Ухвала

від 06.09.2012 по справі 2а-5358/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2012 р.Справа № 2а-5358/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Коршунова Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі № 2а-5358/12/2070

за позовом Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення, винесені відповідачем від 16.12.2011 року №0000890841 про зменшення ДП «ХМЗ «ФЕД» суми бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого на рахунок платника у банку) з ПДВ у розмірі 172347,47 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 86173,5 грн.) та № 0000900841, яким визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 108301,5 грн. (в т.ч. штрафних санкцій - 36100,50 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012 р. адміністративний позов Державного підприємства "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення - рішення, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 16.12.2011 року №0000890841 про зменшення Державному підприємству "Харківський машинобудівний завод "ФЕД" суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 172347,47 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 86173,5 грн.

Скасовано податкове повідомлення - рішення, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 16.12.2011 року №0000900841, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 108301,5 грн. (у тому числі штрафних санкцій - 36100,50 грн.)

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставами для скасування рішення суду.

В судовому засіданні представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що ДП «ХМЗ «ФЕД» зареєстровано 27.12.1991 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, є платником податку на додану вартість з 03.09.2000 року, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №504666, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №125879, свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №30006923 (а.с. 11-12, 18 том 1).

З 14.11.2011р. по 25.11.2011р. відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «ХМЗ «ФЕД», код ЄДРПОУ 14310052, з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період серпень 2011р. по правовим відносинам з ТОВ «Науково-Дослідницьке Інноваційне підприємство «Ельдорадо 3» (код ЄДРПОУ 37190463) та СП ТОВ «Інженерно-Авіаційна служба» (код ЄДРПОУ 32029020)».

За результатами вказаної перевірки складено акт №2244/41-018/14310052 від 02.12.2011р., яким встановлені порушення позивачем ч. 5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216 ЦКУ в частині недодержання вимог зазначених статей в момент здійснення правочину, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним по правочинам, здійсненим ДП «ХМЗ «ФЕД» із ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3» та СП ТОВ «ІАС»; п. 198.3, п.198.4 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПКУ, а саме: завищено податковий кредит на загальну суму 244548,00 грн.; п. 198.3, 198.4 ст. 198, п.200.1 - 200.4 ст. 200, п. 201.4, 201.6 ст. 201 ПКУ, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2011 року на 172347,00 грн. та занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за вересень 2011 року на суму 72201,00 грн.

На підставі вказаних висновків відповідачем винесені податкові повідомлення - рішення від 16.12.2011р. №0000890841 про зменшення ДП «ХМЗ «ФЕД» суми бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого на рахунок платника у банку) з ПДВ за серпень 2011 року у розмірі 172347,47 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 86173,5 грн. та № 0000900841, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 108301,5 грн. (у тому числі за основним платежем - 72201,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 36100,50грн.) (а.с. 19-20 том 1).

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку шляхом подання до Державної податкової адміністрації у Харківській області відповідної скарги та повторної скарги до Державної податкової служби України, за результатами розгляду якої Державною податковою службою України винесено рішення №5799/6/10-2115 від 02.04.2012р., яким скарга залишена без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін (а.с. 43-44 том 1).

Після процедури адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень позивач звернувся до суду в вищезазначеним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність висновків акту перевірки №2244/41-018/14310052 від 02.12.2011р., правильність та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому вони підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 ПКУ встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 ПКУ податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що ДП «ХМЗ «ФЕД» в серпні 2011р. здійснювало придбання обладнання та комплектуючих виробів у ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3».

Постачання здійснювалось на підставі договору № 246х/10-205 від 01.07.2010 р., з урахуванням додаткових угод та специфікацій до цього договору (а.с. 46-60 том 1).

Придбання товару підтверджується наступними первинними документами:

- за видатковою накладною №72 від 03.08.11 отримано мембранне полотно МП 261-146 (66 шт.) на загальну суму 20955,53грн., у т.ч. ПДВ 3492,59грн. (а.с. 61 том 1). Отримані ТМЦ оприбутковані на складі №109 за прибутковим ордером №326 від 03.08.11 (а.с. 63 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 93 від 01.08.11 (а.с. 64 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №7248 від 01.08.11 (а.с. 65 том 1).

- за видатковою накладною №74 від 15.08.11 отримано мембранне полотно МП 745-116 (44 шт.), на загальну суму 30095,47грн., у т.ч. ПДВ 5015,91грн. (а.с. 67 том 1). Отримані ТМЦ оприбутковані на складі №109 за прибутковим ордером №339 від 15.08.11 (а.с. 68 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 95 від 10.08.11 (а.с. 69 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №7603 від 10.08.11 (а.с. 70 том 1).

- за видатковою накладною №75 від 16.08.11 отримано клапан запобіжний ГА198 (2 шт.) на загальну суму 19879,20грн., у т.ч. ПДВ 3313,20грн. (а.с. 72 том 1). Отримані ТМЦ оприбутковані на складі №147 за прибутковим ордером №60 від 16.08.11 (а.с. 79 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 100 від 10.08.11 (а.с. 80 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №7599 від 10.08.11 (а.с. 81 том 1).

- за видатковою накладною №76 від 17.08.11 отримано насос НП25-5 на загальну суму 78000,00 грн., у т.ч. ПДВ 13000,00грн. (а.с. 83 том 1). Отриманий товар оприбуткований на складі №147 за прибутковим ордером №61 від 17.08.11 (а.с. 87 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 106 від 16.08.11 (а.с. 88 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №7839 від 16.08.11 (а.с. 89 том 1).

- за видатковою накладною №79 від 30.08.11 отримано насос НШ-40 (2 шт.) на загальну суму 60000,00грн., у т.ч. ПДВ 10000,00грн. (а.с. 91 том 1). Отримані ТМЦ оприбутковані на складі №147 за прибутковим ордером №62 від 30.08.11 (а.с. 98 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 110 від 25.08.11 (а.с. 99 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №8145 від 25.08.11 (а.с. 100 том 1).

- за видатковою накладною №81 від 30.08.11 отримано насос БНК-10 на загальну суму 10731,60 грн., у т.ч. ПДВ 1788,60грн. (а.с. 102 том 1). Отриманий товар оприбуткований на складі №147 за прибутковим ордером №63 від 30.08.11 (а.с. 103 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 112 від 25.08.11 (а.с. 104 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №8146 від 25.08.11 (а.с. 105 том 1).

- за видатковою накладною №82 від 30.08.11 отримано кран-пісклер ГА171/1В на загальну суму 4179,60грн., у т.ч. ПДВ 696,60грн. (а.с. 107 том 1). Отриманий товар оприбуткований на складі №147 за прибутковим ордером №64 від 30.08.11 (а.с. 111 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 108 від 25.08.11 (а.с. 112 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №8149 від 25.08.11 (а.с. 113 том 1).

- за видатковою накладною №83 від 30.08.11 отримано клапан запобіжний ГА185 (2шт.) на загальну суму 35560,80грн., у т.ч. ПДВ 5926,80грн. (а.с. 115 том 1). Отримані ТМЦ оприбутковані на складі №147 за прибутковим ордером №65 від 30.08.11 (а.с. 116 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 114 від 25.08.11 (а.с. 117 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №8155 від 25.08.11 (а.с. 118 том 1).

- за видатковою накладною №84 від 30.08.11 отримано клапан запобіжний ГА186 (2шт.), на загальну суму 35560,80грн., у т.ч. ПДВ 5926,80грн. (а.с. 120 том 1). Отримані ТМЦ оприбутковані на складі №147 за прибутковим ордером №66 від 30.08.11 (а.с. 125 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 113 від 25.08.11 (а.с. 126 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №8154 від 25.08.11 (а.с. 127 том 1).

- за видатковою накладною №86 від 30.08.11 отримано фільтр 31ВФ-3 на загальну суму 7526,40грн., у т.ч. ПДВ 1254,40грн. (а.с. 129 том 1). Отриманий товар оприбуткований на складі №147 за прибутковим ордером №67 від 30.08.11 (а.с. 133 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 115 від 25.08.11 (а.с. 134 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №8157 від 25.08.11 (а.с. 135 том 1).

- за видатковою накладною №80 від 30.08.11 отримано турбінні перетворювачі витрати ТПР7-1-1 та ТПР8-1-1, на загальну суму 29040,00грн., у т.ч. ПДВ 4840,00грн. (а.с. 137 том 1). Отримані ТМЦ оприбутковані на складі №147 за прибутковим ордером №68 від 30.08.11 (а.с. 138 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 111 від 25.08.11 (а.с. 139 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №8148 від 25.08.11 (а.с. 140 том 1).

- за видатковою накладною №78 від 30.08.11 отримано мембранне полотно МП 745-184 (33 шт.), на загальну суму 28221,73грн., у т.ч. ПДВ 4703,62грн. (а.с. 142 том 1). Отримані ТМЦ оприбутковані на складі №109 за прибутковим ордером №358 від 30.08.11 (а.с. 144 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 117 від 26.08.11 (а.с. 145 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №8259 від 26.08.11 (а.с. 146 том 1).

- за видатковою накладною №88 від 31.08.11 отримано насос МШ-3А на загальну суму 8646,00грн., у т.ч. ПДВ 1441,00грн. (а.с. 148 том 1). Отриманий товар оприбуткований на складі №147 за прибутковим ордером №69 від 31.08.11 (а.с. 152 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 116 від 26.08.11 (а.с. 153 том 1). Оплата здійснена платіжним дорученням №8156 від 25.08.11 (а.с. 154 том 1).

- за видатковою накладною №94 від 16.09.11 отримано насос НШ-3А (2шт.) на загальну суму 60000,00грн., у т.ч. ПДВ 10000,00грн. (а.с. 156 том 1). Отримані ТМЦ оприбутковані на складі №147 за прибутковим ордером №78 від 16.09.11 (а.с. 160 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 110 від 25.08.11. Оплата здійснена платіжним дорученням №8145 від 25.08.11.

На отриманий від ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3» видані відповідні сертифікати (паспорта) якості заводу-виробника (а.с. 62, 73-78, 84-86, 92-97, 108-110, 121-124, 130-132, 143, 149-151, 157-159).

Відповідно до умов договору транспортування ТМЦ здійснювалось продавцем на умовах «FCA - г. Харків (Инкотермс 2000)». Так, продавцем товар доставлявся до прохідної заводу (м. Харків, вул. Сумська 132) та передавався працівникам ДП «ХМЗ «ФЕД» для оприбуткування на складах позивача.

Також, ДП «ХМЗ «ФЕД» в серпні 2011р. здійснювало придбання генераторів ГТ30НЖЧ12Т у СП ТОВ «ІАС».

Постачання здійснювалось на підставі договору договір № 66х/07-205 від 20.03.07, з урахуванням специфікацій та додаткових угод (а.с. 162-185 том 1). Згідно договору умови постачання від контрагента - «ЕХW-м. Харків» (самовивіз).

Придбання товару підтверджується наступними первинними документами:

- видатковими накладними №РН-0000025 та №РН-0000026 від 08.08.11 та 09.08.11 (а.с. 186-187 том 1), згідно яких позивачем отримано 3 вищевказані генератори, на загальну суму 766193,99грн., у т.ч. ПДВ 127694,00грн. Отримані ТМЦ оприбутковані на складі №109 за прибутковими ордерами №329, 330 від 09.08.11 (а.с. 188-189 том 1). Продавцем виписані податкові накладні № 29 від 08.08.11 та № 30 від 09.08.11 (а.с. 190-191 том 1). Перевезення здійснювалось власним автотранспортом позивача (подорожній лист вантажного автомобіля № 441006 та товарно-транспортна накладна 02АБК № 717029 від 09.08.11(а.с. 192-193 том 1).

- за видатковою накладною №РН-0000030 від 19.08.11р. отримано 1 генератор, на загальну суму 255388,00грн., у т.ч. ПДВ 42564,67грн. (а.с. 194 том 1). Отриманий товар оприбуткований на складі №109 за прибутковим ордером №345 від 19.08.11р. (а.с. 195 том 1). Продавцем виписана податкова накладна № 32 від 19.08.11 (а.с. 196 том 1). Перевезення здійснювалось власним автотранспортом (подорожній лист вантажного автомобіля № 441120 та товарно-транспортна накладна 02АБГ № 146656 від 19.08.11 (а.с. 197-198 том 1).

Оплата отриманого від СП ТОВ «ІАС» товару здійснена платіжними дорученнями № 7594 від 10.08.11, № 10113, 10116 від 10.10.11 (а.с. 199-201 том 1).

З матеріалів справи вбачається, що товар від ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3» та СП ТОВ «ІАС» отримано уповноваженими на те особами ДП «ХМЗ «ФЕД» на підставі довіреностей, що зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей за відповідний період (а.с. 204-214 том 1).

На підставі вищезазначених податкових накладних, отриманих від ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3» та СП ТОВ «ІАС», суми ПДВ позивачем включені до складу податкового кредиту, що підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2011 року (а.с. 141-150 том 2) та не заперечується сторонами по справі.

Крім того, весь отриманий товар оприбутковано та використано в господарській діяльності ДП «ХМЗ «ФЕД», що підтверджується долученими до матеріалів справи: копіями прибуткових ордерів, лімітних карток та вимог, за якими товар відпускається у виробництво; службовими записками виробничих підрозділів щодо необхідності заміни комплектуючих в стендах (виробничих агрегатах), формулярами із схемами на дані стенди, що свідчить про використання ТМЦ для ремонту основних фондів; договорами постачання виробленої продукції з додатковими угодами та специфікаціями, накладними, актами пред'явлення виробів, пакувальними листами, що свідчить про використання придбаного товару для виробництва продукції та подальшої її реалізації (а.с. 66, 71, 82, 90, 101, 106, 114, 119, 128, 136, 141, 147, 155, 161, 202-203 том 1, а.с. 20-140 том 2).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів.

Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів статусу платників ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ДП «ХМЗ «ФЕД». У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ДП «ХМЗ «ФЕД» збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3» та СП ТОВ «ІАС», взаємопов'язаності позивача та ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3»та СП ТОВ «ІАС», обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Таким чином, будь-яких підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, в даному випадку, не вбачається.

Згідно з п. п. 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ (далі по тексту - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 - п. 200.3 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно з п. 200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які: були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів); мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав вимоги Податкового кодексу України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосереднього постачальника, який, в свою чергу, виконав вимоги п. 201.10 ст. 201 Кодексу, видавши покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначену та сплачену покупцем суму податку.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит та отримання суми бюджетного відшкодування. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами. Вищезазначене свідчить про правомірність дій позивача при заявлені свого права на бюджетне відшкодування суми надміру сплаченого ПДВ.

Відповідно до п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Отже, заборону обмеження виплати бюджетного відшкодування визначено законодавчо.

З приводу викладеного в акті перевірки та в апеляційній скарзі твердження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів колегія суддів апеляційної інстанції зауважує на таке.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3»та СП ТОВ «ІАС» мають реальний характер, підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку, які є дійсними, їх дійсність податковим органом не оскаржувалась.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки.

Ст. 215 ЦК України визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

До суду не надано доказів оспорювання сторонами договорів в судовому порядку вищевказаних правочинів. Про відсутність зауважень учасників договірних правовідносин один до іншого щодо фактичного виконання договорів підтвердив представник позивача.

Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3», СП ТОВ «ІАС» і правомірність нарахування податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акта перевірки, то колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про відсутність правових підстав для визнання правомірним висновку відповідача про нікчемність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «НДІП «Ельдорадо 3», СП ТОВ «ІАС».

Також колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на те, що до суду не надано доказів наявності обвинувальних вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагентів щодо порушення податкового законодавства, а також щодо наявності умислу посадових осіб позивача на вчинення угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

Крім того, відповідно до листа № 17703/10/26-015 від 29.12.11, отриманого позивачем від ГВПМ СДПІ, останнім розглянуто матеріали вищевказаної перевірки, в результаті чого 29.12.11 винесено постанову № 218 про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 191 ККУ згідно п. 2 ст. 6 КПКУ (відсутність в діянні складу злочину).

З матеріалів справи вбачається, що основною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало визнання правочинів підприємств по ланцюгу постачання до кінцевого отримувача - підприємства позивача нікчемними. При цьому податковий орган звертав увагу на те, що контрагенти позивача не є виробниками придбаних ДП "ФЕД" товарів, а є посередниками.

Колегія суддів зауважує, що чинним законодавством ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податків. Якщо контрагент не виконав своїх зобов'язань по належному формуванню первинних документів для підтвердження податкового кредиту або зобов'язання з ПДВ, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ , якщо останній виконав усі передбачені законом умови для цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно до п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було повністю дотримано всіх вимог закону з реалізації права на податковий кредит. Вказані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи копіями первинних документів.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені ч. 5 ст. 203, ст. 215, п. 1 ст. 216 ЦКУ ; п. 198.3, п.198.4 ст. 198, п.200.1 - 200.4 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6 ст. 201 ПКУ.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність висновків акту перевірки №2244/41-018/14310052 від 02.12.2011р., правильність та законність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому вони підлягають скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

У відповідності до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.06.2012р. по справі № 2а-5358/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В. Судді (підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.

Повний текст ухвали виготовлений 11.09.2012 р.