Постанова

від 19.12.2008 по справі 37/98-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/98-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17 " грудня   2008 р.                                                     Справа № 37/98-08

Колегія суддів у складі:

головуючого судді Бондаренка В.П., судді Камишевої Л.М., судді Лакізи В.В.  

при секретарі –Сємєровій М.С.

за участю представників:          

позивача – Смирнової О.М., довіреність № 80 від 11.01.2008 року

відповідача – Білоконь А.М., довіреність № 2 від 02.06.2008 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну  скаргу відповідача (вх.№2186Х/1-6)     на рішення господарського суду Харківської області від  22 серпня 2008 року у справі  № 37/98-08  

за позовом Державного підприємства «Харківський  регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології  та сертифікації», м. Харків

до Громадської організації «Центр ділових та культурних зв'язків з Голландією»,          м. Харків

про визнання припинення орендних відносин та виселення з орендованого приміщення ,

                                                            встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 22 серпня 2008 року (суддя Доленчук Д.О.)  позов задоволено  частково. Виселено  відповідача  із орендованого приміщення загальною площею 48,60 кв.м., що знаходиться на першому поверсі трьохповерової будівлі, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Мироносицька,36.  Стягнуто із відповідача  на користь Державного підприємства "Харківський регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації"  45,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Харківської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог,  посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення по  справі; висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи; не доведені обставини, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що він належним чином виконує умови договору оренди. Про припинення орендних відносин позивач належним чином його  не повідомив. Попередження про неможливість подальшої оренди приміщень відповідачем отримано з порушенням встановлених законом строків.  

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Харківської області  залишити без змін, а  апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що  договір оренди  припинив свою дію у зв'язку з закінченням строку; новий договір оренди з відповідачем не укладався, а тому відповідач безпідставно займає нежитлові приміщення, які відмовляється повернути позивачу.

Перевіривши повноту встановлення  судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників позивача та відповідача, колегія суддів встановила наступне.

10 липня 2002 року між Харківським державним центром стандартизації, метрології та сертифікації (орендодавець) та Центром ділових та культурних зв'язків з Голандією було укладено договір оренди № 1,  відповідно до умов якого орендодавець передав, орендар прийняв в строкове платне користування нежиле приміщення, що знаходиться на балансі Харківського державного центра стандартизації, метрології та сертифікації,  загальною площею 53,5 кв.м., та яке знаходиться на першому поверсі 3-х поверхової будівлі, розташованої за адресою: 61002, м. Харків, вул. Мироносицька,36 (т.1 а.с.10-13).

В пункті  10.1   договору сторони передбачили, що цей договір діє з  10 липня 2002 року по 31 грудня 2005 року відповідно з погодженням Держстандарту України № 3-4/5 від 18.01.2002 року.

Згідно пункту 10.8 договору  у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, він вважається подовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором у разі узгодження цього питання Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України.

03 лютого 2003 року та 01 листопада 2003 року сторони уклали Додаткові угоди за № 1 та № 2 до Договору оренди № 1 від 10.07.2002 р., в яких , зокрема, визначили площу орендованого приміщення , яка складає 48,6 кв.м та передбачили, що чинність цього договору припиняється внаслідок строку, на який його було укладено (т.1 а.с. 14-19; 20-21).

01 січня 2006 року  та 26 грудня 2006 року між сторонами були укладені Додаткові угоди № 3 та № 4  до спірного договору оренди, згідно умов яких по закінченню строку дії договору відповідач повинен повернути позивачу орендоване майно в належному стані по акту приймання - передачі майна (т.1 а.с.22, 23).

Крім того, Додатковою угодою № 4 від 26 грудня 2006 року до спірного договору встановлено термін дії договору  оренди з 27 грудня 2006 року по 25 грудня 2007 року.

Статтею 627 Цивільного кодексу України  передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з вимогами статті  26  Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до статті 17 цього Закону термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом  одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той  самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Позивач листом від 12.01.2008 року за № 122 повідомив відповідача про те, що Договір оренди № 1 припинив дію у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, та про відсутність наміру на продовження орендних відносин. Також  позивач запропонував відповідачу здійснити заходи щодо передачі та звільнення нежитлових приміщень на підставі акту приймання - передачі орендованого майна по вищевказаному договору оренди (т. 1 а.с.28).

Цей лист направлений відповідачу рекомендованим поштовим відправленням (т.1 а.с 29).

Згідно акту від  22.01.2008 року,  складеного  працівниками позивача, отримавши зазначений лист,  секретар відповідача відмовилася розписатися в книзі поштових відправлень та повідомлень позивача про отримання від позивача листа від 12.01.2008 року  № 122 (т.1 а.с.30).

Крім того, 21 січня 2008 року на адресу відповідача була направлена телеграма про звільнення і передачу орендованого приміщення у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди, але її не було вручено  у зв'язку з тим, що підприємство було закрито;  за отриманням даної телеграми представники відповідача не з'являлися (т.1 а.с. 31, 32).

Таким чином, позивач повідомив відповідача про свій намір не продовжувати  дію цього договору та просив звільнити орендоване приміщення. Також в листі від 12.01.2008 року вказував на те, що позивач не має можливості продовжувати орендні відносини, посилаючись на  необхідність підвищення ефективності використання державного майна та на виконання завдання Кабінету Міністрів України та Держспоживстандарту України щодо збільшення робіт по сертифікації.  

Відповідач заперечує проти отримання ним повідомлення про необхідність звільнення приміщення.

Слід зазначити, що Закон України «Про оренду державного та комунального майна»не містить вказівок на те, яким саме чином сторони повинні виявляти волю щодо припинення дії договору. Цей Закон також не містить і норм, які б вимагали обов'язкового доказування факту отримання іншою стороною  будь-яких повідомлень про припинення дії договору після закінчення його терміну дії.

 Крім того, наявні в матеріалах справи лист-повідомлення та телеграма  доводить намір позивача повідомити відповідача про припинення дії договору оренди. Отримання вказаної поштової кореспонденції відповідачем після спливу місячного строку після закінчення терміну дії договору оренди сталося не з вини позивача.

Наявність таких повідомлень доводить волевиявлення  позивача не продовжувати дію договору оренди, а тому доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не є підставою для відмови позивачу в задоволенні його вимог в частині виселення відповідача із орендованого приміщення.

Крім того, договором оренди (пункт 10.8) передбачена необхідність узгодження умов договору, в тому числі і можливість його продовження, з Державним комітетом стандартизації, метрології та сертифікації України.

Матеріали справи не містять доказів про наявність такого узгодження.

Таким чином, судова колегія вважає, що  господарський суд Харківської області дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в частині примусового виселення відповідача із орендованого приміщення, оскільки договір оренди  припинив дію 25 грудня 2007 року, а орендоване відповідачем приміщення не звільнено та не передано позивачу за актом приймання - передачі орендованого майна.

Крім того, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо відмови позивачу в задоволенні позову в частині визнання судовим рішенням припинення орендних відносин по договору № 1 від 10.07.2002 року у зв'язку з тим, що договір оренди № 1 припинив свою дію 25.12.2007 року, тобто, до звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду Харківської області.

Відповідно до пункту 2.5 договору оренди № 1 від 10 липня 2002 року майно вважається поверненим  орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Оскільки відповідач за актом приймання-передачі приміщення не повернув, а користування майном носить оплатний характер, то оплата виставлених позивачем рахунків є обов'язком  відповідача та не свідчить про продовження строку дії договору.

Згідно з ч.1. ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 27 "Про оренду державного та комунального майна" також визначено, що  у разі  закінчення строку  дії договору оренди орендар зобов'язаний  повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, визначених в договорі.

З урахуванням викладеного, а також з урахуванням вимог ст.. 785 Цивільного кодексу України, судова колега вважає, що висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в частині примусового виселення відповідача із займаного нежилого приміщення по вулиці Мироносицькій,36 в місті Харкові, є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що господарський суд Харківської області дав належну юридичну оцінку обставинам справи та правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Підстави для скасування рішення господарського суду Харківської   області від 22 серпня 2008 року відсутні; апеляційна скарга  задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101,  п. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

постановила:

Апеляційну скаргу відповідача  залишити без задоволення.

Рішення господарського суду  Харківської  області від 22 серпня  2008 року у  справі 37/98-08 залишити без змін.

                 Головуючий  суддя                                        Бондаренко В.П.    

                                         суддя                                         Лакіза В.В.

                                         суддя                                        Камишева Л.М.         

      Повний текст постанови підписаний 18 грудня 2008 року