15/180пн
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.11.08 Справа № 15/180пн.
За позовом
Виконавчого комітету Первомайської міської ради, м. Первомайськ Луганської області
до Відділу державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Луганської області, м. Первомайськ Луганської області
про звільнення майна з-під арешту
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Комунальне підприємство "Первомайськ-Сервіс", м. Первомайськ Луганської області
Суддя Пономаренко Є.Ю.
за участю:
від позивача –Кордюкова Ж.І., представник за довіреністю № 25 від 08.05.08;
від відповідача –Рогачов Д.В., представник за довіреністю б/н від 10.11.08;
від третьої особи –Кирієнко М.В., представник за довіреністю № 244 від 06.11.08.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про звільнення з-під арешту автомобілю ГАЗ-3110, білого кольору, державний номер ВВ 8603 ВН, 2002 року випуску, номер двигуна 4062D23058870, номер кузова 31100020521195, який перебуває на балансі у комунального підприємства "Первомайськ-Сервіс" та скасувати заборону на його відчуження.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечує з посиланням на відповідність дій по арешту майна вимогам законодавства, зокрема, ст.ст. 4, 55 Закону України "Про виконавче провадження", а також можливість оскарження відповідної постанови про арешт майна у встановленому порядку.
Третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, позовні вимоги підтримані у повному обсязі.
Одночасно з пред'явленням позову позивач заявив клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 9400480.
Враховуючи п.1.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду «Про деякі питання практики забезпечення позову»від 12.12.2006 № 01-8/2776, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до п.3 Роз'яснення Вищого господарського суду від 23.08.1994р. №02-5/611 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
При поданні клопотання про забезпечення позову та протягом розгляду позовної заяви позивачем не наведено обґрунтування та не надано докази про те, що невжиття заявлених заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.
Крім того, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим відсутня необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи та вислухавши представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.
Так, на виконанні у відділі державної виконавчої служби Первомайського міського управління юстиції Луганської області /відповідач у справі/ знаходиться зведене виконавче провадження відносно боржника Комунального підприємства "Первомайськ-Сервіс" /третя особа у справі/, що підтверджено постановою від 05.06.2000 р. про об'єднання відповідних виконавчих проваджень.
03.10.2008 p. державним виконавцем вказаного відділу було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно з якою накладено арешт на автомобіль ГАЗ-3110, білого кольору, державний номер ВВ 8603 ВН, 2002 року випуску, номер двигуна 40620D23058870, номер кузова 31100020521195.
За твердженням позивача він є власником спірного автомобіля, який фактично перебуває на балансі у боржника за виконавчим провадженням, оскільки виконавчий комітет, як власник автомобіля, прийняв рішення № 27/21 від 21.05.2008 р. про передачу його на баланс відповідача, проте в рішенні не йшлося про передачу автомобіля у власність КП "Первомайськ-Сервіс", тому перехід права власності не відбувся. За таких обставин позивач вважає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.10.2008 р. є незаконною, а арештоване майно підлягає звільненню з-під арешту.
У якості нормативно-правової підстави позову позивач посилається, зокрема, на ст. 134 ГК України, згідно з якою суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Також відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; відповідно до ст. 319, ст. 321 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону та право власності є непорушним.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", якою здійснюється правове регулювання питання звільнення майна з-під арешту, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту. Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.
Як встановлено господарським судом при розгляді даної справи, 21.05.2008 р. Первомайською міською радою було прийняте рішення № 27/21 "Про передачу на баланс комунального підприємства "Первомайськ-Сервіс" ГАЗ-3110 №104-78 АО", за змістом якого з балансу виконавчого комітету Первомайської міської ради на баланс комунального підприємства "Первомайськ-Сервіс" було передано спірний автомобіль.
Факт передачі автомобілю на баланс підприємства підтверджується актом приймання-передачі основних засобів від 11.06.2008 р.
Автомобіль ГАЗ - 3110 за наказом начальника Комунального підприємства "Первомайськ-Сервіс" № 50 від 11.06.2008 р. було взято на облік у ВРЕР ДАЇ м. Первомайська Луганської області, про що було видане відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу саме за Комунальним підприємством "Первомайськ-Сервіс". Після перереєстрації автомобіль ГАЗ-3110 отримав державний номер ВВ 8603 ВН.
Згідно розділу ІІІ Статуту комунального підприємства "Первомайськ-Сервіс" майно підприємства належить йому на праві повного господарського відання, використовується у відповідності до статутної діяльності; підприємство володіє, користується та розпоряджається майном, яке знаходиться на його балансі, яке придбане в процесі господарської діяльності або одержаним від інших підприємств.
Наведені положення статуту підприємства-боржника відповідають нормам законодавства, що регулюють правомочності відносно майна комунальних підприємств.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права —право господарського відання, право оперативного управління.
Згідно ст. 78 Господарського кодексу України:
1. Комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
2. Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника —відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.
3. Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Таким чином, слід вважати, що спірний транспортний засіб перебуває у комунальній власності та закріплено за комунальним підприємством "Первомайськ-Сервіс" на праві господарського відання.
Згідно статті 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
За таких обставин органом державної виконавчої служби правомірно звернуто стягнення на майно, що перебуває у підприємства –боржника на праві повного господарського відання.
Навіть, без встановлення того факту що спірне майно належить третій особі саме на праві повного господарського відання, дії органу ДВС по зверненню стягнення на таке майно є правомірними з наступних підстав.
Згідно ст. 64 Закону України «Про виконавче провадження»у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно.
Таким чином, законодавство визначає, що стягнення може бути звернуто на майно закріплене за боржником (без визначення - на праві повного господарського відання).
Матеріалами справи, а саме актом приймання-передачі основних засобів від 11.06.2008 р., відомістю нарахування амортизації ОС, МНМА, НМА за 2008 р. по КП "Первомайськ-Сервіс", підтверджується факт знаходження автомобілю ГАЗ-3110 /білого кольору, державний номер ВВ 8603 ВН, 2002 року випуску, номер двигуна 4062D23058870, номер кузова 31100020521195/ на балансі Комунального підприємства "Первомайськ-Сервіс" та закріплення його за вказаним підприємством.
Тому, суд дійшов висновку, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 03.10.08. ухвалена відповідачем у справі обґрунтовано.
Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на позивача покладаються судові витрати у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Зайве сплачене державне мито у сумі 23 грн. 00 коп., перераховане платіжним дорученням від 13.10.2008р. № 659 підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
2. Судові витрати у складі: 85 грн. 00 коп. державного мита, а також 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.
3. Повернути виконавчому комітету Первомайської міської ради, м Первомайськ Луганської області, вул. Макушкіна, б. 1а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 04051968, зайво сплачене за платіжним дорученням від 13.10.2008р. №659 державне мито у сумі 23 грн. 00 коп.. Підставою для повернення сплаченого державного мита є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України. Рішення підписано 01.12.2008р.
Суддя
Є.Ю. Пономаренко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 25.11.2008 |
Оприлюднено | 07.01.2009 |
Номер документу | 2640152 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Пономаренко Є.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні