Рішення

від 27.11.2008 по справі 2/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/78

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.08                                                                                           Справа№ 2/78

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Залицайло М.С., за участю представника позивача Пушкар Н.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гітера”, м. Львів про стягнення 273 грн. 02 коп.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Львів звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Гітера”, м. Львів про стягнення 273 грн. 02 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 03.10.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 23.10.2008р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 11.11.2008р., 27.11.2008р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 03.10.2008р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві, по місцезнаходженню відповідача, внесеному в ЄДРПОУ, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Представнику роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяви про відвід суду не поступало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

30 листопада 2001р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №10157 про надання послуг електрозв'язку з додатками 1 та 2 до цього договору.

За цим договором підприємство зв'язку (позивач) надає послуги електрозв'язку, перераховані в додатку 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку 2. Споживач (відповідач) зобов'язувався своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач, за період з 01.01.2008р. по 31.07.2008р. включно, надав відповідачу послуги електрозв'язку загальною вартістю 234 грн. 26 коп.

Пунктом 4.5. договору від 30.11.2001р. передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем (відповідачем) протягом десяти днів з дня отримання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов'язання перед позивачем щодо оплати за надані послуги не виконав, на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем становить 234 грн. 26 коп.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема  договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним  належним чином.  

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.   

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання  боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до пункту 5.8. договору від 30.11.2001р., у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін споживач (відповідач) сплачує пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З врахуванням цих положень, позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі 11 грн. 02 коп., інфляційні втрати в розмірі 24 грн. 55 коп. та 3% річних в розмірі 3 грн. 19 коп.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 234 грн. 26 коп. основного боргу, 11 грн. 02 коп. пені, 24 грн. 55 коп. втрат від інфляції та 3 грн. 19 коп. 3% річних.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 612, 625, 626 ЦК України, ст.ст. 193, 231, 231 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Гітера”, м. Львів, вул. Братів Остроградських, 14 (ідентифікаційний код 20835422) на користь Центру телекомунікаційних послуг Львівської філії Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 70 (ідентифікаційний код 01186030) 234 грн. 26 коп. основного боргу, 11 грн. 02 коп. пені, 24 грн. 55 коп. втрат від інфляції, 3 грн. 19 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя                                                                                             Мазовіта А.Б.