Рішення

від 08.08.2012 по справі 5011-12/8900-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/8900-2012 08.08.12

За позовом Антимонопольного комітету України

До Товариства з обмеженою відповідальністю «МБС Плюс»

Про стягнення 1 500,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Солотковська-Сотник О.Й. -предст (дов. № 300-122/08-3604 від 29.03.2012)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МБС Плюс»про стягнення 1 500,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 20.07.2012.

В судове засідання 20.07.2012 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва розгляд справи відкладено на 08.08.2012.

В судове засідання 08.08.12 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги вказані в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 08.08.2012 р., повторно не з'явився, ухвал не виконав, про час і місце засідання суду був повідомлений належним чином.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у п. 3.9 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Згідно п. 3.9.1 вищезазначеної Постанови Пленуму ВГСУ, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України. Там же зазначено, що у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва були направлені на зазначені в позовній заяві та витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адреси, а саме: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 3 -Товариство з обмеженою відповідальністю "МБС Плюс"

За наведених обставин, вважається, що ухвали суду були вручені відповідачу, належним чином та останні повідомлені про час і місце розгляду справи № 5011-12/8900-2012.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 ГПК України, рівно як і письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідачів в судовому засіданні від останніх до суду не надходило.

Приписами ст. 77 ГПК України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак ст. 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Крім того, відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представників відповідачів не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, а також те, що відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представників для участі в судовому засіданні, суд прийшов до висновку про можливість розгляду позову за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

В судовому засіданні 08.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи № 39-26.13/52-11 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідачем, прийняв рішення від 17.08.2011 № 425-р (надалі - Рішення), яким визнав, що відповідач вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді неподання інформації на вимогу державного уповноваженого Комітету у встановлений ним строки.

На підставі ч. 5 ст. 52 Закону за вчинене порушення законодавства про захист економічної конкуренції позивачем було накладено на відповідача штраф у розмірі 50 000,00 грн.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»рішення та розпорядження, що приймаються органами Антимонопольного комітету України відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції, надаються особам, які беруть участь у справі, у вигляді їх копій, посвідчених у порядку, встановленому законодавством.

Копію рішення від 17.08.2011 р. № 425-р із супровідним листом від 19.08.2011 № 242-29/04-7481було направлено відповідачу, яке було повернуто відділенням поштового зв'язку позивачу у зв'язку з відсутністю суб'єкта господарювання за відповідною адресою.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене Відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі.

Інформація про вищезазначене рішення від17.08.2011 р. № 425-р опубліковано в газеті «Урядовий кур'єр»20 грудня 2011 року № 237, докази чого позивачем долучено до позовної заяви. Таким чином, рішення вважається врученим відповідачам 03.01.12.

Відповідно до частини третьої статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органів Антимонопольного комітету, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Таким чином, строк сплати штрафу, накладеного вищенаведеним рішенням № 425-р від 17.08.2011р. сплив 05.03.12.

Відповідно до ч. 7 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у разі несплати штрафу в строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "МБС Плюс"" сума штрафу сплачена не була, у зв'язку із чим Комітет звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою від 27.07.2012 № 300-29.4/03-3500 про стягнення суми штрафу та пені в розмірі 66 500,00 грн. (50 000,00 грн. -сума штрафу, 16500,00 грн. -сума пені за прострочення сплати штрафу за період з 06.03.2012 р. по 27.03.2012 р. включно).

Відповідно до заяви Антимонопольного комітету про збільшення розміру позовних вимог від 25.04.2012 № 300-29.4/03-4423, розмір пені станом на 25.04.2012 включно становив 38 250 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. у справі №5011-12/4409-2012 позов Комітету задоволено, з ТОВ "МБС Плюс" стягнуто 50 000,00 грн. штрафу та 38 250,00грн. пені.

Враховуючи те, що рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р. у справі №5011-12/4409-2012 з ТОВ "МБС Плюс" стягнуто штраф та пеню за прострочення сплати штрафу, розрахованої станом на 25.04.2012 р. включно, виникла необхідність донарахування суму пені за прострочення сплати штрафу по дату винесення рішення судом, тобто за період з 26.04.2012 р. по 27.04.2012 р., що становить 1500 грн..

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст. 238 ГК України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Статтею 239 ГК України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції: вилучення прибутку (доходу); адміністративно-господарський штраф; стягнення зборів (обов'язкових платежів); застосування антидемпінгових заходів; припинення експортно-імпортних операцій; застосування індивідуального режиму ліцензування; зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання певних видів господарської діяльності; анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом господарювання окремих видів господарської діяльності; обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарювання; скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання; інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частин сьомої і дев'ятої статті 56 Закону у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Комітету стягують штраф та пеню у судовому порядку; суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Приписами статті 16 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлені повноваження державного уповноваженого Комітету, до яких, зокрема, належать: звернення до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

Відповідно до приписів статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Комітет у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про стягнення не сплачених у добровільному порядку штрафів та пені.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Сума штрафу, накладеного Рішенням від 17.08.2011 р. № 425-р, складає 50000,00 грн. Розмір пені за один день складає 750 грн. (50 000,00 х 1,5 %=750,00 грн.).

За період з 26.04.2012 р. по 27.04.2012 р. прострочено 2 дні сплати штрафу.

За вказаний період сума пені за прострочення сплати штрафу складає 1500,00 грн.

Отже, сума пені, що підлягає стягненню з урахуванням встановлених обмежень (ст. 56 Закону) та Рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2012 р., становить 1 500,00 грн.

Враховуючи викладене вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1 500,00 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Станом на день розгляду спору штраф та пеня відповідачем не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС Плюс" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 3, код 33398530) до загального фонду Державного бюджету України на рахунок за наступними реквізитами: УДК у Солом'янському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 26077951, банк одержувача - ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок 31118106700010, код платежу -21081100, (символ звітності 106), пеню в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот ) грн. 00 коп.

3 . Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБС Плюс" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 3, код 33398530) в доход Державного бюджету витрати по сплаті судового збору в сумі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 00 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5 . Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В.Прокопенко

Повний текст складено 20.08.2012