Ухвала

від 05.02.2013 по справі 2а-960/12/0170/18

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-960/12/0170/18

05.02.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

секретар судового засідання Смачна І.А.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодар"- не з'явився, представник відповідача - Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби- Винятинський Максим Сергійович, довіреність № 5409/10/10-024 від 12.11.12,

перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Панов О.І. ) від 19.09.12 у справі № 2а-960/12/0170/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодар" (вул. Кленовая, 4/6,Євпаторія,Автономна Республіка Крим,97400)

до Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби (вул. Дм. Ульянова 2 Б, м. Євпаторія, Автономна Республіка Крим,97416)

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кодар" до Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби - задоволено: визнано частково протиправним та частково скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби №0001842302 від 10.10.2011 з податку на прибуток у частині 27606,25 грн. Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.2012, прийняти нове рішення по справі.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, що викладені в ній.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 02.09.2010 по 22.09.2011 посадовими особами відповідача проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства з 01.07.2010 по 30.06.2011. За результатами перевірки складений акт від 29.09.2011 № 2171/23-2/19185775 (а.с.9-66).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 10.10.2011 № 0001842302 про збільшення (донарахування) суми грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 80223,25 грн., з яких за основним платежем 64676,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) сумою 15547,25 грн. (а.с.8).

Позивач у 2010 р. замовив у ТОВ "Кримпрофі" виконання робіт по монтажу та диспетчеризації ліфтів, згідно з договорами №24/2009 від 05.08.2010р., №2010/2/5 від 05.08.2010р., №2010/2/4 від 05.08.2010р.

Так, з акту перевірки та з матеріалів справи вбачається, що укладений договір підряду від 05.08.2010 р. № 24, укладений між ТОВ "Кримпрофі" - підрядником та ТОВ "Кодар" - замовником, який передбачав, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по монтажу та пуску наладки п'яти ліфтів ЛП-0463Б на об'єкті ТОВ "Кодар" в м. Євпаторія.

Також був укладений договір підряду від 05.08.2010 № 2010/2/4, між ТОВ "Кримпрофі" -підрядником та ТОВ "Кодар" -замовником, який передбачав, що Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт з диспетчеризації 6 ліфтів на об'єкті ТОВ "Кодар", які находяться по адресу: м. Євпаторія, жилий будинок проспект Леніна та вул. Шевченко, під'їзд 1,2,3,4,5,6 згідно затвердженим Замовником проекту та кошторисну на об'єкті.

Окрім того, укладений договір підряду від 05.08.2010 №2010/10/5, між ТОВ "Кримпрофі" -підрядником та ТОВ "Кодар" -замовником, який передбачав, що Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання по пуско - наладке одного ліфта ЛП-0463Б на об'єкті ТОВ "Кодар" в м. Євпаторія.

Факт виконання сторонами вказаних договорів підтверджується, а саме: актами приймання ліфті від 29.12.2010 у під'їздах №1,2,3,4,5,6 (а.с. 95-106), актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року по договору підряду №24 від 20.08.2009, актом приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2010 року по договору підряду №2010/2/4 від 05.08.2010, додатком до договору про договірну ціну на будівництво диспетчеризацію 6 ліфтів на об'єкті ТОВ "Кодар", здійснюючу у 2010 році, а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року по договору підряду №24 від 20.08.2009, за листопад 2010 року по договору підряду №2010/2/4 від 05.08.2010, за грудень 2010 р. по договору підряду №2010/2/4 від 05.08.2010, що містять однаковий перелік товарів (послуг), що ідентичний тому що міститься у відомостях податкових накладних отриманих позивачем від 30.12.2010 № 125 на суму 16461,79 грн. та №124 на суму 89837,70 грн.

До загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі), за приписами статті 14 Закону №1251, відносяться податок на додану вартість та податок на прибуток підприємств, у тому числі дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Відповідно п. 5.1. Закону України від 28.12.94р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.п.5.2.1 п. 5.2 Закону № 334 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, з положень пп. 5.2.1. п. 5.2. включаються до складу валових витрат.

Обмеження щодо неможливості віднесення до валових витрат сум, визначено пунктами 5.3-5.7 статті 5 Закону. Так, зокрема пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 5.11. ст. 5 Закон України №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п. 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Пунктом 2.4. вказаного положення встановлено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.7. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України. Документування господарських операцій може здійснюватись з використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні обов'язково містити реквізити типових або спеціалізованих форм.

З урахуванням вказаних норм, платіжні доручення, за якими позивачем перераховані грошові кошти контрагенту, потрібно вважати первинними та такими, на підставі яких позивач здійснив оприбуткування товару (послуг) отриманого від контрагента.

Враховуючи викладене, відсутні підстави вважати, що з боку позивача було допущено порушення п.5.1. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"

Враховуючи викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем податкового законодавства у ході формування податку на прибуток.

Стосовно посилання відповідача на нікчемність угод №24/2009 від 05.08.2010р., №2010/2/5 від 05.08.2010р., №2010/2/4 від 05.08.2010р., судова колегія вказує наступне.

Матеріалами справи встановлено, що підприємство протягом 2010р., не здійснювало фінансово-господарську діяльність, у зв'язку з тим що встановлено відсутність у ТОВ "Кримпрофі" дозволу на провадження робіт підвищеної безпеки, а також відсутні складські приміщення , основні засоби, технічний персонал, транспортні засоби, виробничі активи, що свідчить про неможливість здійснення господарських договорів на постачання товарів та послуг. Посадові особи відповідача в акті перевірки посилались на те, що відповідно до п. 1. п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені в правочинах, здійснених постачальниками та покупцями, а отже-є нікчемними.

Позивач та його контрагент - ТОВ "Кримпрофі" є суб'єктами господарювання, які з положень Конституції України та ст. 6 Господарського Кодексу, знаходяться під охороною держави, яка забороняє незаконне втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини, визнаючи свободу підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Ч. 1 ст. 215 ЦК України визначає, що недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України є лише підставою для визнання правочинів недійсними. При чому, відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України, правочин дійсність якого заперечується, або стороною, або іншою заінтересованою особою може бути визнаний недійсним тільки судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним (нікчемним) судом не вимагається.

В порушення вимог ч.ч.1, 2 ст. 72 КАС України відповідач не надав суду доказів того, що правочин між позивачем та ТОВ "Кримпрофі", був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина.

Відповідач, у свою чергу, не надав суду достатніх доказів того, що ТОВ "Кримпрофі" фактично не здійснювалось надання послуг, які були предметом договірних відносин між позивачем та ТОВ "Кримпрофі".

Судова колегія зазначає, що твердження відповідача про фактичну відсутність господарських операцій за договором, укладеним між ТОВ "Кримпрофі" і позивачем спростовуються матеріалами справи, які свідчать про фактичне виконання правочину, фактичну наявність його результатів та використання отриманих за цим правочином ТМЦ у господарській діяльності позивача, що є доказом про відсутність зі сторони позивача порушення податкового законодавства.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.12 у справі № 2а-960/12/0170/18 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.09.12 у справі № 2а-960/12/0170/18 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко