Ухвала

від 26.09.2012 по справі 2а-1670/1092/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2012 р.Справа № 2а-1670/1092/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Курило Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2012р. по справі № 2а-1670/1092/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Регіон"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

24.02.2012 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Регіон" - звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002492310 від 09.02.2012 року про нарахування грошових зобов'язань на суму 28384,05 грн. 50 коп., з яких 22707,24 грн. - податок на додану вартість, 5676,81 грн. - сума штрафних санкцій.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково - виробниче підприємство "Регіон" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Полтаві №0002492310 від 09.02.2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, на не повне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ НВП "Регіон" (ідентифікаційний код 22545645) зареєстроване виконавчим комітетом Полтавської міської ради 04.05.1994 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 296096, знаходиться на обліку платників податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником ПДВ згідно свідоцтва № 100310580 від 21.11.2010 року.

20.01.2012 року фахівцями ДПІ у м. Полтаві проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ НВП "Регіон" (код ЄДРПОУ 22545645) з питань дотримання податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Каміонет ЛТД" (код ЄДРПОУ 36195387) за період з 01.04.2009 року по 30.04.2011 року.

За результатами перевірки складено акт №322/23-5/22545645 від 20.01.2012 року, в якому відображено порушення позивачем пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 22707,24 грн., у тому числі по періодах: за березень 2010 року на суму 7475,65 грн., за квітень 2010 року на суму 9516,79 грн., за липень 2010 року на суму 5714,80 грн. (Т.1 а.с. 16-28 )

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення №0002492310 від 09.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на 28384,05 грн., в тому числі, за основним платежем -22707,24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5676,81 грн.

Не погодившись із податковим повідомленням - рішенням відповідача, позивач для захисту своїх прав звернувся із зазначеним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення №0002492310 від 09.02.2012 року, яким ТОВ НВП "Регіон" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 28384,05 грн., в тому числі, за основним платежем -22707,24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -5676,81 грн., суперечить вимогам Закону України "Про податок на додану вартість", винесене без урахування усіх обставин, які мають значення для прийняття такого рішення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі по тексту - Закон № 168/97-ВР) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено коло платників податку на додану вартість, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Пунктом 1.7. ст. 1 Закону України № 168/97-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно п. п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару, платник ПДВ повинен мати, зокрема, податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Виходячи зі змісту пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Матеріалами справи підтверджується, що 22.01.2010 року між ТОВ "Каміонет ЛТД" (продавець) та ТОВ НВП "Регіон" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №220110, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві запасні частини до тракторної техніки, (далі - товар), у кількості і асортименті та по ціні, які вказуються в рахунках-фактурах, що є додатком до цього Договору, а Покупець зобов'язується здійснити його оплату та прийняти товар на умовах даного Договору. Вартість цього Договору складає орієнтовну грошову суму у розмірі 250 000 грн., яка розраховується з урахуванням податку на додану вартість та конкретизується у рахунках-фактурах до цього договору (а.с. 31-32 Т.1).

22.01.2010 року між ТОВ "Каміонет ЛТД" та ТОВ НВП "Регіон" укладено додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу №220110 від 22.01.2010 року, відповідно до умов якої пункт 3.1 Договору вважати чинним у наступній редакції: "Поставка Товару Покупцю здійснюється Продавцем самостійно шляхом доставки власним транспортом до складу Покупця" (а.с. 33 Т.1).

Актом перевірки встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ, сплачену у вартості товарів, придбаних у ТОВ "Каміонет ЛТД", в розмірі 22707,24 грн., у тому числі за березень 2010 року в розмірі 7475,65 грн., за квітень 2010 року в розмірі 9516,79 грн., за липень 2010 року в розмірі 5714,80 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи копій документів первинного бухгалтерського обліку: рахунків №48 від 11.03.2010 року, №49 від 15.03.2010 року, №50 від 17.03.2010 року, №51 від 19.03.2010 року, №101 від 19.04.2010 року, №102 від 20.04.2010 року, №103 від 23.04.2010 року, №184 від 05.07.2010 року, накладних №48 від 11.03.2010 року, №49 від 15.03.2010 року, №50 від 17.03.2010 року, №51 від 19.03.2010 року, №101 від 19.04.2010 року, №102 від 20.04.2010 року, №103 від 23.04.2010 року, №183 від 02.07.2010 року, №184 від 05.07.2010 року, податкових накладних №48 від 11.03.2010 року, №49 від 15.03.2010 року, №50 від 17.03.2010 року, №51 від 19.03.2010 року, №101 від 19.04.2010 року, №102 від 20.04.2010 року, №103 від 23.04.2010 року, №185 від 02.07.2010 року, №186 від 05.07.2010 року (а.с. 35-70 Т.1) та журналу реєстрації виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с. 168-172 Т.1) запасні частини за договором купівлі-продажу №220110 від 22.01.2010 року поставлені позивачу.

Зазначені документи повністю відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідно до положень статей 1-3, 9 якого дія Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно вказаних податкових накладних позивачем включено відповідну суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту за березень 2010 року, квітень 2010 року, липень 2010 року та відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість.

До матеріалів справи ТОВ НВП "Регіон" надане документальне підтвердження у вигляді платіжних доручень №208 від 12.08.2010 року, №147 від 09.06.2010 року, №132 від 14.05.2010 року, №112 від 23.04.2010 року, №102 від 15.04.2010 року, №94 від 12.04.2010 року, №81 від 08.04.2010 року про фактичну сплату позивачем на рахунки ТОВ "Каміонет ЛТД" грошових коштів в оплату отриманих товарів, про що не заперечується ДПІ у м. Полтаві (а.с. 73-79 Т.1).

Також, матеріалами справи підтверджується, що перевезення придбаних у ТОВ "Каміонет ЛТД" запасних частин до тракторної техніки здійснювалося за допомогою автомобіля ГАЗ - 2402, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, власник - директор ТОВ НВП "Регіон" ОСОБА_1, що підтверджується обліковою карткою ТЗ НОМЕР_1.

Автомобілем ГАЗ - 2402 НОМЕР_1 запасні частини, перевезені ОСОБА_1 відповідно до товарно-транспортних накладних від 11.03.2010 року, від 15.03.2010 року, від 17.03.2010 року, від 19.03.2010 року, від 19.04.2010 року, від 20.04.2010 року, від 23.04.2010 року, від 02.07.2010 року, від 05.07.2010 року (копії яких наявні в матеріалах справи).

В товарно-транспортних накладних місцем розвантаження товару зазначено: вул. Л. Українки, 20 А, м. Полтава, де в подальшому позивач зберігав придбані у ТОВ "Каміонет ЛТД" запасні частини.

На підтвердження вказаного позивачем додано до матеріалів справи договір оренди приміщення від 17.03.2004 року за адресою: вул. Л. Українки, 20 А, м. Полтава, укладеного позивачем із ВАТ "Полтавасільбудмеханізація", акти прийомки-передачі приміщень в оренду та лист ВАТ "Полтавасільбудмеханізація" про підтвердження факту передачі позивачу в оренду приміщень за вищевказаною адресою на період з 17.03.2004 року по 27.07.2010 року.

Придбані у ТОВ "Каміонет ЛТД" запасні частини використано у господарській діяльності підприємства для подальшої реалізації ТОВ "України промресурс", ДП УПП УЗ "Крюківське кар'єроуправління", ЗАТ "Решетилівський цегельний завод", Редутському кар'єроуправлінню, ПКМС-132, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії договорів купівлі-продажу, податкових накладних, накладних тощо.

Крім того, позивачем укладено ряд договорів підряду із ДП "Управління промислових підприємств Державної адміністрації залізничного транспорту України", за умовами яких позивач здійснював підрядні роботи по ремонту техніки із використанням запасних частин, придбаних у ТОВ "Каміонет ЛТД", що підтверджується копіями договорів, актів виконаних робіт, актів списання, податкових накладних, які містяться в матеріалах справи.

Згідно підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 9.8 статті 9 вказаного Закону реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Із матеріалів справи вбачається, що на момент здійснення господарських операцій та складення податкових накладних, ТОВ "Каміонет ЛТД" мало свідоцтво платника ПДВ, яке не було анульовано. Анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Каміонет ЛТД" здійснено 28.04.2011 року, тобто після завершення фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем та зазначеним контрагентом.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що оскільки ТОВ "Каміонет ЛТД" на момент виникнення спірних правовідносин було зареєстроване платником ПДВ у встановленому законом порядку, тому формування позивачем податкового кредиту від цього підприємства є правомірним.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення №0002492310 від 09.02.2012 року, яким ТОВ НВП "Регіон" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на 28384,05 грн., в тому числі, за основним платежем - 22707,24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -5676,81 грн., суперечить вимогам Закону України "Про податок на додану вартість" не відповідає вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.05.2012р. по справі № 2а-1670/1092/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Курило Л.В. Судді (підпис) (підпис) Русанова В.Б. Присяжнюк О.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Курило Л.В.