Ухвала

від 19.09.2012 по справі 2а-15708/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2012 р.Справа № 2а-15708/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Пономаренко Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Астек" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. по справі № 2а-15708/11/2070

за позовом Приватного підприємства "Астек"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Астек", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0005452305 від 15.11.2011 року про донарахування податку на додану вартість на суму 288 560,00 грн. та штрафних санкцій на суму 144 280,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року в задоволенні позову приватного підприємства "Астек" відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні", п. 2.4 ст. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", пп. 138.2, абз. 3 пп. 198.3, пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що приватне підприємство "Астек" пройшло встановлену процедуру державної реєстрації та зареєстроване ВК Харківської міської ради 21.02.2002 року. Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за № 13502. Зареєстроване платником ПДВ згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 28303055 серії НБ № 157899.

02.11.2011 року фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП "Астек" код ЄДРПОУ 31800424, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Будмашпост" (код ЄДРПОУ 35604078) їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2011 року.

За результатом перевірки ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова складено Акт "Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Астек" код ЄДРПОУ 31800424, щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Будмашпост" (код ЄДРПОУ 35604078) їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2011 року" № 5152/2305/31800424 від 02.11.2011 року, згідно висновків якого, встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України завищено суму податкового кредиту з ПДВ за липень 2011року в розмірі 288 560,43 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у липні 2011 року на суму 288 560,43 грн.

На підставі акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення - рішення № 0005452305 від 15.11.2011 року, яким ПП "Астек" визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 432840,00 грн. в т.ч. за основним платежем 288560,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 144280,00 грн.

Оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова за результатом аналізу правомірності формування ПП "Астек" податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ "Будмашпост".

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності реальності господарської операції за договором № 26-04 від 26.04.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Будмашпост".

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а тому відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України).

Водночас згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції та підтверджено в матеріалами справи, ПП "Астек" за липень 2011 року задекларовано податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Будмашпост" в розмірі 288560,43 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору про надання послуг № П\Т-101856/НЮ від 30.12.2010 року, укладеному між ПП "Астек" (Замовник) та Статутним територіально-галузевим об'єднанням Південною залізницею (Виконавець), останній протягом 2011 року надавав послуги з прийому та розкредитуванню залізничних цистерн з нафтопродуктами Замовника, а також зливу, наливу нафтопродуктів Замовника з залізничних цистерн у автоцистерни, та зберіганню нафтопродуктів у ємностях Виконавця.

Також, позивачем укладений з ТОВ "Будмашпост" договір № 04-22 від 23.04.2010 року про надання послуг, предметом цього договору є послуги по прийому, розкредитуванню залізничних цистерн з нафтопродуктами ПП "Астек" та зливу, наливу нафтопродуктів ПП "Астек" з залізничних цистерн у автоцистерни.

Додатковою угодою № 1 до договору № 04-22 від 23.04.2010 р. внесено зміни в п. 1.1. розділу 1 "Предмет договору" та викладено його в наступній редакції: "Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується надати послуги по прийому, розкредитуванню залізничних цистерн з нафтопродуктами Замовника та зливу, наливу нафтопродуктів Замовника з залізничних цистерн у автоцистерни, зберігання нафтопродуктів у ємностях №№ 55148, 55149, 55150".

На підтвердження факту надання послуг між сторонами угоди складено акти здачі-прийняття робіт від 01.07.2011р. та від 01.08.2011р.

Крім того, 26.04.2010 року між ПП "Астек" (Покупець) та ТОВ "Будмашпост" (Продавець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 26-04 від 26.04.2010 року, згідно пп. 1.1. п. 1 якого, Постачальник здійснює поставку та передає у власність Покупця нафтопродукти, далі Товар, а Покупець зобов'язаний прийняти цей Товар та своєчасно здійснити оплату на умовах зазначеного Договору.

На підтвердження факту придбання ПП "Астек" товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Будмашпост", позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні № 233/3 від 04.07.2011 року на суму 152848,35 грн. в т.ч. ПДВ 25474,73 грн., № 235/3 від 05.07.2011 року на суму 301006,20 грн. в т.ч. ПДВ 50167,70 грн., № 239/3 від 11.07.2011 року на суму 150503,10 грн. в т.ч. ПДВ 25083,85 грн., № 244/3 від 15.07.2011 року на суму 152848,35 грн. в т.ч. ПДВ 25474,73 грн., № 254/2 від 20.07.2011 року на суму 152848,35 грн. в т.ч. ПДВ 25474,73 грн., № 259/3 від 26.07.2011 року на суму 152848,35 грн. в т.ч. ПДВ 25474,73 грн., № 276/2 від 28.07.2011 року на суму 350100,00 грн. в т.ч. ПДВ 58350,00 грн. та податкові накладні № 9 від 04.07.2011 року на суму 152848,35 грн. в т.ч. ПДВ 25474,73 грн., № 13 від 05.07.2011 року на суму 301006,20 грн. в т.ч. ПДВ 50167,70 грн., № 32 від 11.07.2011 року на суму 150503,10 грн. в т.ч. ПДВ 25083,85 грн., № 46 від 15.07.2011 року на суму 152848,35 грн. в т.ч. ПДВ 25474,73 грн., № 55 від 20.07.2011 року на суму 152848,35 грн. в т.ч. ПДВ 25474,73 грн., № 65 від 26.07.2011 року на суму 152848,35 грн. в т.ч. ПДВ 25474,73 грн., № 71 від 28.07.2011 року на суму 350100,00 грн. в т.ч. ПДВ 58350,00 грн., всього на суму 1413002,70 грн. в т.ч. ПДВ 235500,47 грн.

Будь-яких інших документів первинного бухгалтерського обліку позивачем, а ні на вимогу суду першої інстанції, а ні на вимогу суду апеляційної інстанції, на підтвердження факту придбання нафтопродуктів, не надано.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Колегія суддів не приймає доводи позивача про те, що оскільки придбані у ТОВ "Будмашпост" нафтопродукти не транспортувались до покупця, а зберігались ТОВ "Будмашпост" в ємностях (залізничних цистернах) на залізниці, була відсутня необхідність складання документів первинного бухгалтерського обліку щодо їх прийняття та транспортування у вигляді актів, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно вимог статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року було затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).

Відповідно до Розділу 1 Інструкції, ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Згідно пункту 5.2 розділу 5 Інструкції приймання нафти і нафтопродуктів може здійснюватись маршрутами, окремими партіями (від двох і більше цистерн) та окремими цистернами. Маса нафти і нафтопродуктів визначається вантажоодержувачем у кожній цистерні. Під час надходження залізничних цистерн вантажоодержувач до приймання нафти або нафтопродукту має перевірити:

- відповідність фактичного номера і типу залізничної цистерни номеру і типу, зазначених у накладній;

- технічний стан залізничної цистерни на наявність механічних ушкоджень (ум'ятин, тріщин), справність зливних пристроїв. У разі виявлення несправності цистерни, через яку можлива втрата вантажу, слід вимагати від адміністрації залізничної станції перевірки маси вантажу в цистерні, а в разі встановлення нестачі - складання технічного акта за встановленою формою;

- наявність і цілісність пломб запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) і відбитків на них, відповідність відбитків на пломбах відбиткам, які зазначено у перевізних документах;

- відповідність градуювальної таблиці на залізничну цистерну номеру залізничної цистерни.

Маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці в разі:

- надходження нафти або нафтопродукту в несправній цистерні;

- надходження нафти або нафтопродукту з несправною пломбою ЗПП чи без пломби ЗПП за наявності позначки в залізничній накладній, що вантаж прийнятий до перевезення під пломбою ЗПП;

- надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою ЗВТ, без порушення ЗПП.

У разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.

Комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства-вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами.

Комісійне приймання нафти і нафтопродуктів відбувається за участі представників охоронної організації, що супроводжували нафту або нафтопродукти (у разі, якщо згідно з відповідним договором вантаж супроводжується охоронною організацією).

За потреби до приймання нафти або нафтопродуктів можуть залучатись представники незалежної експертної організації, якщо її визначено у відповідному договорі.

Особи, які беруть участь у комісійному прийманні нафти і нафтопродуктів, повинні проходити відповідну підготовку з цих питань та періодичну перевірку знань згідно з порядком, установленим керівником підприємства.

Результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.

Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП є підставою для оприбутковування нафти і нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в підзвіт матеріально відповідальних осіб.

Результати приймання нафти або нафтопродуктів однієї марки, які надійшли маршрутами або групами цистерн (від двох і більше) за однією залізничною накладною, визначаються за абсолютною величиною з врахуванням різниці між сумою надлишків та нестач нафти і нафтопродуктів одного типу і однієї марки, установлених для кожної цистерни за актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП.

Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП підписується особами, які брали участь у прийманні нафти або нафтопродуктів.

Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП складається у двох примірниках. У разі подання претензії вантажовідправнику або залізниці акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП складається у трьох примірниках, при цьому обов'язковим є додання копії документа про виклик представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів.

Уся кількість нафти або нафтопродуктів, що надійшла на підприємство в залізничних цистернах, зазначається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП (додаток 2), сторінки якого шнуруються, нумеруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства. Записи в журналі робляться на підставі відвантажувальних документів і актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП.

Колегія суддів, в результаті аналізу змісту договору про надання послуг № 04-22 від 22.04.2010 р. з додатковими угодами № 1 від 05.05.2010 р., № 2 від 30.12.2010 р., № 3 від 30.04.2011 р., вважає необґрунтованими доводи позивача, що відповідно до предмету якого, ПП "Астек" три ємності , а саме: № 55148, № 55149, № 55150, надано ТОВ "Будмашпост" для використання, оскільки умовами Додаткової угоди № 1, крім іншого, передбачено саме надання послуг зі зберігання позивачем нафтопродуктів, які належать на праві власності ТОВ "Будмашпост" у ємностях № 55148, № 55149, № 55150, право користування ними (оренди) умовами договору та додаткових угод не передбачено.

Факт надання позивачем послуг саме по зберіганню нафтопродуктів підтверджується актами здачі-прийняття робіт від 01.07.2011р. та від 01.08.2011р.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що на підтвердження факту передачі нафтопродуктів у позивача (як зберігача) та у ТОВ "Будмашпост" (як поклажодавця), з урахуванням приписів ст..936 Цивільного кодексу України, був обов'язок по складанню актів приймання нафтопродуктів за кількістю, яка передавалась на зберігання, в порядку та на умовах визначених Інструкцією . При цьому, матеріали справи таких доказів не містять.

Крім того, позивачем не надано актів приймання нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, які є підставою для оприбутковування нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в якості власних матеріальних активів ПП "Астек", в рамках договору поставки нафтопродуктів № 26-04 від 26.04.2010 року укладеного між ПП "Астек" (Покупець) та ТОВ "Будмашпост" (Продавець).

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що ПП "Астек" не надано доказів фактичного виконання договору № 26-04 від 26.04.2010 року.

Колегія суддів зазначає, що наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, оскільки, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) із метою використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме оформлення відповідних документів, як свідчать лише про формальний документообіг .

При цьому, з урахуванням встановлених обставин та вищенаведених доводів, колегією суддів не приймаються до уваги посилання позивача, що наявні в матеріалах справи договори щодо подальшого продажу нафтопродуктів, належним чином підтверджують факт придбання продукції у ТОВ "Будмашпост".

Також, судом встановлено, що згідно детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ "Будмашпост" не задекларовано податкове зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ПП "АСТЕК" в сумі 288560,00 грн.

Отже, суми ПДВ включені ПП "Астек" до складу податкового кредиту не задекларовані ТОВ "Будмашпост", як податкове зобов'язання з ПДВ.

Враховуючи неналежне оформлення первинної документації, а саме відсутності документів щодо реальності проведених операцій, позивач не підтвердив реальність господарської операції, яка може бути об'єктом оподаткування.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є поставою недійсності правочину. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відсутність відповідних документів, які підтверджують факт виконання договору вказує на відсутність реального виконання договору.

Таким чином, сторони вказаних договорів ставили за мету не виконання цих договорів, а складання документів, які б дали правові підстави отримати податкову вигоду та ухилитися від сплати податку до бюджету.

Відповідно до ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільною виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва підприємцями.

Між тим, сторони, укладаючи вищевказані договори поставки не ставили за мету здійснення господарської діяльності, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції (послуг) та отримання доходу від цих операцій, а мали намір спрямований на отримання податкової вигоди та безпідставне ухилення від сплати податку до державного бюджет.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Отже, правочин укладений між позивачем та ТОВ "Будмашпост" суперечать інтересам держави і суспільства, а тому є нікчемними.

Також, судом було встановлено, що ПП "АСТЕК" до перевірки не було надано видаткові та податкові накладні на суму 318360,00 грн. в т.ч. ПДВ 53060,00 грн.

Відповідно до п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (надалі - Податковий кодекс) органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Згідно вимог п. 73.3, ст. 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Отже, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова наділена повноваженнями щодо отримання від платників податків документів щодо фінансово-господарської діяльності, а ПП "АСТЕК", як платник податків зобов'язане надавати копії витребуваних документів щодо фінансово-господарської діяльності.

Судом встановлено, що ПП "Астек" не надало копій видаткових та податкових накладних на суму 318360,00 грн. в т.ч. ПДВ 53060,00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Будмашпост".

Також, судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова під час перевірки позивача враховувала висновки Акту перевірки ТОВ "Будмашпост" про:

- неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій ТОВ "Будмашпост" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді (липень 2011 року);

- в порушення п. 85.2 ст. 85 та ст. 44 Податкового кодексу України дані податкової звітності документально не підтверджені;

- перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 187, ст. 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Отже, на час перевірки ПП "Астек", ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова мала інформацію щодо порушення ТОВ "Будмашпост" - контрагентом позивача, чинного законодавства та не мала документальних підтверджень взаємовідносин позивача з ТОВ "Будмашпост".

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень перевіряється на їх відповідність ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України на час їх прийняття (винесення) або вчинення.

ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення мала інформацію щодо порушення ТОВ "Будмашпост" - контрагентом позивача, чинного законодавства та не мала документальних підтверджень взаємовідносин позивача з ТОВ "Будмашпост", через не виконання позивачем без поважних причин свого обов'язку щодо надання контролюючому органу таких підтверджень.

Враховуючи не надання позивачем під час перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення документального підтвердження реального характеру взаємовідносин з ТОВ "Будмашпост", ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова дійшла висновку щодо порушення позивачем вимог Цивільного та Податкового кодексів України, оскільки відсутність первинних документів виключила можливість податковому органу підтвердити правомірність цих взаємовідносин.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України..

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0005452305 від 15.11.2011 року, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, позовна вимога про визнання такого рішення протиправним є не обґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Астек" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012р. по справі № 2а-15708/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В. Судді (підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 24.09.2012 р.