Рішення

від 01.10.2012 по справі 5009/2908/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/96/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.12 Справа № 5009/2908/12

За позовом : ОСОБА_1, м. Запоріжжя

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС", м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_3, дов. № 1866 від 23.07.2012р.

Від відповідача: Кумейко М.А., дов. б/н від 14.04.2010р.

Заявлено позов про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС" оформлено протоколом від 27.06.2012р.

Ухвалою суду від 01.08.2012р. було порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 15.08.2012р.

В судовому засіданні, розпочатому 15.08.2012р., оголошувалась перерва до 23.08.2012р.

Присутні, в розпочатому 15.08.2012р. судовому засіданні, представники обох сторін сповіщені про дату та час судового засідання (протокол судового засідання від 15.08.2012р.).

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

14.08.2012р., на адресу господарського суду Запорізької області, в порядку ст. 38 ГПК України, від відповідача надійшло клопотання про витребування від офтальмологічного центру "Взгляд" інформацію про заробітну платню ОСОБА_1 за час роботи останньої у центрі "Взгляд", з урахуванням премій, надбавок тощо.

15 серпня 2012р. від позивача надійшло клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради, посилаючись на ст. 27 ГПК України та ч. 2 ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців".

31.07.2012р., разом з позовною заявою, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, надійшла заява про забезпечення позовних вимог.

Всі ці клопотання розглядалися по суті в судовому засідання, розпочатому 15.08.2012р., були вислухані пояснення і доводи представників сторін в обґрунтування вище значених клопотань. Вирішення питання щодо їх задоволення, чи залишення без здоровлення судом були перенесені в судове засідання на 23.08.2012р.

В продовженому 23.08.2012р. судовому засіданні, представник позивача відмовився від заяви про забезпечення позову, поданої 31.07.2012р.

Дана заява судом залишена без розгляду, а інші вищезазначені клопотання сторін без задоволення, як такі, що подані з порушенням вимог діючого законодавства, поскільки клопотання відповідача стосувались не питань, що розглядаються в корпоративному спорі, а при розгляді трудових спорів. Що стосується клопотання позивача, про залучення третьої особи - державного реєстратора, то воно не відповідає ст. 27 ГПК України, не довів належними обставинами.

В продовженому 23.08.2012р. представник позивача надав суду повторну заяву про забезпечення позовних вимог, шляхом: накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС" (код 24907271, 69050, м. Запоріжжя, вул.Космічна, 114): заборони ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) відчужувати будь-яким чином свої частку (її частку) в розмірі 25% статутного капіталу (фонду) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС"(код 24907271, 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 114) та заборони державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206) проводити реєстраційні дії відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС"(код 24907271, 69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, 114).

Ухвалою суду від 23.08.2012р. заява про забезпечення позову (вх. № 09-06/17013 від 23.08.2012р.) була задоволена частково, а саме: на час розгляду спору було заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС"(код 24907271, 69050, м.Запоріжжя, вул.Космічна, 114) здійснювати будь-які дії щодо відчуження, перерозподілу часток в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС"(код 24907271, 69050, м.Запоріжжя, вул.Космічна, 114), переоформлення права власності щодо частки в статутному фонді ТОВ "ВІЗУС" 25%, яка належала учаснику ТОВ "ВІЗУС" ОСОБА_1; - заборонено учаснику ТОВ "ВІЗУС"(код 24907271, 69050, м.Запоріжжя, вул.Космічна, 114) ОСОБА_5 (АДРЕСА_1) відчужувати будь-яким чином частку (її частку) в розмірі більше ніж 25% статутного капіталу (фонду) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС" (код 24907271, 69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 114) та заборонено державному реєстратору виконавчого комітету Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206) проводити реєстраційні дії і вносити зміни до статутних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС"(код 24907271, 69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, 114) відносно виключення із статусу учасника ОСОБА_1 і перерозподілу частини 25 % статутного капіталу, що належала учаснику ТОВ "ВІЗУС" ОСОБА_1 (позивач).

Представником відповідача, в судовому засіданні, продовженому 23.08.2012р., надано клопотання про залучення до матеріалів справи копії позовної заяви поданої позивачем до Орджонікідзевського районного суду.

Клопотання відповідача судом задоволено і дані матеріали залучені до справи в вигляді інформації.

23.08.2012р. від позивача надійшло клопотання про витребування доказів, в порядку ст. 38 ГПК України.

Клопотання судом залишено без задоволення, поскільки вимоги, викладені в клопотанні позивача кореспондуються в вимогами суду, викладеними в ухвалі від 01.08.2012р. і документи, зазначені в клопотанні позивача, витребовувались даною ухвалою від відповідача.

Відповідачем належним чином не була виконана ухвала суду, не надані в повному об'ємі витребувані судом матеріали.

Про відповідальність, передбачену законодавством, за неналежне виконання вимог суду сторони були попереджені судом.

23.08.2012р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, згідно з якою, позивач, фактично, уточнив формулювання резолютивної частини позовної заяви, предмет та обставини, що обґрунтовують позов не змінені.

Господарський суд оцінює надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст.43 ГПК України).

Згідно зі ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

З метою встановлення всіх об'єктивних обставин по справі, судом, для дачі пояснень, в порядку ст. 30 ГПК України, був викликаний державний реєстратор виконавчого комітету Запорізької міської ради та бухгалтер ТОВ "ВІЗУС".

Бухгалтер ТОВ «ВІЗУС»в судове засідання, продовжене 27.09.2012р., не з'явився без поважних причин, державним реєстратором було надано пояснення суду і дані відповіді на питання представників сторін.

В продовженому 01.10.2012р. судовому засіданні, представником позивача в порядку ч. 2 ст. 83 ГПК України, було заявлено клопотання про вихід за межі позовних вимог, відповідно до якого позивач, в разі задоволення позовних вимог, просить суд вийти за межі позовних вимог та скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗУС»(код 24907271, 69050, м.Запоріжжя, вул. Космічна, 114) за № 11031050017009697 від 02.07.2012р., так як проведення таких дій порушело інтереси позивачки (учасника ТОВ "ВІЗУС" ОСОБА_1.).

Клопотання подано згідно зі ст. 22, ч. 2 ст. 83 ГПК України, судом прийнято до розгляду.

Розгляд справи, по ініціативі суду, здійснювався із застосування засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес закінчено 01.10.2012р., оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представників сторін.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно Статуту ТОВ «Візус», в редакції, зареєстрованій 30.01.2012 р., ОСОБА_1 (позивач) є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС" (ст. 6 Статуту) з належною їй часткою 25 % в статутному капіталі, яка дорівнює 150000,00 грн.

Законом України від 15 грудня 2006 р. N 483-V ( 483-16 ) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів" (далі - закон N 483-V), до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії, судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК (436-15 ), згідно з якою, корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

27 червня 2012 р. відбулись загальні збори учасників ТОВ «Візус»з повісткою дня:

1. Про виключення зі складу засновників ОСОБА_1

2. Про перерозподіл Статутного фонду Товариства.

3. Про затвердження Статуту Товариства в новій редакції.

4. Про державну реєстрацію Статуту Товариства в новій редакції.

В обґрунтування прийняття даного рішення, оформленого протоколом від 27.06.2012р., відповідачем зазначено, що учасник Товариства ОСОБА_1 систематично не виконує свої обов'язки учасника Товариства, незважаючи на принципову позицію (?) учасників та виконавчого органу Товариства, щодо неможливості співпраці з конкуруючими офтальмологічними клініками, працює (оперує) у офтальмологічному центрі «ВЗГЛЯД», м. Дніпропетровськ, внеску до статутного капіталу не вносила, і вказані дії ОСОБА_1, у разі їх неприпинення у теперішній час, можуть нанести значної шкоди Товариству й знизити довіру до Товариства як пацієнтів, так і працівників товариства, а також зазначено, що підписання даного протоколу всі учасники підтверджують, що вони були належним чином повідомленні про скликання загальних зборів, про їх порядок денний, а також про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства.

Позивач в позовній заяві, і його представник в своїх поясненнях в судових засідання зазначили, що ці збори відбулись з порушенням діючих вимог законодавства щодо порядку їх скликання і проведення і прийняте на них рішення порушило позивачки, фактично позбавивши її права бути учасником товариства і розпоряджатись своєю часткою належним чином, позбавивши її частки шляхом незаконної передачі іншому учаснику Товариства

Причиною скликання цих зборів, як пояснив представник позивача, була подача ОСОБА_1 заяви про вихід її зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Візус»і у зв'язку з продажею належної їй долі в статутному капіталі ВЕСКЕР ХОЛДІНГЗ ЛІМІТЕД. Представник відповідача підтвердив вищезазначене пояснення представника позивача.

Належних документальних доказів, як того вимагають норми діючого законодавства, і на виконання вимог суду, викладених в ухвалах по справі, в підтвердження належного повідомлення всіх учасників Товариства про скликання та порядок денний загальних зборів, відповідач суду не надав, не надано доказів того, що у позивача було достатньо часу, як того вимагає закон, для підготовки до зборів Товариства, на яких зачіпались саме інтереси учасника ТОВ ОСОБА_1 (позивач), згідно повістки дня щодо перерозподілу доли позивача і внесення змін в статуту щодо учасників Товариства.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства», про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зробленої не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

В редакції Статуту товариства, зареєстрованій 30.01.2012р., спосіб повідомлення про загальні збори не визначений, проте, з ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»випливає, що порядок денний загальних зборів має бути доведений до відома учасників (в строк і порядку згідно до вимог закону). Також, відповідно до ст. 10 чинної редакції Статуту, збори учасників не мають права приймати рішення з питань, які не внесені до порядку денного, а порядок денний розсилається не пізніше ніж за 30 днів до початку зборів. Отже, Законом та Статутом Товариства передбачено обов'язковість попереднього ознайомлення учасників з порядком денним.

Всупереч цим положенням, повідомлення про включення в порядок денний питання про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників товариства, так само, як і повного переліку питань порядку денного зборів учасників Товариства, позивач не отримувала (доказів зворотного відповідач не надав).

Як пояснив представник позивача, 2 липня 2012р. позивач направила письмову вимогу про ознайомлення з документами про діяльність товариства і, серед іншого, протоколом загальних зборів. До теперішнього часу цю вимогу відповідач не задовольнив.

12.07.2012р. ТОВ «ВІЗУС»своїм листом повідомило, що відповідь на заяву щодо ознайомлення з річними балансами, фінансовими звітами Товариства буде надана в строки, встановлені діючим законодавства.

Листом від 02.08.2012р. ТОВ «ВІЗУС»відмовило ОСОБА_1 в наданні витребуваних документів, в зв'язку з тим, що, на момент звернення ОСОБА_1 не була учасником товариства.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008р., господарське товариство зобов'язане надавати учаснику (акціонеру) на його вимогу лише документи звітного характеру (річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства ) та інформацію, що міститься в установчих документах товариства, а не будь-яку інформацію щодо господарської діяльності товариства, якщо інше не передбачено установчими документами товариства.

Протокол загальних зборів, відповідно з вимогами закону, позивачу відповідачем не було надано.

17.07.2012 р. на запит позивача видано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, з якого вбачається, що ОСОБА_1. виключено зі складу учасників, а її частка перейшла до іншого учасника - ОСОБА_5.

Не погоджуючись з прийнятим 27.06.2012р. рішенням, ОСОБА_1 звернулась до господарського суду про визнання рішення загальних зборів учасників, оформленого протоколом від 27.06.2012р., недійним.

Згідно ст. 64 Закону України «Про господарські товариства», учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані , на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що саме на підставі відповідних доказів господарський суд, у визначеному законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються доводи сторони (сторін).

Позивач вказує на те, що протягом строку діяльності товариства, вона, як учасник не допускала невиконання або неналежного виконання обов'язків учасника та не перешкоджала своїми діями досягненню цілей товариства, як то зазначено в протоколі від 27.06.2012р., а, навпаки, приймала активну участь в роботі товариства та сумлінно ставилась до визначених статутом обов'язків учасників і її представник пояснив, що претензії інших учасників ТОВ «ВІЗУС»є в площині трудового права.

Крім того, в протоколі ТОВ «ВІЗУС» від 27.06.2012р. вказано, що : «підписанням цього протоколу всі учасники підтверджують, що вони були належним чином повідомленні про скликання цих загальних зборів, про їх порядок денний, а також про виключення ОСОБА_1 зі складу учасників Товариства.

Але належних, допустимих документальних доказів, в підтвердження викладеного відповідачем суду не було, надано, не дивлячись на неодноразові вимоги суду, викладені в ухвалах по справі.

В постанові № 13 від 24.10.2008р. Пленум Верховного суду України постановив, що, при розгляді корпоративних справ, судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства (1576-12 ));

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства (1576-12 ));

- прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства (1576-12 )).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення .

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства . Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

Вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними.

Рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ).

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо .

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

У разі, якщо на порушення вимог статті 43 Закону «Про господарські товариства» (1576-12 ), питання не було включено до опублікованого порядку денного загальних зборів товариства, рішення цих зборів із зазначеного питання повинні визнаватися недійсними через пряму заборону закону.

При вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що, відповідно до ЦК (435-15) та Закону «Про господарські товариства»(1576-12), учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства, незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі статті 7 Закону про господарські товариства ( 1576-12 ).

При вирішенні спорів, пов'язаних з виключенням учасника з товариства, господарські суди, як випливає зі змісту статті 64 Закону «Про господарські товариства»(1576-12 ), повинні дослідити всі обставини, пов'язані з виключенням учасника з товариства, дати оцінку його поведінці, встановити наявність негативних для товариства наслідків у зв'язку з діями (бездіяльністю) учасника.

Якщо негативні наслідки ще не настали, потрібно правильно визначити вірогідність їх настання . Необхідно встановити причинний зв'язок між діями (бездіяльністю) учасника товариства та негативними наслідками для товариства, а також дослідити мотиви поведінки учасника, форму вини тощо.

Вирішуючи питання про наявність факту перешкоджання учасником своїми діями досягненню цілей товариства, необхідно встановити, що поведінка учасника суттєво ускладнює діяльність товариства чи робить її практично неможливою.

Суд, при розгляді справи, не знайшов встановлення і підтвердження відповідачем, належним чином, відповідно до вимог законодавства, вищезначених обставин.

Суд враховував як фактичні обставини, що були підставою для виключення учасника з товариства, так і дотримання вимог законодавства та установчих документів при скликанні та проведенні відповідних загальних зборів.

В п. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»визначено порядок скликання загальних зборів, а саме: про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не підтвердив належними доказами, що позивачка, чи інші учасники товариства, були належним чином повідомлено та ознайомлено з питаннями, внесеними до порядку денного. Не надав відповідач належних документальних доказів в підтвердження порушення позивачкою обов'язків учасників товариства, порушення нею комерційної таємниці товариства, нанесення йому шкоди. Претензії відповідача щодо співпраці ОСОБА_1, як лікаря в інших комерційних медичних закладах, не є питанням, що є предметом розгляду в корпоративному спорі.

Оскільки безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішень, а також те, що під час скликання і проведення зборів не було дотримано вимог закону та статуту товариства, що призвело до порушення прав та законних інтересів його учасників, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, правова позиція суду відповідає аналогічній правовій позиції, викладеній в постанові Верховного суду України від 16.05.2011р. по справі № 11/192/10.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 83 ГПК України, господарський суд приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Клопотання позивача про вихід за межі позовних вимог, що подано позивачем в продовженому 01.10.2012р. судовому засіданні, в порядку ч. 2 ст. 83 ГПК України, підлягає задоволенню, поскільки, у випадку визнання недійсним акта з моменту його прийняття особи, які на виконання такого акта здійснили певні дії, вправі звернутись з вимогою про відновлення первісного стану, якщо її не заявлено з вимогою про визнання акта недійсним. Проте, у разі необхідності захисту порушеного права, господарський суд не позбавлений права, на підставі п. 1. ст.. 83 ГПК України, вийти за межі позовних вимог і прийняти рішення про відновлення первісного ставну, хоча б таку вимогу і не було заявлено (п. 8 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»). А прийняття в рішенні зборів питання щодо перерозподілу долі позивача і внесення змін в статут щодо учасників Товариства, в редакції, зареєстрованій на 02.07.2012р., що підтверджується наданими на вимоги суду відповідачем редакцію Статуту, і підтверджено в судовому засіданні, продовженому 27.09.2012р., державним реєстратором, призвело до порушення інтересів позивача.

Судові витрати слід покласти на відповідача, в порядку ст. 49 ГПК України, поскільки спір з його вини доведено до судового розгляду.

В зв'язку з тим, що сплата судового збору за подачу клопотання про вихід за межі позовних вимог, не передбачена, судовий збір, сплачений позивачем 01.10.2012р. квитанція № к12/1/46, враховано судом за подання повторної заяви позивача про забезпечення позовних вимог (вх. № 09-06/17013 від 23.08.2012р.), поскільки при подачі даної заяви позивачем не було сплачено судовий збір в установленому законом порядку.

Так як, розмір судового збору за подання заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову складає 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1609грн. 50коп., суд вважає за необхідне стягнути з позивача в доход Державного бюджету 536грн. 50коп. недоплаченого позивачем судового збору за подачу повторної заяви про забезпечення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 82, ч. 2 ст.83, ст. ст. 84, 85, 86 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1, м. Запоріжжя, до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС", м. Запоріжжя, задовольнити.

Визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІЗУС" (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 114, ЄДРПОУ 24907271), оформлене протоколом від 27.06.2012р.

Скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗУС»(код24907271, 69050, м.Запоріжжя, вул.Космічна, 114) за № 11031050017009697 від 02.07.2012р.

Стягнути з ОСОБА_1, (АДРЕСА_2) на користь Державного бюджету України, одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевського району), 22030001, банк одержувач ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 38025409, № рахунку 31215206783007) 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 50 коп. розміру недоплаченого судового збору.

Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІЗУС»(код 24907271, 69050, м.Запоріжжя, вул.Космічна, 114) на користь ОСОБА_1, (АДРЕСА_2) 2683 (дві тисячі шістсот вісімдесят три) грн. судового збору.

Видати наказ.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання «08» жовтня 2012р.

Представникам сторін, в судовому засіданні 01.10.2012р. роз'яснені ст.ст. 85, 87 ГПК України .

Копію рішення направити державному реєстратору Запорізької міської ради.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет