Рішення

від 01.10.2012 по справі 5023/3561/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2012 р.Справа № 5023/3561/12 вх. № 3561/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Воронько В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Скупченка І.Ю. за наказом №1143к від 05.06.12 р.;

позивача - Сойко Н.В. довіреність №60 від 24.04.12 р.;

відповідача - Філатова В.О. довіреність б/н від 16.07.12 р.;

розглянувши справу за позовом Прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Конструкторсько-технологічне бюро верифікаційного моделювання і підготовки виробництва", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо стягнення з відповідача - Приватного акціонерного товариства "Конструкторсько-технологічне бюро верифікаційного моделювання і підготовки виробництва" заборгованості по орендній платі, у сумі 10376,49 грн., пеню та штраф у розмірі 1092,98 грн., посилаючись на невиконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору оренди №4664-Н від 20.07.10 р. Крім того, прокурор просив покласти на відповідача судові витрати.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив його задовольнити.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання проти позову заперечував, оскільки відповідачем були сплачені грошові кошти у розмірі 10 392,30 грн. за оренду нежитлових приміщень, які знаходяться в користуванні відповідача, згідно договору №4664-Н від 20.07.2010 р., який укладено між позивачем та відповідачем, що підтверджується платіжними дорученнями: № 90 від 27.07.2012 р. на суму 5 125,44 грн. та №96 від 07 серпня 2012 р. на суму 5 266,86 грн. - до подачі позову прокурором до суду, тому відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні, тому просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника прокуратури господарським судом встановлено наступне.

20 липня 2010 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди №4664-Н, відповідно до п. 1.1. якого позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлове приміщення - частини кім. №№6,9 та кім. №№7,8, 9,10, 11, 12 на першому поверсі триповерхової будівлі лабораторного корпусу (Інв. №1031000013, "Літ.И-3"), загальною площею 163,7 кв.м., розміщене за адресою: м. Харків, вул. Фрунзе, 21, що знаходиться на балансі "Національний політехнічний інститут".

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п. 2.1 договору, Орендар вступає у строкове користування Майном у термін, указаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього договору та акта приймання - передачі майна.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаного сторонами 20.07.2010 р.

Відповідно до п. 2.2 договору передача майна в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на це приміщення. Власником майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що орендар, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Згідно п. 5.4 орендар зобов'язаний щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, надавати Балансоутримувачу копії платіжних доручень з відміткою обслуговуючого банку про сплату відповідних частин орендної плати до державного бюджету та розрахунковий рахунок Балансоутримувача.

Згідно п. 3.1 Договору оренди, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (із змінами) з урахуванням результатів конкурсу на право оренди державного Майна і становить без ПДВ за базовий місяць становив 6 855,74 грн.

Додатковою угодою №1 від 20.07.2011 р. сторони доповнили п.3.1. Договору оренди абзацем такого змісту "Орендна плата за перший місяць перерахунку оренди липень 2010 року - 4 727,42 грн. (з урахуванням індексу інфляції за липень 2010 р.). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць розраховано згідно з додатком №1 до цієї додаткової угоди)".

Згідно з вимогами п. 3.6. договору орендна плата перераховується до бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 12 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до діючої Методики, у співвідношенні: безпосередньо до бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами - у розмірі 70%, на рахунок, визначений балансоутримувачем - у розмірі 70%.

Згідно п. 10.01. строк чинності договору визначений до 20.06.2013 року.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в порушення умов договору відповідач вносив орендну плату несвоєчасно та не в повному обсязі, в зв'язку з чим виникла заборгованість по орендній платі.

Як встановлено судом, відповідачем частково погашена заборгованість до подачі позову до господарського суду, а саме згідно платіжного доручення №90 від 25.07.2012 р. на суму 5 125,44 грн., тому позовні вимоги в цій частині є безпідставно заявленими прокурором, тому у задоволенні позову в цій частині суд вважає за необхідне відмовити.

Судом встановлено, що 07 серпня 2012 року у день подачі позову до господарського суду відповідачем було сплачено грошові кошти у розмірі 5 266,86 грн. в рахунок погашення заборгованості згідно договору оренди № 4664-Н від 20.07.10 р., тобто оскільки грошові кошти перераховуються не тимчасово на рахунок позивача, ці кошти оплачені відповідачем після подачі прокуратурою позову до господарського суду.

Згідно із п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі якщо відсутній предмет спору.

Такої ж позиції притримується і Вищий господарський суд України, а саме у Постанові Пленуму від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: п.4.4. абз. господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи вищенаведене, та те, що відповідачем сплачена заборгованість згідно договору оренди № 4664-Н від 20.07.10 р. у розмірі 5266,86 грн., яка складається з залишку заборгованості з орендної плати у розмірі 5251,05 грн. та 15,81 грн. з суми штрафу провадження по справі в цій частині підлягає припиненню згідно п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Окрім того прокурором та позивачем заявлена до стягнення пеня та штраф у розмірі 1 092,98 грн., після часткової оплати відповідачем ця сума складає 1 077,17 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п.3.7 вказаного договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача з вини якого спір доведено до суду пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. В частині позовних вимог щодо стягнення 5 125,44 грн. відмовити.

3. В частині позовних вимог щодо стягнення 5 266,86 грн. провадження у справі припинити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Конструкторсько-технологічне бюро верифікаційного моделювання і підготовки виробництва" (61057, м. Харків, просп. Леніна, 56, код 31234913) на користь Регіонального відділення фонду Державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, р/р 31111093700003 УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 23148337) пеню та штраф у розмірі 1 077,17 грн.

5. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Конструкторсько-технологічне бюро верифікаційного моделювання і підготовки виробництва" (61057, м. Харків, просп. Леніна, 56, код 31234913) на користь державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, номер рахунку 31215206783003, код 37999654, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 975,29 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №5023/3561/12

Повне рішення складене 05 жовтня 2012 року.