Рішення

від 09.10.2012 по справі 5006/24/64пн/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.10.12 р. Справа № 5006/24/64пн/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Торезька харчосмакова фабрика», м. Торез, ЄДРПОУ 00376165

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, ЄДРПОУ 00131268

про: зобов'язання припинити дії, що направлені на припинення постачання електроенергії та зобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

від позивача: Снігаренко Н.Ю. - за довір. № 60-12«Д» від 03.04.2012р.

від відповідача: Козаков А.І. - керівник

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Торезька харчосмакова фабрика» звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» про зобов'язання припинити дії, які направлені на припинення постачання електричної енергії позивачу на час наявності кредиторської заборгованості за активну електричну енергію в сумі 442 700,51 грн. за рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі №25/94 та зобов'язання відповідача провести інвентаризацію кредиторської заборгованості за активну електричну енергію, визнати заборгованість шляхом підписання акту звіряння взаємних розрахунків з ПрАТ «Торезька харчосмакова фабрика».

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на укладений між сторонами договір про постачання електричної енергії від 25.05.2011р. №133, умовами якого передбачена 100% попередня оплата послуг з постачання узгоджених розмірів електроенергії за поточний місяць та якщо за підсумками розрахункового періоду вартість спожитої електроенергії менше ніж сума оплати, що надійшла за такий календарний місяць, то залишок коштів зараховується як попередня оплата споживача на наступні розрахункові періоди. Також умовами цього договору передбачено проведення сторонами звірки взаєморозрахунків, про що складається відповідний акт і який є невід'ємною частиною договору. Позивач стверджує, що на рахунку відповідача майже три роки знаходяться кошти за активну електричну енергію, які були перераховані позивачем за недійсною додатковою угодою до цього договору. Недійсність додаткової угоди встановлена рішенням господарського суду Донецької області від 22.07.2010р. у справі № 10/13пд, залишеним без змін постановами апеляційної та касаційної інстанції. Рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі № 25/94, залишеним без змін постановами апеляційної та касаційної інстанціями, задоволені позовні вимоги ПрАТ «Торезька харчосмакова фабрика» та стягнуто з ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» 442 700,51 грн. безпідставно отриманих коштів, 4 427,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. При цьому постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2012р. у справі № 25/94 змінено спосіб виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. та зобов'язано відповідача зарахувати 442 700,51 грн. в рахунок майбутніх розрахункових періодів сплати споживачем за активну електроенергію. Позивач стверджує, що до теперішнього часу відповідачем не виконана зазначена постанова суду апеляційної інстанції, більш того, відповідач кожен раз зобов'язує позивача сплачувати рахунки на попередню оплату вартості електричної енергії та надсилає позивачу повідомлення про припинення постачання електроенергії за нормами п.7.5 ПКЕЕ та відмовляється зараховувати зустрічні однорідні вимоги за відповідними рахунками на оплату активної електроенергії згідно направлених позивачем заяв. На думку позивача, зазначені обставини перешкоджають йому користуватися своїми грошовими коштами та отримувати економічну користь, стягнуті позивачем безпідставно кошти поступово зменшуються у зв'язку з знеціненням грошової одиниці, а припинення постачання електроенергії погрожує господарській діяльності підприємства, що зумовлює звернення до суду з цим позовом.

На підтвердження позовних вимог надано суду: договір про постачання електричної енергії № 133 від 07.07.2004р., постанову Донецького апеляційного господарського суду Донецької області від 28.05.2012р. у справі № 25/94, постанову Вищого господарського суду України від 11.09.2012р. у справі № 25/94, листи від 10.04.2012р. № 113 та № 112, від 13.04.2012р. № 124 та № 123 з доказами направлення відповідачу, лист-відповідь № 52юр-2737 від 27.04.2012р., повідомлення про припинення подачі електроенергії від 17.09.2012р. № 1401, від 10.09.2012р. № 1394, від 14.08.2012р. № 1380, від 12.04.2012р. № 4278, лист від 05.09.2012р. № 2078, рахунки № 38/133 від 05.09.2012р., лист від 13.09.2012р. № 335 з проектом акта звірки заборгованості, листи від 14.08.2012р. №296 та №298, постанову Центрально-Міського ВДВС Горлівського міського управління юстиції ВП №28768276 від 08.06.2012р. про заміну способу виконання рішення, лист від 07.07.2012р. № 52юр-6026/12, від 07.09.2012р. № 52юр-7394/12, проекти актів звірок заборгованості, повідомлення про припинення подачі електроенергії від 21.09.2012р. та від 24.09.2012р. № 1413, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.2010р. та постанову Вищого господарського суду України від 07.12.201р. у справі № 10/13пд, постанову Вищого господарського суду України від 18.10.2011р. по справі № 25/94, рішення господарського суду Донецької області від 22.07.2010р. по справі № 10/13пд та статутні документи підприємства.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, наведених у відзиві. Відповідач вважає, що обраний позивачем спосіб захисту не є вірним та ефективним. При цьому відповідач зазначив, що на момент звернення до суду з боку ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» не було здійснено порушень прав та інтересів позивача, відключення від енергопостачання не було здійснено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив наступне.

25.05.2011р. між відповідачем (постачальник електричної енергії) та позивачем (споживач), було укладено договір на постачання електричної енергії №133 відповідно до умов якого постачальник електричної енергії зобов'язався постачати електричну енергію споживачу як різновид товарної продукції в межах 1080 кВт приєднаної (дозволеної) потужності, а споживач - оплачувати постачальнику електричної енергії її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами даного договору та додатками до нього, що є невід'ємними частинами. Згідно п.2.2.2 договору, споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 5 «Порядок розрахунків за електроенергію». При виконанні умов договору, а також вирішенні усіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язалися керуватися Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією та інш (п.2 договору).

З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що 23.06.09р. між сторонами Договору було укладено додаткову угоду №383-г про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості (далі-Угода), відповідно до умов якої борг позивача перед відповідачем складає 442700,51грн. Даний борг є активною електроенергією за 2009 рік, в т.ч. ПДВ про акту про порушення Правил користування електричною енергією № 032741 від 18.06.09р. Відповідно до п.2.1.2 Угоди, сторони передбачили порядок оплати вищезазначеної суми із кінцевим (останнім) платежем до 15.05.10р.

Як встановлено Донецьким апеляційним господарським судом у постанові від 08.08.2011р. у справі № 25/94, умови Угоди позивачем виконані належним чином та в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 489 від 26.06.09р., № 541 від 15.07.09р., № 611 від 14.08.09р., № 690 від 14.09.09р. № 789 від 14.10.09р., № 883 від 13.11.09р., № 972 від 14.12.09р., № 33 від 13.01.10р., № 133 від 12.02.10р., № 243 від 12.03.10р., № 242 від 12.0.10р., № 358 від 15.04.10р., № 421 від 11.05.10р., а також підтверджено відповідачем. В графі "призначення платежу" позивачем зазначено, що підставою для оплати грошових коштів є саме додаткова угода про реструктуризацію заборгованості № 383-г від 23.06.09р.

Рішенням господарського суду Донецької області № 10/13пд від 22.07.10р., залишеним без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 28.09.10р. № 10/13пд та Вищого господарського суду України від 07.12.10р. № 10/13пд, додаткову угоду № 383-г від 23.06.09р. про реструктуризацію та порядок погашення заборгованості по договору про постачання електричної енергії № 133 від 07.07.04р. визнано недійсною.

Посилаючись на той факт, що на теперішній час відсутні підстави для набуття відповідачем по справі коштів у сумі 442700,51 грн., оскільки підстава їх отримання згодом відпала, позивач звернувся до відповідача із претензією № 30 від 02.02.11р., яка відповідачем залишена без відповіді. За даних обставин, позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовними вимогами про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 442700,51 грн., посилаючись на безпідставність їх набуття.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі №25/94 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Торезька харчосмакова фабрика" до Публічного акціонерного товариства "Донецькобленерго" задоволені у повному обсязі.

Переглядаючи зазначене рішення, Донецький апеляційний господарський суд погодився із висновком суду першої інстанції про те, що набуття відповідачем за рахунок позивача 442700,51 грн., сплачених останнім на підставі Угоди, яку в подальшому визнано судом недійсною, обумовлює обов'язок відповідача повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти у вищезазначеній сумі в силу ст.1212 Цивільного кодексу України та постановою від 08.08.2011р. залишив в силі рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі №25/94. Постановою Вищого господарського суду України від 18.10.2011р. по справі № 25/94 залишена без змін постанова Донецького апеляційного по господарського суду від 08.08.2011р.

Позивач звертався із заявою про зміну способу виконання рішення суду, в якій просив змінити спосіб виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі № 25/94 шляхом зобов'язання відповідача зарахувати суму 447 363грн. 51коп. в порядку п.6.42 Правил користування електричною енергією.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.04.2012 р. у справі № 25/94 заяву про зміну способу виконання судового рішення залишено без задоволення.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2012р. по справі №25/94, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2012р., ухвалу господарського суду Донецької області від 26.04.2012 р. у справі № 25/94 скасовано частково. Заяву Приватного акціонерного товариства "Торезька харчосмакова фабрика" про зміну способу виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011 р. у справі № 25/94 задоволено частково. Змінено спосіб виконання рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. у справі № 25/94 в частині стягнення 442 700,51 грн. безпідставно отриманих коштів на зарахування в рахунок майбутніх розрахункових періодів. Зобов'язано Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" зарахувати кошти в розмірі 442 700,51 грн. в рахунок майбутніх розрахункових періодів сплати Приватного акціонерного товариства "Торезька харчосмакова фабрика" за спожиту активну електричну енергією. В іншій частині ухвалу господарського суду Донецької області від 26.04.2012р. у справі № 25/94 залишено без змін.

Скасовуючи частково ухвалу господарського суду Донецької області від 26.04.2012 р. у справі №25/94 Донецький апеляційний господарський суд зазначив, що в добровільному порядку відповідачем вказане рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі №25/94 не виконане. Згідно до вимог п.6.42 Правил користування електричною енергією затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 із змінами та доповненнями на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. У разі задоволення судом скарги споживача постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) скасовує відповідний акт про порушення. Оплачені споживачем за рішенням комісії кошти постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення (який не перевищує трьох років), у разі відсутності заборгованості - зараховує ці кошти в рахунок майбутніх розрахункових періодів або, за заявою споживача, повертає оплачені ним кошти. Зазначений порядок обумовлений тим, що за змістом вимог п.п.6.3, 6.43 Правил, Закону України "Про електроенергетику", оплата вартості спожитої активної електричної енергії, а також недоврахованої електричної енергії здійснюється виключено на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання.

Обставини, встановлені господарськими судами в межах розгляду справ № 10/13пд та №25/94 мають преюдиційних характер при розгляді справи № 5006/24/64пн/2012 в силу приписів ст.35 ГПК України.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що відповідачем надавались позивачу рахунки на сплату електроенергії за спірним договором, у тому числі рахунок від 20.03.2012р. на суму 36 152,11 грн. зі строком платежу до 11.04.2012р.; від 12.04.2012р. на суму 42 366,91 грн. зі строком платежу до 11.04.2012р.; від 05.09.2012р. на суму 37 579,07 грн. та на суму 73 842,60 грн. зі строком платежу до 11.09.2012р. Також, позивач направляв відповідачу листи з проханням зарахувати зустрічні однорідні вимоги від 10.04.2012р. № 113 на суму 36 152,11 грн. по рахунку від 20.03.2012р.; від 13.04.2012р. № 124 на суму 6 214,80 грн. по рахунку від 12.04.2012р. та інші, проте отримав від відповідача відмову листами від 27.04.2012р. № 52юр-2737/12 та від 07.09.2012р. № 52юр-7394/12.

Матеріали справи містять повідомлення ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» про припинення подачі електроенергії, адресовані позивачу, від 17.09.2012р. №1401 у зв'язку з наявністю боргу у розмірі 111 421,67 грн., від 10.09.2012р. № 1394 у зв'язку з наявністю боргу у розмірі 37 579,07 грн., від 14.08.2012р. № 1380 у зв'язку з наявністю боргу у розмірі 54 619,67 грн., від 12.04.2012р. № 4278 у зв'язку з наявністю боргу у розмірі 42 366,91 грн., від 21.09.2012р. № 1413 у зв'язку з наявністю боргу у розмірі 93 174,59 грн., від 24.09.2012р. № 1413 у зв'язку з наявністю боргу у розмірі 93 174,59 грн.

За твердженням позивача, відповідач не виконує постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2012р. по справі №25/94, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2012р., не зараховує грошові кошти (вартість отриманої позивачем активної електроенергії за вищевказаними рахунками) в рахунок майбутніх розрахункових періодів, безпідставно направляє повідомлення про припинення електропостачання, що створює загрозу порушення права позивача на безперервне та безперешкодне отримання електроенергії, згідно з умовами укладеного договору та зумовлює звернення до суду з цим позовом. Відповідач такі обставини не спростував.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України та частин 1,2 ст. 20 Господарського кодексу України Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

- визнання наявності або відсутності прав;

- визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів;

- визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

- припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі;

- відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій;

- застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

- іншими способами, передбаченими законом.

Як випливає з ч.1 ст.16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України, кожна особа (суб'єкт господарювання та споживач) має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та законних інтересів. Саме ці статті розкривають зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав, що передбачено ст. 55 Конституції України. Однак, системний аналіз змісту зазначених статей дає підстави для висновку, що даними нормами законодавцем встановлено лише орієнтовний перелік способів захисту прав, який не є вичерпним. Відтак, суд вповноважений захищати права та інтереси осіб в інші способи, встановлені договором або законом, як це і передбачено п.2 ч.2 ст.16 ЦК України.

Суд зазначає, що у разі порушення права чи інтересу особи, в останньої виникає право на застосування конкретного способу захисту, який залежить від виду порушення та від наявності чи відсутності між сторонами зобов'язальних відносин. Тобто, особа, права якої порушено, обирає для себе саме той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про електроенергетику" електрична енергія є різновидом енергії, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товарною продукцією, призначеною для купівлі-продажу.

Стаття 275 Господарського кодексу України встановлює, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" встановлено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення правил користування електричною енергією.

Відповідно до п.6.1 Правил користування електричною енергією договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Пунктом 8 Правил користування електричною енергією встановлено права, обов'язки та відповідальність постачальника електричної енергії за регульованим тарифом, відповідно до якого постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, зокрема на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору (підпункти 4,5 цього пункту); надавати обов'язкові до виконання вимоги щодо приведення належних споживачу розрахункових засобів обліку і схем їх підключення у відповідність до вимог цих Правил та нормативно-технічних документів (підпункт 10 цього пункту).

Відповідно до підпункту 10 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, зокрема, виконувати відключення та обмеження споживання споживачами електричної енергії відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, тому оскаржувані повідомлення відповідача породжують певні обов'язки позивача перед відповідачем, а тому підлягають оспоренню.

Підпункт 13 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією визначає, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право: припиняти постачання, обмежувати обсяг постачання електричної енергії споживачу у випадках та порядку, передбачених положеннями законодавства України та цих Правил. Право енергопостачальника припинити енергопостачання за умови неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії також встановлено статтею 24 Закону України "Про електроенергетику".

Пунктом 7.1 Правил користування електричною енергією встановлено, що електрична енергія постачається споживачу безперервно, крім випадків, передбачених договором та нормативно-правовими актами, у тому числі цими Правилами.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії, у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади. Попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено (п. 7.5 Правил).

Таким чином, направлення постачальником електричної енергії повідомлення споживачу про припинення постачання електричної енергії передбачено п.7.5 Правил користування електричною енергією у випадку неповної оплати споживачем спожитої електричної енергії.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що саме відповідач (енергопостачальник) має заборгованість перед позивачем у розмірі 442 700,51 грн., що також встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі № 25/94. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.05.2012р. по справі №25/94 встановлено, що в добровільному порядку відповідачем вказане рішення господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. не виконане. Цією ж постановою, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 11.09.2012р., зобов'язано Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго" зарахувати кошти в розмірі 442 700,51 грн. в рахунок майбутніх розрахункових періодів сплати Приватного акціонерного товариства "Торезька харчосмакова фабрика" за спожиту активну електричну енергією. Відповідача такі обставини належними доказами не спростував.

В матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем цієї постанови суду. Натомість, відповідачем в порушення ст. 24 Закону України «Про електроенергетику» та підпункту 10 пункту 8.1 Правил користування електричною енергією направлені повідомлення про припинення подачі електроенергії позивачу (споживачу електричної енергії) через начебто наявність боргу (а.с.24-27,65,66), що створює загрозу порушення права позивача на безперервне та безперешкодне отримання електроенергії згідно з умовами укладеного договору.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази припинення з боку відповідача енергопостачання позивачу. Такі обставини також підтвердили представники сторін у судовому засіданні.

Щодо вимоги позивача зобов'язати відповідача припинити дії, які направлені на припинення електропостачання ПрАТ «Торезька харчосмакова фабрика» на час наявності кредиторської заборгованості за активну електричну енергію в сумі 442 700,51 грн. за рішенням господарського суду Донецької області від 05.07.2011р. по справі № 25/94 слід зазначити, що така вимога по суті є вимогою про спонукання відповідача у майбутньому не вчиняти вказаних дій, а не вимогою припинити правопорушення.

Водночас рішенням суду має вирішуватись питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, тобто ним мають усуватись перешкоди, які виникли на шляху здійснення особою, яка звернулася з позовом, свого права.

За відсутності факту припинення відповідачем постачання електричної енергії, а отже вчинення дій, які порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в цій частині.

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача провести інвентаризацію кредиторської заборгованості за активну електричну енергію, визнати заборгованість шляхом підписання акту звіряння взаємних розрахунків з ПрАТ «Торезька харчосмакова фабрика» суд виходить з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів судом. Дана норма кореспондує з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України визначені справи у спорах, підвідомчі господарським судам.

За змістом цих норми господарські суди розглядають справи у спорах про визнання недійсними актів господарюючих суб'єктів, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин.

Акт звіряння розрахунків, який позивач просить зобов'язати відповідача підписати, за своїми ознаками до таких актів не відноситься і будь-яких дій, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків щодо цього акта позивач не набуває. Крім того, позивачем не доведено яким саме чином не підписання відповідачем акту звіряння розрахунків порушує права позивача. Дана вимога не спрямована на захист прав і законних інтересів позивача і не має наслідком відновлення прав ПрАТ «Торезька харчосмакова фабрика».

Зважаючи на викладене, у задоволенні зазначених вимог позивачеві необхідно відмовити.

Відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати розподіляються відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Торезька харчосмакова фабрика», м. Торез, до Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, про зобов'язання припинити дії, що направлені на припинення постачання електроенергії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після проголошення (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, встановленому Розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.10.2012р.

Суддя Величко Н.В.