Постанова

від 23.12.2008 по справі 31/41-08-2236

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/41-08-2236

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"23" грудня 2008 р. Справа № 31/41-08-2236

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого                    Картере В.І.

суддів:                              Колоколова С.І., Пироговського В.Т.

при секретарі судового засідання –Стогній С.Ю.

за участю представників:

від позивача - не з'явився, належним чином повідомлений,

від відповідача - не з'явився, належним чином повідомлений

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Навигатор”

на рішення господарського суду Одеської області від 19.08.2008р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Аргона”

до Приватного підприємства „Навигатор”

про стягнення 1 439 767,81 грн.

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Аргона” звернулось до господарського суду Одеської області із позовом, в якому просило стягнути з Приватного підприємства (далі - ПП) „Навигатор” основний борг у сумі 738 804,14 грн., відсотки по кредиту у сумі 68 547,32 грн., а також застосувати правові наслідки порушення грошового зобов'язання, а саме стягнути з відповідача на користь позивача пеню у сумі –613 207,44 грн. та інфляційні за прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі –19 208,91 грн., а також судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано із посиланням на неповне невиконання відповідачем умов договору підряду від 30.11.2006р. (контракт №30/10) щодо оплати вартості ремонтних робіт, виконаних позивачем на т/х „DIAMOND 1”.

При цьому, позивач стверджує про виконання робіт на загальну суму 2 704 464,14грн., посилаючись на виконавчу ремонтну відомість та акт приймання –здачі робіт від 30.09.07р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 19.08.2008р. (суддя Лєсогоров В.М.) позов задоволено частково. З відповідача стягнуто основний борг у сумі –738 804,14 грн, інфляційні у сумі 19 208,91 грн. та пеню у сумі 70 408,43 грн., що разом становить –828 421,48 грн.

У задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів по кредиту у розмірі 68 547,32 грн. –відмовлено повністю.

          Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням в частині задоволення позовних вимог, ПП „Навигатор” подало апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення в оскаржуваній частині - скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а також, провести розподіл державного мита на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт стверджує про відсутність у нього заборгованості по Контракту №30/10 від 30.11.2006р.

Разом з тим, апелянт подав додаткові докази, а саме:

- оригінали акту приймання –здачі робіт по контракту №30/10 від 30.11.2006р. та виконавчої ремонтної відомості, згідно з якими роботи по даному контракту вважаються виконаними в повному обсязі 30.09.07р. і остаточна ціна робіт складає 2 426 464,14 грн.

- копії: - договору поставки суднових кришок від 01.03.07р. з накладною про отримання товару; - договору ремонту від 20.03.07р. з актами виконаних робіт; договору перевезення суднових кришок від 28.08.07р. з актом здачі-приймання робіт; - договору перевалки суднових кришок від 29.08.07р. з актом здачі приймання робіт.

При цьому апелянт пояснив, що оригінали акту приймання –здачі робіт по контракту №30/10 від 30.11.2006р. та виконавчої ремонтної відомості були відсутні у ПП "Навігатор" на момент прийняття оскарженого рішення, а виявлені 17.09.08р. менеджером по організації перевезень Бурлаченко В.І. при інспектуванні теплоходу "Аккорд", який раніше мав назву „DIAMOND 1”. Після звіряння виконаних робіт ПП "Навігатор" виявило, що частину робіт перелічених у виконавчій ремонтній відомості, що була надана позивачем виконували інші контрагенти, а тому вони відсутні в оригіналі цієї відомості, що була виявлена на судні 17.09.08р. , у зв'язку з чим апелянт також надав докази виконання цих робіт на ВАТ "Херсонський суднобудівний завод".

Враховуючи викладене апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими надані апелянтом пояснення щодо неможливості подання суду першої інстанції додаткових доказів з причин, що не залежали від ПП «Навігатор», а тому приймає надані останнім додаткові докази.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Крім того, сторони надали акт звіряння взаємних розрахунків від 20.11.08р. згідно з яким заборгованість ПП "Навігатор" перед ТОВ "Аргона" станом на дату підписання акту складає 693804,14грн.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу присутніх у судовому засіданні, дослідивши наявні у справі та додатково надані докази, та проаналізувавши на підставі встановлених по справі фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення в частині задоволення позовних вимог норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне:

Приймаючи оскаржене судове рішення місцевий господарський суд виходив з того, що основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 970 804,14грн.

Однак такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.11.2006 р. між ТОВ „Аргона” та ПП „Навигатор” укладено контракт № 30/10, згідно з умовами якого позивач зобов`язався здійснити ремонт т/х „Діамонд 1” відповідно до попередньої ремонтної відомості. Остаточна ремонтна відомість, узгоджується сторонами за 3 дня до виходу судна з ремонту.

Відповідно до п.2.2 вказаного контракту, приймання судна у ремонт оформлюється актом. Орієнтована ціна ремонту складає 788 000,00 грн. (п.3.1 контракту) Остаточна ціна ремонту встановлюється виконавчою ремонтною відомістю та протоколом узгодження ціни.

Згідно п.4.1 контракту, строк ремонту складає 45 днів. Початком ремонту вважається дата акту про приймання судна у ремонт.

Розділом 5 контракту встановлено умови оплати, яка здійснюється наступним чином: 70% договірної ціни на протязі 10 днів після підписання акту про приймання судна у ремонт, 30% на протязі 3 місяців після підписання акту виконаних робіт. За прострочення оплати, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,3%, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

З приводу умов зазначеного контракту слід звернути увагу на те, що екземпляри договору надані сторонами відрізняються. Так, в екземплярі наданому позивачем (т.1, а.с.27-29) немає п. 5.3, в екземплярі наданому відповідачем (т.1, а.с. 98-100) немає п. 9.2 та п. 9.3 і не вказано „в тому числі ПДВ”. Таким чином, обидва екземпляри контракту в сукупності (екземпляри обох сторін) засвідчують повний обсяг домовленостей щодо яких сторони дійшли згоди. За таких обставин контракт від 30.11.2006 року № 30/10 є укладеним через складання сторонами двох екземплярів контракту (двох документів), що відповідає приписам ст. 207 ЦК України.

Попередня ремонтна відомість (т.1, а.с.37-44) підписана сторонами на суму 788 000 грн.

Відповідно до акту від 16.12.2006 року (т.1, а.с.33) судно прийнято в ремонт.

Відповідно до доповнення № 1 від 05.01.2007р. (т.1, а.с.166) до попередньої ремонтної відомості додані роботи на суму 1 713 917,20 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 05.01.2007р. (т.1, а.с.167) попередня ремонтна відомість доповнена доповненням № 1 і встановлена ціна ремонту в сумі 2 501 917,20 грн.

Листом №012203 від 22.01.2007р. (т.1, а.с.56) відповідач сповістив позивача про зміну найменування т/х „Діамонд 1” на т/х „Аккорд”.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 07.02.2007 р. (з приводу помилки у цієї угоді є пояснення сторін про те, що замість 2006 року слід вважати 2007 рік) (т.1, а.с.168) у зв`язку з відсутністю фінансування з боку відповідача, строк закінчення ремонту перенесений на 15.04.2007 року.

Оцінюючи надані сторонами виконавчі ремонтні відомості та акти приймання здачі від 30.09.07р. по контракту №30/10 від 30.11.06р., апеляційний господарський суд виходить з того, що надані відповідачем оригінали вказаних документів узгоджуються із додатково наданими відповідачем документами –копіями договорів та відповідних актів приймання. Зокрема з цих документів вбачається, що частина робіт, що відсутні у наданому відповідачем оригіналі виконавчої ремонтної відомості виконана не позивачем, а ВАТ "Херсонський суднобудівний завод".

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає доведеним належними та допустимими доказами, що позивач 30.09.07р. виконав роботи по контракту №30/10 від 30.11.06р. на загальну суму 2 426 464,14 грн.

Наявні в матеріалах справи свідчать про здійснення відповідачем оплати по контракту №30/10 від 30.11.06р. у загальній сумі 2 010 660,00 грн.

У відповідності до умов контракту п.5.1 відповідач повинен був здійснити повний розрахунок за виконані роботи протягом 3-х місяців після підписання акту виконаних робіт тобто до 30 грудня 2007року.

Втім, станом на 30 грудня 2007 року відповідач сплатив позивачу по даному контракту 1 965 660,00 грн. тобто мав заборгованість у сумі 460 804,14грн. (2 426 464,14 грн. - 1 965 660,00 грн. = 460 804,14грн.)

14.03.08р. відповідач сплатив позивачу за даним контрактом 45 000,00грн., у зв'язку з чим з вказаної дати відповідач має заборгованість за даним контрактом у сумі 415 804,14грн. Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості за контрактом №30/10 від 30.11.06р. підлягають задоволенню частково у зазначеній сумі.

Встановивши даний факт, апеляційний господарський суд не приймає до уваги наявне у справі боргове зобов'язання від 12.10.07р. №01/10 згідно із яким відповідач визнав заборгованість перед позивачем у сумі 1 340 804,14 грн., а також наданий сторонами акт звіряння взаємних розрахунків від 20.11.08р. згідно із яким відповідач визнає заборгованість перед позивачем у сумі 693 804,00грн., оскільки такі суми заборгованості не підтверджені належними доказами і суперечать наданим сторонами первинним документам.

Разом з тим, заявлені позовні вимоги в частині стягнення інфляційних у сумі 19208,91грн. за період з моменту виникнення заборгованості по момент звернення до суду –30 травня 2008р. підлягають задоволенню повністю, оскільки заявлена позивачем сума не перевищує фактичну суму інфляційних за цей період, яка складає 55363,13грн. (інфляційні з суми заборгованості 460804,14грн. за січень(102,9%) та лютий(102,7%) 2008р. - 460804,14грн.Х 105,68%=26173,68грн.; інфляційні з суми заборгованості за 415 804,14грн. за період з березень (103,8%), квітень (103,1%) 2008р. - 415 804,14грн. Х 107,02% =29189,45грн.; 26173,68грн.+ 29189,45грн. = 55363,13грн.).

Виходячи із встановленої суми основної заборгованості відповідача за контрактом №30/10 від 30.11.06р. підлягають частковому задоволенню позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних робіт.

При цьому слід зазначити, що апеляційний господарський суд відхиляє надану позивачем копію додаткової угоди №3 від 12.10.07р., (якою встановлений розмір пені 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення), оскільки позивачем не надано на вимогу господарського суду оригінал цієї угоди, а відповідач заперечує факт підписання такої угоди.

Згідно із умовами контракту №30/10 від 30.11.06р. за несвоєчасну оплату виконаних робіт відповідач зобов'язався сплатити пеню у розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожний день прострочення, але не більш двох облікових ставок Національного банку України.

З урахуванням наведених умов контракту позовні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасну оплату виконаних по контракту №30/10 від 30.11.06р.робіт за період з початку виникнення заборгованості по момент звернення до суду підлягають задоволенню у сумі 18999,74грн. (заборгованість у сумі 460 804,14грн. з 30.12.07р. по 01.01.08р. –2 дні Х ((460 804,14грн.Х8%) /365днів)) =202,00грн.; заборгованість у сумі 460 804,14грн. з 01.01.08р. по 14.03.08р. –74 дні Х ((460 804,14грн.Х10%) /365днів)) =9342,5грн.; заборгованість у сумі 415 804,14грн. з 14.03.08р. по 30.04.08р. –47 днів Х ((415 804,14грн.Х10%) /365днів)) =5354,24грн.; заборгованість у сумі 415 804,14грн. з 30.04.08р. по 30.05.08р.–30 днів Х ((415 804,14грн.Х12%) /365днів)) =4101,00грн.; 202,00грн.+9342,50грн.+5354,24грн.+4101,00грн. = 18999,74грн.)

Водночас апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків по кредиту у сумі 68547,32грн. у зв'язку із відсутністю доказів наявності у відповідача зобов'язань перед позивачем зі сплати відсотків за будь-якими кредитними договорами, укладеними позивачем із кредитними установами, або банками.

Також, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог про стягнення витрат на послуги адвоката, оскільки такі витрати не підтверджені належними доказами.

Враховуючи зміну розміру позовних вимог, що підлягають задоволенню в даній справі слід пропорційно змінити розміри державного мита та витрат на ІТЗ судового процесу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

при цьому апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції щодо повернення позивачу надмірно сплаченого державного мита у сумі 552,33грн., оскільки такий висновок відповідає обставинам справи.

Доводи апелянта щодо відсутності у нього заборгованості за контрактом №30/10 від 30.11.06р.спростовуються наведеним вище, у зв'язку з чим відхиляються апеляційним господарським судом.

Виходячи з викладеного, оскаржене судове рішення підлягає зміні у зв'язку невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Навигатор” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 19.08.2008р. по справі № 31/41-08-2236 змінити, виклавши його у наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Навигатор” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аргона” основний борг у сумі 415 804,14грн., інфляційні у сумі 19208,91грн., пеню у сумі 18999,74грн. державне мито у сумі 4540,13грн., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 37,21грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аргона” на користь Приватного підприємства „Навигатор” державне мито за подання апеляційної скарги у сумі 1871,73грн.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Аргона” надмірно сплачене державне мито у сумі 552,33грн.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя:                                                            В.І. Картере

Судді:                                                                                С.І. Колоколов

                                                                                          В.Т. Пироговський