Ухвала

від 26.09.2012 по справі 2а/1570/6443/2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2012 р.Справа № 2а/1570/6443/2011

Категорія:8.1Головуючий в 1 інстанції: Цховребова М.Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді -Осіпова Ю.В.,

суддів -Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Востроконові О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу приватного підприємства «АМВ-Автосервіс»на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «АМВ-Автосервіс»до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

16.08.2011 року ПП «АМВ-Автосервіс»звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із позовом до ДПІ у Київському районі м.Одеси та просило суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000612360 від 14.04.2011 року про застосування, згідно ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», штрафних (фінансових) санкцій на суму 9970грн. - за порушення пп.2.8 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»(затв. Постановою НБУ №637 від 15.12.2004р .).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у задоволені адміністративного позову ПП «АМВ-Автосервіс»відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ПП «АМВ-Автосервіс»01.03.2012 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги ПП «АМВ-Автосервіс»в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача, який не погодився з апеляційною скаргою, та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ПП «АМВ-Автосервіс» (ідент. код 36612556 ) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Одеської міської ради (а.с.74,75-77 ).

25.08.2009 року позивача було взято на облік в органах державної податкової служби за №7247 та останній перебуває на обліку в ДПІ у Київському районі м.Одеси. (а.с.78 ).

В період з 24.03.2011 року по 01.04.2011 року службовими особами ДПА в Одеській області, на підставі направлень від 24.03.2011 року №733/23-7023 та №734/23-7023 (а.с.52, 53 ), було проведено перевірку господарської одиниці позивача - СТО-крамниці, що розташована за адресою: м.Одеса, пр.М. Жукова,65-б.

Вказана перевірка була проведена на підставі ст. 20 , пп.80.2.2 п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI та наказу «Про проведення фактичної перевірки від 24.03.2011 року №893»(а.с.51), з метою здійснення контролю за дотриманням порядку щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в присутності головного бухгалтера та продавця підприємства позивача.

При чому, з наказом про проведення фактичної перевірки від 24.03.2011 року №893 позивач був ознайомлений та отримав копії цього наказу 24.03.2011 року (а.с.51).

За результатами проведеної перевірки 01.04.2011 року податковим органом складено акт (довідка) про результати фактичної перевірки №429/15/32/23/36612556 (а.с.7-8), в якому зазначено, що під час даної перевірки перевіряючими було встановлено порушення позивачем пп.2.8 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, а саме:

- згідно видаткового касового ордеру від 04.03.2011 року, видачу готівкових коштів під звіт у сумі 750 грн. ОСОБА_1 не отримав, підпис одержувача відсутній;

- згідно видаткового касового ордеру від 10.03.2011 року видачу готівкових коштів за оренду приміщень ТОВ «АМВ-АВТОСЕРВІС»у сумі 750 грн. ОСОБА_1 не отримав, підпис одержувача відсутній;

- згідно видаткового касового ордеру від 11.03.2011 року заробітну плату за лютий місяць у сумі 275,32 грн. ОСОБА_2 не отримав, підпис одержувача відсутній;

- згідно видаткового касового ордеру від 11.03.2011 року видачу готівкових коштів за оренду приміщень ТОВ «АМВ-АВТОСЕРВІС»у сумі 174,68 грн. ОСОБА_1 не отримав, підпис одержувача відсутній;

- згідно видаткового касового ордеру від 21.03.2011 року видачу готівкових коштів під звіт у сумі 1400 грн. ОСОБА_1 не отримав, підпис одержувача відсутній;

- згідно видаткового касового ордеру від 22.03.2011 року видачу готівкових коштів за оренду приміщень ТОВ «АМВ-АВТОСЕРВІС»у сумі 1635 грн. ОСОБА_1 не отримав, підпис одержувача відсутній.

Також, в цьому акті перевірки зазначено: «Відповідно до п.3.5 п.3 «Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні», для виведення залишку готівки у касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Ліміт каси підприємства ПП «АМВ АВТОСЕРВІС», згідно листа підприємства від 24.03.2011р. №10, не встановлено.

Таким чином, в порушення п.2.8 п.2 Положення від 15.12.2004 року №63, перевіряючими встановлено понадлімітні залишки готівки у касі підприємства на суму 4985грн.

01.04.2011 року вказаний акт перевірки було підписано головним бухгалтером підприємства позивача Шевченко Л.Б. фактично без будь-яких конкретних зауважень.

В подальшому, за результатами вказаної вище перевірки, уповноваженою особою ДПІ у Київському районі М.Одеси було прийняте податкове повідомлення-рішення від 14 квітня 2011 року №0000612360 (а.с.6), яким до позивача, за порушення пп.2.8 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», на підставі пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та згідно з ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995р. №436/95 , застосовані штрафні (фінансові) санкції на суму 9970 грн.

Скарги позивача від 26.04.2011 року та 17.06.2011 року на вказане податкове повідомлення-рішення відповідача, рішеннями ДПА в Одеській області від 10.05.2011 року та 05.07.2011 року були залишені без розгляду.

Не погоджуючись зі спірним рішенням ДПІ від 14.04.2011 року №0000612360, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи справу по суті та приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було цілком обгрунтовано застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції за порушення ним вимог пп.2.8 п.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, спірні правовідносини врегульовано чинним на момент спірної перевірки законодавством, а саме: Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI , Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ , «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженим Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637 .

Відповідно до ст.15 Закону України №265/95-ВР , контроль за додержанням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Підпунктом 80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України передбачено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв про державну реєстрацію та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на органи державної податкової служби, виробництва та обігу підакцизних товарів.

У відповідності до приписів п.11 ч.1 ст.11 ЗУ №509-XII , органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Так, пунктом 2.8 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»передбачено, що підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів.

При чому, здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування ) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно з п.3.5 цього ж Положення, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства ) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами ), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Згідно ж з пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України , контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні обставин та системного аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов до обґрунтованих висновків про те, що:

- ліміт каси у підприємства позивача відсутній;

- здійснення позивачем копій саме з видаткових касових ордерів, роздрукованих з електронного носія, без підписів одержувачів готівки, засвідчення їх підписом головного бухгалтера підприємства позивача та надання їх при проведенні перевірки до матеріалів перевірки, з урахуванням показань свідка відповідача, спростовує позицію позивача про наявність та надання ним при перевірці також заповнених від руки типових бланків відповідних видаткових касових ордерів з підписами одержувачів коштів.

При цьому, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції не може прийняти до уваги надані позивачем типові бланки відповідних видаткових касових ордерів вже з підписами одержувачів готівки, оскільки останні не спростовують висновки відповідача щодо допущених позивачем порушень, встановлених перевіряючими на момент проведення перевірки.

Отже, суд апеляційної інстанції критично ставиться до позиції позивача щодо надання при перевірці відповідних видаткових касових ордерів з підписами одержувачів готівки подвійним оформленням поточних видаткових касових ордерів та до показань свідків позивача зі спірних питань, а тому, відповідно, вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року №0000612360 було прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, а також з дотриманням інших вимог ч. 3 ст. 2 КАС України , і тому, підстав для визнання його недійсним немає.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Таким чином. оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду, діючи в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «АМВ-Автосервіс»- залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25 січня 2012 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко