Ухвала

від 12.09.2012 по справі 2а-13556/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2012 р.Справа № 2а-13556/11/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання - Янковської О.І.,

представника позивача - Ямпольської О.М.,

представника відповідача - Озацької О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. по справі № 2а-13556/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХарОптТорг"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХарОптТорг" - звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові, в якому просило скасувати податкові повідомлення - рішення № 0000240847 та № 0000230847 від 05.05.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ХарОптТорг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про скасування податкових повідомлень - рішень - задоволено в повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 05.05.2011 року № 0000240847, від 05.05.2011 року № 0000230847.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримала в повному обсязі, просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції просив постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ «ХарківОптТорг» зареєстровано як суб'єкт господарської діяльності, та взято на податковий облік до СДПІ ВПП у м. Харкові 01.09.2000 року, що підтверджується свідоцтвом № 79.

На підставі службових посвідчень та наказу СДПІ ВПП у місті Харкові № 188 від 14.03.2011 року "Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ "ХарОптТорг"" згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), проведена, документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "ХарОптТорг" з питань підтвердження відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків Товариство з обмеженою відповідальністю "Рента-Систем" (надалі за текстом - ТОВ "Рента-Систем") за період відносин грудень 2009 року - червень 2010 року.

Під час проведення перевірки фахівцями податкового органу встановлено, що від ТОВ "ХарОптТорг" на виконання договору, укладеного між ТОВ "Рента-Систем" та ТОВ "ХарОптТорг" (код СДРПОУ 23471357) № 14-12-09-3 від 14.12.2009 р. на надання послуг користування майном, на розрахунковий рахунок ТОВ "Рента-Систем" надійшло 68749379,46 грн..

По розрахункам ТОВ "ХарОптТорг" з ТОВ "Рента-Систем" за договором про надання послуг № 141209-к, укладеним між ними 14.12.2009 року, станом на 30.06.2010 р. значиться дебіторська заборгованість у сумі 37937782,09 грн..

Перевіркою наданих документів встановлено, що ТОВ "Рента Систем" на користь ТОВ "ХарОптТорг" за період з 01.12.2009 р. по 30.06.2010 р. виписані податкові накладні на загальну суму 107238284,16 грн., у т. ч. ПДВ 17873047,36 грн.

В ході перевірки Реєстру податкових накладних ТОВ "ХарОптТорг" за період з 01.12.2009 р. по 30.06.2010 р. встановлено, що суми податку на додану вартість за податковими накладними підприємством відображені в реєстрі отриманих податкових накладних та враховані при оподаткуванні шляхом включення до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ у відповідних періодах в повному обсязі, крім податкової накладної № 11 від 30.06.2010 року на суму 16335402,0 грн., у т. ч. ПДВ 2722567,0 грн. сума ПДВ за якою включена до складу податкового кредиту у червні 2010 року у розмірі 1352567,0 грн. (підприємством до СДПІ ВПП у м. Харкові надано уточнюючий розрахунок № 9003283292 від 13.08.2010 р. на зменшення суми податкового кредиту за червень 2010 р. по контрагенту-постачальнику ТОВ "Рента- Сістем" у розмірі 1370000,0 грн.).

За результатами зазначеної перевірки складено акт перевірки від 08.04.2011 року за № 945847- 0/23471357, за висновками якого ТОВ "ХарОптТорг" порушено ч. 5 ст. 205, ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ХарОптТорг" з ТОВ "Рента-Систем" у частині права користування майном, отриманим ТОВ "Рента-Систем від ТОВ "Нотес А.С." за договором № 141209-к від 14.12.2009 року; п.п. 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.97 року зі змінами та доповненнями, ТОВ "ХарОптТорг" зайво включено до складу податкового кредиту суми ПДВ з витрат по придбанню у ТОВ "Рента-Систем" послуг оренди майна на загальну суму 3525611 грн., чим занижено податок на додану вартість; п. 3.1, п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року зі змінами та доповненнями, ТОВ "ХарОптТорг" при виконанні договору, який не спричиняє реального настання правових наслідків, а тому є нікчемним, завищено суму валових витрат на суму 20786843,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 5196711 грн.

На підставі висновків зазначеного акту, СДПІ ВПП у м. Харкові 05.05.2011 року винесені податкові повідомлення-рішення № 0000230847 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на 5196711,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1299177,75 грн.; № 0000240847 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість за основним платежем на 3525611,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 881402,75 грн..

Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, подавши скаргу до ДПА у Харківській області, за результатами розгляду якої податкові повідомлення - рішення від 05.05.2011 року № 0000230847, № 0000240847 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Крім того, позивач подав скаргу до Державної податкової служби України. За результатами розгляду цієї скарги податкові повідомлення-рішення від 05.05.2011 року № 0000230847, № 0000240847 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

Не погодившись із податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "ХарОптТорг" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Харкова як платник податків з 09.11.2009 року №26136, згідно довідки від 09.11.2009 року №2394, та є платником ПДВ, що підтверджує свідоцтво №100256126 від 25.11.2009 року НБ №122591.

Контрагент позивача - ТОВ "Рента-Систем" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 06.11.2009 року №14801020000054368, свідоцтво серія А01 №422172, види діяльності за КВЕД: здавання в оренду власного нерухомого майна, надання інших індивідуальних послуг, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, що підтверджується довідкою АА №130526 від 09.11.2009 року.

Фахівцями державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (надалі за текстом - ДПІ у Київському районі м. Харкова) проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Рента-Систем" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 09.11.2009 року по 30.06.2010 рік.

За результатами перевірки складений акт №5913/23-506/36816313 від 12.10.2010 року, яким встановлені порушення:

1) п.п.5.6.1 п.5.6, п.п.5.7.1 п.5.7 ст.5, п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток у 2 кварталі 2010 р. на суму 64834,00 грн.;

2) п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати на загальну суму 56105,00 грн. (квітень 2010 р. - 18668,00 грн., травень 2010 р. - 18719,00 грн., червень 2010 р. - 18719,00 грн.);

3) п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" - позивачем не надано декларацію з податку на прибуток за 1 півріччя 2010 р. та декларацію з ПДВ за червень 2010 р.;

4) ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Рента-Систем", з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями, а саме: ТОВ "Нотес А.С." (код 35973278) по договору №141209-к від 14.12.2009 р., ТОВ "ХарОптТорг" (код 23471357) по договору №14-12-09-3 від 14.12.2009 р. у частині права користування майном, отриманим ТОВ "Рента-Систем" від ТОВ "Нотес А.С." по договору №14122009-к від 14.12.2009 р.

На підставі акту перевірки начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова винесені податкові повідомлення - рішення № 0003902302/0 від 25.10.2010 року на суму 84454,20 грн., №0003912302/0 від 25.10.2010 року на суму 82457,10 грн. За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, винесені податкові повідомлення-рішення від 29.12.2010 року №0003902302/1 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем - податок на прибуток у розмірі 84454,20 грн. (64834,00 грн. - основний платіж, 19620, 20 грн. - штрафні (фінансові) санкції), від 29.12.2010 року №0005042302/1 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість у розмірі 82457,10 грн. (56106,00 грн. - основний платіж, 26351,10 грн. - штрафні (фінансові) санкції) залишені без змін.

Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова листом 92/7123-506 від 27.10.2010 р. на адресу СДПІ ВПП у м. Харкові направлено акт про результати планової виїзної перевірки ЮВ "Рента-Систем" № 5913/23-506/36876313 від 12.10.2010 року за період з 09.11.2006 року по 30.06.2010 р. з питань не дотримання вимог податкового та валютного законодавства за зазначений період, яким визнано нікчемною угоду між підприємствами ТОВ "Рента-Систем" та ТОВ "ХарОптТорг" (код СДРПОУ 23471357) від 14.12.2009 р., у частині права користування майном, отриманим ТОВ "Рента-Систем" від ТОВ "Нотес А.С." за договором № 141209-к від 14.12.2009 р., яке було в подальшому надано в користування ТОВ "ХарОптТорг".

В акті планової виїзної перевірки зазначено, що підприємством ТОВ «ХарОптТорг" у періоді, що перевірявся, укладено з ТОВ "Рента-Систем" договір № 14-12-09-3 від 14.12.2009р. на послуги користування майном, відновна вартість якого становить 99937989,31 грн. Термін дії договору з 14.12.2009р. до 31.05.2010 р. (Т. 1 а.с. 72-75, 76-115)

Згідно договору про внесення змін від 28.05.2010 р. до вище зазначеного договору, термін його дії подовжено до 30.06.2010 р. (Т.1 а.с. 222)

ТОВ "Рента-Систем» в свою чергу придбав вищезазначені послуги у ТОВ "Нотес А.С." (код СДРПОУ 35973278) згідно договору № 141209-к від 14.12.2009 р. на послуги користування майном, відновна вартість якого становить 23 819 220,44 грн. Термін дії договору з 14.12.2009 р. до 31.05.2010 р. Плата за користування складає 3 790 542,00 грн., у т.ч. ПДВ 631 757,00 грн., на місяць. (Т.1 а.с. 219-221)

Проведеним аналізом податкової звітності ТОВ "Нотес А.С." (код СДРПОУ 35973278, зареєстровано в Харківській ОДПІ 16.07.2008 року за № 684) встановлено, що згідно декларації з податку на прибуток за ІІІ квартали 2009 року у підприємства відсутні основні фонди, оскільки до декларації не було надано додаток К-1, а тому амортизаційні відрахування не нараховувались. За 2009 рік, за 1 квартал 2010 р. та півріччя 2010 р. ТОВ "Нотес А. С." не надавало податкову звітність до податкового органу з податку на прибуток. Таким чином, встановлено, що на балансі ТОВ "Нотес А.С." основні фонди не значаться у період укладання договору з ТОВ «Рента-Систем», тобто, надане в користування підприємству ТОВ «Рента-Систем»майно, не є власним майном підприємства.

Остання декларація з податку на додану вартість надана підприємством до податкового органу за червень 2010 року та не визнана в якості податкової звітності.

Таким чином, встановлено, що на балансі ТОВ "НОТЕС А.С." основні фонди не значаться у період укладання договору з ТОВ «Рента-Сістем», тобто, надане в користування підприємству ТОВ «РЕНТА- СІСТЕМ» майно, не є власним майном підприємства ТОВ «НОТЕС А.С.».

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2011 року по справі № 2-а- 978/11/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 року, позов ТОВ "Рента-Систем" до ДПІ у Київському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова від 25.10.2010 року № 0003902302/0, від 29.12.2010 року № 0003902302/1, від 25.10.2010 року № 0003912302/0, від 29.12.2010 року № 0005042302/1.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.03.2011 року по справі № 2а- 10905/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011 року, адміністративний позов ТОВ "Рента-Систем" до ДПІ у Київському районі м. Харкова про скасування рішення - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправними дії відповідача з надання статусу "невизнання ДПІ як податкова звітність" податковій декларації ТОВ "Рента-Систем" (ід. код 36816313) з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2010 року, відповідно до повідомлення № 23718/10/28-37 від 02.11.2010 року. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 0009921501/0 від 09.11.2010 р.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ "Рента-Систем" надавалися послуги користування майном підприємству ТОВ "ХарОптТорг" (код 23471357) згідно договору №14-12-09-3 від 14.12.2009 р. Згідно додаткової угоди від 28.05.2010 року, термін дії договору подовжено до 30.06.2010 року, розірвано договір угодою від 28.06.2010 року (останній день користування майном - 30.06.2010 р). Платою за користування встановлена сума 13351168,33 грн. у т.ч. ПДВ - 2670233,67 грн. на місяць., згідно додаткової угоди від 17.02.2010 р. за вказаним договором збільшено плату за користування майном за рахунок включення у Перелік торгівельно-виставочного центру та гостьової автостоянки, плата за користування майном складає - 16335402,00 грн. у т.ч. 2722567,00 грн. на місяць. (Т. 1 а.с. 72, 156)

Згідно договору оренди №141209-1 від 14.12.2009 року, позивач - ТОВ "Рента-Систем" як орендодавець передає, а ТОВ "ХарОптТорг" як орендар приймає згідно додатку №1 та акту прийому-передачі у користування об'єкти оренди (адміністративні будівлі, нежитлове приміщення, тощо) загальної відновною вартість 226509,92 грн., орендна плата яких складає 69790,83 грн., ПДВ - 13958,17 грн. на місяць. Вказаний договір був розірваний угодою від 28.06.2010 р., згідно акту прийому-передачі від 01.07.2010 р. орендоване майно повернуто ТОВ "Рента-Систем". (Т.2 а.с. 30)

Відповідно до договору №14-12-09-3 від 14.12.2009 року, позивач передає у користування ТОВ "ХарОптТорг" майно згідно переліку, визначеному у додатку №1 (блоки з контейнерів, кіоски, тощо). Факт отримання майна ТОВ "ХарОптТорг" підтверджується актом прийому-передачі від 14.12.2009 року. Згідно додаткової угоди від 17.02.2010 року загальною відновною вартістю майна є 104127989,31 грн., а плата за користування майном є сума в розмірі 16335402,00 грн. у т.ч. 2722567,00 грн. на місяць. Згідно додаткової угоди від 28.05.2010 року, термін дії договору подовжено до 30.06.2010 року, розірвано договір угодою від 28.06.2010 року (останній день користування майном - 30.06.2010р.), факт повернення майна підтверджується актом прийому-передачі від 01.07.2010 року.

Також суду надані копії податкових накладних, виписок банку по особовому рахунку позивача, які підтверджують часткову оплату вказаних послуг по даному договору.

Відповідно рішення Господарського суду Харківської області по справі № 5023/1224/11 від 07.04.2011 року по справі за позовом ТОВ "Рента-Систем" до ТОВ "ХарОптТорг" про стягнення суми заборгованості за договором №14-12-09-3 від 14.12.2009 року, яке набрало законної сили, встановлено, що на користь ТОВ "Рента-Систем" з ТОВ "ХарОптТорг" стягнуто несплачену частину заборгованості за вказаним договором у сумі 417799,64 грн., на виконання зазначеного рішення позивачем отримано наказ на примусове виконання рішення, копію якого залучено до матеріалів справи.

Згідно ч.5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини , встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З матеріалів справи убачається, що надане в користування підприємству ТОВ "ХарОптТорг" майно ТОВ "Рента- Систем" отримане в користування від АТ "Концерн АВЕК та КО" (код 2249344) за договором №141209-и від 14.12.2009 року, а також ТОВ "Нотес А.С." (код 35973278) за договором №14122009-к від 14.12.2009 р.

Згідно витягу з ЄДРПОУ, ТОВ "Нотес А.С." зареєстроване 15.07.2008 року за адресою: 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Південна, 19, видами діяльності за КВЕД є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами, здавання в оренду власного нерухомого майна (довідка АА №315504 з ЄДРПОУ), взятий на облік до Харківської ОДП1 16.07.2008 року № 684 (довідка №2136 від 21.01.2010 року), є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100270692 НБ №195446 від 05.08.2008 року, яке діє з 23.02.2010 року.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно договору №141209-к від 14.12.2009 року, укладеного між ТОВ "Нотес А.С." та ТОВ "Рента-Систем", позивач приймає за плату на визначений строк у користування майно для здійснення господарської діяльності на умовах, визначених цим договором. До вказаного договору вносились зміни від 28.05.2010 року щодо його строку дії, а саме - до 30.06.2010 року. Згідно акту прийому-передачі від 14.12.2009 року та додатку №1 до договору №141209-к від 14.12.2009 року визначений перелік майна, що було фактично передано від ТОВ "Нотес А.С." до ТОВ "Рента-Систем" уповноваженою особою, згідно довіреності від 14.12.2009 року.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.І ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.З ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011 року виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Також, відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт перевірки не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.І ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.

Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми право формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно -суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На час укладення договорів та проведення господарських операцій з контрагентами, вказані юридичні особи були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мали статус зареєстрованого платника податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи.

Податкові накладні, які були виписані контрагентами позивача, не мають недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. (із змінами та доповненнями), спричиняють втрату вказаними накладними юридичного статусу податкової накладної.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.У разі невиконання контрагентами покупця своїх обов'язків перед податковими органами та бюджетом, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку, в даному випадку позивача, права на включення сплачених сум до складу податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження їх розміру.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами та підтверджували висновки акту перевірки.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач мав право на віднесення до складу податкового кредиту сплачені суми податку на додану вартість за отримані товари (роботи, послуги), відповідно до податкових накладних, отриманих від контрагентів.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Абзацом 4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

З матеріалів справи убачається, що укладені між позивачем та його контрагентами договори є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Придбання товарів (робіт, послуг) по вищезазначеними договорами з контрагентами безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю підприємства, оскільки є складовою частиною діяльності позивача, що направлена на отримання доходу.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що позивачем надано необхідні первинні документи на підтвердження передачі орендованого майна, а саме - акти прийому передачі, які є додатком до договору № 14.12.2009 року за № 14-12-3 від 14.12.2009 року, від 01.03.2010 року.

На підставі вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає правомірним висновок суду першої інстанції про скасування податкових повідомлень-рішень Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 05.05.2011 року № 0000240847, від 05.05.2011 року № 0000230847.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2012р. по справі № 2а-13556/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Курило Л.В. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

Повний текст ухвали виготовлений 17.09.2012 р.