Ухвала

від 22.01.2013 по справі 2а/1770/2861/2012

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:Майор Г.І.

УХВАЛА

іменем України

"22" січня 2013 р. Справа № 2а/1770/2861/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Майора Г.І.

суддів: Бучик А.Ю.

Шевчук С.М.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

від позивача: Мацков В.С.,

від відповідача: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" вересня 2012 р. у справі за позовом Державного підприємства "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгосп" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгоп" (далі - ДП СЛАП "Сарненський держспецлісгоп") звернулось до суду з адміністративним позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби (далі - Сарненська МДПІ ) про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення рішення № 0000013500 від 06.07.2012 року.

У судовому засіданні до початку розгляду справи по суті позивачем було подано заяву про зміну підстав позову , яка судом першої інстанції була прийнята.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Сарненської МДПІ Рівненської області ДПС від 06.07.2012 року №0000013500.

Не погоджуючись прийнятим рішенням, Сарненська МДПІ звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та положення частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Представник позивача в засіданні суду заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що ДП СЛАП "Сарненський держспецлісгоп" зареєстроване Сарненською районною державною адміністрацією 06.12.2004 року згідно свідоцтва №16041020000000118. Позивач узятий на податковий облік 11.01.2005 року Сарненською МДПІ за № 1168, є платником ПДВ згідно свідоцтва від 02.11.2011 року № 200008832 (т.1 а.с.86).

Підприємство здійснює види діяльності згідно КВЕД: 02.01.1 - лісництво та лісозаготівельні роботи, 51.53.1 - оптова торгівля деревиною, 20.10.0 - лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини, 02.02.0 - надання послуг у лісовому господарстві, 02.01.2 - одержання продукції лісового господарства. (т.4 а.с.90-91).

Посадовими особами Сарненської МДПІ проведено документальну позапланову перевірку ДП СЛАП "Сарненський держспецлісгоп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.05.2012 року по 07.06.2012 року, про що складено акт від 14.06.2011 року №10/16-30/4/33245764 (т.1 а.с.7-52).

Перевіркою встановлено порушення п.5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, пп.1 ст.139 Податкового кодексу України. У зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.07.2012 року №0000013500, яким ДП СЛАП "Сарненський держспецлісгоп" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 82 926 грн. 00 коп. та штрафні санкції на суму 13 562 грн. 00 коп. (т.1а.с.53).

Це рішення винесене у зв'язку з завищенням позивачем валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 82 926 грн., а саме: незаконному віднесенні до їх складу витрат на придбання плавно-мастильних матеріалів та витрат на оплату послуг за цивільно-правовими договорами з фізичними особами.

Згідно пп.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати ( далі - ПК України)- це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 ст.138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закону № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній та нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг) які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у своїй господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені будь-якими розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України до витрат, що не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку належать витрати не підтверджені відповідними розрахунковими та іншими первинними документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку.

Відповідно до пп.5.6.1 Закону №334/94-ВР до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на виплату винагород за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру. Отже, ті суми, які підприємство виплачує за договорами підряду, відносяться до складу його валових витрат.

Суму нарахованого пенсійного внеску на підставі пп.5.7.1 Закону №334/94-ВР можна віднести до валових витрат підприємства, адже цим пунктом передбачено, що до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в пп. 5.6.1 цього Закону.

Відповідно до п.177.4 ст.177 розділу IV Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ ПК України

Згідно з п. 138.1 ст. 138 розділу ІІІ ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, п. 138.6 - 138.9, пп. 138.10.2 - 138.10.4 п. 138.10, п. 138.11 ст. 138 ПКУ. Відповідно до пп. 138.8.2 п. 138.8, пп. "б" пп. 138.10.2 та пп. "в" пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України до витрат платника податку включаються витрати на оплату праці працівників, які були зайняті безпосередньо у виробництві продукції, реалізації товарів, робіт, послуг (продавці, торгові агенти тощо) та адміністративного апарату.

Пунктом 142.1 ст.142 ПК України передбачено особливості визначення складу витрат на виплати фізичним особам згідно із трудовими договорами та договорами цивільно-правового характеру. Зокрема, до складу витрат включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін відповідно до колективних договорів (угод) (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ).

Тобто, за умови виконання вимог пп. 138.8.2 п. 138.8, пп. "б" пп. 138.10.2 та пп."в" пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України підприємство має право включити до складу витрат лише витрати на оплату праці, які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, та підтверджені документально. При цьому витрати на оплату праці включаються повністю, без вирахування податку на доходи фізичних осіб та суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

В підтвердження обґрунтованості віднесення до складу витрат, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, за період з 2 кварталу 2009 року по 1 квартал 2012 року витрат на закупівлю паливно-мастильних матеріалів та витрат на оплату послуг за цивільно-правовими договорами з фізичними особами позивачем у судовому засіданні було надано:

- договори;

- акти - наряди;

- акти приймання - здачі робіт;

- документи, які підтверджують оплату виконаної роботи;

- документи, які підтверджують сплату податків та внесків за осіб, які виконували роботу згідно цивільних договорів;

- звіти форми 1 - ДФ;

- звіти до Управління Пенсійного фонду,

- акти списання паливно-мастильних матеріалів;

- подорожні листи;

- документи, які підтверджують проведення оплати за куплені паливно-мастильні матеріали;

- довідки про наявність на підприємстві транспортних засобів;

- довідки про наявність на підприємстві бензопил.

(т.1 а.с.87-250, т.2 а.с.1-250, т.3 а.с.1-250, т.4 а.с.1-90, 93-250, т.5 а.с.1-116, 155-240, т.6 а.с.1-253, т.7 а.с.1-250, т.8 а.с.1-66).

Також варто зазначити, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, із системного аналізу даних правових норм закону можна дійти висновку, що підставою для віднесення до складу валових витрат є обов'язкова наявність первинних документів.

Крім того, податковим органом було зроблено висновок про те, що в порушення даних норм законодавства позивачем безпідставно включено до складу витрат на придбання товарів, витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року на суму 51953 грн. 00 коп., за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року на суму 20948 грн. 00 коп., про що зазначено у акті перевірки.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем в акті перевірки не зазначено, які саме документи не були надані, та не надано належну оцінку для тих первинних документів, які надавались.

Факт використання паливно-господарських матеріалів у господарській діяльності підприємства підтверджується вищезазначеними первинними бухгалтерськими документами та самою господарською діяльністю позивача, яка є не можливою без використання транспортних засобів та бензопил, відповідно транспортні засоби та бензопили не можуть виконувати свої функції без паливно - мастильних матеріалів.

Отже, позивачем було правомірно за період з 01.01.2009 року по 31.03.2011 року включено до складу валових витрат витрати на придбання паливно-мастильних матеріалів на суму 51953 грн. 00 коп. відповідно до вимог пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94-ВР.

Також суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про правомірність включення до складу валових витрат витрати на придбання паливно - мастильних матеріалів на суму 20948 грн. 00 коп. за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року згідно пп. 138.8.5 (г), п. 138.8, пп. 138.10.2 (в) ст. 138 Податкового кодексу України. Відтак ці витрати:

- належать до витрат операційної діяльності;

- мають документальне підтвердження;

- безпосередньо пов'язані з отриманням доходу.

Покликання відповідача на відсутність дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт з підвищеною небезпекою - лісозаготівельних робіт, не спростовує факту виконання цих робіт та належності і допустимості наданих позивачем первинних документів. Разом з тим позивач відповідно до витягу з ЄДРПОУ здійснює діяльність з лісозаготівлі (КВЕД 02.01.1) (т.4 а.с.90-91).

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, всупереч обумовленому, не доведено правомірності винесення податкового повідомлення - рішення від 06.07.2011 року №0000013500 за завищення валових витрат на загальну суму 82926 грн., у той час як позивачем належними та допустимими доказами спростовано підстави його прийняття.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги Сарненської МДПІ відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "28" вересня 2012 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор

судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик С.М. Шевчук

З оригіналом згідно: суддя

Повний текст cудового рішення виготовлено "25" січня 2013 р.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Державне підприємство "Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство "Сарненський держспецлісгосп" Дослідна станція,м.Сарни,Рівненська область,34501

3- відповідачу Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби вул. Широка, 18,м.Сарни,Рівненська область,34500