Постанова

від 19.09.2012 по справі 2а-960/12/0170/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

19 вересня 2012 р. (15:39 год.) Справа №2а-960/12/0170/18

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Панова О.І., при секретарі судового засідання Карпенко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодар"

до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення

представники сторін:

від позивача: Харченко Дмитро Олександрович, довіреність №бн/ від 05.01.2012р.;

від відповідача: Герасимов Дмитро Олександрович, довіреність №150/10/10-024 від 05.03.2012р.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кодар" (далі- Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Євпаторії АР Крим (далі- Відповідач) про часткове скасування податкового повідомлення - рішення відповідача № 0001842302 від 10 жовтня 2011р. на суми податку на прибуток 22085 грн. та 2487 грн. та штрафних санкцій на суму 5521, 25 грн. та скасування зменшення валових витрат за 1 квартал 2011р. на суму 29061, 10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, відповідач дійшов неправильних, необґрунтованих та недостовірних висновків щодо завищення позивачем валових витрат.

Позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем не враховані положення діючого законодавства та необґрунтовано зроблені висновки про порушення позивачем вимог Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 19.01.2012 р. було відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 23.03.2012р. було замінено первісного відповідача Державну податкову інспекцію в м. Євпаторії АР Крим його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби.

Ухвалою суду від 25.04.2012р. позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Кодар" до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби в частині позовних вимог щодо скасування зменшення валових витрат за 1 квартал 2011р. на суму 29061, 10 грн. було залишено без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 19.09.2012 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

У судовому засіданні 19.09.2012р. представник відповідача проти позову заперечув, просив у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.198-199). Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржуване рішення прийнято ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", обґрунтовано та з додержанням вимог чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кодар" - суб'єкт господарювання, зареєстрований юридичною особою, ідентифікаційний код 19185775, Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради Автономної Республіки Крим з 11.12.1992 р. за адресою: 97400, Автономна Республіка Крим, м. Євпаторія, вулиця Кленова, будинок 4/6 (а.с.6).

У період з 02.09.2010 р. по 22.09.2011 р. посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2011 р., валютного та іншого законодавства з 01.07.2010р. по 30.06.2011р. За результатами проведеної перевірки був складений акт від 29.09.2011р. № 2171/23-2/19185775 (а.с.9-66).

З висновків акту перевірки (а.с.25) вбачається, що відповідачем у ході перевірки позивача були встановлені порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 пп. 5.3.9, п.5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), у результаті виявлення укладених нікчемних угод з ТОВ "Кримпрофі", встановлено завищення валових витрат на суму 88343 грн., у тому числі по періодам: 2010 рік завищення на суму 88343, 00 грн.

Зазначений факт став підставою для нарахування податку на прибуток у розмірі 22085,00 грн. (88343,00 грн. * 25%) та штрафних санкцій у розмірі 5521,25 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем були прийнято податкове повідомлення -рішення від 10.10.2011р. № 0001842302 про збільшення (донарахування) суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 80223,25 грн., з яких за основним платежем 64676,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) сумою 15547,25 грн. (а.с.8).

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог ТОВ "Кодар" стосовно часткового скасування податкового повідомлення-рішення від 10.10.2011р. № 0001842302 щодо нарахування податку на прибуток у розмірі 22085,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 5521,25 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо часткового скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток та нараховані штрафні санкції.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у 2010 р. замовив у ТОВ "Кримпрофі" виконання робіт по монтажу та диспетчеризації ліфтів , згідно з договорами №24/2009 від 05.08.2010р., №2010/2/5 від 05.08.2010р., №2010/2/4 від 05.08.2010р.

Так, з акту перевірки та з матеріалів справи вбачається, що дійсно був укладений договір підряду від 05.08.2010 р. № 24, укладений між ТОВ "Кримпрофі" - підрядником та ТОВ "Кодар" - замовником, який передбачав, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по монтажу та пуску наладки п'яти лифтів ЛП-0463Б на об'єкті ТОВ "Кодар" в м. Євпаторія.

На виконання договірних зобов'язань ТОВ "Кримпрофі" може притягнути субпідряді організації, для яких він буде являться генпідрядником.

Об'єм, характер та вартість робіт, передбачених п. 1.1 даного Договору, визначається коштористом.

Термін дії договору з 20.08.2009р. по 31.12.2009р.

Вартість робіт згідно цього договору складає 210000,00 грн.

Також був укладений договір підряду від 05.08.2010р. р. № 2010/2/4, між ТОВ "Кримпрофі" -підрядником та ТОВ "Кодар" -замовником, який передбачав, що Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт з диспетчеризації 6 ліфтів на об'єкті ТОВ "Кодар", які находяться по адресу: м. Євпаторія, жилий будинок проспект Леніна та вул. Шевченко, під'їзд 1,2,3,4,5,6 згідно затвердженим Замовником проекту та кошторисну на об'єкті.

Підрядник зобов'язаний виконати усі обумовлені договором роботи та здавати їх у повному обсягу згідно з проектами та кошторисами.

Вартість усіх виконаних Підрядником робіт обумовлені договірною ціною у сумі 46285,00 грн. Розрахунок за виконані роботи проводились у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника у наступному порядку:

- вартість виконаних робіт сплачується Замовником згідно виставлених Підрядником рахунків та актами;

- Замовник фінансує Підрядника у два етапу: 1 етап перед началом робіт 30000,00 грн. та 2 етап після письмового повідомлення про здачу диспетчерських систем в експлуатацію 162850,00 грн.

Також був укладений договір підряду від 05.08.2010р. р. №2010/10/5, між ТОВ "Кримпрофі" -підрядником та ТОВ "Кодар" -замовником, який передбачав, що Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання по пуско - наладке одного ліфта ЛП-0463Б на об'єкті ТОВ "Кодар" в м. Євпаторія.

Для виконування договірних зобов'язань Підрядник по дорученню Замовника може притягувати субпідрядні організації, для яких буде являться Генпідрядником.

Об'єм, характер та вартість робіт, передбачених п. 1.1 даного Договору, визначається кошторисом. Виконування робіт, здійснюється протягом десяті днів з дати передоплати.

Вартість робіт згідно договору складає 15019,00 грн. Розрахунок проводиться згідно акту виконаних робіт.

Факт виконання сторонами вказаних договорів підтверджується, а саме: актами приймання ліфті від 29.12.2010р. у під'їздах №1,2,3,4,5,6 (а.с. 95-106), актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року по договору підряду №24 від 20.08.2009р., актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року по договору підряду №2010/2/4 від 05.08.2010р., додатком до договору про договірну ціну на будівництво диспетчеризацію 6 ліфтів на об'єкті ТОВ "Кодар", здійснюючу у 2010 році, а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року по договору підряду №24 від 20.08.2009р., за листопад 2010 року по договору підряду №2010/2/4 від 05.08.2010р., за грудень 2010 р. по договору підряду №2010/2/4 від 05.08.2010р., що містять однаковий перелік товарів (послуг), що ідентичний тому що міститься у відомостях податкових накладних отриманих позивачем від 30.12.2010р. № 125 на суму 16461,79 грн. та №124 на суму 89837,70 грн.

При цьому, факт наявності первинних документів не може бути проігнорований контролюючим органом, оскільки тільки аналіз первинних документів може давати об'єктивну картину господарської діяльності і, відображення її результатів в податковій та бухгалтерській звітностях.

Розглядаючи матеріали справи, доводи та заперечення сторін, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги, заперечення та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи спірні правовідносини виникли між сторонами у період чинності Законів України "Про систему оподаткування", "Про оподаткування прибутку підприємств", положення яких застосовуються судом при вирішення цієї справи.

Закон України від 25.06.91р. № 1251-ХІІ "Про систему оподаткування" визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

З положень статті 6 Закону № 1251 об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна, або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону №1251, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

За приписами п. 1.32 Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", який визначає платників податку на прибуток підприємств, валові доходи, валові витрати, об'єкти, базу та ставки оподаткування, правила ведення податкового обліку, порядок нарахування та строки сплати податку, відповідальність платників податку за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства, встановлено, що господарська діяльність -це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно п. 5.1. Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.п.5.2.1 п. 5.2 Закону № 334 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. включаються до складу валових витрат.

Обмеження щодо неможливості віднесення до валових витрат сум, визначено пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону. Так, зокрема пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 5.11. ст. 5 Закон України №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

З урахуванням вказаних норм, платіжні доручення, за якими позивачем перераховані грошові кошти контрагенту, потрібно вважати первинними та такими, на підставі яких позивач здійснив оприбуткування товару (послуг) отриманого від контрагента.

Враховуючи викладене, немає підстав робити висновки про відсутність реального настання правових наслідків (безтоварності) правочинів між позивачем та контрагентом, а тому немає підстав вважати, що з боку позивача було допущено порушення п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Посилання відповідача на відсутність у контрагентів належних умов для здійснення господарської діяльності, зокрема через відсутність технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, не дають підстав робити висновки про те, що позивачу не поставлялося товари (послуги) за укладеними договороми, оскільки юридична особа не обмежена діючим законодавством щодо залучення додаткових працівників, підрядників, вибору засобу транспортування вантажу та інше, а перелічені факти не мають причинного зв'язку з укладенням та виконанням господарських договорів.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем податкового законодавства у ході формування податку на прибуток.

Стосовно посилання відповідача на нікчемність угод №24/2009 від 05.08.2010р., №2010/2/5 від 05.08.2010р., №2010/2/4 від 05.08.2010р., суд вказує наступне.

Перевіряючи в ході проведення перевірки прийшли до висновку що підприємство протягом 2010р., не здійснювало фінансово-господарську діяльність, у зв'язку з тим що встановлено відсутність у ТОВ "Кримпрофі" дозволу на провадження робіт підвищеної безпеки, а також відсутні складські приміщення , основні засоби, технічний персонал, транспортні засоби, виробничі активи, що свідчить про неможливість здійснення господарських договорів на постачання товарів та послуг. Посадові особи відповідача в акті перевірки посилались на те, що відповідно до п. 1. п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині ненодерження вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені в правочинах, здійснених постачальниками та покупцями, а отже-є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Посилання відповідача на наявність ознак нікчемності правочинів, укладених між ТОВ "Кримпрофі" та ТОВ "Кодар", з придбання останнім товарів (послуг) (ТМЦ), оскільки їх укладено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а, отже, і моральним засадам суспільства, у судових засідання свого підтвердження не знайшли.

Суд, зауважує, що під господарською діяльністю у статті 3 Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Відповідно до статті 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Так, позивач та його контрагент - ТОВ "Кримпрофі" є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Податкова політика, визнана державою відповідно до ст. 10 Господарського кодексу України, спрямована на забезпечення економічно обґрунтованого податкового навантаження на суб'єктів господарювання, стимулювання суспільно необхідної економічної діяльності суб'єктів, а також дотримання принципу соціальної справедливості та конституційних гарантій прав громадян при оподаткуванні їх доходів.

Суб'єкти господарювання згідно частини першої статті 19 ГК України мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач позбавлений права самостійно визнавати договори недійсними з підстав недотримання під час їх укладення вимог, що встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується їх вимоги чи заперечення, крім випадків, передбачених ст. 72 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач же не назвав конкретну норму закону України, який би визнавав недійсність (нікчемність) правочину, між позивачем та ТОВ "Промстройторг".

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідач, всупереч вимогам ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України, не надав суду доказів того, що правочин між позивачем та ТОВ "Кримпрофі", був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Разом з тим, відповідач, визнаючи існування договірних відносин, вважає, що правочин порушує публічний порядок і на цій підставі, керуючись ст. 228 ЦК України, визнав його недійсним (нікчемним).

Також, суд зазначає, що посилання податкового органу на порушення вимог закону при здійсненні господарських операцій за ПП "Будторг-Техно" (ЄДРПОУ 34700734) не можуть бути прийняті до уваги при вирішенні спору, оскільки відповідачем не надано жодного доказу того, що ТОВ ПП "Будторг-Техно" є "ланкою" у ланцюгу постачання саме того товару, який є предметом договору позивача із ТОВ "Кримпрофі". Також суд звертає увагу відповідача на те, що предметом договірних відносин позивача із ТОВ "Кримпрофі" є ліфти та роботи щодо його встановлення та обслуговування, а в акті перевірки жодним чином не роз'яснено впливу правочинів ТОВ "Кримпрофі" із ПП "Будторг-Техно" на можливість виконання договірних зобов'язань ТОВ "Кримпрофі" із позивачем у справі.

Твердження відповідача про фактичну відсутність господарських операцій за договором, укладеним між ТОВ "Кримпрофі" і позивачем спростовуються як поясненням позивача, так і документами, що знаходяться у матеріалах справи, які свідчать про фактичне виконання правочину, фактичну наявність його результатів та використання отриманих за цим правочином ТМЦ у господарській діяльності позивача.

А саме суд зазначає, що достатнім доказом того, що правочини з наданням послуг ТОВ "Кримпрофі" позивачу є об'єкт ТОВ "Кодар" - жилий будинок №49по вул. Леніна в м. Євпаторія який був збудований та зданий в експлуатацію. В цьому будинку фактично існують 6 ліфтів ЛП-0463Б, проведено весь необхідний комплекс робіт - вони встановлені, проведені пуско- налагоджувані роботи та їх диспетчеризацію, оскільки без всіх цих умов даний житловий будинок ніяк не зміг би прийнятий держкомісією та не був би зданий в експлуатацію.

Відповідач, у свою чергу, не надав суду достатніх доказів того, що ТОВ "Кримпрофі" фактично не здійснювалось надання послуг, які були предметом договірних відносин між позивачем та ТОВ "Кримпрофі".

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено та не надано доказів наявності підстав, з якими закон пов'язує настання наслідків нікчемності правочину, передбачених ст. 215, 228 ЦК України, а тому суд не може погодиться з висновком відповідача, що правочин між позивачем та ТОВ "Кримпрофі" є нікчемним та суперечить інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що зміст спірних правочинів не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст правочину не відповідає дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання правочину, також вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду і відповідачем.

У зв'язку з тим, що судом встановлено відсутність зі сторони позивача порушення податкового законодавства, відповідачем неправомірно нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток за 2010 р. стосовно угод з ТОВ "Кримпрофі" за основним платежем 22085,00 грн. грн. та штрафних санкцій у розмірі 5521,25 грн.

Зважаючи на вчинення відповідачем дій, які не засновані на законі, невиконання положень спеціальних законів, що регулюють відповідні спірні правовідносини, вчинення дій без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи, цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), суд знаходить позовні вимоги щодо скасування в частині податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Євпаторія в АР Крим ДПС обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Під час судового засідання, яке відбулось 19.09.2012, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 24.09.2012 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати частково протиправним та частково скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0001842302 від 10.10.2011 р. з податку на прибуток у частині 27606,25 грн. (податку на прибуток у сумі 22085,00 грн. та фінансових санкцій у сумі 5521,25 грн.)

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Кодар" судові витрати, шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби, в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, розміром 32,19 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Панов О.І.