Постанова

від 04.10.2012 по справі 2а-16/12/0555

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Заріцька О.О.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2012 року справа №2а-16/12/0555

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання: Барбаш Л.О., за участю представників позивача Гузар А.С., Бєляєвої С.Л., Потапова Л.М.., представника відповідача Мазур Н.В., представника третьої особи Шевченко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Колективного підприємства «Ясинуватський ринок» на постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 08 серпня 2012 року у справі № 2а-16/12/0555 за позовом Колективного підприємства «Ясинуватський ринок» до Ясинуватської міської ради, третя особи Колективне підприємство «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради» про визнання протиправним і недійсним рішення від 28.04.2011 року № 6/237, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до Ясинуватської міської ради, в якому просив визнати протиправним і недійсним рішення Ясинуватської міської ради від 28.04.2011 року № 6/237 «Про дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки в постійне користування Комунальному підприємству «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради».

Постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 08 серпня 2012 року у задоволені позову Колективного підприємства «Ясинуватський ринок» до Ясинуватської міської ради, третя особи Колективне підприємство «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради» про визнання протиправним і недійсним рішення від 28.04.2011 року № 6/237, відмовлено.

Позивач з таким судовим рішення не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, як прийняту з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позову, в порушення ч. 1 ст. 72 КАС України не прийняв до уваги, що судовими рішеннями Господарського суду, які набрали законної сили, визнано за позивачем право постійного користування земельною ділянкою, розташованою по вулиці Свердлова у м. Ясинувата площею 1,1160 га на підставі державного акту про право постійного користування землею від 22.05.1998 року за № 110, який на теперішній час є дійсним. Вважає, що відповідач при прийнятті рішення від 28.04.2011 року № 6/237 вийшов за межі свої повноважень та не дотримався норм, передбачених ст.ст. 116, 149 Земельного кодексу України, оскільки надав дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні позивача, без її вилучення у порядку передбаченому законодавством. Також апелянт вважає необґрунтованими висновки суду про припинення позивачем права користування спірною земельної ділянкою через набуття третьою особою права власності на нерухоме майно, що розташоване на ній, оскільки таке право власності у третьої особи виникло вже після прийняття відповідачем оспорюваного рішення.

Представники позивача у судовому засіданні просили апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що останню необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Ясинуватської міської ради народних депутатів від 19.01.1994 року № 31 було зареєстровано орендне підприємство Ясинуватський ринок, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності № 05494248.

Позивач колективне підприємство «Ясинуватський ринок» зареєстровано виконавчим комітетом Ясинуватської міської ради Донецької області 02 жовтня 1997 року, ідентифікаційний код 05494248. Згідно Статуту, колективне підприємство «Ясинуватський ринок» є правонаступником всіх прав та обов'язків орендного підприємства «Ясинуватський ринок».

На підставі рішення Ясинуватської міської ради народних депутатів від 14 серпня 1996 року № 380 «Про затвердження матеріалів інвентаризації підприємствам міста та припинення права користування земельною ділянкою Управлінню Донецької залізниці» Ясинуватському міському ринку було видано Державний акт на право постійного користування землею від 22 травня 1998 року на земельну ділянку площею 1,5278 га в межах згідно з планом землекористування для розміщення міських ринків по вулиці Свердлова, проспекту Залізничників, мр-н «Зорька», вулиці Заводській (арк. справи 7).

Також встановлено, що рішенням Господарського суду Донецької області від 13 листопада 2009 року по справі № 12/146пн, визнано за колективним підприємством «Ясинуватський міський ринок» право постійного користування земельними ділянками, розташованими у місті Ясинувата: площею 1,1160 га по вулиці Свердлова, площею 0,2671 га по проспекту Залізничників, площею 0,0879 га в мікрорайоні «Зорька», площею 0,0068 га по вулиці Заводській, на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 22 травня 1998 року, виданого Ясинуватською міською Радою згідно рішення Ясинуватської міської Ради народних депутатів за № 380 від 14 серпня 1996 року, зареєстрований за реєстровим номером в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 110. Зазначене рішення набрало законної сили.

Пунктом 1 рішення Ясинуватської міської ради від 28.04.2011 року № 6/237 «Про надання дозволу на розробку проекту відводу земельної ділянки в постійне користування Комунальному підприємству «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради»» дозволено Комунальному підприємству «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради» (далі КП «ККП «Ясинуватської міської ради») розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки орієнтованою площею 0,2100 га для обслуговування критого торгівельного павільйону по вул. Свердлова на землях жилої та громадської забудови (арк. справи 14).

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується сторонами по справі, вищезазначеним рішенням надано дозвіл на розробку проекту землеустрою в межах земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні Колективного підприємства «Ясинуватський ринок».

Позивач, вважає вищезазначене рішення таким, що прийнято відповідачем з порушенням норм законодавства, оскільки порушує права позивача як користувача земельної ділянки, частину якої пропонується надати у користування іншій особі.

Судом апеляційної інстанції також встановлено, що рішенням Ясинуватської міської ради від 02.06.2011 року № 168 оформлено право комунальної власності на будівлю ринка лит.А-1, загальною площею 811,20 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Ясинувата по вул. Свердлова, 53, за територіальною громадою міста з передачею в господарське відання КП «ККП «Ясинуватської міської ради» (арк. справи 85, 86).

Державна реєстрація права власності на вищезазначену будівлю підтверджується Свідоцтвом про право власності від 07.06.2011 року Серія САВ № 738320 (арк. справи 90).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволені позовних вимог виходив з того, рішення відповідача є законним та обґрунтованим, оскільки на час його прийняття у позивача не було в установленому законом порядку оформлено право постійного користування спірною змеленою ділянкою, на ній не знаходиться нерухоме майно, яке належить позивачу, в той час як третій особі по вул. Свердлова 53 в м.Ясинувата належить будівля ринку, під якою вона має право оформити право користування земельною ділянкою.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини у справі та невірно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Земельного кодексу України, (в редакції 18.12.1990, який діяв на момент прийняття рішення щодо постійного землекористування позивача) право постійного користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує це право.

За приписами ч.1 ст.23 Земельного кодексу України, право постійного користування посвідчується державним актом, який видається і реєструється сільськими, селищними, міськими, районним Радами народних депутатів.

Отже з моменту отримання КП "Ясинуватський ринок" Державного акту на право постійного користування землею від 22.05.1998 року та його реєстрації в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 110 у КП "Ясинуватьский ринок", відповідно до приписів ст.ст. 22, 23 Земельного кодексу України, виникло право постійного користування землею.

Крім того, як зазначалося вище, рішенням Господарського суду Донецької області від 13 листопада 2009 року по справі № 12/146пн, яке набрало законної сили, визнано за колективним підприємством «Ясинуватський міський ринок» право постійного користування земельними ділянками, розташованими у місті Ясинувата: площею 1,1160 га по вулиці Свердлова, площею 0,2671 га по проспекту Залізничників, площею 0,0879 га в мікрорайоні «Зорька», площею 0,0068 га по вулиці Заводській, на підставі Державного акту на право постійного користування землею від 22 травня 1998 року, виданого Ясинуватською міською Радою згідно рішення Ясинуватської міської Ради народних депутатів за № 380 від 14 серпня 1996 року, зареєстрований за реєстровим номером в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 110.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, судовим рішенням встановлена правомірність користування позивачем земельною ділянкою, на яку є Державний акт на право постійного користування землею від 22 травня 1998 року, однак суд першої інстанції, всупереч вищенаведеної норми та наявних доказів, дійшов висновку, що у позивача було відсутнє право користування земельною ділянкою на час прийняття відповідачем спірного рішення.

Щодо висновків суду першої інстанції про правомірність, прийнятого відповідачем рішення № 6/37 від 28.04.2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення), надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Частина 2 наведеної статті передбачає, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Тобто, наведеною нормою визначено, що у разі, якщо зацікавлена особа бажає одержати в користування земельну ділянку, то вона повинна надати до клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою письмову згоду землекористувача, засвідчену нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Частинами 1 та 2 статті 149 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується сторонами по справі, Колективне підприємство «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради» письмової згоди від позивача, який був належним землекористувачем, на надання дозволу третій особі на розробку проекту землеустрою не отримувало, а жодних належних доказів, яки б доводили, що на час прийняття відповідачем рішення № 6/37 від 28.04.2011 року позивач припинив право користування тією частиною земельної ділянки, якої стосується вказане рішення, або вона була в нього вилучена, суду не надано.

Таким чином, відповідач без дотримання процедури, передбаченої вищенаведеними правовими нормами, з перевищенням наданих йому повноважень прийняв рішення від 28.04.2011 року № 6/237 «Про дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки в постійне користування Комунальному підприємству «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради»», яким порушуються права Колективного підприємства «Ясинуватський ринок» щодо користування земельними ділянками, розташованими у місті Ясинувата: площею 1,1160 га по вулиці Свердлова.

Висновки суду першої інстанції про те, що у зв'язку із набуттям третьою особою права оперативного управління нерухомим майном по вул.Свердлова 53, то до цієї особи перейшло право постійного користування спірною земельною ділянкою, суд апеляційної інстанції вважає помилковими, оскільки в судовому засіданні встановлено, що право власності територіальної громади на будівлю ринку по вул.Свердлова 53 з його державною реєстрацією та передачею будівлі в оперативне управління третій особі виникло та оформлено вже після винесення спірного рішення.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні було встановлено, що позивач як на час надання йому у користування земельної ділянки по вул.Свердлова в м.Ясинувата, так і на теперішній час має у власності нерухоме майно, право на яке до третьої особи не переходило.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції невірно встановив обставини по справі та припустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Колективного підприємства «Ясинуватський ринок» задовольнити.

Постанову Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 08 серпня 2012 року у справі № 2а-16/12/0555 скасувати.

Адміністративний позов Колективного підприємства «Ясинуватський ринок» до Ясинуватської міської ради, третя особи Колективне підприємство «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради» про визнання протиправним і недійсним рішення від 28.04.2011 року № 6/237 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Ясинуватської міської ради № 6/37 від 28.04.2011 року «Про дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки в постійне користування Комунальному підприємству «Комбінат комунальних підприємств Ясинуватської міської ради».

Стягнути на користь Колективного підприємства «Ясинуватський ринок» за рахунок коштів місцевого бюджету судові витрати в сумі 28,23 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі постанова виготовлена 09 жовтня 2012 року.

Колегія суддів М.М.Гімон

Л.А.Василенко

О.В.Карпушова