Постанова

від 29.01.2009 по справі 17/125-08-3838

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/125-08-3838

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"29" січня 2009 р. Справа № 17/125-08-3838

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.,

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

При секретарі Павленко Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Коробка Н.О., за довіреністю;

від відповідача: Ратушний Е.М., за довіреністю; Ніколенко Ю.П., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Кілійської міської ради  Одеської  області

на рішення господарського суду Одеської області від  24 листопада 2008 року

по справі № 17/125-08-3838

за позовом Приватного підприємства "Полісток", Одеська обл., м. Кілія, вул. Першотравнева, 64; поштова адреса: Одеська обл., м. Кілія, вул. Перемоги, 84

до   Виконавчого комітету Кілійської міської ради, Одеська обл., м. Кілія, вул. Леніна, 57

про стягнення 377 100,00 грн.,-

                                                          ВСТАНОВИВ:  

Приватне підприємство "Полісток" звернулось до господарського суду  Одеської області з позовом до  Виконавчого комітету Кілійської міської ради про стягнення різниці в тарифах за надання послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 377 100,00 грн.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги не визнав, посилаючись на відсутність у нього будь – якої заборгованості перед позивачем.

Рішенням господарського суду Одеської області від  24 листопада 2008 року по справі № 17/125-08-3838 (суддя Зуєва Л.Є.) позов задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від  24 листопада 2008 року по справі № 17/125-08-3838 та припинити провадження у справі.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 15.01.2009 року відповідач надав доповнення до апеляційної скарги з додатковими документами, яке було досліджено судовою колегією та залучене до матеріалів справи.

На запитання головуючого в судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача уточнив вимоги апеляційної скарги та просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від  24 листопада 2008 року по справі № 17/125-08-3838.

Також у судовому засіданні суду апеляційної інстанції 15.01.2009 року позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Одеської області від  24 листопада 2008 року по справі № 17/125-08-3838 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, в зв'язку з тим, що рішенням господарського суду не було порушено норм матеріального та процесуального права та було повно та всебічно досліджено судом усі докази та обставини справи.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

У судовому засіданні відповідно до ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши  доводи апеляційної скарги, доповнень до неї та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників  сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під  час  розгляду  справи  Виконавчий  комітет  Кілійської міської  ради  звернувся  до  голови  Одеської  обласної  державної  адміністрації  та  начальника  Головного  фінансового  управління  Одеської  області  з  проханням  надати  копії  документів,  які  стали  підставою  для  перерахування  вищезазначеної  суми коштів  і  документів,  які  могли б  підтвердити  факт отримання  ПП  "Полісток"  цих коштів  або  факт  погашення заборгованості  ПП "Полісток"  перед  ВАТ  "Одесаобленерго". Одеське головне фінансове управління облдержадміністрації листом  від 11.12.2008  року  повідомило,  що  їм, на виконання доручення Облдержадміністрації від 17.11.2008 року №25/02-16-7669 до листа Кілійської міської ради від 11.11.2008 року №1521-2.11 щодо проведення розрахунків у 2006 році з погашення боргів по різниці в тарифах на водопостачання, наданому населенню ПП "Полісток" за рахунок субвенції з державного бюджету, була  здійснена  перевірка,  якою встановлено,  що Одеської  області на 2006 рік передбачалась субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення.

Розрахунки з цих виплат проводилися за Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2006 року № 705 на виконання статті 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", а саме виключно кліринговими розрахунками за підготовленими схемами в рахунок боргів постачальників послуг електроенергії і природного газу та заборгованості до державного бюджету. Готівкові кошти для проведення цих розрахунків даною постановою не передбачались.

Підставою для проведення розрахунків був договір про організацію взаєморозрахунків, який укладався між надавачами послуг та іншими підприємствами - учасниками розрахунків на підставі рішення Обласної територіальної комісії про узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах, актів звірки, що підтверджують наявність в учасників розрахунків кредиторської заборгованості за енергоносії станом на 01.01.2005 рік або по податках до державного бюджету станом на 01.07.2005 рік та довідки місцевих фінансових органів про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів.

Протоколом № 41 від 20.09.2006 року засідання територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу узгоджено обсяг боргів з різниці в тарифах на послуги водопостачання та водовідведення на загальну суму  1 374 100,00  грн., в т. ч. ПП "Полісток" -377 100 грн., ПП "Водопровід" –997 000,00 грн.

Надавачі послуг для участі у проведенні розрахунків надавали фінансовим управлінням районних держадміністрацій всі необхідні документи визначені пунктом 6 вищевказаної постанови.

Відповідно до встановленого порядку постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року № 705 у 2006 році до області з державного бюджету надійшли кошти субвенції для погашення боргів по різниці в тарифах у сумі 128 638,00 грн. для ПП "Водопровід".

Повідомлення про проведення зазначеного розрахунку направлено фінансовому управлінню Кілійської райдержадміністрації для відображення у обліку та звітності.

Договори разом з підтверджуючими документами та висновками місцевих фінансових органів про проведення розрахунків по погашенню боргів по різниці в тарифах, що виникли по ПП "Полісток" за рахунок субвенції з державного бюджету до Одеського головного фінансового управління не надходили, через що розрахунки не проводились.

Також, відповідно до довідок фінансового управління Кілійської райдержадміністрації від 03.11.06 року № 284 та від 01.12.08 року № 1818-408 у фінансовій звітності, станом на 01.01.2005 рік заборгованість з різниці в тарифах з комунальних послуг населенню ( в т.ч. ПП "Полісток"), яка виникла в зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з затвердженими тарифами Кілійською міською радою, відсутня.

Таким чином, через відсутність боргів у ПП "Полісток" за енергоносії та по податкам до Державного бюджету не можливо скласти схему на проведення клірингових розрахунків по погашенню боргів по різниці в тарифах. Надання готівкових коштів для проведення цих розрахунків заборонено чинним законодавством.

Вказаний  лист  міститься  в  додатку доповнення  до  апеляційної  скарги  відповідача,  залучається  до  справи  з  додатком,  оскільки  заявник  обґрунтував неможливість подання  його,  з  причин ,  що  не залежали  від  нього.  Відповідач  у  своєму клопотанні  до господарського  суду (а.с.104) просив  відкласти  розгляд справи  у  зв'язку з тим,  що  не отримав  відповіді   від голови  Одеської  обласної  державної  адміністрації  та  начальника  головного  Фінансового  управління  Одеської  області. Але  господарський  суд  вказане  клопотання    проігнорував,  що  призвело  до  прийняття  неправильного  рішення.

На  підставі викладеного колегія  суддів погоджується  з  позицією  відповідача  про відсутність  в нього  правових  підстав для  стягнення  різниці в  тарифах на водовідведення  та  водопостачання.

Що  стосується  доводів,  викладених  у  відзиві  на апеляційну  скаргу, то  колегія  не  погоджується  з  ними  з  наступних  підстав.

Дійсно,  відповідно  до  ст.12  Закону України  "Про  питну  воду  та  питне  водопостачання",  встановлення  тарифів на  послуги  з питного  водопостачання  та  водовідведення  належить  до повноважень  органів  місцевого  самоврядування.  А  відповідно  до ст. 32  того ж  Закону  тарифи  на  надання  послуг  з  питного  водопостачання  та водовідведення  розраховується  на  підставі  галузевих  нормативів  витрат та повинні повністю  відшкодувати  експлуатаційні  витрати та  забезпечувати надійну  роботу  об'єктів  централізованого  питного  водопостачання  та  водовідведення.

На  виконання  вказаного  Закону  такі  тарифи  були  затверджені  у  2000 році (а.с.9-12). Доказів  того, що позивач  не погоджується  з  вказаними  тарифами   суду  не  надано.

Стаття 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"  від 24.06.2004 року №1875 -УІ  передбачає, що у разі  затвердження  цін/тарифів  на житлово-комунальні  послуги  нижчими  від  розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний  відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам  різницю між затвердженим розміром    цін/тарифів та   економічно обґрунтованими    витратами    на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємствам  міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті. Представник відповідача  наполягав  на  тому, що  затверджений  ним  бюджет  не  передбачав  їх відшкодування. Це  твердження  позивачем  не спростовано.

Пунктом 6 ст.31 вищезгаданого Закону України встановлено  також, що затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.  Своїм  правом  оскарження  в  судовому  порядку  цін/тарифів на житлово-комунальні послуги  позивач  не скористався

Частиною 5 ст.9 ЗУ "Про ціни та ціноутворення" передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування які своїм рішенням установлюють ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання) зобов'язані відшкодувати суб'єкту господарювання різницю між затвердженим розміром ціни/тарифу та розміром економічно обґрунтованих витрат  на  виробництво  (надання)  зазначених  послуг за  рахунок  коштів  відповідних бюджетів. Але  стаття 9  доповнена  вказаною частиною  згідно із Законом №189-У (189-16) від 22.09.2006  рок ,  її  дія  не розповсюджується на  взаємовідносини,  що  були  між  сторонами  по  справі у  2001-2004  роках.

Частиною  6 ст. 191 Господарського кодексу України закріплено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фіксованих цін застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємництва зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону. Господарський кодекс України  набрав  чинності  з 01  січня  2004  року, його  дія  не розповсюджується  на  взаємовідносини,  що  існували  у  2001-2003  роках. Якщо  вважати,  що обов'язок надання  дотації  виник у 2004 році,  то  позивач  не  визначився щодо  розміру  дотації.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК України, підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне  застосування  норм матеріального  та   процесуального  права.

Відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК України, порушення або неправильне  застосування  норм  процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови,  якщо це  порушення  призвело  до  прийняття  неправильного рішення.

З  урахуванням  наведеного  колегія  суддів  вважає, що апеляційна скарга  підлягає  задоволенню, рішення  господарського  суду  - скасуванню,  в позові  слід  відмовити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

                                              ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Кілійської міської ради, Одеська обл., м. Кілія,  на рішення господарського суду Одеської області від  24 листопада 2008 року у справі № 17/125-08-3838 задовольнити.

Рішення господарського  суду  скасувати.

В позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.   

           Головуючий суддя:                                                                                   М.В. Михайлов

           Суддя:                                                                                                    В.М. Тофан

           Суддя:                                                                                         О.О. Журавльов