Рішення

від 20.11.2008 по справі 15/154-08-3532

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/154-08-3532

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        "20" листопада 2008 р.Справа  № 15/154-08-3532

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             В.С. Петрова

При секретарі                              М.Д. Стойковій

За участю представників:

від позивача –        Кочмар В.В.;

від відповідача –    Білоус Н.А.,

від третьої особи – Мамонтов А.Г., Іванова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Рибосільськогосподарського кооперативу „Придністровець” до Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача –Приватне підприємство „Виробничо-комерційна фірма „Маяки-2007”, про визнання нечинним та скасування рішення, -

   ВСТАНОВИВ:  

В засіданнях суду 23.09.2008 р. та 31.10.2008 р. оголошувалась перерва в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Рибосільськогосподарський кооператив „Придністровець” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача –Приватне підприємство „Виробничо-комерційна фірма „Маяки-2007”, про визнання нечинним та скасування рішення відповідача від 21.12.2007 р. № 345-V про надання дозволу на проект землеустрою щодо відведення ПП „Виробничо-комерційна фірма „Маяки-2007” земельної ділянки.

В обґрунтування позову позивач послався на наступне.

03.01.2001 року Колективному рибосільськогосподарському підприємству „Придністровець” відповідно до рішення Маяківської сільської ради від 23.11.2000 року № 262-ХХІІІ був виданий державний акт на право колективної власності на землю серії ОД-06-5221, яким було закріплено право власності підприємства на земельну ділянку загальною площею 54,5 га, яка складається з:

-          земельної ділянки № 1, загальною площею 0,40 га;

-          земельної ділянки № 2, загальної площею 0,40 га;

-          земельної ділянки № 3, загальною площею 0,25 га;

-          земельної ділянки № 4, загальною площею 0,87 га;

-          земельної ділянки № 5, загальною площею 0,15 га;

-          земельної ділянки № 6, загальною площею 0,58 га;

-          земельної ділянки № 7, загальною площею 0,35 га;

-          земельної ділянки № 8, загальною площею 51,5 га.

У березні 2001 року Колективне рибосільськогосподарське підприємство „Придністровець” було реорганізоване шляхом перетворення у рибосільськогосподарський кооператив „Придністровець”, про що зазначено у п. 1.3. Статуту Рибосільскогосподарського кооперативу „Придністровець”.

Позивач також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 108 Цивільного кодексу України у разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Таким чином, до позивача перейшло і право власності на земельну ділянку загальною площею 54,5 га.

Так, оскільки у відповідності до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації, то позивач зазначає, що мав намір переоформити право власності на земельну ділянку на своє ім'я. Однак, як стало відомо з листа приватного підприємства „ВКФ „Маяки-2007” від 15.07.2008 року № 7 21.12.2007 року сесією Маяківської сільської ради було прийнято рішення, яким було передано частину вищевказаної земельної ділянки Приватному підприємству „ВКФ „Маяки-2007”, чим, за твердженням позивача, були порушені його права та охоронювані законом інтереси, а саме: на отримання цієї земельної ділянки, оскільки передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Так, позивач зазначає, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Земельним кодексом України. Відтак, приймаючи рішення про надання земельної ділянки приватному підприємству „ВКФ „Маяки-2007” Маяківська сільська рада повинна була спочатку прийняти рішення про вилучення цієї земельної ділянки з користування РСК „Придністровець”, передати її до земель запасу, а вже потім приймати рішення про надання її третім особам. Однак цей порядок відповідачем дотриманий не був.

Крім того, за твердженням позивача, вищевказане рішення Маяківської сільської ради було прийнято без участі представників РСК „Придністровець”, які навіть не були запрошені на засідання сесії для висловлювання своєї думки по питанню щодо передачі частини земельної ділянки Приватному підприємству „ВКФ „Маяки-2007”, що суперечить положенням ст. 4 Закону України „Про місцеве самоврядування”, у якій закріплені основні принципи місцевого самоврядування.

Таким чином, позивач зазначає, що РСК „Придністровець” позбавлений права безперешкодно, на законних підставах, здійснити переоформлення своїх прав на земельну ділянку раніше передану у власність Колективному рибосільськогосподарському підприємству „Придністровець”, правонаступником якого він є, у зв'язку з чим просить суд визнати нечинним та скасувати рішення Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області від 21.12.2007 р. № 345-V про надання дозволу на проект землеустрою щодо відведення ПП „Виробничо-комерційна фірма „Маяки-2007” земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.08.2008 р. порушено провадження у справі № 15/154-07-3532 та справу призначено до судового розгляду в засіданні суду.

Відповідач проти позову заперечує, що вбачається з заперечень на позовну заяву (а.с. 5 т.ІІ).

Третя особа проти позову заперечує, вважає позовні вимоги незаконними та безпідставними, про що зазначено в запереченнях на позовну заяву (а.с. 10-13 т. ІІ).

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Рішенням Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області № 345-V від 21.12.2007 р. про надання дозволу на проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПП „Виробничо-комерційна фірма „Маяки” вирішено надати дозвіл ПП „Виробничо-комерційна фірма „Маяки” на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,265 га в довгострокову оренду терміном на 49 років, на якій знаходяться будівлі нерухомого майна в кількості трьох будівель: будівлі для зберігання засобів лову і майстерня, будівлі для зберігання моторів і будівлі прохідної, та зобов'язано РСК „Придністровець” зробити зміни в державному акті на право колективної власності на землю серії ОД-06-5221, зареєстрованому за № 2 від 03.01.2001 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2001 р. Маяківською сільською радою народних депутатів Колективному рибосільськогосподарському підприємству „Придністровець” відповідно до рішення Маяківської сільської ради № 262-ХХІІІ від 23.11.2000 р. був виданий державний акт на право колективної власності на землю (а.с. 12-13 т.І), а саме: на земельну ділянку в с. Маяки площею 54,5 га , яка складається з:

-          земельної ділянки № 1, загальною площею 0,40 га;

-          земельної ділянки № 2, загальної площею 0,40 га;

-          земельної ділянки № 3, загальною площею 0,25 га;

-          земельної ділянки № 4, загальною площею 0,87 га;

-          земельної ділянки № 5, загальною площею 0,15 га;

-          земельної ділянки № 6, загальною площею 0,58 га;

-          земельної ділянки № 7, загальною площею 0,35 га;

-          земельної ділянки № 8, загальною площею 51,5 га.

Так, підстави набуття права власності передбачені статтею 328 Цивільного кодексу України, згідно положень якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Відтак, з наведеного вбачається, що з моменту видачі державного акту на право колективної власності на землю, тобто з 03.01.2001 р., власником земельної ділянки площею 54,5 га в с. Маяки, на якій розташовані будівлі для зберігання засобів лову і майстерня, будівлі для зберігання моторів і будівля прохідної, є Колективне рибосільськогосподарське підприємство „Придністровець”.

Відповідно до ст. 140 Земельного кодексу України підставами припинення права власності на земельну ділянку є:

а)   добровільна відмова власника від права на земельну ділянку;

б)          смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

в)          відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

г)          звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

г)  відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

д)  конфіскація за рішенням суду;

е)  невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у

встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Так, як встановлено в ході розгляду справи, зазначені підстави припинення права власності Колективного рибосільськогосподарського підприємства „Придністровець” на земельну ділянку площею 54,5 га в с. Маяки, на якій розташоване нерухоме майно, а саме: будівля для зберігання засобів лову і майстерня, будівля для зберігання моторів і будівля прохідної, відсутні. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази припинення юридичної особи - Колективного рибосільськогосподарського підприємства „Придністровець”.

Між тим, відповідно до ч. 5 ст. 125 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 Земельного кодексу органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених цим Кодексом, мають право викупу земельних ділянок,  які перебувають у власності громадян та юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Земельного кодексу органи  земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Проте, як встановлено в ході розгляду справи, Маяківською сільською радою Біляївського району Одеської області відповідне рішення про вилучення або викуп земельної ділянки площею 0,265 га, яка знаходиться в с. Маяки та входить до складу земель, які згідно державного акту на право колективної власності на землю є власністю Колективного рибосільськогосподарського підприємства „Придністровець”, не приймалось.

Згідно до ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Нікого не може бути протиправно позбавлено цього права або обмежено в його здійсненні.

Проте, на теперішній час наявне рішення органу місцевого самоврядування, яке порушує права власника земельної ділянки, оскільки спірне рішення міськради передбачає надання дозволу ПП „Виробничо-комерційна фірма „Маяки” на проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,265 га в довгострокову оренду, без попереднього вилучення або викупу зазначеної земельної ділянки у її власника, внаслідок чого власник земельної ділянки був позбавлений права розпоряджатися та користуватися належною йому земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади.

Згідно зі ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного  законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.  Обов'язковою умовою визнання  акта  недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації –позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено,  у  господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, враховуючи те, що рішення виконавчого комітету Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області  № 345-V від 21.12.2007 р. про надання дозволу на проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок ПП „Виробничо-комерційна фірма „Маяки”, порушує права та охоронювані законом інтереси власника земельної ділянки, вказане рішення підлягає визнанню нечинним та скасуванню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Рибосільськогосподарського кооперативу „Придністровець” до Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача –Приватне підприємство „Виробничо-комерційна фірма „Маяки-2007”, про визнання нечинним та скасування рішення задовольнити.

2.          ВИЗНАТИ нечинним та скасувати рішення Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області № 345-V від 21.12.2007 р. „Про надання дозволу на проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Приватному підприємству „Виробничо-комерційна фірма „Маяки”.

3.          Стягнути з Маяківської сільської ради Біляївського району Одеської області (67654, Одеська обл., Біляївський район, с. Маяки, вул. Богачова, 99; код ЄДРПОУ 04377747) на користь Рибосільськогосподарського кооперативу „Придністровець” (67654, Одеська обл., Біляївський район, с. Маяки, вул. Богачова, 86; код ЄДРПОУ 03889343; п/р 26001004916001 в АКБ „Імексбанк”, МФО 328384) витрати по держмиту в сумі 85/вісімдесят п'ять/грн. 00 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 118/сто вісімнадцять/грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 25.11.2008 р.

                              Суддя                                                                                       Петров В.С.