Постанова

від 16.12.2008 по справі 14/31пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/31пд

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2

ПОСТАНОВА

Іменем України

16.12.2008  року                                                                      Справа № 14/31пд

Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:                                        Бойченка К.І.

суддів          Єжової С.С.

          Семендяєвої І.В.

секретар

судового засідання:                                Шабадаш Д.С.

за участю представників:

від  позивача:                               -повноважний представник не прибув;

від  відповідача:                                -повноважний представник не прибув;

від третьої особи - Служби автомобільних доріг України у Луганській області - Секірський А.В., юрисконсульт другої категорії за дов. №1ю-1704  від 23.09.08;

від третьої особи -  Ляхової Тетяни Іванівни -  повноважний представник не прибув;

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу                              Товариства з обмеженою відповідальністю

„Компанія „Лугкомплект”, м. Луганськ;  

на рішення

господарського суду                    Луганської області

від                                                  21.08.08

по справі                                        №14/31пд (колегія у складі: головуючий суддя -  Лісовицький Є.А.,

суддя –Яресько Б.В., суддя –Фонова О.С.)

за позовом:                                        Олександрівської міської ради Луганської області,

м. Олександрівськ Луганської області;

до відповідача:                              Товариства з обмеженою відповідальністю

„Компанія „Лугкомплект”, м. Луганськ;

третя особа, що не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору, на стороні позивача:          Служба автомобільних доріг у Луганській області, м. Луганськ;

третя особа, що не заявляє

самостійних вимог на предмет

спору, на стороні відповідача:          Ляхова Тетяна Іванівна, м. Луганськ;

про                                                      розірвання договору оренди та спонукання виконати дії

В С Т А Н О В И В:

          У лютому 2008 року Олександрівська міська рада Луганської області,                       м. Олександрівкеа Луганської області, (далі за текстом - позивач), звернулась до господарського суду Луганської області з позовною заявою №03-08/52 від 04.02.08 з вимогами про: розірвання договору оренди землі від 26.12.06, укладеного позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект”, м. Луганськ (далі за текстом –ТОВ „Компанія „Лугкомплект”, відповідач), який зареєстровано в Державному комітеті по земельних ресурсах 05.01.07 за №040740200001; зобов'язання відповідача знести самовільно побудовані споруди та привести земельну ділянку у відповідність до чинного законодавства.

          Господарський суд Луганської області ухвалами від 14.05.08 та від 19.06.08 залучив до справи №14/31пд: Службу автомобільних доріг України у Луганській області,                  м. Луганськ, у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача; та Ляхову Тетяну Іванівну, м. Луганськ, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

          Рішенням господарського суду Луганської області від 21.08.08 у даній справі у задоволенні позову про розірвання договору оренди земельної ділянки та про зобов'язання відповідача знести самовільно забудовані споруди відмовлено; визнано договір оренди земельної ділянки від 26.12.06, площею 0,2560 га, що знаходиться по вулиці Артемівська, м. Олександрівськ, Артемівський район м. Луганська, зареєстрований за №040740200001, укладений між позивачем та відповідачем у даній справі, недійсним; з позивача на користь відповідача стягнуто 2861 грн. 00 коп., що отримані у якості орендної плати, а з відповідача на користь позивача –2861 грн. 00 коп., як отримані відповідачем блага за користування земельною ділянкою.

Дане рішення суду першої інстанції мотивовано наступним:

-положеннями ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 216,  Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про оренду землі”, п. 12 „Перехідних положень” Земельного кодексу України; відсутністю у позивача відповідних повноважень у наданні у користування відповідачу частини земельної ділянки (у межах “червоних ліній” автошляху);

-на підставі рішення Олександрівської міської ради №8/8-5 від 27.10.06, яким затверджено проект відведення та надана в оренду земельна ділянка, між сторонами у справі укладено договір від 26.12.06, за умовами якого позивач надає, а відповідач приймає у платне користування земельну ділянку площею 0,2560 га по вулиці Артемівська, м. Олександрівськ, Артемівський район м. Луганська, під будівництво та розміщення торгівельно-виставочного авто майданчику з подальшим будівництвом автосалону;

-на адресу позивача надійшов протест прокурора Луганської області від 20.07.07 №07/1-58-07, у якому прокурор зазначав, що відведення земельної ділянки здійснено у межах “червоних ліній” автомагістралі; рішенням Олександрівської міської ради від 27.11.07 №19/1 протест задоволений - рішення №8/8-5 від 27.10.06 скасовано;

-державною інспекцією архітектурно-будівельного контролю м. Луганська проведено перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства при будівництві споруд на орендованій ділянці, цією перевіркою встановлено, що відповідач здійснює будівництво без відповідного дозволу, тому приписом від 07.06.07 роботи були призупинені, але відповідач продовжував самовільне будівництво і 21.06.07 йому повторно внесено припис про зупинення робіт;

-оскільки п. 16 договору від 26.12.06 забороняється самовільна забудова, а відповідного дозволу позивач відповідачу не надавав, позивач звернувся з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки, розташованої у м. Олександрівськ,       вул. Артемівська від 26.12.06 та спонукання відповідача знести самовільно побудовані споруди та привести земельну ділянку у відповідність до існуючого законодавства;

-суд першої інстанції, розглянувши матеріали даної справи, дійшов висновку, що договір від 26.12.06 слід визнати недійсним, а у задоволенні позову відмовити, оскільки  позивач має право передавати в оренду земельні ділянки, що знаходяться у межах населеного пункту м. Олександрівськ, а як встановлено при розгляді справи, частина земельної ділянки, наданої відповідачу, раніше надана у постійне користування Службі автомобільних доріг у Луганській області рішенням Лутугинської районної ради №13/18 від 20.02.01 в межах Веселотарасівської селищної ради, про що виданий акт постійного користування (межі даного землекористування погоджені і з позивачем, що підтверджується протоколом), тому, укладаючи договір оренди, позивач порушивши вимоги ст. 4 Закону України “Про оренду землі” надав у користування відповідачу частину земельної ділянки (у межах “червоних ліній” автошляху), не маючи на те відповідних повноважень; тому у задоволенні позовної вимоги про розірвання договору слід відмовити і зобов'язати сторони повернути одна-одній все отримане за договором;

-недобудовані споруди, щодо знесення яких заявлено другу позовну вимогу, продані відповідачем Ляховій Т.І. за договором від 23.05.08, отже власником даних недобудованих споруд є не відповідач, а інша особа. Саме до неї має звертатись позивач з позовом про знесення споруд, але залучити її до участі у справі у якості відповідача суд не може, оскільки вона є фізичною особою і, відповідно до ст. ст. 1, 21 Господарського процесуального кодексу України, не може бути стороною у даному спорі; тому, у задоволенні позову про зобов'язання відповідача знести самовільно збудовані споруди слід також відмовити.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 21.08.08 у справі №14/31пд, відповідач подав до Луганського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу від 04.09.08 б/н, у якій просить згадане рішення скасувати в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 26.12.06, площею 0,2560 га, що знаходиться по вул. Артемівська, м. Олександрівськ, Артемівський район м. Луганська, зареєстрованого за №040740200001, укладеного між позивачем та відповідачем у даній справі; визнати частково недійсним згаданий договір в частині надання в оренду частки земельної ділянки в межах „червоних ліній”  розміром 0,1840 га.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує наступне:

-оскаржуване рішення суду першої інстанції було прийнято у відсутність представників позивача та відповідача, при цьому відповідач не був повідомлений належним чином про день та час проведення засідання, на якому було прийнято оскаржуване рішення (не одержав повідомлення), а тому не міг забезпечити участі свого представника у судове засідання, надати додаткові докази та висловити свою думку стосовно обставин, які були встановлені судом першої інстанції та не були достовірно відомі відповідачу раніше;

-судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення не прийнято до уваги той факт, що частина земельної ділянки, яка надана відповідачу у оренду за договором від 26.12.06 за межами „червоних ліній”, належить саме до земель Олександрівської міської ради і надана відповідачу у повній відповідності до вимог закону;

-оскільки частина орендованої відповідачем земельної ділянки в межах „червоних ліній” згідно з наданими документами мала обмеження, які полягали у недопущенні розташування на цій земельній ділянці будь-яких об'єктів, будівель, споруд та їх частин, то розмежування частин ділянки було не тільки на плані, а й ураховувалось на місцевості з попереднім погодженням місця розташування будівлі автосалону саме на частині ділянки, яка знаходиться за межами „червоних ліній” та відноситься до земель Олександрівської міської ради;

-на цей час незавершена будівля розташована на тій частині ділянки, що відноситься до земель Олександрівської міської ради, належить приватній особі –Ляховій Тетяні Іванівні, яка має свої позовні вимоги стосовно права користування цією частиною земельної ділянки;

-оскільки тільки частина наданої відповідачу в оренду земельної ділянки площею 0,1840га (в межах „червоних ліній”) була відповідачу надана Олександрівською міською радою з перевищенням своїх повноважень, а інша частина за межами „червоних ліній” площею 0,0720га була надана та використовувалася відповідачем у відповідності до Закону, визнання договору недійсним в повному обсязі суттєво порушує права відповідача та права приватної особи –Ляхової Т.І., оскільки недійсний правочин не породжує юридичних наслідків.

          02.12.08 представник відповідача (апелянт у справі) подав до Луганського апеляційного господарського суду уточнення вимог за апеляційною скаргою від 01.12.08 б/н, в яких просить скасувати рішення господарського суду Луганської області віл 21.08.08 у даній справі про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,2560 га, яка розташована за адресою: м. Олександрівськ, вул. Артемівська, Артемівський район м. Луганська від 26.12.06, зареєстрований за №040740200001, укладений між Олександрівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект”; затвердити мирову угоду між позивачем та відповідачем про відмову позивача від первісного позову; припинити провадження у справі.

          Ці уточнені апеляційні вимоги відповідач обґрунтовує наступним:

          -господарським судом луганської області не у повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення у справі, а саме: не було встановлено де саме знаходиться будівля, яку придбала приватна особа _ Ляхова Т.І, чи знаходиться вона на землях Олександрівської міської ради, чи на землі, яка надана в постійне користування Веселотарасівською сільською радою Службі автомобільних доріг у Луганській області. В ході розгляду даної справи в апеляційному господарському суді всі сторони, включаючи позивача, відповідача та третіх осіб, які приймали участь у розгляді справи, погодилися, що будівля знаходиться за межею смуги відводу автодороги, тобто на землях Олександрівської міської ради. Таким чином, прийняття рішення про визнання всього договору оренди недійсним порушує права позивача, відповідача та третьої особи –фізичної особи Ляхової Т.І., яка має самостійні позовні вимоги на предмет спору, але не може заявити їх в господарському суді. Визнання вського договору недійсним унеможливлює подальше звернення фізичної особи Ляхової Т.І. з самостійними позовними вимогами стосовно договору оренди в суд;

          -судом першої інстанції при винесені оскаржуваного рішення визнані встановленими обставини, які мають значення для справи, але вважаються недоведеними позивачем, відповідачем та третьою особою –Ляховою Т.І., яка має самостійні позовні вимоги щодо предмету спору;

          -оскаржуване рішення суду першої інстанції про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним було прийнято місцевим господарським судом у відсутність представників позивача та відповідача, які належним чином не були повідомлені про час судового засідання та були відсутні під час прийняття рішення, не мали можливості ознайомитися до прийняття оскаржуваного рішення з усіма наданими сторонами документами. Представник третьої особи Ляхової Т.І. -  Березовський Ю.В. прибув на засідання, але не був допущений до розгляду справи, про що не було прийнято рішення та не було повідомлено фізичну особу Ляхову Т.І., чиї права, у зв'язку з розглядом даної справи, які стосуються безпосередньо її інтересів, суттєво порушені, оскільки в рамках розгляду справи в господарському суді вона обмежена законом в праві заявляти самостійні позовні вимоги та не може надавати ті докази, які є допустимими при розгляді цивільної справи з участю фізичної особи, та не є допустимими при розгляді справи у господарському суді. Заява Ляхової Т.І. про наявність самостійних позовних вимог стосовно предмету спору та неможливість заявити їх в господарському суді була судом першої інстанції прийнята та долучена до справи, але рішення стосовно її прийнято не було;

          -при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд посилається на вимоги ст. 216 Цивільного кодексу України, згідно якої, у разі визнання недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все, що вона одержала на виконання цього правочину; згідно з п. 4 оскаржуваного рішення суду першої інстанції з відповідача на користь позивача  стягнуто 2861 грн., які вже було сплачено підприємством за оренду;

          -судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення порушені норми матеріального права, оскільки не було вирішено питання про подальшу долю спірної земельної ділянки та її часток; сама земельна ділянка (обидві її частини) на цей час знаходиться фактично у користуванні фізичної особи, до якої в господарському суді неможливо адресувати позовні вимоги про повернення земельної ділянки в разі визнання договору недійсним;

          -оскільки спір за участю фізичної особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору та до якої є вимоги у сторін, не підлягає розгляду у господарському суді, на думку відповідача, слід припинити провадження у справі.

          Позивач у  відзиві  від 18.11.08 б/н на апеляційну скаргу відповідача, який він 18.11.08 подав до Луганського апеляційного господарського суду, зазначив, що з вимогами відповідача, викладеними у апеляційній скарзі, він згоден частково, оскільки вважає, що:

-Державний акт на право постійного користування (№ІІ –ЛГ №002491) земельної ділянки вздовж автомобільної дороги державного значення М-04 Знам”янка-Луганськ-Ізварине, виданий з порушенням діючого законодавства та з порушенням Вказівки по складанню проектів формування територій і встановлення меж сільських, селищних рад народних депутатів, яка затверджена 30.10.91 головою Державного комітету України по земельній реформі, тобто ні проект формування меж, ні видача Державного акту на право постійного користування Веселотарасівською сільскою радою не були погоджені з Олександрівською міською радою;

-земельна ділянка, яка знаходиться за межами „червоних ліній” автодороги знаходиться у власності Олександрівської територіальної громади, тобто недобудована будівля, яку збудував відповідач, розташована на землях Олександрівської територіальної громади;

-позивач не згоден з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції щодо визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, оскільки у позові позивач просив розірвати цей договір та, як стало відомо у ході судового засідання у суді першої інстанції, відповідач продав недобудовану будівлю приватній особі Ляховій Т.І., до якій, згідно положень Цивільного та Земельного кодексів України, з переходом права власності на нерухоме майно переходить право користування земельною ділянкою. Оскільки господарський суд Луганської області не задовольнив прохання щодо знесення на земельній ділянці самовільно побудованої будівлі та огорожі, відповідач повинен відмовитися від договору оренди спірної земельної ділянки, а Ляхова Т.І. повинна заключити договір оренди спірної земельної ділянки в межах, які належать до комунальної власності Олександрівської територіальної громади у порядку, передбаченому Законом.

Третя особа –Служба автомобільних доріг у Луганській області, м. Луганськ, подала до суду апеляційної інстанції відзив №1ю-1789 від 06.10.08 на апеляційну скаргу відповідача та відзив №1ю-2275 від 11.12.08 на уточнену апеляційну скаргу, в яких зазначила, що вимоги відповідача за апеляційною скаргою вважає необґрунтованими.

Третя особа –Ляхова Т.І. подала до суду апеляційної інстанції відзив від 18.10.08 б/н на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначила, що погодитися з апелянтом не може, оскільки вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, а позов Олександрівської міської ради залишити без розгляду.

У заяві від 01.12.08 б/н на уточнену апеляційну скаргу відповідача третя особа –Ляхова Т.І. просить Луганській апеляційний господарський суд задовольнити вимоги апелянта за уточненою апеляційною скаргою, скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити мирову угоду між позивачем та відповідачем у даній справі.

Повноважні та компетентні представники позивача, відповідача та третьої особи –Ляхової Т.І.,  у судове засідання, яке відбулося 16.12.08, не прибули, хоча усі сторони та треті особи у даній справі були повідомлені Луганським апеляційним господарським судом про час, дату та місце цього судового засідання належним чином, про що свідчать матеріали даної справи.

16.12.08 третя особа –Ляхова Т.І. подала до Луганського апеляційного господарського суду заяву від 16.12.08 б/н, у якій зазначила, що особисто та її повноважний представник теж прийняти участь з поважних причин у судовому засіданні, яке відбулося 16.12.08, не зможе та клопоче про скасування оскаржуваного рішення господарського суду Луганської області у даній справі та припинення розгляду даної справи.

Розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 09.09.08 відповідно до ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект”, м. Луганськ, від 04.09.08 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 21.08.08 у справі №14/31пд призначено судову колегію у складі: головуючий суддя –Парамонова Т.Ф., суддя –Баннова Т.М., суддя –Семендяєва І.В.

У зв'язку з виходом на роботу судді Бойченка К.І., розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 25.09.08, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, головуючого суддю  Парамонову Т.Ф. виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №14/31пд та призначено до складу судової колегії головуючого суддю Бойченко К.І.

У зв'язку з відпусткою судді Баннової Т.М., розпорядженням першого заступника голови Луганського апеляційного господарського суду від 17.11.08, на підставі ст. 28 Закону України “Про судоустрій України” та ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, суддю  Баннову Т.М. виключено із складу колегії по розгляду апеляційної скарги у справі №14/31пд та призначено до складу судової колегії суддю Єжову С.С.

          Згідно з ч. 2 ст. 99  Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

          Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

          Апеляційний господарський суд не зв'язаний з доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.   

          Розглянувши матеріали даної справи, заслухавши пояснення та доводи учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, оцінивши надані сторонами докази у сукупності, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга  відповідача підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом Луганської області, між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, 26 грудня 2006 року був укладений договір оренди землі (далі за текстом - договір).

У пункті 1 договору сторони визначили його предмет, а саме: орендодавець на підставі рішення №8/8-5 від 27.10.06 Олександрівської міської ради восьмої сесії п'ятого скликання надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та розміщення торгівельно-виставочного автомайданчику з подальшим будівництвом автосалону за адресою: м. Олександрівськ, вул. Артемівська, б/н, Артемівського району м. Луганська.

Пунктом 2 договору сторони встановили, що в оренду передається земельна ділянка площею 0,2560 га.

Відповідно до ч. 2 ст. 759 та ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України законом можуть бути передбачені особливості укладання та виконання договору найму (оренди), а відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 6 статті 93 Земельного кодексу України також передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради –сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджується факт прийняття на восьмій сесії п'ятого скликання Олександрівською міською радою 27.10.06 рішення №8/8-5 „Про затвердження проекту відведення та надання в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю „Компанія ”Лугкомплект” за адресою: м. Олександрівськ, вул. Артемівська, б/н”, згідно якого Олександрівська міська рада вирішила: 1)затвердити проект відведення земельної ділянки ТОВ „Компанія „Лугкомплект” для будівництва та розміщення торгово-виставочного майданчику площею 0,2560га, що знаходиться за адресою: м. Олександрівськ, вул. Артемівська, б/н; 2)передати в оренду ТОВ „Компанія „Лугкомплект” земельну ділянку терміном на 49 років, яка за своїм цільовим призначенням відноситься до земель громадського призначення, площею 0,2560 га, за адресою: м. Олександрівськ, вул. Артемівська, б/н, для будівництва та розміщення торгово-виставочного авто майданчика в межах, визначених проектом відведення земельної ділянки (т.1, а.с. 41-42).

Згідно рішення Олександрівської міської ради від 18.07.07 №90/16 (т. 3, а.с. 21) згаданій земельній ділянці присвоєно поштову адресу: м. Олександрівськ,                      вул. Артемівська, №41 „д”.

27.11.07 Олександрівська міська рада на дев'ятій сесії п'ятого скликання прийняла рішення №19/1 щодо скасування рішення Олександрівської міської ради №8/8-5 від 27.10.06 „Про затвердження проекту відведення та надання в оренду земельної ділянки загальною площею 0,2560 га ТОВ „Компанія „Лугкомплект”, за адресою:м. Олександрівськ, вул. Артемівська, б/н”.

Згадане рішення Олександрівської міської ради від 27.11.07 №19/1 прийнято за результатами розгляду протесту в.о. прокурора Луганської області.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України, який набрав чинності 01.01.02, у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до п. 12 „Перехідних положень” Земельного кодексу України до розмежування  земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів  - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно зі ст. 116 Земельного кодексу України, який набрав чинності 01.01.02, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України).

В силу ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.

Як свідчать матеріали справи, Лутугинською районною радою Адміністрації автомобільних доріг у Луганській області (наказом Державної служби автомобільних доріг України від 15.03.02 №113 (т. 2, а.с. 155-156) Адміністрації автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях і місті Севастополі перейменовано у Служби автомобільних доріг в Автономній Республіці Крим, областях і місті Севастополі. Згідно додатку №1 до цього наказу (т.1, а.с. 157) Адміністрація автомобільних доріг у Луганській області перейменована в Службу автомобільних доріг у Луганській області) видано державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №002491 від 21.06.01, згідно якого в постійне користування останньому надано 97,57га землі, з яких знаходиться в межах „червоних ліній” автомагістралі Луганськ-Донецьк земельна ділянка площею 0,1840 га і є частиною земельної ділянки із загальної площі земельної ділянки (0,2560га), що є предметом оренди за договором.

Цей державний акт на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №002491 від 21.06.01 виданий на момент чинності Земельного кодексу Української РСР, що був введений в дію 15 березня 1991 року, згідно з ч. 1 ст. 22 якого право володіння або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Право володіння або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, районними, міськими Радами народних депутатів (ч. 1 ст. 23 Земельного кодексу УРСР, що був введений в дію 15.03.91).

Доводи скаржника судовою колегією до уваги не приймаються.

Як слідує з матеріалів справи, рішення Олександрівської міської ради від 27.11.07 №19/1, яким задоволений протест прокурора щодо скасування рішення Олександрівської міської ради від 27.10.06 №8/8-5 про затвердження проекту відведення та надання в оренду земельної ділянки загальною площею 0,2560 га ТОВ „Компанія „Лугкомплект” за адресою: м. Олександрівськ,         вул. Артемівська, в установленому порядку не скасоване та не визнано недійсним.

Згідно з ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Таким чином, частина земельної ділянки площею 0,0720 га (з загальної площі 0,2560 га) передана позивачем відповідачу в оренду за договором за відсутністю відповідного рішення сесії Олександрівської міської ради, тобто за відсутністю її волевиявлення, а інша частина площею 0,1840 га (з загальної площі 0,2560 га) передана за наявністю законного землекористувача (третьої особи –Служби автомобільних доріг у Луганській області), що суперечить наведеним нормам законодавства, які регулюють правовідносини з питань землекористування.

Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 83 Господарського кодексу України визначені права господарського суду щодо прийняття рішення.

Так, згідно з п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Враховуючи порушення сторонами наведених норм земельного законодавства при укладанні договору, керуючись п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України судова колегія визнає його недійсним у повному обсязі.

За таких обставин, позовні вимоги про розірвання договору до задоволення не підлягають.

В мотивувальній частині оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не зазначив якою площею земельної ділянки з загальної 0,2560 га, що безпідставно передана у користування відповідачу, розпоряджується позивач, а якою користується третя особа –Служба автомобільних доріг у Луганській області за державним актом на право постійного користування землею ІІ-ЛГ №002491 від 21.06.01.

Визнавши недійсним договір у порядку ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, місцевий господарський суд помилково застосував правові наслідки недійсності правочину, визначені ст. 216 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно з ч. 5 ст. 216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Стосовно вимоги про звільнення земельної ділянки судова колегія звертає увагу на таке.

З матеріалів справи слідує, що відповідач на земельній ділянці позивача самовільно побудував споруди, що підтверджується письмовими поясненнями Служби автомобільних доріг від 14.11.08 №1-ю-2097 (т. 3, а.с. 46), а також актом від 13.11.08, складеним та підписаним представниками Служби автомобільних доріг у Луганській області та відповідача (т. 3, а.с. 50) та договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 23.05.08 б/н (т.1, а.с 137-138).

Ці споруди побудовані самовільно, за відсутністю законних підстав.

Відповідно до п. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до п. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України та ст. 48 Закону України „Про власність”  власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, хоча б відповідні порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції у частині відмови позовних вимог про зобов'язання відповідача знести самовільно побудовані споруди та привести земельну ділянку у відповідність до існуючого законодавства з обґрунтування того, що ці споруди відповідач реалізував громадянці Ляховій Т.І. за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 23.05.08 б/н (т. 1,       а.с. 137-138).

На момент звернення позивача у місцевий господарський суд з вимогами зобов'язати відповідача знести самовільно побудовані споруди та привести земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Олександрівськ, вул. Артемівська, б/н, у відповідність до існуючого законодавства відповідач за відсутністю законних підстав користувався земельною ділянкою позивача, площею 0,0720 га, розташованою за адресою: м. Олександрівськ, вул. Артемівська, №41 „д”, та без законних підстав побудував на ній споруди, доказів їх знесення, в тому числі і після порушення провадження у даній справі, не надав, а тому вимоги щодо зобов'язання відповідача знести самовільно побудовані споруди та привести згадану земельну ділянку у відповідність до існуючого законодавства заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Стосовно доводів скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме: щодо розгляду справи за відсутністю представника ТОВ „Компанія „Лугкомплект”, яке не було повідомлене належним чином про місце засідання суду, судова колегія зазначає наступне.

Ухвалою суду від 07.08.08 розгляд справи було відкладено на 21.08.08. Як свідчить відмітка канцелярії суду на зворотній стороні такої ухвали, підшитої до матеріалів справи, остання була надіслана сторонам у справі 11.08.08 (вих. №114).

Відповідно до п. 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.02 №75 (далі за текстом - Інструкція) ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Разом з тим, п.п. 3.5.10, 3.5.11 Інструкції передбачено, що судові документи, які підлягають відправленню, передаються до служби діловодства, реєструються і в той же або наступного дня відправляються за призначенням. Відправка чи передача адресатові судових документів без їх реєстрації у службі діловодства забороняється. Не допускається залишення у справі судового документа без відмітки про його відправку. Перший (підписаний) примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі, на якому на звороті у лівому нижньому куті проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Вказані положення Інструкції мають застосовуватись в комплексі, а тому з урахуванням наведених вимог матеріалами справи підтверджено належним чином факт відправлення ТОВ "Компанія „Лугкомплект" ухвали від 07.08.08 господарського суду Луганської області.

Щодо доведення скаржником факту неотримання такої ухвали, колегія суддів Луганського апеляційного  господарського суду зазначає наступне.

За змістом ст. 18 Закону України „Про поштовий зв'язок” від 04.10.01

№2759-ІІІ у разі неможливості вручити адресатам поштові відправлення вони повертаються відправникам.

Разом з тим, відповідних поштових повідомлень та повернутих поштою ухвал суду матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 142 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.02 №1155, фізична або юридична особа, яка користується послугами поштового зв'язку має право, зокрема: на одержання достовірної та необхідної інформації про порядок і терміни надання послуг поштового зв'язку; подати заяву до будь-якого об'єкта поштового зв'язку про розшук відправленого на його адресу поштового відправлення; подати претензію, в тому числі з вимогою про відшкодування завданих йому збитків, у разі невиконання або неналежного виконання оператором поштового зв'язку обов'язків з надання послуг поштового зв'язку. Такі претензії можуть подаватися об'єктові поштового зв'язку протягом шести місяців з дня прийняття ним поштового відправлення для пересилання.

Доказів звернення до відділу поштового зв'язку з вимогою про надання інформації щодо направлення на його адресу кореспонденції за спірний період чи будь-яких інших доказів щодо неотримання ухвали суду від 07.08.08 (журнал вхідної кореспонденції, ін. докази), відповідачем не надано не надано.

Директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект” до початку судового засідання, яке відбулося 16.12.08, надана  до матеріалів справи заява від 16.12.08 б/н, у якій відповідач клопоче про відкладення розгляду справи,  зазначивши про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект” не отримало ухвалу суду апеляційної інстанції від 02.12.08 і його директору невідомі вимоги суду по цій ухвалі; попередній представник відповідача –Фомберг В.А. 10.12.08 терміново виїхала за межі Луганської області та видану їй довіреність анульовано та видано довіреність адвокату Березовському Ю.В., який 15.12.06 виїхав на автомобілі до м. Єнакієве на процес по кримінальній справі та до цього часу не повернувся, у зв”язку з чим не може прийняти участь у судовому засіданні, призначеному на 16.12.08.

          Крім того, у цій заяві відповідач стверджує, що на 11 годин 15 хвилин 12.12.08 (судова колегія вважає, що відповідачем допущена описка у визначенні дати, а саме: замість 16.12.08 вказано - 12.12.08) в Артемівському районному суді м. Луганська призначено слухання справи за позовом громадянки Ляхової Т.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект”, оскільки представники  відповідача, як вказано далі у згаданій заяві, у місті відсутні, директор відповідача вимушений особисто бути присутній на цьому засіданні та не може бути присутній на засіданні в господарському суді апеляційної інстанції.

          Відповідач також ставить питання щодо зупинення провадження у справі №14/31 (фактично даній справі присвоєно №14/31пд) у зв'язку з тим, що в іншому суді                   м. Луганська на цей час знаходиться справа за позовом громадянки Ляхової Т.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект” про визнання права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Олександрівськ, вул.. Артемівська, №41 „д”, та спонукання виконати дії за договором купівлі-продажу, стосовно земельної ділянки за цією адресою; окрім того, як вказано далі, відповідачем оскаржується в судовому порядку рішення Олександрівської міської ради №19/1 від 27.11.07, яке стало підставою позову Олександрівської міської ради у даній справі.

          Судовою колегією перелічені клопотання відповідача відхиляються, виходячи з нижчевикладеного.

          Так, відповідачем не доведено доводів, які викладені у згаданій заяві від 16.12.08 стосовно наявності інших справ в інших судах; відсутності всіх працівників Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект” і адвоката у м. Луганську 16.12.08; неможливості прийняти участь безпосередньо директору відповідача в судовому засіданні 16.12.08 при розгляді даної справи.

          Луганським апеляційним господарським судом дана справа розглядалась у судових засіданнях 07.10.08, 21.10.08, 04.11.08, 18.11.08, 02.12.08 і 16.12.08.

          Представник відповідача Фомберг В.А. приймала участь у судових засіданнях 21.10.08, 04.11.08, 18.11.08 і 02.12.08.

          Також судом першої інстанції під час розгляду даної справи проведені судові засідання 28.02.08, 13.03.08, 27.03.08, 14.04.08, 30.04.08, 14.05.08, 19.06.08, 01.07.08, 21.07.08, 07.08.08, 21.08.08.

          Представник відповідача Фомберг В.А. приймала участь у судових засіданнях 13.03.08, 27.03.08, 14.04.08, 30.04.08 і 19.06.08.

          Судова колегія вважає, що у відповідача було достатньо часу для надання доказів законності укладення договору оренди та законності збудування споруд на земельній ділянці позивача.

          Такі докази в матеріалах справи відсутні.

          Відповідачем не надано доказів анулювання (скасування) довіреності  від 13.03.08 (т.1, а.с. 31) на ведення справи у суді, якою Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект” уповноважило Фомберг В.А. представляти інтереси відповідача у даній справі. Згідно цієї довіреності вона дійсна до 13.08.09.

          Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України  сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються  довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

          Судовою колегією Луганського апеляційного господарського суду у вищеперелічених ухвалах сторони та треті особи попереджались, що нез'явлення їх представників у судове засідання не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та перегляду рішення господарського суду Луганської області по суті.

          Таким чином, враховуючи вищевикладене, судова колегія залишає без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

          У відповідності з ч.ч. 1, 2 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

З урахуванням рішення позивача від 27.11.07 №19/1 та вищевикладеного судова колегія не вбачає підстав для зупинення провадження у справі.          

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Луганської області від 21.08.08 у справі №14/31пд прийнято судом першої інстанції  з порушенням норм матеріального права та не відповідає обставинам справи, а тому це рішення підлягає скасуванню на підставі п. 2 ст. 103,           п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, а апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню.

За таких обставин, судова колегія приймає нове рішення про:

          -визнання недійсним договору від 26.12.06 оренди земельної ділянки, площею 0,2560 га, зареєстрованого за №040740200001, укладеного між Олександрівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект”;

-часткове задоволення позову;

-зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект” знести самовільно побудовані споруди та привести земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Олександрівськ, вул. Артемівська №41 „д”, Артемівський район м. Луганська у відповідність до існуючого законодавства;

-відмовлення вимог в решті позову.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн. 00 коп. за позовом, а також витрати по сплаті державного мита у сумі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою покладаються на відповідача у справі –Товариство з обмеженою відповідальністю „Лугкомплект”, м. Луганськ.

          У судовому засіданні за згодою представника Служби автомобільних доріг у Луганської області оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

          Керуючись ст. ст. 43, 49, ч. 1 ст. 83, ст.ст. 85, 99, 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -

П О С Т А Н О В И В:

                    1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект”, м. Луганськ, від 04.09.08 б/н на рішення господарського суду Луганської області від 21.08.08 у справі №14/31пд задовольнити частково.

          2.Рішення господарського суду Луганської області від 21.08.08 у справі №14/31пд скасувати.

          3.Прийняти нове рішення.

          4.Визнати недійсним договір від 26.12.06 оренди земельної ділянки, площею 0,2560 га, зареєстрований за №040740200001, укладений між Олександрівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект”.

5.Позов задовольнити частково.

6.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект” знести самовільно побудовані споруди та привести земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Олександрівськ, вул. Артемівська №41 „д”, Артемівський район м. Луганська у відповідність до існуючого законодавства.

7.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект”, вул. Братів Палкіних, буд. 45, кім. 10, м. Луганськ, 91055 (вул. 16 Лінія, буд. 23, кв. 28,       м. Луганськ, 91055), ідентифікаційний код №33571947, в дохід Державного бюджету України за позовом:

-державне мито у сумі 42 грн. 50 коп., на рахунок №31118095700006, одержувач - УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, код ЄДРПОУ 24046582, банк одержувача - ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку - 095;

-витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 59 грн.    00 коп., на рахунок №31211259700006, одержувач - УДК у м. Луганську, код ЄДРПОУ 24046582, банк одержувача - ГУ ДКУ у Луганській області, МФО 804013, код платежу 22050000, символ звітності банку –259.

8.В решті позову відмовити.

9.Витрати по сплаті державного мита у розмірі 42 грн. 50 коп. за апеляційною скаргою покласти на заявника скарги (відповідача у даній справі) –Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Лугкомплект”, м. Луганськ.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.

          Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

          Головуючий суддя                                                             К.І. Бойченко

Суддя                                                                                С.С. Єжова

 Суддя                                                                                          І.В. Семендяєва