Рішення

від 22.12.2008 по справі 7/504-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/504-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"22" грудня 2008 р.                                                                          Справа № 7/504-08

Господарський суд Київської області  у складі  судді  Антонової В.М.  розглянув матеріали справи

за позовомВідкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг”, м. Київ

доТовариства з обмеженою відповідальністю „Агромехбуд”, Обухівський район,                   с. Трипілля

про стягнення 17002,44 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:          Гребелюк Л.М. (дов. № 14/20-142-08 від 15.10.2008 р.);

від відповідача:     Питель Л.С. (дов. б/н від 13.11.2008 р.).

секретар судового засідання: Гайдамаченко Н.Ф..

                                                          Обставини справи:    

До господарського суду Київської області звернулось Відкрите акціонерне товариство „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромехбуд” про стягнення 17002,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору фінансового лізингу № 10-07-655 фл від 04.10.2008 р., зокрема, щодо своєчасної сплати лізингових платежів.

 Ухвалою господарського суду Київської області від 22.09.2008р. було порушено провадження в справі та призначено до розгляду на  16.10.2008р.

В судове засідання 16.10.2008 р. відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, документів, письмових заперечень проти позову не надав, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 13.11.2008 р.

За результатами судового засідання 13.11.2008 р. оголошено перерву до 27.11.2008 р.

За клопотанням сторін строк вирішення спору, встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України,  було продовжено.

У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 27.11.2008 р., ухвалою господарського суду Київської області розгляд справи було відкладено на 11.12.2008 р.

В зв'язку із перебуванням судді Антонової В.М. на лікарняному, 11.12.08р. судове засідання призначене на 10:30 не відбулося.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.12.2008 р. розгляд справи призначено на 22.12.2008 р.

В судовому засіданні 22.12.2008 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

04.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агромехбуд” (відповідач) укладено договір фінансового лізингу № 10-07-655 фл                    (далі - Договір фінансового лізингу).

Відповідно до п. 1 Договору Лізингодавець (позивач) передає Лізингоодержувачу (відповідачеві) у користування на визначений Договором строк Предмет лізингу, який набувається ним у власність у постачальника та визначений у додатку до Договору „Найменування, кількість, ціна і вартість Предмета лізингу”, що є специфікацією Предмету лізингу, а Лізингоодержувач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Пунктом 2.1 договору фінансового лізингу встановлено, що Лізингодавець на письмове замовлення Лізингоодержувача для потреб останнього купує у Постачальника Предмет лізингу за рахунок коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. № 1904 із змінами та доповненнями                       „Про порядок використання коштів державного бюджету, що спрямовуються на придбання вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу та заходи по операціях фінансового лізингу”.

Згідно п. 2.2 договору фінансового лізингу, строк лізингу відраховується з моменту укладення акта приймання - передачі між Сторонами та Постачальником                                   (далі - Тристоронній акт). А відповідно до п. 2.3 цього договору, передача об'єкту лізингу здійснюється на умовах EXW (місце передачі визначається в додатку) згідно з Міжнародними правилами Інкотермс в редакції 2000 року.

14.12.2007р. на підставі акту приймання - передачі сільськогосподарської техніки                № 15 (належним чином завірена копія в матеріалах справи) Товариством з обмеженою відповідальністю СУРВП „ДОН - ЛАН”, як продавцем за договором купівлі - продажу укладеним з позивачем, передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю „Агромехбуд” на умовах договору фінансового лізингу прийнято „Зернозбиральний комбайн „ДОН –1500Б", заводський номер 200713,  загальною вартістю 560000, 00 грн.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що з моменту підписання тристороннього Акту одержання Передмета лізингу Лізингоодержувач за користування останнім сплачує Лізингодавцю чергові лізингові платежі, що включають: відшкодування вартості Предмету лізингу рівними частками за весь термін лізингу від суми невідшкодованої попереднім лізинговим платежем вартості Предмету лізингу та винагороду в розмірі семи річних від залишкової невідшкодованої вартості Предмета лізингу.

Черговість сплати лізингових платежів кратна трьом місяцям. Термін сплати кожного лізингового платежу встановлюється числом дати підписання тристороннього акту.

Згідно п. 3.5.3. Договору відповідач зобов'язувався своєчасно та в повному обсязі сплачувати лізингові платежі відповідно до умов Договору.

Відповідно до п.4.2 договору фінансового лізингу розмір лізингових платежів, їх складових частин встановлюється додатком до Договору „Графік сплати лізингових платежів".

Додатком  № 2 від 14.12.2007 р. до договору фінансового лізингу „Графік сплати лізингових платежів" сторонами узгоджено графік платежів.

Відповідно до п. 4.1 Договору та Додатку № 2 від 14.12.2007 р. за період користування Предметом лізингу з 14.12.2007 р. по 06.08.2008 р. відповідач зобов'язаний був сплатити на рахунок позивача 50362, 50 грн.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором  № 10-07-655 фл від 04.10.2007 р.

Натомість відповідач свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів виконав частково, сплативши лише 34000,00 грн., в результаті чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 16362,50 грн. Станом на момент розгляду справи вказана заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Одним із основних видів господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання. А згідно ст.174 ГК України господарські зобов'язання виникають із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Частиною сьомою цієї статті не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст. 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (п. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до частини другої ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Як зазначається в частині четвертої ст. 231 ГК України, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до п. 7.1 договору фінансового лізингу за порушення строків сплати лізингових платежів Лізингоодержувач за кожний календарний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

На цій підставі позивачем нараховано 568, 66 грн. пені.

    Крім того, відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, а частиною четвертою ст. 232 ГК України передбачається, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

    Господарський суд здійснив перерахунок штрафних санкцій та дійшов висновку про правильність їх нарахування.

У відповідності до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача                    пені у сумі 568, 66 грн. та 3% річних у сумі 71, 28 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

   Відповідно до частини першої ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

    На підставі викладеного та керуючись ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

          вирішив:

         1.       Позов задовольнити повністю.

         2.  Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агромехбуд”                          (08722, Київська область, Обухівський район, с. Трипілля, вул. Дружби, 6, код ЄДРПОУ 33646624) на користь Відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанії “Украгролізінг” (01023, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456) 16362 (шістнадцять тисяч триста шістдесят дві) грн. 50 коп. основної заборгованості,               568 (п'ятсот шістдесят вісім) грн. 66 коп. пені,  71 (сімдесят одну) грн. 28 коп. –3% річних                            та судові витрати: 170 (сто сімдесят) грн. 02 коп. державного мита та 118                                     (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

         3.   Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                               Антонова В.М.