 318 від 30.04.2009 року та № 319 від 30.04.2009 року позивачем нараховано податок на додану вартість.

Все зазначене вище свідчить про те, що послуги з капітального ремонту були придбані позивачем для використання у своїй господарській діяльності з метою отримання прибутку у вигляді збільшення розміру орендної плати.

На підставі зазначеного, необґрунтованими є висновки перевірки щодо завищення позивачем податкового кредиту по вказаній господарській операції.

Між позивачем (орендодавцем) та ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» (орендарем) 26.09.2008 року укладено договір оренди № 809261 (т.І, а.с.179-181).

Згідно з додатком № 1 до вказаного договору в оренду передається(т.І, а.с.182): апарат термобродіння (1шт.), збірники акратофор (10шт.), насос НД (2 шт.), холодильна машина МКТ80 (2шт), градирня МКТ 100 (1 шт.) Вартість переданого майна становить 1049783,49 грн.

Позивачем були придбані послуги з поточного ремонту майна, а саме холодильної машини МКТ80 (2шт) та апарату термобродіння (1шт.). Послуги з поточного ремонту вказаного обладнання надані ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin», їх загальна вартість становить 160000,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт № ОУ-000091 від 31.10.2009 року та № ОУ-0000102 від 31.11.2009 року (т.І, а.с.174-175), а також податковими накладними № 867 від 30.11.2009 року та № 784 від 31.10.2009 року (т.І, а.с.170-171).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем були придбані від ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» роботи по ізоляції винних ємкостей на суму 240000,00 грн., у тому числі ПДВ 40000,00 грн. згідно акту виконаних робіт № ОУ-000090 від 31.10.2009 року та відповідно до податкової накладної № 783 від 31.10.2009 року (т.І, а.с.172-173).

ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» здійснені також послуги з ремонту установки хімічного водного очищення на суму 29937,60 грн., у тому числі ПДВ 4989,60 грн. Вказані дані підтверджуються наявними в матеріалах справи актом виконаних робіт № ОУ-0000103 від 30.11.2009 року та податковою накладною № 871 від 30.11.2009 року (т.І, а.с.120-121).

При цьому, як вбачається з матеріалів справи вказане обладнання було передано позивачем ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору суборенди № 309 від 30.04.2009 року (т.І, а.с.123-125).

ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» надано позивачу послуги з ремонту шляхового покриття біля спиртосховища на загальну суму 36025,20 грн., у тому числі ПДВ - 6004,20 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № ОУ-0000100 від 30.11.2009 року та податковою накладною № 869 від 30.11.2009 року (т.І, а.с.186-187).

При цьому, вказаний об'єкт належить позивачу та був переданий в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору № 810013 від 01.10.2008 року (т.І, а.с.189-190).

ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» здійснено роботи з градуювання резервуарів на загальну суму 128280,48 грн., у тому числі ПДВ - 21380,08 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № ОУ-0000113 від 30.12.2009 року та податковою накладною № 931 від 30.12.2009 року (т.І, а.с.108-109).

Вказане майно було передано позивачем в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору суборенди № 304 від 30.04.2009 року (т.І, а.с.11-113).

ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» надано позивачу послуги з ремонту терезів зважувальної на суму 46015,00 грн., у тому числі ПДВ - 7669,17 грн., що підтверджується актом здачі-приймання № ОУ-0000104 від 30.11.2009 року та податковою накладною № 870 від 30.11.2009 року (т.І, а.с.95-96).

Терези зважувальної були передані позивачем в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору суборенди нерухомого майна № 804213 від 21.04.2008 року (т.І, а.с.98-100).

Крім того, позивачем було передано в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» нерухоме майно - магазин вин заводу, розташований в м. Феодосія по вул. Л. Самаріної,19, згідно з договором суборенди № 306 від 30.04.2009 року (т.І, а.с.149-151).

Ремонт фасаду магазину було здійснено ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin». Вартість виконаних робіт становить 50022,00 грн., у тому числі ПДВ - 8337,03 грн., що підтверджується актом № ОУ-0000101 від 30.11.2009 року та податковою накладною № 868 від 30.11.2009 року (т.І, а.с.146-147).

Також, позивачу були надані послуги з ремонту системи кондиціювання у загальній сумі 182000,00 грн. без ПДВ та ремонт холодильної машини МКТ-80 на суму 38000,00 грн. Вказані послуги надані позивачу ДП «Імідж Холдінг» АК «Імідж Холдінг Апс» згідно договору підряду № 01/07/10 від 01.07.2010 року (т.І, а.с.161-163). Виконання підрядником робіт, а також їх вартість підтверджуються актом здачі-приймання робіт від 31.07.2010 року та податковою накладною № 1825 від 31.07.2010 року.

Вказане майно передано позивачем в оренду ДП «Кримський Винний Дім» ТОВ «L`empire Du Vin» на підставі договору оренди майна № 810012 від 01.10.2008 року (а.с.164-165).

За результатами вивчення умов перелічених вище договорів оренди, судом було встановлено, що сторонами не ставились у залежність балансова вартість орендованого майна та розмір орендної плати від наявності або відсутності поточного ремонту.

Відповідно до п.15 Стандарту бухгалтерського обліку № 7 «Основні засоби» поточні витрати включаються до складу витрат, а не до складу балансової вартості.

Таким чином, за наслідками проведених господарських операцій вартість орендованого майна та, як наслідок, розмір орендної плати не повинні були збільшитись.

Водночас, суд зазначає, що здійснення оплати з врахуванням податку на додану вартість за роботи з поточного ремонту майна, яке здається в оренду, здійснено позивачем з метою використання у своїй господарській діяльності.

За таких умов, суд вважає безпідставними висновки перевірки щодо відсутності права у позивача на формування податкового кредиту за переліченими вище господарськими операціями, у зв'язку з їх не пов'язаністю з господарською діяльністю.

Під час розгляду справи також спростовано висновки податкового органу в частині завищення позивачем податкового кредиту по операції з придбання послуг з вексельного обігу.

Висновки перевірки обґрунтовані тим, що за період, який перевіряється будь-яких операцій з векселями не проводилось, у зв'язку з чим відсутні підстави для придбання послуг з вексельного обігу.

Як вбачається з матеріалів справи, у січні 2010 року позивачем були придбані послуги з вексельного обігу, ведення та обліку векселів, складання річної фінансової звітності від ТОВ «Мегаполіс» згідно договору № 120 (т.І, а.с.225-227).

Вартість отриманих послуг на суму 117000,00 грн., в тому числі ПДВ - 19500,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи актом виконаних робіт № 1 від 29.01.2010 року та податковою накладною № 209022629701 від 26.01.2010 року (а.с.222-223).

Відповідно до умов договору, це є надання послуг з аналізу первинних документів на суму 45000,00 грн., складання річної фінансової звітності - 72000,00 грн., послуги з вексельного обігу, ведення та облік векселів - 3000,00 грн.

Статтею 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок визначено», що вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Особливості видачі та обігу векселів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зобов'язань та стягнення за векселями визначаються законом.

Частиною 18 ст. 17 цього Закону встановлено, що не вважається професійною діяльністю з торгівлі цінними паперами проведення юридичними особами та фізичними особами - підприємцями розрахунків з використанням векселів та/або заставних.

Таким чином, кожна юридична особа може у своїй господарській діяльності використовувати цінні папери, у тому числі векселі, під час здійснення розрахунків з контрагентами.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 3 цього Закону визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства (ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» на основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов'язані складати фінансову звітність.

Підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим Законом. Органам виконавчої влади та іншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України, а для банків - Національним банком України.

Підприємства (крім бюджетних установ) зобов'язані подавати (надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним періодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і звіту про річні фінансові результати (ч.1 та ч.3 ст. 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Зі змісту наведених вище норм законодавства вбачається, що ведення бухгалтерського обліку, у тому числі в частині ведення обігу векселів, а також складання фінансової звітності безпосередньо відноситься до господарської діяльності юридичної особи.

Більш того, здійснення господарської діяльності неможливе без ведення належного бухгалтерського обліку та складення фінансової звітності.

За таких умов, суд вважає необґрунтованими висновки перевірки щодо заниження позивачем у січні 2010 року податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 7803,00 грн. у зв'язку з придбанням послуг від ТОВ «Мегаполіс».

У зв'язку з цим, податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 25.03.2011 року в цій частині є таким, що прийнято податковим органом протиправно та підлягає скасуванню.

Перевіркою також було встановлено придбання позивачем послуг з відновлення бази даних та заповнення довідників в програмі 1с від ТОВ ТД «Мегаполіс», однак, доказів та документів щодо необхідності відновлення бази даних до перевірки надано не було.

Згідно із службовою запискою від 22.06.2010 року системного адміністратора Солованюка В. до відома голови правління ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» Тюміної Е.П. доведено інформацію, що 21.06.2010 року вийшов з ладу сервер, який відповідає за роботу сервісів ERP 1-с (сховище бази даних). Заходи з відновлення працездатності системи доступними засобами не принесли позитивних результатів. Для повного відновлення працездатності системи та розробки заходів з попередження подібних збоїв необхідно залучення сторонніх організацій, які мають кваліфікованих спеціалістів та необхідне обладнання (т.І, а.с.194).

Згідно з резолюцією голови правління ПАТ «Феодосійський завод коньяків та вин» Тюміної Е.П. наказано залучити спеціалізовану організацію для відновлення серверу.

На підставі зазначеного вище для відновлення бази даних та заповнення довідників в програмі 1с залучено ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс».

Виконання робіт (надання послуг) на суму 202500,00 грн., ПДВ - 40500,00 грн. ТОВ «Торгівельний будинок «Мегаполіс» підтверджується наявним в матеріалах справи актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 2 від 30.06.2010 року (т.І, а.с.196-221), а також податковою накладною № 209022686801 від 30.06.2010 року (т.І, а.с.195).

Таким чином, матеріалами справи спростовуються висновки відповідача щодо відсутності у позивача належних доказів необхідності відновлення бази даних та залучення до цього додаткових спеціалістів.

За таких умов, необґрунтованим є донарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 40500,00 грн., у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 25.03.2011 року в цій частині є таким, що прийнято податковим органом протиправно та підлягає скасуванню.

З податкового повідомлення-рішення № 0000342301 від 25.03.2011 року вбачається, що у зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства на суму донарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі п.123.1 та п.123.2 ст. 123 Податкового кодексу України до позивача були застосовані фінансові санкції у розмірі 649488,50 грн.

Згідно з п.123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування -

тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (п.123.2 ст. 123 ПК України).

Зі змісту вказаних норм податкового законодавства вбачається, що застосуванню до платника податків штрафу на підставі п.123.1 ст. 123 ПК України обов'язково передує самостійне визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість такого платника.

Проте, враховуючи, що під час розгляду справи було встановлено необґрунтованість донарахування позивачу суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, відсутні також підстави для застосування до нього штрафних санкцій.

Відтак, податкове повідомлення-рішення № 0000342301 від 25.03.2011 року є таким, що прийнято Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією АР Крим протиправно, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.09.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 02.10.2012 року.

Керуючись ст.ст. 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим № 0000342301 від 25.03.2011 року.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.