Рішення

від 18.12.2008 по справі 3/11-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/11-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

18.12.2008                                                                Справа №  3/11-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Людоговської В.В. при секретарі Єпіфанцевій Ю. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу             

за позовом Приватного підприємства  "Себ-Фармація", м. Київ

до відповідача 1: Центральної районної аптеки №114, м.Херсон  

відповідача2:Обласного комунального фармацевтичного підприємства "Херсоноблфармація", м.Херсон  

про стягнення 17883 грн. 48 коп.

за участю представників сторін:

від  позивача –Сандул А.І., дов.№530 від 26.11.08., представник;

від  відповідача 1  - не прибув;

від відповідача 2: Скриль С.А., дов. 10.10.08., адвокат.

Приватне підприємство «Себ-Фармація»(позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Центральної районної аптеки №114 (відповідач 1) 14394,60 грн. основного боргу, 212,95 грн. –3% річних, 1682,38 грн. інфляційних втрат, 1595,55 грн. пені та судові витрати.

18 листопада 2008 року позивач звернувся до суду з доповненням до позовної заяви (а.с.43) і просив притягнути ОКФП «Херсоноблфармація»в якості другого відповідача, посилаючись на Договір про переведення боргу від 5 травня 2008 р. і стягнути з нього 14394,60 грн. основного боргу,212,95 грн. –3% річних, 1682,38 грн. інфляційних втрат, 1595,55 грн. пені та судові витрати.

4 грудня 2008 року Приватне підприємство «Себ-Фармація» знову звернулось до суду з доповненням (а.с.85) до позовної заяви (про збільшення суми 3% річних, пені, інфляційних втрат, судових витрат).

18 грудня 2008 року позивач уточнив позовні вимоги і звернувся до суду з заявою про стягнення з Комунального фармацевтичного підприємства «Херсоноблфармація»14394,60 грн. основного боргу,  358,33 грн. –3% річних, 2244,48 грн. інфляційних втрат, 2723,61 грн. пені,  197,20 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні 18 грудня 2008 року відповідач 2 звернувся з заявою про припинення провадження у справі стосовно ОКФП «Херсоноблфармація»у зв'язку з тим, що договір про переведення боргу від 05.05.2008 р. не підписаний позивачем. Після чого позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з Центральної районної аптеки №114 (відповідач 1) 14394,60 грн. основного боргу,  358,53 грн. –3% річних, 2244,48 грн. інфляційних втрат, 2729,55 грн. пені, 197,20 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Відповідач 1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час і дату судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.35), відзив на позов та витребувані судом документи не надав. За таких обставин,  у відповідності до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між Приватним підприємством «Себ-Фармація»та  Центральною районною аптекою №114 (відповідач 1) укладено договір №423/02 від 17.12.2002 р. (далі –Договір), за умовами якого позивач прийняв на себе обов'язки поставляти лікарські засоби, а відповідач 1 прийняти їх та оплатити в термін, зазначений у накладній. В п.1.1. Договору сторони домовились, що кожна накладна є невід'ємною частиною Договору.

Договір підписаний сторонами без зауважень, скріплений печаткою. Протягом дії Договору в нього не вносилися зміни та доповнення.

Із огляду на зазначений Договір суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки, правовідносини, які витікають із нього, регулюються   ст. 264-271 ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач свої договірні зобов'язання щодо поставки виконав в повному обсязі, що підтверджено наступними накладними та довіреностями:

номер та дата       накладноїсерія, номер та дата довіреностісума, грн..термін відстрочки

№ 42611 від 19.03.08.ЯОС №846182 від 20.03.08.1558,21до 29.03.08.

№ 42268 від 13.03.08.ЯОС №846180 від 13.03.08.3469,47до 18.03.08.

№41157 від 13.02.08.ЯОС №846171 від 06.02.08.2297,55до 18.02.08.

№39878 від 09.01.08.ЯОС №846159 від 09.01.08.3182,64до 14.01.08.

№40920 від 06.02.08.ЯОС № 846171 від 06.02.08.3886,73до 11.02.08.

Судом встановлено, що в кожній накладній вказано дату відстрочки платежу, а також те, що у разі несвоєчасної оплати знижка не враховується; тому позивач обґрунтовано рахував суми боргу за накладними без врахування знижок, зазначених у вищевказаних накладних.

Судом встановлено, що відповідач 1 свої грошові зобов'язання не виконав, заборгованість перед позивачем на день розгляду справи становить 14394,60 грн., що підтверджено матеріалами справи.

Відповідач 1 не надав доказів добровільної сплати основного боргу.

Таким чином, на день розгляду справи заборгованість по сплаті вартості товару складає суму 14394,60 грн.

Відповідно до п.7.1. Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до п.7.2. Договору відповідач 1  у випадку несвоєчасної оплати отриманого товару повинен сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки.  

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому, відповідач 1 зобов'язаний сплатити на користь Позивача індекс інфляції за весь час прострочення,  що за період з січня 2008р. по грудень 2008р.    складає

2244,48 грн.,  та три відсотки річних з простроченої суми.

          Суд перевірив розрахунки в частині стягнення 3 % річних і зазначає, що позивачем допущено помилку. Розрахунок  3 відсотків річних має наступний вигляд:

номер та дата накладноїсума, грн..період прострочкикількість днів3% річних, грн..

№ 42611 від 19.03.08.1558,21З 30.03.08. по 15.12.08.26133,34

№42268 від 13.03.08.3469,47З 19.03.08 по 15.12.08.27979,34

№41157 від 13.02.08.2297,55З 19.02.08 по15.12.0830156,69

№39878 від 09.01.08.3182,64З 15.01.08 по 15.12.0833687,65

№40920 від 06.02.08.3886,73З 12.02.08 по 15.12.08.30898,12

                                   33,34+79,34+56,69+87,65+98,12=355,14 грн.

          Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають задоволенню частково в сумі 355,14 грн.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення 2729,55 грн. пені, суд виходить із наступного.

          Пункт 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

          В той же час відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто за нормами ГК України пеня не має тривалого характеру та через шість місяців після дня виникнення прострочки слід припинити її нарахування.

          Сторони в Договорі №423/02 від 17.12.2002 р. не визначили конкретного періоду нарахування пені, а лише обмежили її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ та порядок нарахування (за кожен день прострочки), не визначивши при цьому кінцевий термін обчислення. Тому суд вважає необхідним застосувати норму п.6 ст.232 ГК України, у зв'язку з чим нарахування пені повинно бути припинено через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Період нарахування пені за накладними потрібно відобразити наступним чином:

номер та дата накладноїсума, грн..термін відстрочкиперіод нарахування пені

№ 42611 від 19.03.08.1558,21до 29.03.08.з 29.03.08. по 29.09.08.

 № 42268 від 13.03.08.3469,47до 18.03.08.з 18.03.08. по 18.09.08.

 № 41157 від 13.02.08.2297,55до 18.02.08.з 18.02.08. по 18.08.08.

 №39878 від 09.01.08.3182,64до 14.01.08.з14.01.08. по 14.07.08.

 №40920 від 06.02.08.3886,73до 11.02.08. з 11.02.08. по 11.08.08.

          Враховуючи, що облікова ставка НБУ з 01.01.08. –10,0% (Постанова НБУ від 29.12.07. №492), з 30.04.08. –12,0% (Постанова НБУ від 21.04.08. №107), розрахунок  пені має наступний вигляд:

номер, дата і сума накладноїкількість днів прострочки

сума пені, грн..

10 %12 %

№39878 від 09.01.08. на суму 3182,64 грн.107763182,64х10%х2:366х107=186,093182,64х12%х2:366х76=158,61186,09+158,61=344,70

№40920 від 06.02.08.На суму 3886,73 грн.               791043886,73х10%х2:366х79=167,793886,73х12%х2:366х104=265,06167,79+265,06=432,85

№41157 від 13.02.08.На суму 2297,55 грн.                721122297,55х10%х2:366х72=90,402297,55х12%х2:366х112=168,7490,40+168,74=259,14

№42268 від 13.03.08.На суму 3469,47 грн.                431423469,47х10%х2:366х43=81,523469,47х12%х2:366х142=323,0681,52+323,06=404,58

№42611 від 19.03.08На суму 1558,21 грн.               321531558,21х10%х2:366х32=27,251558,21х12%х2:366х153=156,3327,25+156,33=183,58

344,7+432,85+259,14+404,58+183,58=1624,85 грн.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1624,85 грн.

18 листопада 2008 року позивач звернувся до суду з доповненням до позовної заяви (а.с.43) і просив притягнути ОКФП «Херсоноблфармація»в якості другого відповідача, посилаючись на Договір про переведення боргу від 5 травня 2008 р., укладений між КП Центральною районною аптекою №114 (первісний боржник), ПП «Себ-Фармація»(кредитор) та Обласним комунальним фармацевтичним підприємством «Херсоноблфармація»(новий боржник). Позивач також просить стягнути з  ОКФП «Херсоноблфармація»14394,60 грн. основного боргу,212,95 грн. –3% річних, 1682,38 грн. інфляційних втрат, 1595,55 грн. пені та судові витрати.

Судом досліджено умови Договору про переведення боргу від 5 травня 2008 р. і встановлено, що цей договір не відповідає ст..ст.520, 521, 625 та ч.1, 5 ст.203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним.

Згідно ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Право чин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, для того, щоб угода мала належну юридичну силу, вона повинна задовольняти ряд умов, а саме: умову про форму, умову про сторони, умову про зміст та умову про відповідність внутрішньої волі і волевиявлення сторін.

Угода укладена з порушенням зазначених умов, законодавством визнається недійсною.

Всі недійсні угоди, незалежно від особливостей їхнього конкретного виду, об'єднує одна спільна риса, - це суперечність правовим нормам.

Так, відповідно до ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Судом встановлено, що вищевказаний Договір про переведення боргу не підписаний з боку кредитора, тобто є недійсним.

Оскільки між позивачем та відповідачем 2 відсутні будь-які правовідносини, - суд дійшов висновку, що  Обласне комунальне фармацевтичне підприємство «Херсоноблфармація»є неналежним відповідачем по справі і не може відповідати за боргами КП «Центральна районна аптека №114». Провадження щодо відповідача 2 повинно бути припинене.

Згідно довідки Головного міжрегіонального управління статистики у м.Києві від 17.12.08. №21-10/7429 та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) - Комунальне підприємство Центральна районна аптека №114  має ідентифікаційний код 01333689, є юридичною особою. Станом на 01.12.08.  Комунальне підприємство Центральна районна аптека №114  не виключено з державного реєстру.

Відповідно до статті 111 ЦК України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно зі статтями 16 та 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру, відомості про юридичну особу або фізичну особу-підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної  справи згідно із законодавством України. Статтею 20 цього Закону передбачено, що відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і  загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб-платників податків, вони надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується; бази даних (сукупність інформації Єдиного державного реєстру в електронному вигляді), для цілей бюро кредитних історій.

Таким чином, суд зазначає, що належним відповідачем по справі є Комунальне підприємство Центральна  районна аптека №114, яке є  покупцем за Договором №423/02 від 17.12.2002 р., оскільки у вищезазначеному Договорі вказано юридичну адресу та реквізити саме Комунального підприємства Центральна  районна аптека №114.  

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Позивачу відшкодовуються судові витрати за рахунок відповідача 1.

На підставі ст.ст.525, 526, 530, ч.2 ст.625 ЦК України, ч.6 с.232 ГК України та керуючись, ст.ст.  49,  1-1 ст.80, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства Центральної  районної  аптеки  №114 Дніпровського району, м. Херсон (73008, м.Херсон, вул.І.Куліка, 135, р/р 260065 в ХОД АППБ «Аваль», МФО 352093, код ЄДРПОУ 01333689) на користь Приватного підприємства  "Себ-Фармація", м. Київ  (01021, м.Київ, вул.Кловський узвіз, 13 а, р/р 2600701284705 в «Укрексімбанку»м.Києва, МФО 322313, ЄДРПОУ 21577761) 14394,60 грн. основного боргу, пеню в сумі 1624,85 грн.,  3% річних в сумі 355,14 грн..,   інфляційні втрати в сумі 2244,48  грн.., в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 186,20 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. В задоволенні решти позовних вимог –відмовити.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.  

4.          Припинити провадження по справі щодо Обласного комунального фармацевтичного підприємства «Херсоноблфармація», м.Херсон (відповідач-2).

         Суддя                                                                                      В.В.Людоговська

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України                                              22 грудня 2008р.