Рішення

від 05.10.2012 по справі 5004/1160/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 5004/1160/12

за позовом Володимир - Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області

до відповідача сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Буг"

про стягнення збитків в сумі 40737,82 грн. заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних прісних вод

Суддя: Вороняк А.С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Турчинський Р.А. -представник, довіреність №3 від 23.01.2012р.

від відповідача: Матишейко С.В. -керівник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА №295332.

В судовому засіданні взяв участь прокурор прокуратури міста Луцька Климюк Н.В. (посвідчення №002155 від 31.08.2012р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.ст. 22, 29 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасникам судового процесу та прокурору.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представників сторін та прокурора не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Володимир - Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Волинській області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення збитків в сумі 40737,82 грн. заподіяних державі внаслідок самовільного використання підземних прісних вод з відповідача -сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Буг".

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне. Володимир-Волинською міжрайонною прокуратурою із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Волинській області проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства у СГ ТзОВ «Буг». В ході перевірки, СГ ТзОВ «Буг»в порушення вимог ст. ст. 44, 48 та 49 Водного кодексу України здійснює забір води з артсвердловин за відсутності дозволу на спеціальне водокористування з 2009 року. Термін дії дозволу на спеціальне водокористування №793 Вол., який виданий СГ ТзОВ «Буг»Державним управлінням екології та природних ресурсів в Волинській області 25.11.2002р. закінчився 31.12.2008р. Заходів щодо його продовження керівництвом товариства не вживалось.

Перевіркою встановлено, що в період з 01.08.2011 по 31.07.2012 СГ ТзОВ «Буг»здійснювалось самовільне водокористування, тобто забір підземних вод з двох артезіанських свердловин в с.Коритниця Володимир- Волинського району Волинської області без спеціального дозволу, внаслідок чого в період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р. товариством використано води з підземних джерел в обсязі 380,88 метрів кубічних, а з 01.01.2012р. по 31.07.2012р. - в обсязі 441,11 метрів кубічних.

На думку позивача такі дії суперечать вимогам чинного законодавства, зокрема ст. 153 Господарського кодексу України та за вчинення таких дій законодавством передбачена відповідальність, що закріплена в ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»; п. 6 ч. З ст. 110 та 1, 2 ст. 111 Водного кодексу України.

Відповідно до розрахунку, проведеного головним спеціалістом - державним інспектором Державної екологічної інспекції у Волинській області Макаруком І.В., згідно Методики затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389, з наступними змінами, зареєстрованої в Мін'юсті України 14.08.2009р. за №767/16783, які встановлюють порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів та наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 30.06.2011р. №220 зареєстрованого в Мін'юсті України 15.07.2011р. за №881/19619, загальний розмір збитків, заподіяних державі СГ ТзОВ «Буг»внаслідок самовільного використання підземних прісних вод (без наявності дозволу на здійснення спецводокористування), становить 40737 грн. 82 коп.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2012р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі, явку повноважних представників сторін було визнано обов»язковою та призначено розгляд останньої в судовому засіданні на 02.10.2012 р..

В судовому засіданні прокурором подану заяву про уточнення позовних вимог від 22.09.2012р., згідно якої прокурор просить суд також стягнути з відповідача судовий збір, за подання позову та просить долучити до матеріалів справи вимогу про надання спеціаліста від 30.07.2012р. та наказ від 30.07.2012р. №243

Заслухавши думку учасників судового процесу: представник Державної екологічної інспекції у Волинській області не заперечує проти задоволення даного клопотання; представник відповідача заперечує проти задоволення клопотання прокурора, суд вирішив спір розглядати згідно з уточненими позовними вимогами відповідно до заяви прокурора від 22.09.2012р. та долучити подані прокурором документи.

02.10.2012р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з доданими до нього наступними додатками:копія договору оренди землі від 26.02.2008р., копія розрахунку, план земельної ділянки, акт прийому -передачі об'єкта оренди та Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Згідно поданого відзиву відповідач просить суд відмовити позивачу в позові у зв'язку з не з'ясуванням усіх обставин справи, при проведені провірки, зазначає, що не порушував вимог чинного законодавства зокрема ст. ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Буг»є землекористувачем земельної ділянки, на якій знаходяться свердловини №1 та №2, з яких здійснюється використання води. Підставою землекористування є договір оренди земельної ділянки від 26 лютого 2008 року, укладений між Володимир-Волинською районною державною адміністрацією та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Буг»та зареєстрований Володимир-Волинським реєстраційним офісом Волинської регіональної філії «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.10.2008 р. за №040808200110.

Також вказує, що Кодекс України про надра та водний кодекс України передбачають здійснення спеціального водокористування виключно на землях не наданих у власність або користування і для такого спеціального водокористування необхідний відповідний дозвіл, що також підтверджується п. «в»ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України.

Таким чином у сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Буг»відсутній обов'язок з отримання дозволу на спеціальне водокористування, а відтак товариство не допускало самовільного використання водних ресурсів, тому не повинне нести відповідальності. Також відповідач вважає, що порушено процедуру проведення перевірки його товариства посадовою особою Державної екологічної інспекції у Волинській області, зокрема не дотримано ст.ст. 6, 7, 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Таким чином відповідач вважає, що представник Державної екологічної інспекції у Волинській області неповно з'ясував істотні обставини використання води сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Буг»в частині наявності оформленого і зареєстрованого землекористування, що призвело до необ'єктивних висновків, а також представник Державної екологічної інспекції у Волинській області вийшов поза межі наданих повноважень, чим допустив процедурні порушення під час здійснення контрольного заходу, тому документи, на яких ґрунтується позовна заява є неналежними та недопустимими.

Прокурор та представник Державної екологічної інспекції у Волинській області в судовому засіданні, пред'явлені до відповідача позовні вимоги підтримали та просить суд задовольнити останні в повному об'ємі поклавши при цьому на відповідача судовий збір.

Представник відповідача підтримав заявлений відзив на позовну заяву та просить суд відмовити в задоволені даного позову.

Розглянувши матеріали справи та додатково представлені документи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд, оцінюючи подані сторонами докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов до висновку, що пред'явлений позивачем до відповідача позов підлягає до задоволення.

Викладена позиція суду пов'язана з наступними встановленими обставинами:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Буг»відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія АА №295332 здійснює господарську діяльність щодо вирощування зернових та технічних культур, спеціалізовану оптову торгівлю іншими продовольчими товарами, змішане сільське господарство, оптова торгівля на ринках, розведення свиней, надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, овочівництво, декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників.

В процесі здійснення даних видів діяльності відповідач використовує три артезіанські свердловини глибиною 120, 95 та 80м2, використання яких попередньо погодивши з Рівненською геологічною експедицією 11.09.2002р., якою було погоджено умови спец водокористуванням підземними водами шляхом використання трьох свердловин пробурених на водоносний горизонт верхньої крейди і розташованої в с.Коритниця-3, Володимир-Волнського району з водовідбором 37,2 м3 /добу.(а.с.31)

Також на використання яких відповідачу було надано дозвіл №793 Вол. Виданий Державним управлінням екології та природних ресурсів в Волинській області від 25.11.2002р. на спеціальне водокористування терміном дії до 31.12.2008р. (а.с.21-30).

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, що виникають в галузі охорони природного середовища, є Міністерство охорони навколишнього природного середовища і його органи на місцях, в даному випадку - Державна екологічна інспекція у Волинській області (ч. 2, 3 ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до п.п. б), з), ч. 1 ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях належить, зокрема: державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки; подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст. 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюється радами та їх виконавчими і розпорядчими органами, спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими спеціально уповноваженими державними органами.

У Положенні про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, за № 459 від 04.11.2011, зазначено, що Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується.

Згідно з пунктами 4 та 4.2 вищевказаного Положення Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами, зокрема, вимог законодавства про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів щодо: наявності та дотримання умов виданих дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; дотримання правил ведення водокористувачами первинного обліку кількості вод, що забираються із водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості води; використання вод (водних об'єктів) відповідно до цілей та умов їх надання тощо.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»нагляд за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому органи прокуратури. При здійсненні нагляду органи прокуратури застосовують надані їм законодавством України права, включаючи звернення до судів з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

З метою дотримання вимог законодавства зокрема, ст.ст.1, 44, 48, 49 Водного кодексу України, ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" головним спеціалістом державним інспектором Державної екологічної інспекції у Волинській області (ДЕІ) Голічем В.М. 01.08.2012 за дорученням міжрайонної прокуратури, на підставі наказу ДЕІ №243 від 30.07.2012 було проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю «Буг».

Перевіркою встановлено, що в період з 01.08.2011р. по 31.07.2012р. (з врахуванням внесених змін до Методики, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України №389 від 20.07.2009), в порушення вимог чинного природоохоронного законодавства, СГ ТзОВ «Буг»після закінчення терміну дії договору №793, здійснювалось самовільне водокористування, тобто забір підземних вод з двох артезіанських свердловин в с.Коритниця Володимир - Волинського району Волинської області без спеціального дозволу, внаслідок чого: в період з 01.08.2011р. по 31.12.2011р. товариством використано води з підземних джерел в обсязі 380,88 метрів кубічних, а з 01.01.2012р. по 31.07.2012р. - в обсязі 441,11 метрів кубічних, що підтверджується довідками СГ ТзОВ «Буг»№ 32, №33 від 01.08.2012р., та не заперечується відповідачем.

Даний факт самовільного використання СГ ТзОВ «Буг»водних ресурсів підтверджений актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 01.08.2012р., який підписаний перевіряючими та директором СГ ТзОВ «Буг»; протоколом про адміністративне правопорушення №000605 від 01.08.2012р., складеного головним спеціалістом-державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Волинській області Голічем В.М., постановою про накладення адміністративного стягнення за ст. 48 КУпАП відносно директора Матишейка С.В. у розмірі 85 грн. за №000605 від 01.08.2012, квитанцією про сплату даного штрафу Матишейком С.В. від 14.08.2012р.(а.с.13-16).

Стаття 3 ч.2 п.2 Водного кодексу України вказує, що до водного фонду України належать підземні води та джерела.

Стаття 5 ч.2 п. 2 даного кодексу вказує, що до водних об'єктів місцевого значення належать підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопостачання.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ст. 49 Водного кодексу України).

Пунктом 9 ст. 44 Водного кодексу України передбачено, що водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Відповідно до п. "з" ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ст. 111 Водного кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування) регламентується Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованою в Мін'юсті України 14.08.2009р. за № 767/16783.

Пунктом 1.2. Методики, встановлено, що ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, у разі самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)).

Пунктом 9.1 вищезазначеної Методики зазначено, що розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою Зсам = 100 х W х Тар, яка була використана позивачем при розрахунку розміру збитків, заподіяних державі в сумі 40 737,82 грн. (а.с.12), є вірно розрахованою та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідачем не надано суду доказів про те, що останній являється землекористувачем земельної ділянки на якій розташовані свердловини №1 та №2, в судовому засіданні не спростовано заявленого позову з посиланням на належні та допустимі докази.

Згідно відібраних в директора Матишейка С.В. пояснень від 23.08.2012р. (а.с.33) вбачається, що останнім не заперечується факт самовільного використання води СГ ТзОВ «Буг»за відсутності дозволу на спецводокористування, та зазначає, що заподіяні збитки в наслідок самовільного використання підземних прісних вод в сумі 40 737,82 грн. є значними і їх відшкодування для товариства на даний час є досить збитковим та відшкодувати відразу суму товариство не в змозі.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума збитків, яка підтверджена матеріалами справи, та підлягає до задоволення, складає 40737,82 грн.

Оскільки спір виник з вини відповідача, то судові витрати по розгляду справи необхідно покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Господарський суд, керуючись ст.ст. 35, 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.ст. 44, 48, 49, 111 Водного кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Буг", (с.Коритниця, Володимир-Волинський район, Волинська область, 44711, код 05531920) на користь Державної екологічної інспекції у Волинській області (вул. С.Бандери, 20, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 34928308) -40 737,82 грн. заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства збитків, зарахувавши ці кошти на розрахунковий рахунок фонду охорони навколишнього природного середовища Микитичівської сільської ради Володимир - Волинського району (розрахунковий рахунок - 33114331700020, код призначення платежу - 24062100 (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища), код отримувача - 37950294, МФО 803014, УДК у Володимир- Волинському районі, ГУДКСУу Волинській області).

3. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Буг", (с.Коритниця, Володимир-Волинський район, Волинська область, 44711, код 05531920) в доход Державного бюджету України 1 609,50 грн. судового збору.

4 . Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду, у відповідності до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Суддя А. С. Вороняк

Повний текст рішення

складено та підписано

05.10.12