Постанова

від 26.09.2012 по справі 2а/0270/2633/12

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/2633/12

Головуючий у 1-й інстанції: Заброцька Л.О.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

при секретарі: Ковальчук О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Мітельмана Н.А., Павенського Б.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю- фірми "Вінавтотранс" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю- фірми "Вінавтотранс" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції, Державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість , -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ - фірма "Вінавтотранс" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької ОДПІ, Державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання запису Державного реєстратора недійсним з моменту внесення, визнання протиправним і нечинним та скасування рішення Державної податкової інспекції про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов'язання поновити ТОВ - фірму "Вінавтотранс" як платника ПДВ. Позовні вимоги мотивовано тим, що 15.05.2012р. Вінницькою ОДПІ прийнято рішення № 11/15-222 про анулювання реєстрації товариства як платника податку на додану вартість, на підставі наявного в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб запису про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням. Оскільки, факт відсутності товариства за місцезнаходженням не відповідає дійсності, просили визнати запис Державного реєстратора недійсним з моменту внесення, визнати протиправним і нечинним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Вінницькій області про анулювання реєстрації платника ПДВ в повному обсязі та зобов'язати відновити та залишити ТОВ - фірму "Вінавтотранс", як платника ПДВ.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2012 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2012 року, та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судовому засіданні представники позивача (апелянта) апеляційну скаргу підтримали у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просили постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.08.2012 року скасувати, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

В судове засідання представники відповідачів не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли.

Колегія суддів, заслухавши думку представників позивача, які не заперечили проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі представників відповідачів, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами за даної явки сторін згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю - фірма "Вінавтотранс" зареєстровано Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 27.02.2005 року як юридична особа за ідентифікаційним кодом 23104995, місцезнаходження : 21100, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Садова, буд.10, реєстраційний номер 10002175719 (а.с.33). Відповідно до свідоцтва № 01811325, виданого 22.07.1997р. Державною податковою адміністрацією у м. Вінниці, ТОВ - фірма "Вінавтотранс" зареєстроване, як платник податку на додану вартість (а.с.20).

30.03.2012 року державним реєстратором Виконавчого комітету Вінницької міської ради Копчук І.В. за вих. №155 сформовано повідомлення ТОВ - фірма "Вінавтотранс" щодо необхідності подання підприємством державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу (а.с.36). Повідомлення було направлено позивачу рекомендованим листом, який повернуто на адресу відправника (державного реєстратора) з відміткою поштового відділення про причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (а.с.37).

Дані обставини стали підставою для проведення реєстраційної дії «внесення інформації щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою»( а.с. 36 ), про що 08.05.2012 року Державним реєстратором було внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців (а.с.8).

В свою чергу, на підставі отриманих від Державного реєстратора вищенаведених відомостей, Вінницькою ОДПІ 14.05.2012р. винесено рішення № 11/15-222 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість (а.с.6).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" передбачено, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Державним реєстратором згідно ст. 1 Закону є посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Повноваження державного реєстратора закріплено в ст. 6 Закону. Державний реєстратор є єдиною уповноваженою особою, яка вносить відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Положення ч.1 ст. 16 Закону передбачають, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України, що встановлено ч.1 ст. 17 Закону.

Відповідно до абзацу 1 частини 11 статті 19 Закону, юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.

У разі ненадходження в установлений частиною одинадцятою цієї статті строк реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу державний реєстратор зобов'язаний надіслати поштовим відправленням протягом п'яти робочих днів з дати, встановленої для подання реєстраційної картки, юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору зазначеної реєстраційної картки (абз.1 ч. 12 ст. 19 Закону).

Державним реєстратором в строки, передбачені Законом, надіслано позивачу повідомлення № 155 від 30.03.2012 року щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну особу ( а.с. 36 ).

Як встановлено судом першої інстанції дане повідомлення позивачем не отримано, в зв'язку з чим на адресу державного реєстратора повернулось поштове відправлення з зазначенням причин повернення " за закінченням терміну зберігання" ( а.с. 37 ).

Колегія суддів зазначає, що пунктом 94 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" визначено, що порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам визначається на підставі договору, що укладається юридичною особою з оператором поштового зв'язку за місцем обслуговування. Разом із тим, прості та рекомендовані поштові відправлення, повідомлення про надходження поштових відправлень, поштових переказів, повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичні друковані видання, адресовані юридичним особам, можуть доставлятися з використанням абонентських поштових скриньок, що встановлюються на перших поверхах приміщень чи інших доступних для цього місцях або у канцелярії, експедиції тощо, розміщені на перших поверхах приміщень, чи видаватися в приміщеннях об'єкта поштового зв'язку представникам юридичних осіб, уповноваженим на одержання пошти. Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що надання послуг поштового зв'язку юридичним особам здійснюється на договірних основах.

Пунктом 95 Постанови також визначено, що у разі відсутності або несправності абонентської поштової скриньки, невиконання вимог щодо її встановлення, відсутності договору юридичної особи з оператором поштового зв'язку про доставку пошти оператор поштового зв'язку зобов'язаний письмово повідомити користувача послуг поштового зв'язку про свою відмову від доставки адресованих йому поштових відправлень, періодичних друкованих видань. Як встановлено в ході судового розгляду, таких письмових повідомлень на адресу позивача не направлялось.

У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону, зазначеним відправником у поштовій адресі, до його абонентської поштової скриньки вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу (п. 101 Постанови). У разі коли адресат не з'явився за одержанням реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу протягом трьох робочих днів після доставки першого повідомлення про надходження зазначеного поштового відправлення, поштового переказу, йому під розписку вручається повторне повідомлення (крім повторних повідомлень про надходження рекомендованих поштових відправлень). У разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження (п. 116 Постанови).

Поштові відправлення, згідно п. 117 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання, а також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.

Як вбачається із матеріалів і обставин справи, підставою для повернення поштового відправлення було саме закінчення встановленого терміну зберігання. Зазначене підтверджується також показаннями допитаної судом першої інстанції як свідка листоноші ОСОБА_5, яка показала суду, що їй було відомо, що за зазначеною адресою знаходиться ТОВ -фірма "Вінавтотранс". Вказане також підтверджується довідкою від 02.08.2012 року (а.с.79). Разом із тим, в судовому засіданні представники позивача апеляційному суду пояснили, що співробітники фірми, які фактично працюють за адресою, на яку направлялись поштові відправлення, жодних листів, повідомлень про надходження рекомендованої кореспонденції не отримували. Колегія суддів звертає увагу також і на те, що при поданні до Державного реєстратора інформації для включення (підтвердження) відомостей про юридичну особу (а.с. 8, запис №13), позивачем було підтверджено адресу місцезнаходження товариства, поштова кореспонденція на адресу позивача надсилалась належним чином (а.с. 25, 33, 42).

Відтак, в ході судового розгляду знайшов підтвердження той факт, що рішення Державного реєстратора про внесення до ЄДРПОУ відомостей про відсутність юридичної особи було прийнято передчасно, без достатніх законних підстав, а отже позов в частині визнання його нечинним з моменту внесення підлягає задоволенню.

Положення п.п. ж) п.184.1 ст. 184 Податкового кодексу України, закріплює, що реєстрація особи як платника податків діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний запис про відсутність юридичної особи або фізичної особи за її місцезнаходженням (місцем проживання) або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до п.184.2 ст.184 ПК України, анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б"-"з" пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби.

Про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації, що встановлено п. 184.10 ст. 184 ПК України.

Рішення № 11/15 - 222 про анулювання реєстрації ТОВ -фірма «Вінавтотранс »як платника податку на додану вартість прийнято Вінницькою ОДПІ на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру щодо даної юридичної особи ( номер запису 1 174 143 0012 002709 ) та відповідно до п.п. ж) пункту 184.1 статті 184 ПК України.

Зважаючи на вищевстановлену недійсність внесеного Держаним реєстратором запису, колегія суддів вважає, що позовна вимога щодо визнання нечинним рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції від 15 травня 2012 року №11/15-222 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість також підлягає задоволенню. Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Вінницької ОДПІ відновити та залишити ТОВ - фірму "Вінавтотранс", як платника ПДВ, оскільки, зважаючи на визнання нечинним рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ з дня винесення цієї постанови суду, відсутні підстави для такого зобов'язання відповідача вчинити дії .

Згідно вимог ст. 94 КАС України колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне судові витрати стягнути на користь позивача з відповідача - Державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради відповідно до задоволених вимог.

В ході судового розгляду знайшов підтвердження той факт, що рішення відповідачів були прийняті без достатніх законних підстав, необґрунтовано, а тому колегія суддів вважає, що відповідачами не доведено правомірність прийнятих ними рішень, відтак позов підлягає частковому задоволенню.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова підлягає скасуванню, а позов - частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю- фірми "Вінавтотранс" задовольнити частково .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю- фірми "Вінавтотранс" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції, Державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, - скасувати .

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис Державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради №11741430012002709 від 08 травня 2012 року за №12 щодо відсутності юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми "Вінавтотранс" за її місцезнаходженням.

Визнати нечинним рішення Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції від 15 травня 2012 року №11/15-222 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість з дня ухвалення постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю- фірми "Вінавтотранс" судовий збір у розмірі 24,13 грн. шляхом його безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державного реєстратора Виконавчого комітету Вінницької міської ради.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "01" жовтня 2012 р. .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Мельник-Томенко Ж. М.

Залімський І. Г.