Рішення

від 08.10.2012 по справі 21/091-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2012 р. Справа № 21/091-12

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм-Сервіс ЛЛС», Київська обл., с. Велика Олександрівка

про стягнення 359 551,59 гривень

за участю представників:

від позивача: Прокопчук Л.П. (довіреність №593 від 06.08.2012р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.07.2012р. Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»(далі-ПАТ АБ «Укргазбанк»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм-Сервіс ЛЛС» (далі-ТОВ «Фарм-Сервіс ЛЛС»/відповідач) про стягнення 369 491,21 грн., з яких:

- 33 516,00 грн. поточної заборгованості по сплаті кредиту (березень-червень 2012р.) за договором №94 від 09.07.2008р.;

- 309 982,00 грн. решти неповернутого кредиту, який підлягає сплаті достроково;

- 1 561,97 грн. пені за порушення строків по сплаті кредиту, нарахованої з 09.06.2009р. по 05.07.2012р.;

- 23 297,14 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом (березень-липень 2012р.);

- 1 134,10 грн. пені за порушення строків по сплаті процентів за користування кредитом, нарахованої з 01.06.2009р. по 05.07.2012р. Розрахунок позовних вимог здійснено станом на 05.07.2012р.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2012р. порушено провадження у справі №21/091-12 та призначено справу до розгляду на 20.08.2012р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 20.08.2012р. та 03.09.2012р. розгляд даної справи відкладався на 03.09.2012р. та 10.09.2012р. відповідно.

В судовому засіданні 10.09.2012р. представником позивача була подана заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої, враховуючи здійснення відповідачем часткових платежів за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 310 108,52 грн., з яких:

- 8 379,00 грн. поточної заборгованості по сплаті кредиту (серпень 2012р.) за договором №94 від 09.07.2008р.;

- 293 224,00 грн. решти неповернутого кредиту, який підлягає сплаті достроково;

- 1 358,12 грн. пені за порушення строків по сплаті кредиту, нарахованої з 01.11.2011р. по 06.09.2012р.;

- 965,06 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом (вересень 2012р.)

- 849,98 грн. пені за порушення строків по сплаті процентів за користування кредитом, нарахованої з 06.09.2011р. по 06.09.2012р. Розрахунок позовних вимог здійснено станом на 06.09.2012р. Аналогічний розрахунок позовних вимог був поданий позивачем 03.10.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області.

Частиною 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання однієї з сторін, належним чином повідомленої про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Так, початок розгляду даної справи по суті було розпочато в судовому засіданні 20.08.2012р., що підтверджується протоколом судового засідання від 20.08.2012р.

Водночас, в уточненому розрахунку позовних вимог, обрахунок заборгованості відповідача за Договором позивачем здійснювався по 06.09.2012р., у той час як розрахунок первісних позовних вимог здійснювався лише по 05.07.2012р.

Таким чином, позивачем після початку розгляду даної справи по суті змінено предмет позову шляхом збільшення періоду розрахунку заборгованості по сплаті кредиту, процентів та пені.

З огляду наведеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про зменшення позовних вимог, яка була подані в судовому засіданні 10.09.2012р. та заява позивача про зменшення позовних вимог, яка була подана позивачем 03.10.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області, що є однаковими за своїм змістом, приймаються судом в частині сум, розрахованих станом на 05.07.2012р. з урахуванням проведених відповідачем часткових розрахунків за Договором, а також уточнених періодів нарахування пені, а саме у розмірі:

- 301 603,00 грн. решти неповернутого кредиту, який підлягає сплаті достроково;

- 675,51 грн. пені за порушення строків по сплаті кредиту, нарахованої з 01.11.2011р. по 01.07.2012р.;

- 459,94 грн. пені за порушення строків по сплаті процентів за користування кредитом, нарахованої з 06.09.2011р. по 05.07.2012р.

Решта ж уточнень позовних вимог, викладених у заяві позивача про зменшення позовних вимог, яка була подана в судовому засіданні 10.09.2012р. та заяві позивача про зменшення позовних вимог, яка була подана позивачем 03.10.2012р. через канцелярію господарського суду Київської області, судом не приймається в силу їх невідповідності вимогам ст. 22 ГПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. у справі №21/150-10.

Ухвалами господарського суду Київської області від 10.09.2012р. та 24.09.2012р. розгляд даної справи відкладався на 24.09.2012р. та 08.10.2012р. відповідно.

В судові засідання 20.08.2012р., 03.09.2012р., 10.09.2012р., 24.09.2012р. та 08.10.2012р. представник відповідача не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

09.07.2008р. між ВАТ АБ «Укргазбанк», яке в подальшому було перейменовано на ПАТ АБ «Укргазбанк»(далі-банк) та ТОВ «Фарм-Сервіс ЛЛС» (далі-позичальник) укладено кредитний договір №94 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 1.3.1 та 6.9 Договору передбачено, що банк надає позичальнику кредит в сумі 703 795,00 грн.

Термін кредитування по 08.07.2015р. Кредит надається з 09.07.2008р. строком на 84 місяці.

Строк дії договору з моменту набрання ним юридичної сили по 08.07.2016р.

Судом встановлено, що банк свої обов'язки за Договором виконав належним чином.

Так, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу кредиту у сумі 703 795,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером №TR.31707.2 від 09.07.2008р.

Додатком №1 до Договору сторони погодили графік платежів по виплаті кредиту, згідно якого відповідач зобов'язався сплачувати по 8 379,00 грн. щомісячно протягом серпня 2008р.-липня 2015р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку позичальника претензій та повідомлень про порушення банком (позивачем) умов Договору.

Натомість, як зазначає позивач, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати кредиту, який згідно Графіку мав бути сплачений у березні-червні 2012 року не виконав, внаслідок чого за ним утворилось 33 516,00 грн. заборгованості.

Факт сплати відповідачем кредиту за попередні періоди (серпень 2008р.-лютий 2012р.) згідно Договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з позичкового рахунку останнього за спірний період.

З метою досудового врегулювання даного спору, 06.04.2012р. позивачем було направлено відповідачу претензію №02/649 про повернення заборгованості за Договором, яка була отримана відповідачем 07.04.2012р., що підтверджується підписом представника останнього на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №08300 0440417 6.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначену претензію не відповів, суму заборгованості за Договором не погасив, позивач просить суд, зокрема, стягнути з відповідача 33 516,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту, яка згідно Графіку мала бути сплачена у березні-червні 2012 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що провадження у даній справі в частині заявленої позовної вимоги підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 1054, 1049, 530 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатком №1 до Договору сторони погодили графік платежів по виплаті кредиту, згідно якого відповідач зобов'язався сплачувати по 8 379,00 грн. щомісячно протягом серпня 2008р.-липня 2015р.

Водночас, під час розгляду даної справи представником позивача суду було надано виписку з позичкового рахунку відповідача, зі змісту якої слідує, що 15.08.2012р. відповідачем за Договором додатково було сплачено 41 895,00 грн., які у відповідності до наданого позивачем розрахунку позовних вимог, були зараховані в рахунок погашення заборгованості по сплаті кредиту, яка згідно Графіку мала бути сплачена у березні-липні 2012 року.

Пунктом 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

З огляду наведеного, а також враховуючи той факт, що відповідачем 15.08.2012р., тобто після порушення провадження у даній справі, сплачено 33 516,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту, яка згідно Графіку мала бути сплачена у березні-липні 2012 року, зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також визнається позивачем, суд дійшов висновку про припинення провадженні у даній справі в частині вимоги про стягнення 33 516,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасної сплати кредиту, позивач просить суд стягнути з відповідача 301 603,00 грн. решти неповернутого кредиту, який підлягає достроковому стягненню в порядку п. 3.2.7 Договору.

У відповідності до наданого позивачем розрахунку позовних вимог, з огляду на те, що відповідачем у якості повернення отриманого кредиту (703 795,00 грн.) всього було сплачено 402 192,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з позичкового рахунку відповідача, загальна сума неповернутого відповідачем кредиту за Договором становить 301 603,00 грн.

Статтями 1050, 627 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктом 3.2.7 Договору передбачено, що банк має право достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом, комісії та штрафу у випадку, зокрема, невиконання позичальником умов цього договору.

Приписами ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також те, що відповідачем не був виконаний свій обов'язок за Договором в частині сплати кредиту у розмірі 33 516,00 грн. у строки, встановлені Графіком до Договору, що є підставою для вимоги про дострокове стягнення решти неповернутого кредиту за Договором в порядку п. 3.2.7 Договору, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 301 603,00 грн. решти неповернутого кредиту, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором в частині своєчасної сплати кредиту згідно Графіку, позивач просить суд стягнути з відповідача, з урахуванням прийнятих судом уточнень до позову, 675,51 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових оплат зростаючим підсумком за періоди:

з 01.11.2011р. по 10.11.2011р. на 3 779,00 грн. заборгованості,

з 01.12.2011р. по 01.12.2011р. на 8 379,00 грн. заборгованості,

з 30.01.2012р. по 02.02.2012р. на 8 379,00 грн. заборгованості,

з 03.02.2012р. по 05.02.2012р. на 4 379,00 грн. заборгованості,

з 29.02.2012р. по 02.03.2012р. на 8 379,00 грн. заборгованості,

з 02.04.2012р. по 02.05.2012р. на 8 379,00 грн. заборгованості,

з 03.05.2012р. по 31.05.2012р. на 16 758,00 грн. заборгованості,

з 01.06.2012р. по 01.07.2012р. на 25 137,00 грн. заборгованості.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 5.3 Договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

Оскільки розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору та є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 675,51 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, пунктами 1.4.1 та 1.4.3 Договору передбачено, що за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 19,5% річних.

Проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту, до дня повного погашення заборгованості за кредитом.

Натомість, як зазначає позивач, відповідач свої обов'язки за Договором в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом протягом березня-липня 2012р. не виконав, внаслідок чого, у відповідності до наданого позивачем розрахунку, за ним утворилось 23 297,14 грн. заборгованості.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача 23 297,14 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом березня-липня 2012р. згідно Договору.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Водночас, під час розгляду даної справи представником позивача суду було надано виписку з позичкового рахунку відповідача, зі змісту якої слідує, що 15.08.2012р. відповідачем за Договором додатково було сплачено 28 079,24 грн., які у відповідності до наданого позивачем розрахунку позовних вимог, були зараховані в рахунок погашення заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом березня-серпня 2012р.

З огляду наведеного, а також враховуючи той факт, що відповідачем 15.08.2012р., тобто після порушення провадження у даній справі, сплачено 23 297,14 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом березня-липня 2012р. згідно Договору, зазначений факт підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а також визнається позивачем, суд дійшов висновку про припинення провадженні у даній справі в частині позовної вимоги про стягнення 23 297,14 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом в порядку п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого зобов'язання в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом (не пізніше 5-го числа місяця, за місяцем користування кредитом, згідно п. 1.4.4 Договору), у відповідності до п. 5.3 Договору, позивач, з урахуванням прийнятих судом уточнень до позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача 459,94 грн. пені, нарахованої з урахуванням часткових оплат зростаючим підсумком за періоди:

з 06.09.2011р. по 08.09.2011р. на 6 660,28 грн. заборгованості за серпень 2011р.,

з 07.11.2011р. по 10.11.2011р. на 6 391,69 грн. заборгованості за жовтень 2011р.,

з 06.02.2012р. по 09.02.2012р. на 5 950,59 грн. заборгованості за січень 2012р.,

з 10.02.2012р. по 15.02.2012р. на 5 299,49 грн. заборгованості за січень 2012р.,

з 06.04.2012р. по 06.05.2012р. на 5 682,74 грн. заборгованості за березень 2012р.,

з 07.05.2012р. по 05.06.2012р. на 11 179,71 грн. заборгованості за березень-квітень 2012р.,

з 06.06.2012р. по 05.07.2012р. на 16 866,79 грн. заборгованості за березень-травень 2012р.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також той факт, що розмір пені, обрахованої судом за вказаний позивачем період відповідає вимогам вищезазначених норм Закону, положенням Договору та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 459,94 грн. пені підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Пунктом 4.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»визначено, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір»припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору.

У зв'язку з вищевикладеним, а також враховуючи той факт, що провадження у даній справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 33 516,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту, яка згідно Графіку мала бути сплачена у березні-липні 2012 року та 23 297,14 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом березня-липня 2012р. припинено, суд дійшов висновку про повернення позивачу сплаченого судового збору у розмірі 198,79 грн. в порядку п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

При винесенні даного рішення судом також враховані положення п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір»», відповідно до якого питання повернення сплаченого судового збору в порядку ст. 7 Закону України «Про судовий збір»має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 530, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм-Сервіс ЛЛС»33 516,00 грн. заборгованості по сплаті кредиту, згідно Графіку за березень-липень 2012 року та 23 297,14 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом березня-липня 2012р. припинити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм-Сервіс ЛЛС»(08320, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Велика Олександрівка, вул. Петлицького, 9, ідентифікаційний код 34812563) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280):

- 301 603 (триста одну тисячу шістсот три) грн. 00 коп. заборгованості по сплаті кредиту, 675 (шістсот сімдесят п'ять) грн. 51 коп. пені за порушення строків по сплаті кредиту;

- 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 94 коп. пені за порушення строків по сплаті процентів за користування кредитом;

- 7 191 (сім тисяч сто дев'яносто одну) грн. 03 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Повернути Публічному акціонерному товариству акціонерному банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) з Державного бюджету України 198 (сто дев'яносто вісім) грн. 79 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення №5474_14 від 12.07.2012р. (отримувач ГУ ДКСУ в Київській області, рахунок №31214206783001, код 37955989, МФО 821018).

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 11.10.2012р.

Суддя В.А. Ярема