Рішення

від 09.10.2012 по справі 5/40

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

09.10.12

УКРАЇНА

Господарський суд Чернігівської області

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20 тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

09.10.2012 справа № 5028/5/40/2012

Суддя А.В.Романенко, розглянувши матеріали справи порушеної

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Укртелеком",

бульвар Т.Шевченка, 18, м. Київ, 01601,

в особі: Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком»,

вул. Коцюбинського, 50а, м. Чернігів, 14000,

до відповідача: Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації,

просп. Миру, 14, м. Чернігів, 14000,

предмет спору: стягнення 22 053,75грн

за участю представників сторін:

від позивача: М.М.Прохоренко, юрисконсульт, довіреність №1411 від 15.06.2012;

від відповідача: В.І.Чучкалов, гол. спеціаліст відділу, довіреність №16-06/2463 від 24.09.2012.

В судовому засіданні 09.10.2012, на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов до Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення 21 199,63грн заборгованості за надані послуги за договорами №9519 від 31.03.2009 та №50 від 01.05.2006, 4,27грн пені, інфляційних втрат у сумі 325,59грн та 3% річних у розмірі 524,26грн, а також відповідного судового збору.

Представники сторін у судовому засіданні подали письмові клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволені судом та залучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні позивачем подано заяву від 09.10.2012 за №07/262 про зменшення розміру позовних вимог, якою ПАТ «Укртелеком»відмовляється від позову в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 325,59грн та просить припинити провадження у цій частині.

Вищевказана заява позивача не суперечить нормам ст.22 Господарського процесуального кодексу України, судом приймається.

З урахуванням поданої позивачем заяви від 09.10.2012 №07/262, сума позовних вимог складає 21 402,57грн, а саме: 21 199,63грн заборгованості за надані послуги, 4,27грн пені та 3% річних у розмірі 524,26грн, а також відповідного судового збору.

Для залучення до матеріалів справи представник позивача подав довідку №07/261 від 09.10.2012 щодо відсутності в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також відсутність рішення цих органів з такого спору.

В усних поясненнях наданих в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі /з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог/, посилаючись на невиконання відповідачем договірних зобов`язань, ухилення останнього від повної сплати боргу за надані послуги за спірними договорами.

Представник відповідача для залучення до матеріалів справи подав копії Свідоцтва серії АОО №103719 про державну реєстрацію та витягу з Положення про Головне управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної адміністрації.

Інших документів на виконання вимог суду не надав.

В наданих у судовому засіданні усних поясненнях заборгованість визнав у повному розмірі. Наявність боргу пояснив недостатнім фінансуванням. Погашення боргу гарантував до кінця 2012 року, а саме по мірі надходження асигнувань.

Крім того, в усному порядку та письмовою заявою від 09.10.2012 посилаючись на відсутність бюджетних коштів, просив зменшити розмір пені та відстрочити виконання рішення на три місяці.

Представник позивача щодо задоволення заяви представника відповідача про зменшення розміру пені та відстрочення виконання рішення заперечив, в тому числі посилаючись на зменшення позивачем розміру позовних вимог на суму 325,59грн.

Враховуючи неподання відповідачем суду належних та допустимих доказів в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) на підтвердження неможливості сплати боргу, клопотання щодо зменшення пені та відстрочення виконання рішення на три місяці, судом відхиляється.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, встановив:

Згідно Статуту Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", зареєстрованого державним реєстратором 17.06.2011, № запису 10741050063006797, Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" засноване згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України №155 від 27.12.1999 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України №210/93 від 15.06.1993 "Про корпоратизацію підприємства" Українського державного підприємства електрозв'язку "Укртелеком" у відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", що згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ "Укртелеком" №8 від 14.06.2011 перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Укртелеком". Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Українське державне підприємство електрозв'язку "Укртелеком", ВАТ "Укртелеком" та всього майна, прав та обов'язків ДП "Утел " ВАТ "Укртелеком".

01.05.2006, сторонами укладено Типовий договір №50 про надання послуг електрозв'язку (надалі - Договір №1).

Відповідно до умов Договору №1 підприємство зв'язку надає послуги електрозв'язку, згідно переліку зазначеному в додатку №1, і безоплатні послуги перераховані в додатку №2 до цього договору.

Згідно п.3.2.8. Договору №1, споживач (відповідач у справі) зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

Одночасно, розділом 4 Договору №1 сторони передбачили, зокрема, що споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати. Розрахунки за фактично отримані послуги за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом 10 днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі застосування авансової системи оплати споживач проводить щомісячно, до 20-го числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10-го числа місяця, що настає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг, та інше.

Крім того, 31.03.2009, сторонами укладено договір №9519 про надання послуги ADSL-підключення до мережі Інтернет (надалі - Договір №2).

Відповідно до умов п. 1.1. Договору №2, оператор (позивач) надає абоненту (відповідачу) на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом підключення до порту вузла Інтернет Укртелеком по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL, динамічної або постійної ІР-адреси, а також, за домовленістю, інші додаткові послуги Інтернет, які абонент зобов'язується своєчасно оплачувати відповідно до умов цього договору.

Зокрема, п.п. 5.1.-5.4. Договору №2 сторони передбачили, що розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому і залежить від обраного абонентом тарифного плану.

Укртелеком відкриває абоненту єдиний особовий рахунок з певним ідентифікаційним кодом, на якому проводяться розрахунки за весь обсяг наданих абоненту послуг по цьому договору.

Нарахування вартості послуги за даним договором входить окремим рядком до єдиного рахунку за телекомунікаційні послуги, що надаються абоненту Укртелекомом (за абонентською лінією телефонного зв'язку).

Абонент повинен оплатити рахунок за послуги щомісяця до 20-го числа поточного місяця, на підставі рахунків, виставлених до 10-го числа поточного місяця, що наступає за звітним, та інше.

Так, позивачем, на оплату послуг за спірними Договорами виставлялись рахунки за січень 2011 року -серпень 2012 року, всього на суму 58 180,41грн, копії рахунків та розрахунок заборгованості додано до матеріалів справи.

Вказані рахунки відповідач у повному обсязі та у встановлені терміни не оплатив.

За надані послуги розрахувався частково у розмірі 36 980,78грн.

З матеріалів справи вбачається, що станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 21 199,63грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) та ст.193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до договору, закону, інших правових актів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

В свою чергу, нормами ст.ст. 32 - 34 ГПК України визначено, зокрема, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідач заборгованість за отримані телекомунікаційні послуги в період з січня 2011 по серпень 2012 у сумі 21 199,63грн визнає, матеріалами справи борг підтверджений, на день винесення судового рішення його не сплачено, суд приходить до висновку, що вимоги позивача в цій частині є правомірними і підлягають задоволенню в повному розмірі.

Пунктами 5.8. Договору №50 від 01.05.2006 та 6.12. Договору №9519 від 31.03.2009 сторонами узгоджено, що у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Із копій рахунків які виставлялись позивачем для оплати отриманих відповідачем послуг (знаходяться в матеріалах справи) вбачається порушення останнім строків її здійснення.

На підставі вищевказаних пунктів Договорів №№1 та 2, а також з рахуванням норм ст.36 Закону України «Про телекомунікації», позивачем нараховано пеню в сумі 4,27грн за період з 21.09.2012 по 27.09.2012.

В свою чергу, представником відповідача в судовому засіданні заявлено клопотання про зменшення розміру пені. Дане клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 3, 6 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання та відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Натомість, як вже зазначалося вище, відповідач не надав належних і допустимих доказів в розумінні ст.34 ГПК України на підтвердження існування вищевикладених обставин, лише заявив в усному порядку про відсутність необхідного фінансування та тяжкий фінансовий стан.

Однак, частиною другою ст.617 ЦК України, частиною другою ст. 218 ГК України та рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України»від 18.10.2005 встановлено, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Крім того, господарський суд вважає за необхідне наголосити на незначній сумі нарахованої пені, яка складає лише 4,27грн, а також на тому, що позивач з власної ініціативи відмовився від стягнення з відповідача нарахованої суми інфляційних втрат у розмірі 325,59грн.

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, суд, доходить висновку, що нарахована позивачем пеня в сумі 4,27грн за період з 21.09.2012 по 27.09.2012 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному розмірі.

Відповідно до частини другої ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на вказану норму, позивач, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 09.10.2012, просить стягнути з відповідача три відсотки річних за період з 21.02.2011 по 27.09.2012 у сумі 524,26грн.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок, суд, доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному розмірі, а саме у сумі 524,26грн за період з 21.02.2011 по 27.09.2012.

Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних доказів наявності обставин, які ускладнять виконання рішення або зроблять його неможливим у розумінні ст.121 ГПК України, клопотання відповідача щодо відстрочення виконання рішення у даній справі строком на три місяці, судом відхиляється.

Оскільки спір виник з вини відповідача, відповідно до ст.49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 609,50грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 32-34, 49, п. 1-1 ст.80, ст.ст.82-85, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження в частині стягнення 325,59грн інфляційних втрат.

2. Позовні вимоги задовольнити повністю.

3. Стягнути з Головного управління агропромислового розвитку Чернігівської обласної державної адміністрації, проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 00733702 (р/р 35210001000143 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО 853592) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», б-р Шевченка, 18, м. Київ, 01610, код ЗКПО 01189425 (р/р 26006413 в ЧОД ПАТ «Райффайзен банк «Аваль», МФО 353348) 21 199,63грн боргу, 4,27грн пені, 3% річних у розмірі 524,26грн та 1 609,50грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя А.В.Романенко

Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2012.

Суддя А.В.Романенко