Постанова

від 27.09.2012 по справі 2а/0270/2653/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

27 вересня 2012 р. Справа № 2а/0270/2653/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Чернюк Алли Юріївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.

представників позивача: Ковальчука С.В., Проніної Л.Д.

представників відповідача: Охрімовського Я.В., Бондарчука Є.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Приватного підприємства "Алькор-Авто"

до: Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції

про: скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Алькор-Авто»(ПП «Алькор-Авто», позивач) звернулось до суду з позовом до Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення №000007230 від 12 березня 2012 року.

Заявою про доповнення позовних вимог позивач додатково просив скасувати податкові повідомлення-рішення №0000082300, №0000092300, №0001111700, №0001101700, 0000132308 від 12 березня 2012 року, прийняті Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією - в даний час Вінницька об'єднана ДПІ (Вінницька ОДПІ, відповідач), так як прийняті на підставі одного акту перевірки.

Позовні вимоги мотивовано наступним.

Податковим повідомленням-рішенням №000007230 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств приватної форми власності, 3011021000, в сумі 5351594,00 грн., з яких за основним платежем -4546511,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -805083,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням №0000082300 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, 3014010100 в сумі 723785,00 грн., в т.ч. за основним платежем 597391,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -126394,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0000092300 позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі: за 10 міс. 2009 р. -182540,00 грн., за 7 міс. 2010 р. -69252,00 грн., 10 міс. 2010 р. -24752,00 грн., 11 міс. 2010 р. -80932,00 грн., 12 міс. 2010 р. -28962,00 грн., 1 міс. 2011 р. -87150,00 грн., 2 міс. 2011 р. -223663,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0001111700 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників (нарахування), 5011010140 в сумі 138,19 грн., з яких 110,55 грн. -за основним платежем, 27,64 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням №0001101700 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників (нарахування), 5011010140 в сумі 1021,00 грн., в тому числі 1021,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим повідомленням-рішенням 0000132308 до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040,00 грн., як зазначено в податковому повідомлені-рішенні, на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, та згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вказані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі Акту перевірки №92/23/34610033 від 20.02.2012 р. «Про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства «Алькор-Авто», код за ЄДРПОУ 34610033 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.09.2006 року по 30.09.2011 року», згідно з яким відповідачем встановлено наступне.

Обґрунтовуючи свої вимоги стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000007230, позивач зазначив, що вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі встановленого відповідачем порушення п.п.5.3.1, п.п.5.3.9 ст.5 Закону України №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. (із змінами та доповненнями); п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме, що «підприємством віднесено до складу валових витрат по деклараціях з податку на прибуток підприємства витрати, не пов'язані з веденням господарської діяльності (придбання послуг по передпродажній підготовці автомобілів) (стор. 8,9 акту перевірки). Позивач вважає такий висновок надуманим, таким, що ґрунтується на припущеннях, і не відповідає фактичним обставинам. Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(334/94-ВР) (далі-Закон) господарська діяльність -будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Пунктом 5.1 ст.5 цього Закону встановлено, що під терміном «валові витрати виробництва та обігу»(далі -валові витрати) розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. Абзацом першим підпункту 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що до складу валових витрат платника податку включаються витрати на проведення передпродажних заходів стосовно товарів, що продаються такими платниками податку.

Як слідує з наданої позивачем довідки Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основним видом діяльності позивача є роздрібна торгівля автомобілями, автомобільними деталями та приладдям, мотоциклами, оптова торгівля сільськогосподарською технікою. Відповідачем в Акті перевірки (стор. 55) встановлено, що в період, що перевірявся -з 29.09.2006 року по 30.09.2011 року ПП «Алькор-Авто»здійснювало імпортні операції (імпорт товарів та послуг) на підставі договорів та контрактів, укладених із нерезидентами: OMEGA ALLIANCE LTD., Британські Віргінські острови, Тортола, Контракт №4 від 25.02.2008 р. (з додатковими угодами від 24.02.2009 р., від 11.01.2010 р., від 23.02.2010 р., 11.03.2010), предмет контракту -поставка транспортних засобів -нових та тих, що були у використанні; F.H.U. », Польща, контракт №15 від 02.07.2008 р.; предмет контракту -придбання транспортних засобів бувших у використанні та запчастин до них (з додатковою угодою №1 від 10.07.2008 р., згідно якої продавець зобов'язується надати послуги по пошуку товару та його підготовці до транспортування; "Swedbank Lizing SIA», м. Рига, Латвія, предмет контракту -поставка транспортних засобів; DEW-TRANS PANDEL KATARZYNA»Польща, контракт №14 від 12.06.08 р., предмет контракту -придбання транспортних засобів бувших у використанні та запчастин до них. Відповідачем підтверджено, що позивач імпортує в Україну транспортні засоби, як нові, так і ті, що були у використанні, та запчастини до них. Мета ввозу -подальша реалізація. Однак, значна кількість імпортованих позивачем транспортних засобів, які були у використанні, потребують не лише ремонту, але й придання їм товарного вигляду -фарбування, зміни чи встановлення обладнання. Також передпродажна підготовка автомобіля включає: хімчистку салона, мийку авто, мийку моторного відсіку, очищення легкосплавних дисків, обробку коліс (чорніння гумових виробів), ручну поліровку лакофарбового покриття кузова, видалення незначних пошкоджень лакофарбового покриття (відколи фарби). Також зазначив позивач, що передпродажна підготовка автомобіля - це досить ефективний метод підняти його вартість таа підвищує конкурентноздатність. Це є основною діяльністю позивача. Для виконання таких робіт, позивач, не маючи власних фахівців, користувався послугами залучених спеціалістів, якість та розцінки яких позивача цілком влаштовувала. Позивач, в зв'язку з отриманими послугами передпродажній підготовці транспортних засобів, отримував більші прибутки. Викладеним спростовується твердження відповідача про те, що витрати на передпродажну підготовку автомобілів, понесені позивачем, не пов'язані з господарською діяльністю.

Окрім викладеного, відповідач додатково на стор. 2 Довідки про загальну інформацію щодо ПП «Алькор-Авто»та результати його діяльності за період з 29.09.2006 р. по 30.09.2011 р. (Додаток №1 до акта про результати перевірки) підтверджує, що фактично у перевіряємому періоді з 01.10.2008 року по 30.09.2011 року, згідно документів, наданих для перевірки, встановлено, що ПП «Алькор-Авто»займалося торгівлею вживаним автотранспортом. Послуги, надані позивачу по передпродажній підготовці автомобілів перебувають в безпосередньому зв'язку з основним видом господарської діяльності позивача, пов'язаної з придбанням та продажем транспортних засобів, що дає підстави віднести їх вартість до складу валових витрат підприємства. При цьому угоди, укладені між позивачем та виконавцями послуг по передпродажній підготовці автомобілів не визнано недійсними, і позивач отримував доходи від їх укладення. Позивач переконаний у правомірності віднесення вартості понесених витрат до валових витрат, оскільки наявний прямий зв'язок таких витрат з господарською діяльністю позивача.

Обґрунтовуючи свої вимоги стосовно визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000082300 від 12.03.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0000092300 від 12.03.2012 року у наданих суду поясненнях зазначив, що відповідач дійшов висновку про штучне заниження позивачем бази оподаткування з ПДВ внаслідок її обчислення з рівня фактичних цін реалізації позивачем попередньо імпортованого товару (транспортних засобів), які є нижчими за митну вартість цього товару. Таким чином має місце помилкове ототожнення відповідачем звичайної ціни та митної вартості під час визначення бази оподаткування ПДВ за операціями з поставки імпортованого товару на митній території України.

На вимогу суду позивачем для огляду було надано оригінали фінансових та первинних бухгалтерських документів, що стосуються акту перевірки №92/23/34610033 від 20.02.2012 р. «Про результати планової виїзної перевірки приватного підприємства «Алькор-Авто», код за ЄДРПОУ 34610033 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 29.09.2006 року по 30.09.2011 року»в оригіналах, а саме:

Книги «Довідки-рахунки»: №1 ЦБР№151914 від 21.10.2008 ЦБР№151963 по 10.06.2008, №2 КІМ№701108 від 17.06.2011 КІМ№701146 по 22.08.2011, №3 КІМ№221335 від 03.12.2010 КІМ№221375 по 18.01.2011, №4 КІМ№701077 від 21.04.2011 КІМ№701107 по 17.06.2011, №5 ДДР№654692 від 23.04.2009 ДДР№654741 по 09.10.2009, №6 ЦБР№152061 від 03.10.2008 ЦБР№152113 по 29.10.2008, №7 ЦБР№152014 від 19.09.2008 ЦБР№152060 по 03.10.2008, №8 ДДР№854000 від 03.09.2009 ДДР№854049 по 06.05.2009, №9 КІМ№221216 від 27.07.2010 КІМ№221260 по10.09.2010, №10 ДДР№854050 від 16.10.2008 ДДР№854094 по 24.12.2009, №11 КІМ№221416 від 28.02.2011 КІМ№221451 по 20.04.2011, №12 КІМ№221376 від 24.01.2011 КІМ№221415 по 25.02.2011, №13 ДДР№854187 від 15.06.2010 ДДР№854206 по 16.07.2010 КІМ№221202 від 16.07.2010 КІМ№221215 по 28.07.2010, №14 КІМ№221261 від 5.09.2010 КІМ№221300 по 19.10.2010, №15 КІМ№701147 від 30.08.2011 КІМ№701187 по 28.10.2011, №16 ДДР№854095 від 12.01.2010 ДДР№854144 по 11.05.2010, №17 ДДР№853957 від 15.05.2009 ДДР№853999 по 03.09.2009, № 18 ДДР№854145 від 05.05.2010 ДДР№854186 по 15.06.2010, № 19 КІМ№221301 від 19.10.2010 КІМ№221334 по 19.11.2010, №20 КІМ№701190 від 11.11.2011 КІМ№701196 по 06.12.2011, №21 КІМ№701197 від 09.12.2011 КІМ№701205 по 29.12.2011, №22 ЦБР№151964 від 28.05.2008 ЦБР№152013 по 17.07.2008.

Книги «Акти виконаних робіт, перелік наряд-заказів, наряди-заказ»за 1-й квартал2009р., з 01.04.2009р. по 20.04.2009., з 22.04.2009р. по 04.06.2009., з 04.06.2009р. по 30.06.2009., з 02.07.2009р. по 28.08.2009., з 01.09.2009р. по 30.09.2009, з 01.10.2009р. по 13.11.2009., з 23.11.2009р. по 29.12.2009, з 11.01.2010р. по 31.03.2010, з 01.04.2010р. по 30.04.2010, з 06.05.2010р. по 30.06.2010, з 09.07.2010р. по 31.08.2010, з 06.09.2010р. по 30.09.2010, з 05.10.2010р. по 29.10.2010, з 09.11.2010р. по 31.12.2010, з 12.01.2011р. по 24.03.2011

Банківські виписки за 2008, 2010, 2011 роки.

Касові ордери за періоди: 01.04.11, 04.04.11,11.04.11,13.04.11,05.05.11,13.05.11, 16.05.11,18.05.11,19.05.11,24.05.11,25.05.11,02.06.11,10.06.11,14.06.11,17.06.11, 20.06.11, 01.07.11, 02.07.11,04.07.11-08.07.11,11.07.11,12.07.11,14.07.11.15.07.11, 18.07.11-22.07.11. 25.07.11-29.07.11, 01.08.11-04.08.11,08.08.11-12.08.11,15.08.11-18.08.11,23.08.11, 25.08.11, 29.08.11-31.08.11, 01.09.11, 02.09.11, 05.09.11, 07.09.11, 14.09.11,16.09.11,20.09.11-23.09.11, 27.09.11-30.09.11.

Прибуткові касові ордери за період: 01.07.11, 04.07.11,05.07.11,07.07.11,12.07.11, 14.07.11, 15.07.11, 18.07.11-20.07.11,22.07.11,25.07.11-27.07.11,29.07.11,02.08.11-04.08.11, 08.08.11-12.08.11, 16.08.11,18.08.11,23.08.11,25.08.11, 29.08.11,31.08.11, 02.09.11,05.09.11, 14.09.11,20.09.11-22.09.11, 27.09.11, 28.09.11, 30.09.11.

Папка «ЗВІТНІСТЬ 2009 р.», котру складають: Податкова декларація з ПДВ за 2009 рік (у кількості 12 шт.), Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2009 рік (у кількості 2шт.), Декларація з податку на прибуток підприємства за 2009 рік (у кількості 4 шт.), Податковий розрахунок см доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум триманого з них податку за 2009 рік (у кількості 4шт.), Розрахункова відомість про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків н виробництві та професійних захворювань України за 2009 рік (у кількості 4шт.), Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства за 2009 рік (4 шт.), Звіт про наявність торгової мережі та мережі ресторанного господарства станом на 01 січня 2010 року, Розрахункова відомість про нарахування перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2009 рік (в кількості 4 шт.), Бухгалтерська довідка про нарахування лікарняних за 2009 рік (у кількості 2шт.), Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасової втратою працездатності за 2009 рік (у кількості 4шт.), Акт перевірки правильності нарахування, своєчасності і повноти сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та порядку витрачання страхових коштів, Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2009 рік (у кількості 2шт.), Звіт про використання реєстратора розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за 2009 рік (у кількості 12шт.), Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2009 рік (13 шт.), Податковий розрахунок комунального податку за 2009 рік (12шт.), Звіт про товарооборот за 2009 рік (12 шт.), Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2009 рік (4шт.), Звіт про основні показники діяльності підприємства за 2009 рік, Акт звірки розрахунків латника з бюджетом за 2009 рік, Акт про звірення залишків сум коштів передоплати на відповідному рахунку митного органу.

Папка «ЗВІТНІСТЬ 2010 р.», котру складають: Звіт про наявність і рух основних засобів. Амортизацію за 2010 рік, Звіт про роботу автотранспорту за 2010 рік, Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за 2010 рік, Звіт про фінансові результати за 2010 рік (у кількості 12шт.), Податкова декларація з ПДВ за 2010 рік (у кількості 12 шт.), Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2010 рік (у кількості 6шт.), Декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (у кількості 4 шт.), Податковий розрахунок см доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум триманого з них податку за 2010 рік (у кількості 4шт.), Розрахункова відомість про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік (у кількості 4шт.), Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства за 2010 рік (4 шт.), Звіт про наявність торгової мережі та мережі ресторанного господарства станом на 01 січня 2011 року, Розрахункова відомість про нарахування перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України н випадок безробіття за 2010 рік ( кількості 4 шт.), Звіт про основні показники діяльності підприємства за 3-4 квартал 2010р..

- Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасової втратою працездатності за 2010 рік (у кількості 4шт.), Розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2010 рік, Звіт про використання реєстратора розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за 2010 рік (у кількості 12шт.), Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік (12 шт.), Податковий розрахунок комунального податку за 2010 рік (12шт.), Звіт про товарооборот за 2010 рік (12 шт.), Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2010 рік (4шт.), Звіт про основні показники діяльності підприємства за 2010 рік.

Папка «ЗВІТНІСТЬ 2011 р.», котру складають: Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів і продуктів перероблення нафти за січень-червень 2011 року., Податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2010 рік, Звіт про залишки та використання енергетичних матеріалів та продуктів перероблення нафти за 9 місяців 2011 року, Звіт про фінансові результати за місяців 2011 рік (у кількості 9шт.), Податкова декларація з ПДВ за 9 місяців 2011 року (у кількості 9 шт.), Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 2011 рік (у кількості 1шт.), Декларація з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2011 року (у кількості 3 шт.), Податковий розрахунок см доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум отриманого з них податку за 9 місяців 2011 року (у кількості 3шт.), Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства за 9 місяців 2011 року (3 шт.), Податкова декларація з податку на доходи фізичних осіб за 1-й квартал 2011 року, Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів за 2011 рік (у кількості 2 шт.), Звіт про використання реєстратора розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за 9 місяців 2011 року (у кількості 9шт.), Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 9 місяців 2011 року (9 шт.), Звіт про товарооборот за 9 місяців 2011 року (9 шт.), Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 9 місяців 2011 рік (3шт.).

Папка «ЗВІТНІСТЬ 4 квартал 2008 р.», яку складають: Податкова декларація з ПДВ за 4-й квартал 2008 року (у кількості 3 шт.), Звіт про капітальні інвестиції за 2008 рік, Декларація з податку на прибуток підприємства за 2008 рік (у кількості 1 шт.), Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум триманого з них податку за 4-й квартал 2008 року (у кількості 1шт.), Розрахункова відомість про нарахування та перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків н виробництві та професійних захворювань України за 2008 рік (у кількості 1шт.), Звіт про продаж та запаси товарів у торговій мережі та мережі ресторанного господарства за 2009 рік (1 шт.), Звіт про наявність торгової мережі та мережі ресторанного господарства станом на 01 січня 2009 року, Розрахункова відомість про нарахування перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України н випадок безробіття за 2008 рік (в кількості 1 шт.), Звіт по інвестиції в основний капітал з 2008 рік, Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасової втратою працездатності за 2008 рік (у кількості 1шт.), Звіт по наявність парку обчислювальної техніки станом на січня 2009 року, Звіт про використання реєстратора розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок) за 4-й квартал 2008 рік (у кількості 3шт.), Розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 4-й квартал 2008 року, 2008 рік (4 шт.), Податковий розрахунок комунального податку за 4-й квартал 2008 року (3шт.), Звіт про товарооборот за 4-й квартал 2008 року (3 шт.), Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2009 рік (1шт.), Звіт про основні показники діяльності підприємства за 2008 рік, Акт звірки розрахунків платника з бюджетом за 2008 рік.

Отримані податкові накладні за 4-й квартал 2008 року в кількості 9 шт., за 2009 рік в кількості 134 шт., за 9 місяців 2011 року в кількості 201 шт.

Отримані прибуткові накладні за 4-й квартал 2008 року в кількості 28 шт., за 2009 рік в кількості 218 шт., за 9 місяців 2011 року в кількості 221 шт.

Акти виконаних робіт за період з 01.10.2008 по 30.09.2011 кількості 285 шт.

Представники відповідача заперечили проти позову з мотивів, зазначених в Акті перевірки, поданих на адресу суду запереченнях та додаткових поясненнях. Зокрема, що виходячи з матеріалів справи (акт перевірки) ПП «Алькор-Авто»відносило до складу валових витрат з податку на прибуток підприємства витрати, не пов'язані з веденням господарської діяльності, а саме послуги по перепродажній підготовці автомобілів від фізичних осіб-підприємців, чим порушено п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР в сумі 13437923 грн. До такого висновку відповідач прийшов через те, що в актах виконаних робіт, укладених між позивачем та виконавцями робіт по передпродажній підготовці автомобілів не вказано на які автомобілі, які саме роботи проводились, які запасні частини використовувались, відсутні печатки. З огляду на це дані витрати не приймали участі в формуванні продажної ціни автомобілів, і таким чином не передбачали покриття даних витрат доходами, отриманими від продажу автомобілів. Крім того, зазначається відповідачем, позивач на порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №283/97-ВР включав до витрат на придбання товарів (робіт, послуг) в сумі 4387676,21 грн. не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, на порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями позивачем по податковим деклараціям з податку на прибуток підприємства, включено до собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) витрати в сумі 5160999,00 грн., які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 4546511 грн. В наданих поясненнях представник відповідача додатково пояснив, що на документах (актах здачі прийняття робіт, в звітах про маркетингові послуги) в графі «Замовник» стоїть підпис від імені ОСОБА_6 та ОСОБА_5, однак згідно висновку №366 почеркознавчого дослідження підписів ОСОБА_6 і ОСОБА_5 зазначено, що дані підписи виконані іншими особами, окрім цього в поясненнях по кримінальній справі №12049005 ОСОБА_5 заявив що ніяких документів на посаді директора ПП «Алькор-Авто»він не підписував.

Також відповідачем заявлялися клопотання про витребування кримінальної справи №12049005, про зупинення провадження у справі до вирішення Ленінським районним судом вищезазначеної кримінальної справи, про допит свідків -ОСОБА_5, ОСОБА_8, а також виконавців, котрі надавали позивачу послуги по передпродажній підготовці автомобілів.

Зазначені клопотання були судом відхилені через необгрунтованість, а також, що обставини, які відповідач має намір довести показами свідків, встановлені іншими належними доказами або ж не потребують встановлення, так як не мають значення для справи.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Так, визначаючись щодо задоволення позовних вимог позивача про протиправність та скасування податкових повідомлення - рішення №000007230, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств приватної форми власності, 3011021000, в сумі 5351594,00 грн., з яких за основним платежем -4546511,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -805083,00 грн., суд виходив з наступного.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року не передбачено вичерпного переліку документів, що підтверджує зв'язок понесених витрат платника податку з господарською діяльністю. Дані нормативні акти лише вказують на необхідність наявності первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Згідно ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарська операція -це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підпунктом 5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року визначено, що первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції одиницю виміру господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Зауваження відповідача щодо відсутності в актах виконаних робіт печаток та опису технологічного процесу (обладнання, запчастин, порядку виконання робіт і т. ін.) не може бути причиною для не визнання актів з доданими до них наряд-заказами, первинними документами. Вимог щодо деталізації об'єкта надання послуг вищезазначені норми чинного законодавства України не містять. Натомість відповідач не врахував, що підтверджуючі документи (акти, звіти) містять всі обов'язкові реквізити, зокрема, в актах відображено сутність (зміст) наданої послуги та проведеної роботи. В розумінні вищенаведених норм чинного законодавства договори та акти виконаних робіт є первинними документами та повністю підтверджують факт здійснення операцій, і, відповідно, право позивача на включення до валових витрат вартості отриманих послуг по передпродажній підготовці автомобілів, що у подальшому були використані при здійсненні господарської діяльності. Відповідач в акті перевірки (стор. 8) без будь-яких пояснень та посилань на норми чинного законодавства, стверджує про те, що витрати по оплаті послуг з передпродажної підготовки транспортних засобів не пов'язані з веденням господарської діяльності позивача.

З огляду на норми ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1); органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України (ч. 2).

Відповідачем не спростовано факти надання цих послуг, прийняття їх позивачем, та достатності їх для використання в господарській діяльності позивача.

З огляду на вищевикладене, твердження відповідача про порушення позивачем п.п.5.3.1, п.п.5.3.9 ст.5 Закону України №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. (із змінами та доповненнями); п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) не ґрунтуються на обставинах справи та не відповідають чинному законодавству України.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Укладені позивачем угоди у судом недійсними не визнані, їх недійсність законом не встановлена, а тому є правомірними.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Ч. 4 ст. 70 КАС України передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 4 статті 72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на зазначені норми КАС України суд критично відноситься та не приймає до уваги пояснення представника відповідача, що згідно висновку почеркознавчого дослідження підписів ОСОБА_6 і ОСОБА_5 зазначено, що дані підписи виконані іншими особами, окрім цього в поясненнях ОСОБА_5 заявив що ніяких документів на посаді директора ПП «Алькор-Авто»не підписував.

В зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про те, що позивачем доведено, а відповідачем не спростовано факти здійснення господарських операцій з поставки (ввезення позивачем) на територію України транспортних засобів, як нових так і тих, що були у використанні, а також запчастин до них, - з метою їх подальшої реалізації, факти отримання позивачем послуг з передпродажної підготовки автомобілів, які підтверджуються первинними документами, котрі відповідають ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та вимогам п.2.4 наказу Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», а також факт пов'язаності наданих послуг з основними видами діяльності позивача.

Визначаючись щодо задоволення позовних вимог позивача про протиправність та скасування податкового повідомлення-рішення №0000082300 від 12.03.2012 року та податкового повідомлення-рішення №0000092300 від 12.03.2012 року суд виходив з наступного.

Згідно із статтею 259 Митного Кодексу України від 11.07.2002 р. №92-IV, що була чинною на момент виникнення правовідносин, «митною вартістю товарів, що переміщаються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (роботи, послуги), обчислена відповідно до положень даного Кодексу.

Стаття 261 Митного Кодексу України передбачає, що відомості про митну вартість товарів, що переміщаються через митний кордон України, використовуються для нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів), ведення митної статистики, а також у відповідних випадках для розрахунків у разі застосування штрафів, інших санкцій та стягнень, встановлених законами України.

Відповідно до п. 18 «Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України»затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1375 від 28.08.2003 р. «у разі. Коли декларант не може документально підтвердити заявлену ним митну вартість товарів або коли виникають обґрунтовані сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може вимагати подання декларації митної вартості та самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи, передбачені Митним кодексом України, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно із зазначеним Кодексом.

Відповідно до п.п. 1.20.5 п. 1.20 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції Закону №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) «у разі, коли ціни на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена згідно з принципами такого регулювання». Принцип такого регулювання у випадку імпорту товарів міститься в п.4.3. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 р. (із змінами та доповненнями), а саме: «для товарів, що імпортуються на митну територію України платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких товарів, але не менша митної вартості, зазначеній у ввізній митній декларації з урахуванням витрат на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України, сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород, пов'язаних з імпортом таких товарів, плати за використання об'єктів інтелектуальної власності, що належать до таких товарів, акцизних зборів, ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.

Враховуючи вищезазначене, перевіркою з метою визначення бази оподаткування податком на додану вартість операцій з товарами, що були імпортовані на митну територію України і в подальшому реалізовані, застосовано звичайну ціну, яка відповідає митній вартості, зазначеній у вантажних митних деклараціях з урахуванням сплаченого мита та митного збору».

Відповідно до п.п. 8, 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044 : придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю; первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків; (абзац другий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2000 р. N 131) суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Положення (стандарту) 9; (абзац шостий пункту 9 із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2000 р. N 15, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2000 р. N 131, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2000 р. N 304)

інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів.».

Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами. При цьому за правилами підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо цим пунктом не встановлено інше. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. З огляду на наведені приписи Закону, при визначенні бази оподаткування за операціями з реалізації на території України імпортованого товару, митна вартість та звичайна ціна не є тотожними. База оподаткування податком на додану вартість позивачем визначена в порядку пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість»із договірної вартості поставлених транспортних засобів, яка не нижча за звичайні ціни, тоді як пункт 4.3 Закону регулює оподаткування операцій виключно із імпорту товарів на митну територію України і не стосується правил оподаткування інших господарських операцій. Тобто, законом встановлено, що база оподаткування -це договірна (контрактна) ціна, визначена за вільними цінами, які не можуть бути нижчими за звичайні ціни. З огляду на наведене, при визначенні бази оподаткування ПДВ операцій з реалізації платником податку на території України попередньо імпортованого товару, звичайна ціна та митна вартість, що є умовною розрахунковою величиною, яка розраховується відповідно до положень Митного кодексу України і застосовується при переміщенні товарів через митний кордон України (зокрема для ведення митної статистики), не є тотожними і не можуть бути порівнюваними. Таким чином, висновок відповідача про те, що згідно з пунктом 4.1 статті 4 Закону №168/97-ВР база оподаткування ПДВ зазначених операцій має обмежуватися митною вартістю імпортованого товару, яка відповідає його звичайній ціні, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства і є помилковим. В зв'язку з цим податкові повідомлення-рішення, в основу прийняття яких лягли такі висновки, є протиправними. Зазначеної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 19 січня 2012 року по справі К/9991/28987/11, та узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеній в постанові від 12 березня 2012 року.

Визначаючись щодо часткового задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000132308, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040,00 грн. на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, та згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд виходить з наступного.

Відповідачем в ході перевірки встановлено порушення пункту 9 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№1776-ІІІ від 01.06.2000р., а саме: не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (Z-звітів): №0084 за 04.11.2008 р., №0085 за 04.11.2008 р., №0155 за 15.04.2009 р., №158 за 29.04.2009 р., №0163 за 13.05.2009 р., №0236 за 07.04.2010 р.

Згідно пункту 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№1776-ІІІ від 01.06.2000 р. суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Згідно ст. 17 вказаного Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання (п. 4); десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян -у разі, якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на реєстраторах розрахункових операцій або не збережено контрольну стрічку протягом трьох років, або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на контрольній стрічці, створеній в електронній формі (п. 5).

З вищенаведених норм Закону слідує, що застосування фінансових санкцій до суб'єктів господарювання можливе за умови виявлення факту незабезпечення зберігання позивачем в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (Z-звітів) протягом трьох років.

Як слідує з акту перевірки, перевірка проводилась з 24.01.2012 року по 13.02.2012 року. Відповідачем виявлено факт незабезпечення збереження фіскальних звітних чеків (Z-звітів) саме в проміжку між 24.01.2012 року та 13.02.2012 року. Фіскальні звітні чеки (Z-звіти) №0084 та №0085 датовані 04.11.2008 р. Трирічний термін зберігання яких минув 04.11.2011 року. В зв'язку з цим відповідач безпідставно застосував до позивача санкції за незабезпечення зберігання в книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (Z-звітів) №0084 за 04.11.2008 р., №0085 за 04.11.2008 р.

Таким чином відповідач неправомірно визначив розмір фінансових санкцій, виходячи з факту незабезпечення зберігання позивачем фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в кількості шести одиниць в розмірі 2040 грн. (340,00 грн. х 6 од.), замість правомірних 1360 грн. ( за незабезпечення зберігання позивачем фіскальних звітних чеків (Z-звітів) в кількості чотирьох одиниць (№0155 за 15.04.2009 р., №158 за 29.04.2009 р., №0163 за 13.05.2009 р., №0236 за 07.04.2010 р.).

Виходячи з викладеного суд дійшов висновку про часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0000132308 в частині фінансових санкцій в розмірі 680,00 грн., застосованих до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, та згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків (Z-звітів) №0084 за 04.11.2008 р., №0085 за 04.11.2008 р.

Разом з тим, позивачем не доведено обгрунтованість позовних вимог про протиправність та скасування податкових повідомлень-рішень: №0001111700 від 12.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників (нарахування), 5011010140 в сумі 138,19 грн., з яких 110,55 грн. -за основним платежем, 27,64 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001101700 від 12.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників (нарахування), 5011010140 в сумі 1021,00 грн., в тому числі 1021,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема, в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №000007230 від 12.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств приватної форми власності, 3011021000, в сумі 5351594,00 грн., з яких за основним платежем -4546511,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -805083,00 грн., №0000082300 від 12.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, 3014010100 в сумі 723785,00 грн., в т.ч. за основним платежем 597391,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -126394,00 грн., №0000092300 від 12.03.2012 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі: за 10 міс. 2009 р. -182540,00 грн., за 7 міс. 2010 р. -69252,00 грн., 10 міс. 2010 р. -24752,00 грн., 11 міс. 2010 р. -80932,00 грн., 12 міс. 2010 р. -28962,00 грн., 1 міс. 2011 р. -87150,00 грн., 2 міс. 2011 р. -223663,00 грн., - оскільки зазначені вимоги є обґрунтованими, узгоджуються з сукупністю доказів та відповідають матеріалам справи. А також -податкове повідомлення-рішення №0000132308 в частині фінансових санкцій в розмірі 680,00 грн., застосованих до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, та згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»за незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків (Z-звітів) №0084 за 04.11.2008 р., №0085 за 04.11.2008 р.

Разом з тим, суд, з огляду на недоведеність та невідповідність фактичним обставинам справи, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: №0001111700 від 12.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників (нарахування), 5011010140 в сумі 138,19 грн., з яких 110,55 грн. -за основним платежем, 27,64 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями; №0001101700 від 12.03.2012 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок з доходів найманих працівників (нарахування), 5011010140 в сумі 1021,00 грн., в тому числі 1021,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, №0000132308 від 12.03.2012 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2040,00 грн. на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, та згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

1.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000007230, №0000082300, №0000092300, прийняті Вінницькою міжрайонною державною податковою інспекцією 12 березня 2012 року.

2.Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000132308 в частині фінансових санкцій в розмірі 680,00 грн., застосованих до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, та згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за незабезпечення зберігання фіскальних звітних чеків (Z-звітів) №0084 за 04.11.2008 р., №0085 за 04.11.2008 р.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Алькор-Авто" документально підтверджені судові витрати пропорційно частині задоволених позовних вимог, що становить 2124,54 грн, шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької міжрайонної податкової інспекції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна