Ухвала

від 10.12.2008 по справі 43/461

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

43/461

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

10 грудня 2008 р.                                                                                   № 43/461  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коваленка В.М. –головуючого (доповідач у справі),,

Полякова Б.М.

Малетича М.М.

розглянувши касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

на постановувід 05.06.2008 р.  господарського суду м. Києва

у справі№ 43/461 господарського суду м. Києва

за заявоютовариства з обмеженою відповідальністю "АЙ УОШІНГ КОРП.", м. Київ

дотовариства з обмеженою відповідальністю "БРОН-ТЕКС", м. Київ

провизнання банкрутом

в судовому засіданні взяв участь представник:

Державної податкової інспекції у Печерському районі м. КиєваКуракін Ю.В., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.05.2008 року порушено провадження у справі № 43/461 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "БРОН-ТЕКС" (далі –Боржник, Товариство 2) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ УОШІНГ КОРП." (далі –Кредитор, Товариство 1) в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон про банкрутство).

Постановою господарського суду м. Києва від 05.06.2008 року (суддя –Пасько М.В.) Боржника визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

Не погоджуючись з прийнятою постановою судом першої інстанції Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва, посилаючись, зокрема, на вимоги ст. 107 ГПК України, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду м. Києва від 05.06.2008 року, а справу направити на новий розгляд  до суду першої інстанції.

У зв'язку зі зверненням Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва з касаційною скаргою на вищезгадану постанову суду, Вищий господарський суд України ухвалою від 17.10.2008 року розгляд скарги призначив на 12.11.2008 року о 10 год. 00 хв., ухвалою від 05.11.2008 року –відклав на 10.12.2008 року о 10 год. 20 хв., а ухвалою від 21.11.2008 року –на 10.12.2008 року о 10 год. 25 хв., про що сторони у справі та заявник касаційної скарги були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи та касаційну скаргу в даному судовому  засіданні, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 107 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає осіб, що мають право касаційного оскарження, якими є, сторони у господарській справі, прокурор та особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав та обов'язків. Провадження у справах про банкрутство здійснюється в порядку провадження, передбаченому ГПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство, стаття 1 якого визначає сторін у справі про банкрутство, якими є, зокрема, кредитори (представник комітету кредиторів).

Також, ст. 1 Закону про банкрутство передбачає, що кредитор –це юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами  вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи  державної податкової служби та інші органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Пункт 1 ст. 14 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

Особливості та порядок звернення кредиторів з претензіями до відсутнього боржника визначений положеннями п. 5 ст. 52 закону про банкрутство.

Як вбачається, заявником в касаційній скарзі зазначається про навмисне здійснення процедури банкрутства Боржника, а також декларування  Товариством 2 значної суми доходів та звітування про значний оборот коштів. При цьому, Інспекція в касаційній скарзі жодним чином не посилається на наявність у Товариства 2 заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до Боржника, розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові). Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги. Визначенні ж заявником в касаційній скарзі обставини про значний оборот коштів Товариства 2 не є по суті пред'явленням кредиторських вимог до Боржника.

Отже, враховуючи викладені обставини та аналіз норм законодавства –щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 14, 15, а також ст. 52 Закону про банкрутство, касаційна інстанція дійшла висновку, що Інспекція не є кредитором Боржника, оскільки не має підтверджені належними доказами кредиторські вимоги до Товариства 2, у зв'язку з чим Інспекція, відповідно, не є стороною у справі про банкрутство Боржника, оскаржувана постанова не стосується її прав та обов'язків, а тому Інспекція не має права касаційного оскарження відповідно до положень ст. 107 ГПК України.

Згідно п. 1 частини першої ст. 80 ГПК України господарський суд  припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи наведене та застосовуючи аналогію з вищевказаною процесуальною нормою, колегія суддів вважає, що спір згідно поданої Інспекцією касаційної скарги на постанову господарського суду м. Києва від 05.06.2008 року не підлягає вирішенню в господарському суді в порядку касаційного провадження, у зв'язку з чим касаційне провадження за скаргою Інспекції на постанову господарського суду м. Києва від 05.06.2008 року підлягає припиненню.

При цьому, суд касаційної інстанції враховує, що заявник касаційної скарги, у разі наявності підтверджених належним чином  кредиторських вимог до Товариства 2, не був позбавлений права, згідно вимог п. 5 ст. 52 Закону про банкрутство, направити  ліквідатору  заяву  з вимогами до банкрута.

Також, колегія суддів звертає увагу заявника  касаційної скарги на те, що  ухвалою суду першої інстанції від 31.07.2008 року був затверджений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Боржника, а провадження у справі припинено.

З урахуванням наведеного та керуючись  ст.ст. 1, 14, 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 1 ст. 80 та ст.ст. 107, 1115, 1117, 1119 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

УХВАЛИВ:

1. Касаційне провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 05.06.2008 року у справі № 43/461 припинити.

Головуючий                                                                       В.М. Коваленко

         Судді                                                                                    Б.М. Поляков                                                                           

                                                                                                       М.М. Малетич