Постанова

від 03.10.2012 по справі 2а/0570/10668/2012

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2012 р. Справа № 2а/0570/10668/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 44 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі Симоновій Ю.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозакупівля»

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

за участю:

від позивача: Іванова О.Е. (за дов. № 10/09-1 від 10.09.2012 року),

Бічева Н.М. (за дов. № 27/08-2 від 27.08.2012 року)

від відповідача: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгрозакупівля» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002262340 від 31 липня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 198 781,50 грн., з яких основний платіж - 132 521,00 грн., штрафні санкції - 66 260,50 грн.

Згідно викладеного в позові підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стали висновки податкової інспекції про неспрямованість на реальне настання правових наслідків обумовлених ним правочинів з придбання позивачем товарно-матеріальних цінностей від Приватного підприємства «Олпостач», наслідки вчинення якого відображені позивачем в податковому обліку, їх нікчемність та відсутність підстав відображення наслідків його вчинення в податковому обліку.

Позивач зауважував на необґрунтованості висновків відповідача про невідбуття господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, заснованих інформації отриманій відповідачем від Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, що викладена в довідці № 65/225/5782859 від 27 червня 2012 року про результати зустрічної звірки контрагента ПП «Олпостач» - ПП «Машпромснаб» (код ЄДРПОУ 35782859) з питань правових відносин з ПП «Олпостач» (код ЄДРПОУ 32861179). Позивач зазначив, що описані в цій довідці обставини не є належними та допустимими доказами невідбуття господарських операцій з придбання ним товарів в ПП «Олпостач», в той час як податковий кредит за наслідком здійснення правовідносин з ПП «Олпостач» формувався у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі належним чином оформлених податкових накладних, вчинення господарських операцій підтверджено належним чином оформленими первинними документами.

З огляду на таке, висновки податкової інспекції про заниження позивачем податку на додану вартість у січні 2011 року є безпідставними, а тому податкове повідомлення-рішення № 0002262340 від 31 липня 2012 року підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні викладеним в позові, просили суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, в обґрунтування незгоди із позовом зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення стали викладені в акті перевірки висновки про відображення позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість вчинення господарських операцій з придбання сільськогосподарської продукції від приватного підприємства «Олпостач», які не мали реального відбуття та є нікчемними. Посилаючись на положення пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України, відповідач зауважував на тому, що в ході перевірки не встановлено факту отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей від ПП «Олпостач» та їх транспортування, що свідчить про їх невідбуття, а тому відсутність підстав для їх відображення в податковому обліку.

Додатково на підтвердження висновків про невідбуття господарських операцій відповідач послався на те, що згідно довідки Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 65/225/5782859 від 27 червня 2012 року, в ході проведеної перевірки не було встановлено наявності ПП «Машпромснаб» (контрагента ПП «Олпостач») основних засобів, трудових ресурсів, які б забезпечували можливість здійснення ним фінансової-господарської діяльності.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства висновків акту перевірки, відповідач зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та правомірності прийнятого податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення.

До судового засідання, призначеного на 3 жовтня 2012 року представник відповідача не з'явився, про дату час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Оскільки від відповідача не надійшло будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи та приймаючи до уваги те, що представниками відповідача надавалися пояснення з приводу заявлених позивачем вимог, надані заперечення проти позову суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника податкової інспекції.

Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгрозакупівля» (позивач) є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 33110033 (т.1 арк. справи 28, 29). Як платник податків позивач перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби. Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 07298939 від 19 серпня 2004 року, копія якого наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 30).

Наказом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби № 403 від 11 липня 2012 року на підставі пункту 20.1.4, статті 20 та пункту 79.1. статті 79 Податкового кодексу України на 11 липня 2012 року призначено проведення документальної невиїзної позапланової перевірки товариства позивача щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків - приватним підприємством «Олпостач» за січень 2011 року тривалістю 1 робочий день. Наказ про призначення перевірки та повідомлення про її проведення були направлені позивачу поштою та отримані ним 12 липня 2012 року, що підтверджується довідкою відділенні поштового зв'язку, копія якої наявна в матеріалах справи (т. 1 арк. справи 138).

13 липня 2012 року Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби за наслідком проведення перевірки складений акт № 243/13-2/33110033 (т. 1 арк. справи 14-23). Згідно викладеного у висновках акту перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за січень 2011 року на 132 521,00 грн. Позивач, не погодившись із висновками акту перевірки позивач надав до податкової інспекції заперечення № 20/07 від 20 липня 2012 року (т.1 арк. справи 24).

31 липня 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002262340 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 198 781,50 грн., з яких за основним платежем - 132 521,00 грн., за штрафними санкціями - 66 260,50 грн. (т. 1 арк. справи 12).

За змістом акту перевірки, висновки про заниження позивачем податку на додану вартість до сплати за січень 2011 року засновані на тому, що в ході проведеної перевірки не підтверджено відбуття операцій з постачання сільськогосподарської продукції на адресу позивача від приватного підприємства «Олпостач» на виконання умов укладеного договору № УАЗ 11/19 від 17 грудня 2010 року по ланцюгу від ПП «Машпромснаб». На порушення частини 5 статті 203 Цивільного кодексу України правочини по ланцюгу між ПП «Машпомснаб»- ПП «Олпостач» - ТОВ «Украгрозакупівля» не спричинили реального настання правових наслідків, що ним обумовлені.

Спірним питанням цієї справи є правомірність визначення позивачем податкового кредиту у січні 2011 року, внаслідок відображення позивачем здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей від Приватного підприємства «Олпостач» на підставі укладеного договору.

Господарські операції позивача, що стали причиною виникнення спору між сторонами, відбувалися після набрання чинності Податковим кодексом України, а тому оцінка спірних правовідносин між сторонами здійснюється судом із врахуванням положень Податкового кодексу України, що набрав чинності 01 січня 2011 року.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Згідно пункту 200.1. статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт).

21 лютого 2011 року позивач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за січень 2011 року (т. 1 арк. справи 158-161), рядком 27 якої задекларував податок до сплати в сумі 66 634,00 грн. Податкові зобов'язання звітного податкового періоду - 6 371 412,00 грн., податковий кредит - 6 304 778,00 грн.

Згідно приписів пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (робіт, послуг) (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів до декларації за січень 2011 року (т. 1 арк. справи 167-171) до складу податкового кредиту січня 2011 року позивачем включений податок на додану вартість в сумі 132 520,67 грн. по контрагенту ПП «Олпостач» (ІПН 328611704173). Зазначену суму податкового кредиту сформовано на підставі виданих ПП «Олпостач» податкових накладних № 801 від 8 січня 2011 року (ПДВ в сумі 25916,00 грн.), № 1701 від 17 січня 2011 року (ПДВ в сумі 25823,00 грн.), № 2101 від 21 січня 2011 року (ПДВ в сумі 26 707,33 грн.) , № 2501 від 25 січня 2011 року (ПДВ в сумі 26 030,00 грн.), № 3001 від 30 січня 2011 року (ПДВ в сумі 28 044,33 грн.).

Копії податкових накладних, на підставі яких позивачем сформований податковий кредит січня 2011 року в сумі 132 520,67 грн. наявні в матеріалах справи ( т. 1 арк. справи 61, 65, 69, 74, 78), в ході їх дослідження судом будь-яких недоліків їх оформлення не встановлено.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів. Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Правовідносини з постачання позивача приватним підприємством «Олпостач» товарів відбувалися на підставі умов договору постачання № УАЗ 11/19 від 17 грудня 2010 року, за змістом якого ПП «Олпостач» зобов'язався поставити та передати у власність покупця (позивача у справі) жмих соняшниковий та соєвий, шрот соняшниковий та соєвий, масло соняшникове, сою повножирову. Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування, асортимент, ціна, сума, кількість, якість, умови постачання, строк сплати товару визначається у специфікаціях до договору, що є його невід'ємною частиною. Наявними в матеріалах справи специфікаціями № 2 - 6 (т.1 арк. справи 55-59) визначено основні умови постачання товарів на умовах укладеного договору у січні 2011 року. Згідно пункту 2.6 договору поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах ЕХW або СРТ (Інкотермс 2000) за згодою сторін. Пунктом 2.4 цього договору визначено, що товар поставляється згідно умов оговорених в специфікаціях до даного договору. В зазначених специфікаціях сторони узгодили умовою постачання СРТ (Інкотермс 2000): Житомирська обл., сел. Писки, вул. Польова, 3, комбікормовий завод ТОВ «Украгрозакупівля».

На підтвердження відбуття господарських операцій на підставі умов договору постачання № УАЗ 11/19 від 17 грудня 2010 року позивачем надані:

- видаткові накладні № РН 0000003 від 8 січня 2011 року на постачання олії соєвої у кількості 16720 кг вартістю 155 496,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 25 916,00 грн., № РН 0000004 від 17 січня 2011 року на постачання олії соєвої у кількості 16 660 кг вартістю 154 938,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 25 823,00 грн., № РН 0000005 від 21 січня 2011 року на постачання олії соєвої у кількості 16 520 кг вартістю 160 244,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 26707,33 грн., № РН 0000006 від 25 січня 2011 року на постачання олії соєвої у кількості 16 440 кг вартістю 156 180,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 26 030,00 грн., № РН 0000007 від 30 січня 2011 року на постачання олії соєвої у кількості 16 660 кг вартістю 168266,00 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 28 044,33 грн. (т. 1 арк. справи 60, 64, 68, 73,77);

- товарно-транспортні накладні №143886 від 8 січня 2011 року на перевезення автомобілем КАМАЗ 302-97 АА олії соєвої у кількості 16,72 тн, №143887 від 16 січня 2011року на перевезення автомобілем КАМАЗ 302-97 АА олії соєвої у кількості 16,66 тн, №143888 від 21 січня 2011року на перевезення автомобілем КАМАЗ 302-97 АА олії соєвої у кількості 16,42 тн, №007934 від 25 січня 2011року на перевезення автомобілем КАМАЗ 302-97 АА олії соєвої у кількості 16,44 тн, №143889 від 30січня 2011року на перевезення автомобілем КАМАЗ 302-97 АА олії соєвої у кількості 16,48 тн (т. 1 арк. справи 62, 66, 70, 75, 79).

- прибуткові ордери № 26 від 8 січня 2011 року на оприбуткування олії соєвої у кількості 16,72 тн, № 168 від 17 січня 2011 року на оприбуткування олії соєвої у кількості 16,66 тн, № 239 від 22 січня 2011 року на оприбуткування олії соєвої у кількості 16,52 тн., № 314 від 25 січня 2011 року на оприбуткування олії соєвої у кількості 16,44 тн, № 462 від 31 січня 2011 року на оприбуткування олії соєвої у кількості 16,66 тн (т. 1 арк. справи 63, 67, 72, 76, 81);

- витяг із журналів контрольних зважувань та оприбуткування продукції на склад (т. 1 арк. справи 89-95);

Посилання відповідача на невідбуття постачання товарів через виявлені відповідачем недоліки оформлення товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки позивачем судом не приймаються, оскільки наявність недоліків товарно-транспортних накладних за умови оприбуткування покупцем товару та наявності інших первинних бухгалтерських документів щодо господарської операції є беззаперечним доказом безтоварності такої операцій з придбання товару та наявність у платника податків умислу на укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства. Згідно умов укладеного договору УАЗ 11/19 від 17 грудня 2010 року та додатків до нього, обов'язок доставляння товару покладений на постачальника, будь-які витрати, пов'язані зі сплатою послуг щодо транспортування товару позивачем не формувалися.

Отже, дослідивши наведені документи, суд дійшов висновку про підтвердження ними фактичного придбання позивачем товарів від ПП «Олплстач» у січні 2011 року на виконання зобов'язань за договором № УАЗ 11/19 від 17 грудня 2010 року, що свідчить про наявність передбачених статтею 198 Податкового кодексу України підстав для відображення цих операцій в податковому обліку з податку на додану вартість.

За змістом довідки Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області № 65/225/5782859 від 27 червня 2012 року, обставинами з якої вмотивовані висновки відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість за січень 2011 року, в ході зустрічної звірки Приватного підприємства «Машпромснаб» з питань правових відносин з ПП «Олпостач»; наявності товарно-транспортних накладних при постачанні товару по ланцюгу ПП «Машпромснаб» - ПП «Олпостач» за січень 2011 року, встановлено, що у ПП «Олпостач» відсутня інформація щодо зберігання товару, постачальників товару, інформації про основні засоби та наявність трудових ресурсів на ПП «Машпромснаб» для здійснення фінансово-господарської діяльності. Фактичне здійснення постачання, приймання-передачі та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей звіркою не підтверджено.

Водночас, згідно наявної в матеріалах справи довідки Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції № 89/23-4/32861179 від 20 лютого 2012 року в ході проведення зустрічної звірки приватного підприємства «Олпостач» (ЄДРПОУ 32861179) щодо документального підтвердження господарських операцій із платником податків ТОВ «Украгрозакупівля» (код ЄЛДРОПОУ 36868656), їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 1 січня 2011 року по 31 січня 2011 року проведеною звіркою приватного підприємства «Олпостач» документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ «Украгрозакупівля», їх вид, обсяг, якість та розрахунки. (т. 1 арк. справи183-190).

Як вже зазначалося предметом доказування в зазначеному спорі є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит, а відтак не можуть бути безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати зустрічних перевірок контрагента позивача.

Суд зазначає, що висновки про порушення платником податків правил формування податкового кредиту не можуть засновуватися на даних податкової звітності контрагента постачальника такого платника, в якого відсутні будь-які правовідносини з таким платником податків. Аналогічна правова позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, в якому зазначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

З наведеного вище вбачається, що відображення позивачем в податковому обліку з податку на додану вартість у січні 2011 року наслідків виконання господарських операцій з придбання товарів від ПП «Олпостач» на підставі умов договору поставки № УАЗ 11/19 від 17 грудня 2010 року відповідає вимогам чинного законодавства України. Доводи відповідача про невідбуття господарських операцій з постачання сільськогосподарської продукції спростовуються наявними в матеріалах справи документами, що свідчить про правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту січня 2011 року податку на додану вартість в розмірі 132 521,00 грн.

Через не підтвердження наявними в матеріалах справи документами завищення податкового кредиту та заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті за січень 2011 року, відсутні підстави для збільшення грошових зобов'язань з цього податку за цей період та застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 123 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0002262340 від 31 липня 2012 року про збільшення грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 198 781,00 грн., прийнято Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби необґрунтовано, із порушенням вимог чинного законодавства, через що позовні вимоги про його скасування підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене, на підставі положень Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозакупівля» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002262340 від 31 липня 2012 року, - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002262340 від 31 липня 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 198 781 грн., з яких за основним платежем - 132 521,00 грн., за штрафними санкціями - 66 260,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Украгрозакупівля» (ЄДРПОУ 33110033, адреса: 83086, Донецька область, м. Донецьк, вул. Кобозєва, 12) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 987 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят сім гривень ) 80 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено в судовому засіданні 3 жовтня 2012 року в присутності представників позивача.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 8 жовтня 2012 року.

Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Михайлик А.С.