Ухвала
від 24.09.2013 по справі 2а-15708/11/2070
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2013 року м. Київ К/9991/61662/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Приходько І.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства «Астек»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 р.

у справі № 2а-15708/11/2070

за позовом Приватного підприємства «Астек»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Астек» (далі - позивач, ПП «Астек») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005452305 від 15.11.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р. у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ПП «Астек», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ПП «Астек» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Будмашпост» їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2011 року, за результатами якої складено акт № 5152/2305/31800424 від 02.11.2011 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, яке призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ за липень 2011року в розмірі 288 560,43 грн.

На підставі акта перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова прийнято податкове повідомлення - рішення № 0005452305 від 15.11.2011 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 432 840,00 грн., у тому числі за основним платежем - 288 560,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 144 280,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПП «Астек» за липень 2011 року задекларовано податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Будмашпост» в розмірі 288 560,43 грн.

Також встановлено, що на підставі договору про надання послуг № П\Т-101856/НЮ від 30.12.2010 року, укладеному між ПП «Астек» (Замовник) та Статутним територіально-галузевим об'єднанням Південною залізницею (Виконавець), останній протягом 2011 року надавав послуги з прийому та розкредитуванню залізничних цистерн з нафтопродуктами Замовника, а також зливу, наливу нафтопродуктів Замовника з залізничних цистерн у автоцистерни, та зберіганню нафтопродуктів у ємностях Виконавця.

Також позивачем укладений з ТОВ «Будмашпост» договір № 04-22 від 23.04.2010 року про надання послуг, предметом цього договору є послуги по прийому, розкредитуванню залізничних цистерн з нафтопродуктами ПП «Астек» та зливу, наливу нафтопродуктів ПП «Астек» з залізничних цистерн у автоцистерни.

Додатковою угодою № 1 до договору № 04-22 від 23.04.2010 р. внесено зміни в п. 1.1. розділу 1 "Предмет договору" та викладено його в наступній редакції: "Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується надати послуги по прийому, розкредитуванню залізничних цистерн з нафтопродуктами Замовника та зливу, наливу нафтопродуктів Замовника з залізничних цистерн у автоцистерни, зберігання нафтопродуктів у ємностях №№ 55148, 55149, 55150".

Крім того, 26.04.2010 року між ПП «Астек» (Покупець) та ТОВ «Будмашпост» (Продавець) укладено договір поставки нафтопродуктів № 26-04 від 26.04.2010 року, згідно пп. 1.1. п. 1 якого, Постачальник здійснює поставку та передає у власність Покупця нафтопродукти, далі Товар, а Покупець зобов'язаний прийняти цей Товар та своєчасно здійснити оплату на умовах зазначеного Договору.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до ст.936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно вимог статті 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20 травня 2008 року було затверджено Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).

Відповідно до Розділу 1 Інструкції, ця Інструкція встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти (далі - нафта) і нафтопродуктів. Ця Інструкція поширюється на всі класи, типи, групи і види нафти та типи, марки і види (залежно від масової частки сірки) нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України (далі - підприємства).

Згідно пункту 5.2 розділу 5 Інструкції приймання нафти і нафтопродуктів може здійснюватись маршрутами, окремими партіями (від двох і більше цистерн) та окремими цистернами. Маса нафти і нафтопродуктів визначається вантажоодержувачем у кожній цистерні. Під час надходження залізничних цистерн вантажоодержувач до приймання нафти або нафтопродукту має перевірити: відповідність фактичного номера і типу залізничної цистерни номеру і типу, зазначених у накладній; технічний стан залізничної цистерни на наявність механічних ушкоджень (ум'ятин, тріщин), справність зливних пристроїв. У разі виявлення несправності цистерни, через яку можлива втрата вантажу, слід вимагати від адміністрації залізничної станції перевірки маси вантажу в цистерні, а в разі встановлення нестачі - складання технічного акта за встановленою формою; наявність і цілісність пломб запірно-пломбувальних пристроїв (далі - ЗПП) і відбитків на них, відповідність відбитків на пломбах відбиткам, які зазначено у перевізних документах; відповідність градуювальної таблиці на залізничну цистерну номеру залізничної цистерни.

Маса нафти або нафтопродукту визначається вантажоодержувачем спільно з представником залізниці в разі: надходження нафти або нафтопродукту в несправній цистерні; надходження нафти або нафтопродукту з несправною пломбою ЗПП чи без пломби ЗПП за наявності позначки в залізничній накладній, що вантаж прийнятий до перевезення під пломбою ЗПП; надходження нафти або нафтопродукту зі справною пломбою ЗПП, але з ознаками нестачі, виявленої за допомогою ЗВТ, без порушення ЗПП.

У разі виявлення нестачі нафти або нафтопродукту понад норми природних втрат або їх надлишків складається комерційний акт.

Комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства-вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами.

Комісійне приймання нафти і нафтопродуктів відбувається за участі представників охоронної організації, що супроводжували нафту або нафтопродукти (у разі, якщо згідно з відповідним договором вантаж супроводжується охоронною організацією).

За потреби до приймання нафти або нафтопродуктів можуть залучатись представники незалежної експертної організації, якщо її визначено у відповідному договорі.

Особи, які беруть участь у комісійному прийманні нафти і нафтопродуктів, повинні проходити відповідну підготовку з цих питань та періодичну перевірку знань згідно з порядком, установленим керівником підприємства.

Результати комісійного приймання нафти або нафтопродуктів оформлюються актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП, який складається одразу після приймання вантажу та затверджується керівництвом підприємства не пізніше наступного дня після його складання.

Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП є підставою для оприбутковування нафти і нафтопродуктів у складському обліку та відображення на відповідних рахунках бухгалтерського обліку в підзвіт матеріально відповідальних осіб.

Результати приймання нафти або нафтопродуктів однієї марки, які надійшли маршрутами або групами цистерн (від двох і більше) за однією залізничною накладною, визначаються за абсолютною величиною з врахуванням різниці між сумою надлишків та нестач нафти і нафтопродуктів одного типу і однієї марки, установлених для кожної цистерни за актом приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП.

Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП підписується особами, які брали участь у прийманні нафти або нафтопродуктів.

Акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП складається у двох примірниках. У разі подання претензії вантажовідправнику або залізниці акт приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП складається у трьох примірниках, при цьому обов'язковим є додання копії документа про виклик представника вантажовідправника для участі в прийманні нафти або нафтопродуктів.

Уся кількість нафти або нафтопродуктів, що надійшла на підприємство в залізничних цистернах, зазначається в журналі обліку надходження нафти і нафтопродуктів за формою N 6-НП (додаток 2), сторінки якого шнуруються, нумеруються і скріплюються печаткою та підписом керівника підприємства. Записи в журналі робляться на підставі відвантажувальних документів і актів приймання нафти або нафтопродуктів за кількістю за формою N 5-НП.

Таким чином, на підтвердження факту передачі нафтопродуктів у позивача (як зберігача) та у ТОВ «Будмашпост» (як поклажодавця), з урахуванням приписів ст.936 Цивільного кодексу України, був обов'язок по складанню актів приймання нафтопродуктів за кількістю, яка передавалась на зберігання, в порядку та на умовах визначених Інструкцією.

Також судами встановлено, що згідно детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, ТОВ «Будмашпост» не задекларовано податкове зобов'язання з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Астек» в сумі 288 560,00 грн.

Отже, суми ПДВ включені ПП «Астек» до складу податкового кредиту не задекларовані ТОВ «Будмашпост», як податкове зобов'язання з ПДВ.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що, враховуючи неналежне оформлення первинної документації, а саме відсутності документів щодо реальності проведених операцій, позивач не підтвердив реальність господарської операції.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є поставою недійсності правочину. Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відсутність відповідних документів, які підтверджують факт виконання договору, вказує на відсутність реального виконання договору.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже є нікчемним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Приватного підприємства «Астек» відхилити.

2.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

І.В. Приходько

СудВищий адміністративний суд України
Дата ухвалення рішення24.09.2013
Оприлюднено27.09.2013
Номер документу33732134
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-15708/11/2070

Ухвала від 20.09.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 24.09.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 09.11.2012

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 11.10.2012

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Вербицька О.В.

Ухвала від 19.09.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Дюкарєва С.В.

Ухвала від 25.05.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Дюкарєва С.В.

Ухвала від 17.05.2012

Адміністративне

Харківський апеляційний адміністративний суд

Дюкарєва С.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні