Постанова

від 17.12.2008 по справі 38/202-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

38/202-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2008 р.                                                           Справа № 38/202-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Погребняк В. Я., судді Афанасьєв В.В. ,  Бухан А.І.

при секретарі Цвірі Д.М.

за участю представників:

позивача          -Кунець С.В.

відповідача -Кулабухова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2202Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської  області від 15.08.2008 року по справі № 38/202-08

за позовом АТЗТ "Страхова компанія" Велта", м. Харків

до Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства №2, м. Харків

про стягнення 32575,92 грн.

встановила:

18 липня 2008 року АТЗТ  "Страхова компанія "ВЕЛТА" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства № 2 в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 32 575,92 грн.  

Рішенням господарського суду Харківської області від 15 серпня 2008 року у справі № 38/202-08 (суддя Жельне С.Ч.) позов задоволено. Стягнуто з Комунального шляхово-експлуатаційного підприємства №2 на користь АТЗТ "Страхова компанія "Велта" в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування в сумі 32575,92 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 325,75 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу в розмірі 118,00 грн.

Відповідач - Комунальне шляхово-експлуатаційне підприємство №2 - з рішенням господарського суду Харківської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 15 серпня 2008 року у справі № 38/202-08 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить прийняте по справі рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення. При цьому він зазначає, що господарський суд Харківської області належним чином дослідив усі матеріали справи та дав правильну правову оцінку обставинам спору.

Дослідивши матеріали справи, викладені у апеляційній скарзі та запереченнях на неї доводи сторони, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що між АТЗТ СК “ВЕЛТА” та Приваловим О.В. укладено договір № 218 добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є добровільне страхування автомобілю BMW E 93 320 I, державний № АХ 0012 АТ, дата випуску 2007 р., кузов /шасі № WBAWK510X0PW96144, вигодонабувач: Філія ВАТ КБ “Надра” ХРУ.

30.04.2008 р. о 15-30  на вул. Мироносицькій, в м. Харкові сталась дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю автомобіля BMW E 93 320 I, державний № АХ 0012 АТ (далі –автомобіль), власником якого є Привалов О.В., який керував автомобілем та скоїв наїзд на перешкоду (вибоїну) на дорозі, що призвело до механічних пошкоджень автомобіля. Вказане вбачається з постанови Київського районного суду м. Харкова від 07.07.2008 р., винесеною суддею Чередник В.Є.. Порушень ПДР України в діях Привалова О.В. не вбачається, оскільки ДТП сталось не з його вини. З протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.04.2008 р., складеного ЗКВ ДПС  БДПС м. Харкова, капітаном міліції Цебиногою Р.А. та схеми ДТП, вбачається, що по вул. Мироносицькій в м. Харкові мають місце дефекти дорожнього покриття, серед яких вибоїна глибиною 0,12-0,15 м, шириною 2 м 40 см, в яку і потрапив автомобіль, а також встановлено, що ця вибоїна, як і ряд інших, що розташовані поруч, були підготовлені до ремонту, їх краї  були зачищені та йшов дощ. Розмір матеріальних збитків, що їх завдано власнику автомобіля, згідно звіту №208/2008 дослідження спеціаліста-автотоварознавця Товарної біржі “Радар”від 06.06.2008 р., становить  в 36020 грн. 92 коп..   В зв'язку з настанням страхового випадку, позивач, на підставі п. п. п. 7.1-7.3 цього договору, страхового акту №69ТР від 18.06.2008 р., сплатив вигодонабувачу за вищевказаним договором страхування 32575 грн. 92 коп. страхового відшкодування, що вбачається з платіжного доручення №887 від 18 червня 2008 року. Вулиця Мироносицька в м. Харкові, на якій сталась ДТП, перебуває в повному господарському віданні відповідача згідно договору про передачу майна в повне господарське відання від 28.07.1997 р. (була передана Фондом державного майна в м. Харкові), який був укладений між державним комунальним шляхово-експлуатаційним підприємством №2 м. Харкова та Фондом державного майна України в м. Харкові. Відповідно до пункту 1.2. статуту комунального шляхово-екплуатаційного підприємства №2, перереєстрованого 14 квітня 2003 року, реєстраційний номер №04058841Ю0020098, підприємство є правоприємником державного комунального шляхово-експлуатаційного підприємства №2 м. Харкова. Згідно пункту 2.1.1. розділу 2 статуту, підприємство повинно виконувати комплекс робіт по технічному нагляду, утриманню та ремонту шляхів, вуличної зливної каналізації та інших споруд адміністративного району міста Харкова на території якого знаходиться підприємство.

Згідно ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.  Згідно ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Матеріалами справи підтверджено причинний зв'язок між завданою шкодою та противоправною поведінкою заподіювача, яка полягала в бездіяльності щодо підтримання належному йому на праві повного господарського відання майна в придатному для цільового використання стані.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.  Доказів добровільного погашення відшкодування відповідачем суду не надано.

За таких обставин, позовні вимоги на думку господарського суду Харківської області підлягають задоволенню як підтверджені належними доказами та такі, що ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Викладені вище висновки господарського суду на думку колегії суддів відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна  та належна  правова оцінка, через що відсутні  підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі судового рішення, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як свідчать матеріали справи, господарський суд Харківської області  забезпечив  додержання вимог статті 43 Господарського процесуального Кодексу України, всебічно, повно та об'єктивно   дослідив  фактичні обставини справи та оцінив наявні у ній докази  в їх сукупності, керуючись при цьому чинним законодавством України.  

В обґрунтування своїх апеляційних вимог представник відповідача вказує на те, що його вини у заподіянні шкоди громадянину Привалову О.В. та (через останнього) страховій компаній «Велта»немає, оскільки  частина між пуття трамвайного полотна та частина  проїжджого шляху ( 70 сантиметрів від головки  трамвайної рельси) не знаходяться на балансі відповідача.  Ця ділянка  знаходиться  на балансі  комунального підприємства «Харківміськелектротранс»і відповідні ремонтні роботи  повинні були здійснюватися  саме    цим підприємством. На підтвердження своїх доводів   відповідач письмово  повідомив про  час  та порядок проведення ним ремонтних робіт шляхового покриття по вулиці Мироносицькій у місті Харкові лише у вересні, заявляючи  при цьому , що будь-яких робіт у квітні-травні  поточного року ним не проводилось.

Разом з тим системний аналіз матеріалів справи  дає підстави  вважати, що саме  відповідач   відповідно  до своїх статутних документів, затверджених  виконкомом  Харківської міської Ради  як  органом місцевого самоврядування  зобов'язаний забезпечувати належне утримання шляхового покриття  вулиць міста Харкова та їх ремонт в межах, визначених цим органом.  Недодержання  покладених на відповідача  обов'язків  призвело до завдання шкоди власнику автомобіля, яку в установленому чинним законодавством та страховим договором  була  відшкодована  позивачем. При цьому  дійсно підтверджено причинний зв'язок між завданою шкодою та неправомірною поведінкою відповідача , яка полягала в бездіяльності щодо підтримання належному йому на праві повного господарського відання майна в придатному для цільового використання стані. Посилання відповідача стосовно відповідальності  Харківської міської Ради, її виконкому та комунального підприємства «Харківміськелектротранс»на стадії апеляційного  провадження не можуть бути прийняті до уваги, оскільки  такі вимоги  відповідачем не заявлялися під вирішення  спору господарським судом Харківської області.

За таких фактичних обставин підстав для скасування прийнятого по справі судового рішення немає

Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 19, 124, 129 Конституції України статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України,

постановила:

Рішення господарського суду Харківської  області від 15.08.2008 року по справі № 38/202-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

         Головуючий суддя                                                                    Погребняк В. Я.  

                                 Судді                                                                    Афанасьєв В.В.  

                                                                                                               Бухан А.І.