Рішення

від 24.11.2008 по справі 17/125-08-3838

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/125-08-3838

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" листопада 2008 р.Справа  № 17/125-08-3838

За позовом:        Приватного підприємства „Полісток”;  

до  відповідача: Виконавчого комітету Кілійської міської ради;

про стягнення 377 100 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

П р е д с т а в н и к и :

від позивача: Коробка Н.О. –на підставі довіреності від 26.05.2008р.;

                       Брикульський В.Т. –ліквідатор (паспорт КЕ 407571);    

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: ПП „Полісток” звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з виконавчого комітету Кілійської міської ради різницю в тарифах за надання послуг з водопостачанню та водовідведення в сумі 377 100 грн.

Відповідач в засідання суду з'явився, надав письмовий відзив на позов в якому заявлені позовні вимоги не визнає посилаючись на відсутність у нього будь-якої заборгованості перед позивачем.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, оголошувалася перерва починаючи з 27.10.2008р. по 10.11.2008р. о 10 год. 20 хв.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

ПП „Полісток” створено з метою здійснення господарської діяльності, спрямованої на одержання прибутку від підприємницької діяльності, забезпечення потреб населення в продукції та послуг шляхом використання майно. Фінансових та трудових ресурсів власника Підприємства.

Відповідно до п. 2.2 Статуту ПП „Полісток”, предметом діяльності підприємства є подача води споживачам для споживання та використання в технічних цілях.

Протягом 2001-2004 року в м. Кілія Одеської області діяли тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, встановлені рішенням Кілійської міської ради 19.02.2004р №391-ХХІУ-17, рішенням від 25.03.2004р. №398-ХХІУ-18 та рішенням виконкому від 06.12.2000р.

Проте тарифи встановлені зазначеними розпорядженнями відповідача не відповідають економічно обґрунтованим витратам позивача ПП „Полісток” на виробництво цих послуг, внаслідок чого утворилася різниця в тарифах за період з 2001 по 2004 роки, яка згідно представленого ПП „Полісток” розрахунку становить 377 100 грн., які позивач визначає як збитки.

Виконавчий комітет Кілійської міської ради визнав свій борг у різниці в тарифах, про що свідчать листи його №917 та №918 від 05.10.06р., направлені до Головного фінансового управління Одеської області.

Разом з тим, ні у 2006 році, ні в теперішній час борг перед ПП „Полісток” відшкодовано не було.

ПП „Полісток” станом на теперішній час знаходиться в скрутному фінансовому становищі,  в результаті чого 08 травня 2007 року постановою господарського суду Одеської області його було визнано банкрутом.

ПП „Полісток” неодноразово зверталося до місцевої ради з проханням здійснити перерахування коштів у  розмірі 377 100 грн., які становлять різницю в тарифах на водовідведення оскільки, це позбавило б необхідності проведення ліквідаційної процедури та дало змогу ПП „Полісток” погасити заборгованість по заробітній платі, пенсійним внескам та по податкам та зборам, а також відновити свій фінансовий стан.

Однак ВК Кілійської міської ради за зазначені звернення ПП „Полісток” ніяким чином не відреагував та вимоги викладені у надісланих йому листах виконані не були.  

Зазначені обставини спонукали ПП „Полісток” звернутися до господарського суду Одеської області з позовом до ВК Кілійської міської ради про стягнення різниці в тарифах на водовідведення у розмірі 377 100 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.09.2008р. порушено провадження у справі №17/125-08-3838 за позовом ПП „Полісток” до виконавчого комітету Кілійської міської ради про стягнення 377 100 грн.

Дослідивши обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що заявлені ПП „Полісток” позовні вимоги, підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

Вимогами  п. 1 ст. 11 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що Виконавчими   органами   сільських,   селищних,   міських, районних  у  містах  (у  разі  їх  створення)  рад  є їх виконавчі комітети,  відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

У відповідності до п. 2 ст. 28 „Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать повноваження щодо встановлення в порядку і у межах, визначених законодавством тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які даються підприємствами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Статтею 12 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” передбачено, що встановлення тарифів на послуги з питного водопостачання та водовідведення належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Пунктом 2 ст. 7 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” визначено, що встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги є одним із повноважень органів місцевого самоврядування. Визначені вищенаведеними нормативними актами повноваження реалізуються виконавчим комітетом Кілійської міської ради.

Згідно зі ст. 32 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання” тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховується на підставі галузевих нормативів витрат та повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об'єктів централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно по п. 3 ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” ограни місцевого самоврядування затверджують ціни /тарифи в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що рішенням ВК Кілійської міської ради №271 від 06.12.2000р., затверджені тарифи на послуги водопостачання, водовідведення, вивезення та знешкодження твердих побутових відходів і рідких нечистот, які надаються ПП „Волопровід”, ПП „Комунтранс” та ПП  „Полісток”.

Згодом рішенням ВК Кілійської міської ради №391-ХХІУ-17 від 19.02.2004р. „Про затвердження тарифів на питну воду та норм водопостачання”, а також рішенням №398-ХХІУ-18 від 25.03.2004р. „Про встановлення тарифів та норм водопостачання”, вирішено залишено незмінними існуючі норми водопостачання.

Таким чином, враховуючи викладене на протязі 2001-2004 років в м. Кілія діяли тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення, встановлені рішеннями Кілійської міської ради ще у 2000 році.

Проте встановлені тарифи не відповідають вимогам щодо економічної обґрунтованості.

Внаслідок невідповідності тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення для населення, які встановлені вищезазначеними рішеннями Кілійської міської ради економічно обґрунтованим витратам ПП „Полісток” на виробництво цих послуг виникла різниця в тарифах.

Відповідно до п. 4 ст. 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” у разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємствам міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті.

Пунктом 6 ст. 31 вищезгаданого Закону України встановлено, що затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат ні їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.

Частиною 5 ст. 9 ЗУ „Про ціни та ціноутворення” передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування які своїм рішенням встановлюють ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі нижчому від розміру економічно обгрунтованих витрат на їх виробництво (надання) зобов'язані відшкодувати суб'єкту господарювання різницю між затвердженим розміром ціни/тарифу та розміром економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) зазначених послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів.

В ч. 6 ст. 191 Господарського кодексу України закріплено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону.

Постановою Кабінету міністрів України від 22.05.2006р №705 затверджено „Порядок перерахування у 2006 році заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення” (надалі Порядок).

Зазначений Порядок визначає механізм перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років в різниці в тарифах на послуги с централізованого водопостачання та водовідведення (фактично різницю в тарифах).

Відповідно до п. 4 Порядку обсяг заборгованості з різниці в тарифах на послуги з водопостачання та водовідведення визначається учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на послуги з водопостачання і водовідведення та фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої надавачем послуг для відшкодування різниці в тарифах.

Дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок суми позовних вимог, суд встановив, що різниця між фактичним витратами собівартістю з надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення для населення та фактичним нарахуванням за затвердженими для населення тарифами становить за 2001-2004 роки 377100 грн., що  підтверджується  звітами (форма №1-С)  про  витрати виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг і фінансові результати діяльності підприємства водопостачання і водовідведення за  2001 -2004 роки, звітами ПП „Полісток”  про роботу каналізації за цей же термін часу, в яких зафіксовані фактичні витрати  підприємства позивача на послуги з водовідведення.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що позивач керуючись зазначеним вище Порядком надало Виконавчому комітетові Кілійської міської ради усі необхідні документи щодо відшкодування різниці в тарифах за водопостачання та звернулося з проханням відшкодувати різницю в тарифах на 01.01.2005р.

Відповідач визнав свій борг у різниці в тарифах, про що свідчать листи №917 та №918 від 05.10.06р., направлені до Головного фінансового управління Одеської області.

Дослідивши наданий представником позивача розрахунок суми позову, проаналізувавши вимоги діючого законодавства, які застосовуються зокрема до спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що вказаний розрахунок позивачем розрахований вірно, а позовні вимоги щодо стягнення різниці в тарифах по водовідведенню ґрунтуються на вимогах діючого законодавства, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до п. 4 „Порядку перерахування у 2006 році заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення”, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 22.05.2006р № 705 (Далі Порядок) обсяг заборгованості з різниці в тарифах визначається учасниками розрахунків як різниця між фактичними витратами на теплову енергію (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, послуги з централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання). послуги з водопостачання водовідведення та фактичними нарахуваннями згідно із затвердженими для населення тарифами з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів, отриманої надавачами послуг для відшкодування різниці в тарифах.

Фактичні    нарахування   згідно    із    затвердженими   для    населення    тарифами   з урахуванням перерахунків за низькоякісні та не в повному обсязі надані послуги з відрахуванням дотації місцевих бюджетів були розраховані нами на базі показників Звіту про витрати з надання послуг з тепло-, водопостачання і водовідведення та фінансові показники діяльності підприємств (за формою N 1С).

Відповідно до Звіту розмір фактично нарахованих сум за рік для населення розраховувався шляхом множення об'єму наданих послуг з водовідведення населенню на тариф 0,76 грн/м.куб., який було затверджено рішенням Кілійської міської ради „Про встановлення тарифів на житлово-комунальні послуги № 271 від 06.12.2000 року”.

Фактичні витрати на послуги з водовідведення розраховуються у відповідності до розрахунку фактичної собівартості послуг з водовідведення та формою N 1С.

Усі надані розрахунки були перевірені та узгоджені Комісією з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу, про що свідчить Протокол комісії № 41 від 2006 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Так з наданого позивачем розрахунку вбачається, що різниця в тарифах не компенсувалася у зв'язку з чим за 2001 рік вона склала 19600 грн., за 2002р. –78200 грн., за  2003р. –113800 грн., за 2004р.  –165500 грн., а всього 377100 грн.

З'ясовуючи питання стосовно звернення позивача до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості  з 2001 року, тобто частково поза межами строків позовної давності передбачених для звернення з такими позовними вимогами, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлені вищезазначені вимоги, оскільки відповідач, як боржник визнав наявність у нього остаточної заборгованості, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

У відповідності до п. 1, п. 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново, час що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Стосовно посилання відповідача на часткове відшкодування різниці в тарифах по водовідведенню в сумі 128638,00 грн. суд встановив, що зазначена сума відшкодування була перерахована не на рахунок позивача, а іншому підприємству ПП „Водопровід”,  та в якості взаємозаліку боргів ПП „Водопровід” потім була перерахована ДП „Енергоринок”, що підтверджується   банківською випискою ВАТ „Одесаобленерго” за 21.12.2006р. та протоколом №41 засідання територіальної комісії погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу  за 2006 рік, які наявні в матеріалах справи, тому ці кошти ніяким яким чином не стосуються предмету спору та спірних правовідносин між сторонами по справі, у зв'язку з чим до уваги судом не приймаються.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про порушення з боку ВК Кілійської міської ради вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим, керуючись ст.ст. 11, 28 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст.ст. 7, 31 Закону України „Про житлово-комунальні послуги”, ст. 32 Закону України „Про питну воду та питне водопостачання”, ст.9 ЗУ „Про ціни та ціноутворення”, ст. 191 Господарського кодексу України,  Постановою Кабінету міністрів України від 22.05.2006р №705, позовні вимоги ПП „Полісток” про стягнення з ВК Кілійської міської ради 377 100 грн. різниці в тарифах по водовідведенню підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Виконавчого комітету Кілійської міської ради /68303, Одеська область, м. Кілія, вул. Леніна, 57, код ЄДРПОУ 04057020/ на користь приватного підприємства „Полісток” /68303, Одеська область, м. Кілія, вул.Першотравнева, 64, код ЄДРПОУ 31130236/ 377 100 грн.00 коп. /триста сімдесят сім тисяч сто грн. 00 коп./ - різниці в тарифах по водовідведенню; 3771 грн. 00 коп. /три тисячі сімсот сімдесят одна грн. 00 коп./ - держмита; 118 грн. /сто вісімнадцять грн.00 коп./ - послуги ІТЗ судового процесу.

     Наказ видати.

     Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

     Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя                                                                                       Зуєва Л.Є.