Рішення

від 08.10.2012 по справі 43/5005/6817/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.10.12р. Справа № 43/5005/6817/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РосДорСнаб-Експорт", м. Ростов -на-Дону, Російська федерація

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІПК"Промекс", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Чернета В.Є. - представник, довіреність б/н від 03.07.2012 року

Хмеленко А.В.- представник, довіреність б/н від 03.07.2012 року

від відповідача: Боярченко М.О. б/н від 14.09.12р., представник

Сливна Ю.П. за дов. б/н від 14.09.12р, представник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "РосДорСнаб-Експорт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ІПК"Промекс" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за контрактом №20/12 від 20.12.2010 року, витрат за надання правової допомоги та судового збору.

До господарського суду 25.09.2012 року від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої сума основної заборгованості становить 505 356,07 рублів РФ, що еквівалентно 124 115, 45грн., штраф -151, 60 рублів РФ, що еквівалентно 37, 23 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем вимог контракту №20/12 від 20.12.2010 року щодо своєчасної поставки товару.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, 18.09.2012 року та 25.09.2012 року надав відзив на позов, уточнення та пояснення щодо витрат.

В межах строків передбачених ст.69 ГПК України, в судових засіданнях оголошувались перерви з 18.09.2012 року до 25.09.2012року, з 25.09.2012 року до 03.10.2012 року.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації не надходило.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 03.10.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "РосДорСнаб-Експорт" (далі-позивач, покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ІПК"Промекс" (далі-відповідач, постачальник) укладено контракт №20/12 від 20.12.2010 року (далі - контракт).

Відповідно до п. 1.1. контакту, постачальник зобов'язується виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити лиття сталі (далі-продукція), найменування, кількість та ціна обумовлена в специфікаціях до контракту, які є його невід'ємною частиною.

Контракт діє з моменту підписання до 31.12.2012 року включно (п.9.6. контракту з урахуванням додаткової угоди №5 від 12.12.2011року).

Пунктом 2.2 контракту, строк поставки продукції обумовлюється в специфікаціях, які є невід'ємною частиною контракту. Відвантаження партії продукції здійснюється протягом строку поставки, обумовленого в специфікації з моменту зарахування 100% передоплати на розрахунковий рахунок постачальника. Партією продукції є кількість продукції сплаченої та завантаженого в один транспортний засіб.

Загальна ціна контракту визначається вартістю товару, орієнтовано становить 1 450 000 дол. США (п. 3.3 контракту).

Відповідно до 4.2. контракту, валютою платежу є рубль РФ по курсу Центробанку на день оплати з обов'язковим зазначенням курсу в платіжному дорученні з відміткою банку.

Пунктом 4.3. контракту передбачено, що покупець оплачує партію продукції, яка підлягає поставці протягом 5 банківських днів з дати підписання специфікації на основі виставленого рахунку, шляхом прямого банківського переводу в рублях РФ по курсу ЦБ РФ на момент платежу.

Специфікацією №6 від 10.06.2011 року передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити товар-Державку 401.02.581-01 у кількості 3 600 штук за ціною за одиницю товару 14 дол. США загальна ціна партії склала 50 400 дол. США. Строк поставки - протягом 90 календарних днів з моменту зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, з правом дострокової поставки. Покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника передплату в розмірі 50 % вартості партії товару та 50% по факту готовності товару до відвантаження (т.1 а. с. 17).

Постачальником виписано рахунок-фактуру № СФ-000012 від 13.07.2011 року на оплату товару, передбаченого специфікацією №6 від 10.06.2011 року.

На виконання умов контракту позивач 14.07.2011року сплатив на користь відповідача грошові кошти в розмірі 717 694,78 рублів РФ, що еквівалентно 25 400 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням №794 від 14.07.2011 року.

Позивачем на користь відповідача 19.08.2011 року сплачено грошові кошти в розмірі 183 241, 09 рублів РФ, що еквівалентно 6 338 дол. США, що підтверджується платіжним дорученням №940 від 19.08.2011 року.

Додатковою угодою №5 від 12.12.2011 року збільшено строк поставки до 300 календарних днів з моменту зарахування грошових котів на розрахунковий рахунок постачальника (а.с.18).

Відповідач поставив позивачу товар в кількості 1000 штук, що підтверджується інвойсами №16/09, №18/10 та додатками до декларації на товари №10313070/190911/0012059, №10313070/311011/0014084.

В порушення умов контракту відповідач поставив позивачеві лише 1000 штук Державки 401.02.581-01 на загальну суму 14 000 дол. США

Відповідач неналежним чином виконав зобов'язання перед позивачем, не поставив товар в кількості 1 267 товару - Державки 401.02.581-01, передбаченій контрактом та специфікацією №6, на загальну суму 505 356,07 рублів РФ, що еквівалентно 17 738 дол. США.

Позивач направив лист №32 від 28.08.2012 року на адресу відповідача з проханням повернути суму переплати за контрактом та специфікацію №6, який відповідачем не отримано.

Листом №128 від 21.03.2012 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією поставити інший товар на суму переплати за специфікацію №6. Відповідач відмовив позивачу в поверненні грошових коштів та поставці іншого товару, про що свідчить лист №08/280-03-12 від 27.03.2012 року.

Позивач листом №128 від 28.03.2012 року звернувся до відповідача з проханням поставити товар, передбачений специфікацією №6, але відповіді не отримав.

У зв'язку з невиконанням зобов'язань, позивачем на адресу відповідача направлено претензію №325 від 10.05.2012 року з вимогою повернути суму передплати та відповіді на претензію не отримано.

В свою чергу відповідач у відзиві на позов посилається на те, що ним понесено витрати на виконання умов специфікації №6 в розмірі 304 741, 63 грн., що більше ніж сума передплати позивача. Окрім цього відповідач зазначає, що листом №13/02-12 повідомив позивача про можливість поставки остаточну кількість товару.

З посиланням на п.6.7. контракту, яким передбачено, що у разі відмови від заявленого об'єму поставки продукції, обумовленої в специфікації покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі прямих затрат по виготовленню даної продукції, листом від 27.03.2012 року відповідач звернувся до позивача з вимогою сплатити неустойку у зв'язку з відмовою від отримання товару.

Витрати відповідача на виготовлення продукції не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки п. 6.7. передбачено обов'язок позивача сплатити неустойку.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Розмір неустойки може бути визначений сторонами або встановлений на підставі рішення суду.

Позивач не визнає суму неустойки, визначену відповідачем у розмірі 304 741,63 грн. витрат, які понесені відповідачем на виконання умов контракту та специфікації №6.

Відповідач не позбавлений права звернутись з позовною заявою про стягнення суми неустойки передбаченої п.6.7. контракту.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:3) сплата неустойки;

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.6.1.контракту, за відсутність продукції на складі постачальника, постачальника сплачує покупцю штраф в розмірі 0,03% від вартості партії не відвантаженої в строк.

Позивач нарахував відповідачу штраф в розмірі 151,60 рубль РФ, що еквівалентно 37,23 грн., який підлягає задоволенню.

У зв'язку із необхідністю звернення до господарського суду позивач змушений був звернутися за правовою допомогою до товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія" Альфа" та уклав договір на надання юридичних послуг, за умовами якого сплатив 5600 грн.

Враховуючи наведене і приймаючи до уваги те, що вказані 5600грн. за юридичні послуги не є витратами на оплату послуг адвоката, господарський суд не знаходить підстав для віднесення на Відповідача судових витрат пов'язаних зі сплатою 5600 грн. за юридичні послуги.

Загальна сума заборгованості становить 505 507,67 рублів РФ, що еквівалентно 124 152,68 грн., яка підтверджується матеріалами справи і підлягає стягненню.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки при зверненні з позовом до суду позивач згідно платіжного доручення №100 від 06.08.2012 року надмірно сплатив судовий збір в розмірі 77,76 грн. зазначена сума підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ухвали суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ІПК"Промекс" (49130, м. Дніпропетровськ, вул. Усенка, 7 кв.97, код ЄДРПОУ 35740406) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "РосДорСнаб-Експорт" (344000, м. Ростов - на -Дону, вул. Пєскова, 7, код ЄДРПОУ 80370128) заборгованість в розмірі 505 356, 07 рублів РФ (п'ятсот п'ять тисяч триста п'ятдесят шість рублів 07 коп.), що еквівалентно 124 115, 45 грн. (сто двадцять чотири тисячі сто п'ятнадцять гривень 45 коп.), штраф в розмірі 151,60 рублів РФ (сто п'ятдесят один рубль 60 коп.), що еквівалентно 37, 23 грн. (тридцять сім гривень 23 коп.) та судовий збір в розмірі 2 483,05 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят три гривні 05 коп.)

В решті позову слід відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя С.В. Мартинюк Повне рішення складено 08.10.12р.