Постанова

від 11.09.2012 по справі 2а-6129/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2012 р. Справа № 2а-6129/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Чалого І.С.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассавт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2012р. по справі № 2а-6129/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассавт"

до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТ" (далі - ТОВ "ПАССАВТ") 23.05.2012 р. звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС) від 14.05.2012 року: № 0000262211 та № 0000252211.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2012 р. було відмовлено у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТ".

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12 липня 2012 р. та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом було надано не належну оцінку доказам наданим до матеріалів справи, а тому постанова суду є неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином про дату, час та місце слухання справи, представник відповідача надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю "ПАССАВТ" пройшло державну реєстрацію та зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 15.12.2009 року. Перебуває на податковому обліку в органах державної податкової служби з 16.12.2009 року за № 38187 та зареєстроване платником ПДВ.

Фахівцями Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "ПАССАВТ" (код ЄДРПОУ 36817940) по взаємовідносинам із ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055) за жовтень 2011 року, грудень 2011 року.

За результатами перевірки Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було складено Акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "ПАССАВТ" (код ЄДРПОУ 36817940) по взаємовідносинам із ТОВ "Промтехноопт" (код 37092055) за жовтень 2011 року, грудень 2011 року" № 325/222/36817940 від 19.04.2012 року (надалі - Акт перевірки).

Згідно проведеної перевірки ТОВ "ПАССАВТ" порушено:

- п.44.1 ст.44, п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України внаслідок чого в зайво включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 69 288 грн., а саме за жовтень 2011 року - 20 009 грн., грудень 2011 року - 49 279 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 69 288 грн., а саме за жовтень 2011 року - 20 009 грн., грудень 2011 року - 49 279 грн.;

- п.44.1 ст.44, п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.138.2, п.138.8 ст.138, п.139.1.9 ст.139 Податкового кодексу України внаслідок чого завищило суму витрат за 4 квартал 2011 року у розмірі 100 046 грн., що призвело до заниження суми податку на прибуток за 4 квартал 2011 року у сумі 23 011 грн.

На підставі висновків Акту перевірки Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було винесено податкове повідомлення - рішення № 0000262211 від 14.05.2012 року, яким ТОВ "ПАССАВТ" визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем в розмірі 23 011 грн.; та податкове повідомлення - рішення № 0000252211 від 14.05.2012 року, яким ТОВ "ПАССАВТ" визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 103 932 грн. в тому числі за основним платежем 69 288 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 34 644 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту перевірки № 325/222/36817940 від 19.04.2012 року, підставами для висновку про завищення податкового кредиту та завищення суми витрат став висновок податкового органу про те, що позивачем до перевірки не було надано документального підтвердження щодо транспортування придбаних ТМЦ ТОВ "ПАССАВТ", а під час перевірок контрагента позивача було встановлено відсутність факту реального вчинення господарських операцій за вересень, жовтень, грудень 2011 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позову, виходив з того, що не може бути підставою для скасування рішень податкового органу - суб'єкта владних повноважень, невиконання платником податку свого обов'язку щодо надання документів на його вимогу, що є повноважною компетенцією податкового органу, а надання в судовому засіданні документів не може підтвердити протиправності рішень відповідача на час їх прийняття та відповідно не може бути підставою для скасування оскаржуваних рішень, оскільки на час прийняття податковий орган урахував всі обставини, що мали значення для їх прийняття.

Так судом першої інстанції було встановлено, що Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було направлено ТОВ "ПАССАВТ" запит про надання інформації та її документального підтвердження за № 1919/10/23-211/с3 від 02.03.2012 року щодо правовідносин з ТОВ "Промтехноопт" за період жовтень 2011 року та грудень 2011 року.

Згідно зазначеного запиту, Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС було витребувано у ТОВ "ПАССАВТ" наступну інформацію та документи:

- вказати фактичну та юридичну адресу підприємства, номери наказів на призначення на посаду директора та бухгалтера підприємства, штатний розклад;

- у разі наявності орендованих виробничих приміщень (офісні, складські, тощо) надати їх адреси та угоди на підставі яких їх орендують, стан та форму розрахунків;

- укладені угоди між Вашим підприємством та вказаним у запиті, обставини укладання угод;

- отримані первинні документи (накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні, товарно-транспортні накладні на переміщення ТМЦ, довіреності, місце прийому - передачі товарів (робіт, послуг), оприбуткування, зберігання, тощо);

- документи що свідчать про стан розрахунків між підприємствами (виписки банку, платіжні доручення, акти звірки, тощо);

- сальдо розрахунків станом на кінець вказаного періоду та на дату надання пояснень (кредиторська або дебіторська заборгованість);

- відображення операцій у податковому обліку (віднесення до реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, відображення у складі валових доходів/витрат та податкового кредиту сум операцій по вищенаведеним контрагентам);

- наявність залишків готової продукції на складі;

- наявність виробничих потужностей, транспортних засобів, з зазначенням чи є вони власністю підприємства, у разі їх оренди зазначити на підставі яких документів та на яких умовах відбувалась оренда, форма, стан розрахунків;

- інформація про перевізників товару на всіх етапах його руху, про умови зберігання та транспортування товарно-матеріальних цінностей;

- залишок грошових коштів на банківських рахунках на останній день періоду, що перевіряється;

- оборотні відомості по рахунках бухгалтерського обліку 361, 631, 685, 311, 341;

- пояснення щодо джерел збуту ТМЦ, отриманих від. підприємства, зазначеного у запиті, із зазначенням реквізитів укладених угод (контрактів), виписаних (оформлених) первинних документів (накладні, акти виконаних робіт, податкові накладні тощо), вид, обсяг операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, сертифікати якості, наявність ліцензій тощо. Інформація про перевізників товару на всіх етапах його руху, про умови зберігання та транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Запит був отриманий ТОВ "ПАССАВТ" 22.03.2012 року

Суд першої інстанції зазначив, що ТОВ "ПАССАВТ" було надано відповідь за № 30/03 від 30.03.2012 року, в якій надало пояснення щодо правовідносин з ТОВ "Промтехноопт", але документальних підтверджень пояснень не надано в повному обсязі (не надано документів, які підтверджують факт перевезення товарно-матеріальних цінностей, саме: товарно-транспортних накладних).

Таким чином, судом першої інстанції було зроблено висновок, що ТОВ "ПАССАВТ" не надало копій витребуваних Західною МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС документів щодо фінансово-господарської діяльності з ТОВ "Промтехноопт".

Також, судом першої інстанції було встановлено , що Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС під час перевірки позивача враховувала висновки Акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" код ЄДРПОУ 37092055 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів ТОВ "Агро-Синергетика" (код за ЄДРПОУ 36457295) за період вересень, жовтень 2011р. їх реальності та повноти відображення в обліку" № 324/23-03-05/37092055 від 14.12.2011 року, згідно висновків якого діяльність ТОВ "Промтехноопт" має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності за період вересень та жовтень 2011 року та висновки Акту "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промтехноопт" код ЄДРПОУ 37092055 щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків та зборів по яких сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість, їх реальності та повноти відображення за період грудень 2011 року" № 94/23-02-05/37092055 від 20.02.2012 року, згідно висновків якого діяльність ТОВ "Промтехноопт" має ознаки нереальності здійснення фінансово-господарської діяльності за період грудень 2011 року (а.с. 24-27).

Таким чином, судом першої інстанції було зроблено висновок, що, на час перевірки ТОВ "ПАССАВТ" та на час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС мала інформацію щодо порушення ТОВ "Промтехноопт" - контрагентом позивача, чинного законодавства та не мала документальних підтверджень взаємовідносин позивача з ТОВ "Промтехноопт", через не виконання позивачем без поважних причин свого обов'язку щодо надання контролюючому органу таких підтверджень, а тому Західна МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС дійшла правомірного висновку щодо порушення позивачем вимог Податкового кодексів України, оскільки відсутність первинних документів виключила можливість податковому органу підтвердити правомірність цих взаємовідносин.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до матеріалів справи у перевіряємому періоді позивач - ТОВ "ПАССАВТ", мав господарські взаємовідносини з підприємством ТОВ "Промтехноопт".

Так 01.12.2010 р. ТОВ "ПАССАВТ" з ТОВ "Промтехноопт" уклало договір купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (обладнання, матеріали та комплектуючи) за № 01-12, відповідно до умов якого ТОВ "Промтехноопт" (продавець) продає, а ТОВ "ПАССАВТ" (покупець) зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами Договору (п. 1.1). Вказане підтверджується матеріалами справи та зазначено в акті перевірки.

Відповідно до п. 3.2 Договору купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей (обладнання, матеріали та комплектуючи) від 01.12.2010 р. № 01-12 доставка товару здійснюється самовивозом із складу Постачальника, що також зазначено у акті перевірки.

Факт передачі товару підтверджено видатковими накладними від 10.10.2011 р. № 10/10 на суму 120055,16 грн., в т. ч. ПДВ 20009,19 грн., від 8/12 від 08.12.2011 р. на суму 205100,4 грн., в т. ч. ПДВ 34183,4 грн., 12/12 від 12.12.2011 р. на суму 64101,42 грн., в т. ч. ПДВ 10683,57 грн., 21/12 від 21.12.2011 р. на суму 13746,42 грн., в т. ч. ПДВ 2291,07 грн.,26/12 від 26.12.2011 р. на суму 12723,6 грн., в т. ч. ПДВ 2120,6 грн., які надані до матеріалів справи та були надані до перевірки.

На реалізовані партії товарів постачальником покупцеві було видано наступні податкові накладні: № 267 від 10.10.2011 р., № 206 від 08.12.2011 р., № 252 від 12.12.2012 р., № 405 від 21.12.2011 р., № 469 від 26.12.2011 р., які також надані до матеріалів справи та були надані до перевірки.

Розрахунки між сторонами договору було проведено у шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок ТОВ "Промтехноопт", що підтверджено матеріалами справи та не заперечується в акті перевірки.

Заборгованості по розрахункам між підприємствами не має.

З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" судом апеляційної інстанції робиться висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто колегія судів робить висновок, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунку, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.п 138.2, п.п. 138. 8 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Колегія судів зазначає, що придбаний позивачем у ТОВ "Промтехноопт" товар було використано позивачем у подальшій власній господарській діяльності, а саме - для надання послуг з ремонту та технічного обслуговування пристроїв пасажирської автоматики Харківського метрополітену та для надання послуг локальної мережі для забезпечення обміну даними між пристроями технологічних систем керування метрополітеном, розташованими на станціях метрополітену та центральними постами управління, що підтверджується копіями договорів, актами приймання-передачі послуг, податкових накладних, звітах про операції по рахункам.

Виходячи з вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином колегія судів зазначає, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійсненні і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Суд апеляційної інстанції оцінивши наявні в справі докази відмітив, що матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Разом з цим колегія суддів на твердження відповідача щодо не надання до перевірки товарно-транспортних накладних зазначає, що відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011, № 1936/11/13-11 "Щодо підтвердження даних податкового обліку" документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про безпідставність висновку Західної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби стосовно порушення ТОВ "Пассавт" вимог Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року.

Додатково суд апеляційної інстанції взяв до уваги той факт, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірного правочину вмотивований також посиланням на акти податкової інспекції на обліку в якої знаходиться контрагент позивача. Однак в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нереальність укладеного суб'єктами господарювання правочину не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.

В п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.

Тобто позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Так, відповідачем не було доведено наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Суд апеляційної інстанції, зазначає, що позивачем належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами по спірному правочину, а тому і підтверджують правомірність віднесення по вказаному правочину сум витрат.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріпленні в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, дав неналежну оцінку доказам, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія судів вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассавт" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2012р. по справі № 2а-6129/12/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассавт" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2012р. по справі № 2а-6129/12/2070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пассавт" до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 14.05.2012 року: № 0000262211 та № 0000252211.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Чалий І.С. Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.