Постанова

від 28.09.2012 по справі 2а/1770/2861/2012

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2861/2012

28 вересня 2012 року 12год. 01хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ціпан О.П. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Корень О.М.

відповідача: представник Литвинчук Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державне підприємство " Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство"Сарненський держспецлісгосп" до Сарненська МДПІ Рівненської області ДПС про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Сарненський держспецлісгоп» (далі - ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгоп») звернулось з адміністративним позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Сарненська МДПІ ) про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення рішення № 0000013500 від 06.07.2012 року.

У судовому засіданні до початку розгляду справи по суті позивачем було подано заяву про зміну підстав позову (без зміни предмету позову), яка судом була прийнята.

Позов обґрунтовується наступним.

В період з 29 травня 2012 року по 07 червня 2012 року Державною податковою службою в Рівненській області проведена позапланова виїзна документальна перевірка ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгосп».

За результатами перевірки 14.06.2012 року складений акт № 10/16-30/33245764 від 14.06.2012 року «Про результати позапланової документальної виїзної перевірки ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгосп» (код ЄДРПОУ 33245764) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати усіх податків та зборів за період з 01.04.2009р. по 31.03.2012 р.». На підставі зазначеного акта перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000013500 від 06 липня 2012 року, яким ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгоп» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 82 926 грн. 00 коп. та штрафні санкції на суму 13562 грн. 00 коп.

Покликається на норми податкового законодавства, а саме: п. 5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, згідно з якими підставою для не включення до валових витрат є відсутність належних первинних документів, які підтверджують вчинення господарських операцій. Вважає, що позивачем під час перевірки було надано усі необхідні перинні документи, а відтак прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним.

Представник позивача позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача позов не визнала, подала письмові заперечення. При цьому пояснила, що ініціювання проведення позапланової перевірки проводилась на підставі наказу Державної податкової служби у Рівненські області від 28.05. № 144. Зафіксовані актом перевірки позивача від 14.06.2012р. №10/16-30/33245764 факти порушення в дійсності мали місце, відтак підстави для задоволення позову відсутні.

Надані позивачем під час перевірки первинні документи не є належними, а отже не підтверджують валових витрат ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгосп».

Крім того, позивач не мав дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт з підвищеною небезпекою - лісозаготівельних робіт, а отже не мав повноважень на укладання договорів з фізичними особами на виконання цього виду робіт. З вказаних підстав просила відмовити у задоволені позову.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Посадовими особами Сарненської МДПІ проведено документальну позапланову перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.05.2012 року по 07.06.2012 року, про що складено акт від 14.06.2011 року № 10/16-30/4/33245764 (т.1 а.с.7-52).

Перевіркою встановлено порушення п.5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 1 ст. 139 Податкового кодексу України. У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі зазначеного акту перевірки Відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 06.07.2012 року № 0000013500, яким ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгоп» було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 82 926 грн. 00 коп. та штрафні санкції на суму 13 562 грн. 00 коп. (т.1а.с.53).

Це рішення було винесене у зв'язку з завищенням позивачем валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 82 926 грн., а саме: незаконному віднесенні до їх складу витрат на придбання плавно-мастильних матеріалів та витрат на оплату послуг за цивільно - правовими договорами з фізичними особами, в тому числі:

- за 2 квартал 2009 року - 4622,00 грн.;

- за 3 квартал 2009 року - 4963,00 грн.;

- за 4 квартал 2009 року - 7403,00 грн.;

- за 1 квартал 2010 року - 7467,00 грн.;

- за 2 квартал 2010 року - 7435,00 грн.;

- за 3 квартал 2010 року - 6738,00 грн.;

- за 4 квартал 2010 року - 8671,00 грн.;

- за 1 квартал 2011 року - 7723,00 грн.;

- за 2 квартал 2011 року - 8077,00 грн.;

- за 3 квартал 2011 року - 6258,00 грн.;

- за 4 квартал 2011 року - 6629,00 грн.;

- за 1 квартал 2012 року - 6940,00 грн..

Судом встановлено, що ДП СЛАП «Сарненський держспецлісгоп» зареєстроване Сарненською районною державною адміністрацією 06.12.2004 року згідно свідоцтва №16041020000000118. Позивач узятий на податковий облік 11.01.2005 року Сарненською МДПІ за № 1168, є платником ПДВ згідно свідоцтва від 02.11.2011 року № 200008832 (т.1 а.с.86).

Підприємство здійснює види діяльності згідно КВЕД: 02.01.1 - лісництво та лісозаготівельні роботи, 51.53.1 - оптова торгівля деревиною, 20.10.0 - лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, 02.02.0 - надання послуг у лісовому господарстві, 02.01.2 - одержання продукції лісового господарства. (т.4 а.с.90-91).

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закону № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у своїй господарській діяльності».

Відповідно до пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені будь-якими розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України до витрат, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку належать витрати не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп. 5.6.1 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на виплату винагород за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру. Отже, ті суми, які підприємство виплачує за договорами підряду, відносяться до складу його валових витрат.

Суму нарахованого пенсійного внеску на підставі пп. 5.7.1 Закону № 334/94-ВР можна віднести до валових витрат підприємства, адже цим пунктом передбачено, що до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в пп. 5.6.1 Закону про прибуток.

Відповідно до п. 177.4 ст. 1 77 розділу IV Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПКУ. Згідно з п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ ПКУ витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 ПКУ. Відповідно до пп. 138.8.2 п. 138.8, пп. «б» пп. 138.10.2 та пп. «в» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПКУ до витрат платника податку включаються витрати на оплату праці працівників, які були зайняті безпосередньо у виробництві продукції, реалізації товарів, робіт, послуг (продавці, торгові агенти тощо) та адміністративного апарату.

Пунктом 142.1 ст. 142 ПКУ передбачено особливості визначення складу витрат на виплати фізичним особам згідно із трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру. Зокрема, до складу витрат включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод) (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).

Тобто, за умови виконання вимог пп. 138.8.2 п. 138.8, пп. «б» пп. 138.10.2 та пп. «в» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПКУ підприємство має право включити до складу витрат лише витрати на оплату праці, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, та підтверджені документально. При цьому витрати на оплату праці включаються повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В підтвердження обґрунтованості віднесення до складу витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, за період з 2 кварталу 2009 року по 1 квартал 2012 року витрат на закупівлю паливно-мастильних матеріалів та витрат на оплату послуг за цивільно - правовими договорами з фізичними особами позивачем у судовому засіданні було надано:

- договори;

- акти - наряди;

- акти приймання - здачі робіт;

- документи, які підтверджують оплату виконаної роботи;

- документи, які підтверджують сплату податків та внесків за осіб, які виконували роботу згідно цивільних договорів;

- звіти форми 1 - ДФ;

- звіти до Управління Пенсійного фонду,

- акти списання паливно - мастильних матеріалів;

- подорожні листи;

- документи, які підтверджують проведення оплати за куплені паливно - мастильні матеріали;

- довідки про наявність на підприємстві транспортних засобів;

- довідки про наявність на підприємстві бензопил.

(т.1 а.с.87-250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-90, 93-250, т.5 а.с.1-116, 155-240, т.6 а.с.1-253, т.7 а.с.1-250, т.8 а.с.1-66).

Також варто зазначити, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, із системного аналізу даних правових норм закону можна дійти висновку, що підставою для віднесення до складу валових витрат є обов'язкова наявність первинних документів.

Крім того, податковим органом було зроблено висновок про те, що в порушення даних норм законодавства Позивачем безпідставно включено до складу витрат на придбання товарів, витрати на придбання паливно - мастильних матеріалів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року на суму 51953 грн. 00 коп., за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року на суму 20948 грн. 00 коп., про що зазначено у акті перевірки.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення .

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що Відповідачем в акті перевірки не зазначено, які саме документи не були надані, та не надано належну оцінку для тих первинних документів, які надавались.

Факт використання паливно - господарських матеріалів у господарській діяльності підприємства підтверджується вищезазначеними первинними бухгалтерськими документами та самою господарською діяльністю Позивача, яка є не можливою без використання транспортних засобів та бензопил, відповідно транспортні засоби та бензопили не можуть виконувати свої функції без паливно - мастильних матеріалів.

Отже, Позивачем було правомірно за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року включено до складу валових витрат витрати на придбання паливно - мастильних матеріалів на суму 51953 грн. 00 коп. відповідно до вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Також суд дійшов висновку про правомірність включення до складу валових витрат витрати на придбання паливно - мастильних матеріалів на суму 20948 грн. 00 коп. за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року згідно пп. 138.8.5 (г), п. 138.8, пп. 138.10.2 (в) ст. 138 Податкового кодексу України. Відтак ці витрати:

- належать до витрат операційної діяльності;

- мають документальне підтвердження;

- безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.

Крім того, акт перевірки № 10/16-30/33245764 від 14.06.2012 року складений з порушенням п. 1.7. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затв. Наказом Державної податкової адміністрації України 25 серпня 2005 р. № 925/11205), який передбачає, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених актів.

Покликання відповідача на відсутність дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт з підвищеною небезпекою - лісозаготівельних робіт, не спростовує факту виконання цих робіт та належності і допустимості наданих позивачем первинних документів. Разом з тим позивач відповідно до витягу з ЄДРПОУ здійснює діяльність з лісозаготівлі (КВЕД 02.01.1) (т.4 а.с.90-91).

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, всупереч обумовленому, не доведено правомірності винесення податкового повідомлення - рішення від 06.07.2011 року № 0000013500 за завищення валових витрат на загальну суму 82 926 грн., у той час як позивачем належними та допустимими доказами спростовано підстави його прийняття.

За таких обставин, позов підлягає до задоволення повністю.

Враховуючи повноваження, передбачені ст.162 КАС України, суд визнає протиправним та скасовує податкове повідомлення - рішення Сарненської МДПІ від 06.07.2011 року № 0000013500.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 964 грн. 88 коп. відповідно до вимог ч.1 статті 94 КАС України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Сарненської МДПІ Рівненської області ДПС від 06.07.2012 року № 0000013500.

Присудити на користь позивача Державне підприємство " Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгосп" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 964 (дев'ятсот шістдесят чотири) грн. 88 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.