Ухвала

від 02.10.2012 по справі 2а-5401/09/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-5401/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"02" жовтня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Варченко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю «Велді»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 березня 2011 року у справі за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Велді»про стягнення економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 31 588 435,89 грн., -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2009 року Державна інспекція з контролю за цінами в Черкаській області звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду із позовом до ТОВ «Велді»в якому просила стягнути з відповідача в дохід державного бюджету економічні санкції за порушення державної дисципліни цін в розмірі 31 588 435,89 грн.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 8 травня 2009 року адміністративну справу передано за територіальною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2009 року справу прийнято до розгляду та присвоєно № 2а-5401/09/2670.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 березня 2011 року позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Велді»економічні санкції в розмірі 31 588 435,89 грн. у дохід державного бюджету.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області на виконання п. 27 плану роботи інспекції на IV квартал 2008 року, в листопаді 2008 року проведена перевірка ТОВ «Велді»з питання дотримання порядку встановлення та застосування цін на окремі види продовольства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2008 № 373 «Про затвердження Порядку формування цін на продовольчі товари, щодо яких запроваджено державне регулювання»та вимог розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 09.01.2008 № 3 «Про рентабельність виробництва борошна та хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари».

В результату проведеної перевірки, встановлено порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2007 року № 1222 «Про затвердження Порядку декларування змін оптово відпускних цін на продовольчі товари»та розпорядження Черкаської обласної державної адміністрації від 09.01.2008 № 3 «Про рентабельність виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари».

За матеріалами перевірки, керуючись пунктами 1.3, 1.4, 2.1 вказаної Інструкції, позивачем винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 11.11.2008 № 165 на загальну суму 31 588 435,89 грн., в т.ч. штраф 21 058 957,26 грн. та разом із листом-вимогою щодо усунення виявлених порушень від 11.11.2008 № 4642 і претензією від 11.11.2008 № 4641 надіслано відповідачу.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819, Державна інспекція з контролю за цінами, а також її територіальні органи - Державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відповідно до покладених на них завдань у межах своєї компетенції здійснюють перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.

В силу Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2000 № 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за № 1047/6238, прийняття рішень про застосування економічних або фінансових (штрафних) санкцій за фактами порушення державної дисципліни цін покладено на Державну інспекцію з контролю за цінами та відповідні державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, Києві та Севастополі.

Основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організації контролю за їх дотриманням на території України визначаються Законом України «Про ціни і ціноутворення»від 03.12.1990 № 507-ХІІ (далі Закон № 507-ХІІ).

Так, відповідно до ст. 8 Закону № 507-ХІІ, державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів; введення Урядом України інших методів державного регулювання цін і тарифів.

Згідно зі ст. 4 Закону № 507-ХІІ, забезпечення здійснення державної політики цін, визначення переліку продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи, які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій, та повноваження органів державного управління в галузі встановлення та застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами) покладено на Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.1996 № 1548 «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)»затверджені повноваження центральних органів виконавчої влади, обласних державних адміністрацій щодо регулювання (встановлення) фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торговельних надбавок, нормативів рентабельності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 № 1222 затверджено Порядок декларування зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари, до якого внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2008 № 709.

Розпорядженням голови Черкаської облдержадміністрації від 09.01.2008 № 3 «Про рентабельність виробництва борошна і хліба та декларування зміни цін на основні продовольчі товари»(надалі - розпорядження) встановлено, що регулювання граничного розміру оптово-відпускних цін на м'ясо яловичини, свинини та птиці здійснюється шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни їх розміру, встановленого на день набрання чинності цим розпорядженням (а саме: 31.01.2008). Декларуванню підлягають зміни оптово-відпускних цін на продовольчі товари у разі, коли загальне їх зростання перевищує один відсоток протягом місяця.

Порядок застосування штрафних санкцій визначений Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України 03.12.2001 № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за № 1047/6238 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 1.3 Інструкції, необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін підлягає вилученню і зараховується в дохід відповідного бюджету із застосуванням штрафу у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки за належністю.

Згідно п. 1.4 Інструкції, підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх невключення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.

Частиною 2 п. 3.1, п. 3.2 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. В актах перевірок, зокрема: зазначаються нормативні акти, які порушено суб'єктами господарювання, з конкретним обґрунтуванням порушення; детально відображається механізм скоєння порушення; визначається сума необґрунтовано одержаної виручки, з доданням розрахунків, на яких ґрунтується обчислення зазначеної суми, з посиланням на документи первинного бухгалтерського обліку, згідно з якими вони здійснюються.

Згідно п. 3.8 Інструкції, у межах наданих повноважень Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким такі санкції та їх розміри передбачено.

Один примірник рішення, а також претензія направляються для виконання суб'єкту господарювання - порушнику. Одночасно керівництву суб'єкта господарювання - порушника направляються приписи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін.

Так, в матеріалах справи міститься розрахунок суми необґрунтовано одержаної виручки внаслідок порушення ТОВ «Велді»державної дисципліни цін за період з лютого 2008 року по серпень 2008 року складений та підписаний заступником начальника інспекції, заступником начальника відділу та головним державним інспектором у м. Києві.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на наявну в матеріалах справи ухвалу Вищого адміністративного суду України від 2 грудня 2010 року по справі за касаційною скаргою ТОВ «Велді»на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року у справі за позовом ТОВ «Велді»до Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області про визнання протиправним та недійсним рішення.

Вищевказаною ухвалою касаційну скаргу ТОВ «Велді»залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року -без змін.

Положеннями ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області від 11.11.2008 № 165 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін було винесено з дотриманням вимог діючого законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення необґрунтовано одержаної виручки та штрафу є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Велді»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 березня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 березня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.