Рішення

від 17.11.2008 по справі 5/63-08-2378

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/63-08-2378

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2008 р.Справа  № 5/63-08-2378

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                                             Могил С. К.

при секретарі судового засідання             Вдовіченко В.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Вілкова О. В. на підставі довіреності;

від відповідача: не з'явився.

У судових засіданнях, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувались перерви з 13.10.2008 року до 27.10.2008 року та з 27.10.2008 року до 17.11.2008 року.                          

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „УГМК –Одеса” (м. Одеса) до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Будматеріали”, (м. Одеса) про стягнення з відповідача 436 817, 21 грн. заборгованості за поставлений товар, 7 607, 00 грн. трьох відсотків річних, 66 338, 83 грн. індексу інфляції та 56 843, 88 грн. пені,

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „УГМК –Одеса” (за договором –постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Будматеріали” (за договором –покупець) був укладений договір постачання №40 від 10.05.2007 року за умовами якого позивач зобов'язався поставити на адресу відповідача товар (металопрокат), а відповідач прийняти та сплати за товар у порядку встановленому договором (п. п. 1.1 –1.3 розділу 1 укладеного договору).

За ствердженням позивача, на виконання своїх зобов'язань за договором, ним відповідачу було поставлено товар. Вказані обставини позивач обґрунтував наданими до суду копіями накладних та довіреностями про отримання товару відповідачем. Як зазначив позивач, відповідач свої зобов'язання за договором в частині своєчасної оплати за отриманий товар виконав частково, в зв'язку з чим у товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Будматеріали” перед товариством з обмеженою відповідальністю „УГМК –Одеса” виник борг за поставлений та отриманий товар у сумі 436 817, 21 грн. В зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором відповідачем позивач просив суд стягнути з відповідача 7 607, 00 грн. трьох відсотків річних, 66 338, 83 грн. індексу інфляції та 56 843, 88 грн. пені. Проте, як повідомив позивач, в процесі розгляду справи відповідач погасив суму основного боргу, в зв'язку з чим ТОВ „УГМК –Одеса”, ґрунтуючись на умовах укладеного договору та наданих документальних доказах відповідно до своїх остаточних позовних вимог викладених у заяві від 17.11.2008 року №1249 просило суд стягнути з відповідача на свою користь лише 7 607, 00 грн. трьох відсотків річних, 66 338, 83 грн. індексу інфляції та 56 843, 88 грн. пені.

Відповідач відзив на позов не надав. Розглянув матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами  

Дослідивши матеріали та приймаючи до уваги доводи сторін викладені у ході судового розгляду справи суд вважає, що остаточні позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом та не заперечується позивачем та відповідачем, між сторонами по справі був укладений договір постачання №40 від 10.05.2007 року, за яким позивач поставив, а відповідач прийняв товар (металопрокат), проте оплату за отриманий товар здійснив не своєчасно, із порушенням умов укладеного договору, а саме п. 4.2.1. Залишок заборгованості у сумі 436 817, 21 грн. відповідачем було сплачено лише після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі.  

Розглядаючи по суті спір, суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача на те, що у відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем до суду не було надано жодного документального доказу який би спростував позовні вимоги позивача, або докази, які підтвердили своєчасне виконання грошових зобов'язань за договором постачання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, фактично встановлює наслідки прострочення боржником виконання грошового зобов'язання. Складовими частинами є, по-перше –стягнення індексу інфляції, яке здійснюється відповідно до Закону України „Про індексацію грошових доходів населення”, індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. По-друге, три відсотки річних не слід ототожнювати з поняттям неустойки, оскільки зазначені проценти є не мірою відповідальності, а є платою за користування чужими грошовими коштами, а відтак, стягуються незалежно від вини боржника. Слід зазначити, що дійсно крім наслідків за прострочення виконання грошового зобов'язання у вигляді стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції, договором або законом за прострочення грошового зобов'язання може бути встановлена неустойка (штраф, пеня), умови про стягнення яких повинні бути зазначені у договорі. Проте, умови про стягнення трьох відсотків річних та індексу інфляції на відміну від умов щодо стягнення неустойки, не потребують вчинення у письмової формі, а підлягають сплаті та стягненню за вимогою кредитора.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача нарахованих трьох відсотків річних та індексу інфляції, в зв'язку з чим з відповідача та користь позивача підлягає стягненню 7 607, 00 грн. трьох відсотків річних, 66 338, 83 грн. індексу інфляції.

Щодо стягнення пені, то ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом №2921-III від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності з ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до умов договору, а саме п. 7.1 у разі прострочення покупцем оплати за товар у відповідності до п. 4.2. даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, що діяла у період, за який нараховується пеня. Разом з тим, ст. 624 Цивільного кодексу України встановлено –якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Отже, суд вважає вимоги позивача про стягнення пені також обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню у повному обсязі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у ході судового розгляду справи в їх сукупності суд вважає, що остаточні позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 69, 75, 77, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Будматеріали”, код 32288624, (65026, м. Одеса, вул. Приморська, 49) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „УГМК –Одеса”, код 31005894, (65031, м. Одеса, вул. Новомосковська, 23-а), а саме:

- 7 607 (сім тисяч шістсот сім) грн. 00 коп. трьох відсотків річних;

- 66 338 (шістдесят шість тисяч триста тридцять вісім) грн. 83 коп. індексу інфляції;

- 56 843 (п'ятдесят шість тисяч вісімсот сорок три) грн. 88 коп. пені;

- 5 676 (п'ять тисяч шістсот сімдесят шість) грн. 07 коп. держмита;

- 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 18.11.2008 року.

Рішення суду набирає чинності в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                Могил С. К.