Постанова

від 09.08.2012 по справі 2а-2188/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" серпня 2012 р. Справа № 2а-2188/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю представника позивача - Піщак І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Тисменицького районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів в сумі 6804,93 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2012 року Тисменицького районного центру зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (надалі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 6804,93 гривні.

Позовні вимоги мотивовано тим, що внаслідок подання позивачу недостовірних даних щодо своєї зайнятості, а саме - не повідомлення про укладення договору утримання обладнання, як наслідок, було неправомірно надано інший статус - безробітної та призначено до виплати допомогу по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Відповідачу за період з 03.10.2011 року по 18.06.2012 року Тисменицьким районним центром зайнятості нараховано і виплачено допомогу по безробіттю в сумі 6804,93 грн., в тому числі витрати пов'язані з професійним навчанням, яку позивач і просить суд стягнути з ОСОБА_2, як незаконно одержану.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції(а.с.26). Причини неявки відповідач суду не повідомив, правом на подання заперечення не скористався. На підставі ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, яка передбачає, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів - судом продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03.10.2011 року відповідач звернулася до Тисменицького районного центру зайнятості, як така, що шукає роботу, та їй 03.10.2011 року надано статус безробітної та призначена до виплати допомога по безробіттю відповідно до Законів України "Про зайнятість населення" та "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

При зверненні до Тисменицького районного центру зайнятості, ОСОБА_2 у заяві від 03.10.2011 року повідомила, що на час звернення до позивача, вона як суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрована, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником, не укладала догорів цивільно-правового характеру, пенсію не отримує, не має права на пенсію в тому числі пенсію за вислугу років (а.с.6).

28.12.2011 року між Тисменицьким районним центром зайнятості та ОСОБА_2 укладено договір № 096311122800001 про направлення останньої на підготовку в Івано-Франківське ВПУ №21 оператором комп'ютерного набору зі строком навчання з 28.12.2011 року по 01.06.2012 року (а.с.7).

Відповідно до повідомлення від 19.06.2012 року вартість навчання безробітної ОСОБА_2 становить 1372,32 гривні (а.с.12).

11.04.2012 року позивачем направлено запит керівнику ЛФ ЗАТ Київстар Дж.Ес.Ем. про надання інформації щодо трудової діяльності ОСОБА_2 (а.с.8)

У довідці про нараховані та виплачені доходи, яка видана головним бухгалтером Львівської філії ПрАТ "Київстар Дж.Ес.Ем.", зазначено, що ОСОБА_2, згідно договору утримання обладнання № 35257 від 01.07.2010р., в період з 01 січня 2011 року по грудень 2011 року було виплачено за надані послуги 14308,80 грн. З даної суми було сплачено податок з доходів фізичних осіб в розмірі 2424,48 грн., який був перерахований на розрахунковий рахунок місцевого бюджету Шевченківського району м.Львова(а.с.9).

18.06.2012 року в пояснюючій записці ОСОБА_2 зазначила, що подала в центр зайнятості довідку про нараховані та виплачені доходи згідно договору утримання обладнання № 35257 від 01.07.2010р. за період з 01.01.2011 року по грудень 2011 року з Львівської філії ПрАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." (а.с.10).

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття (далі - страхування на випадок безробіття) - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

За змістом статті 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду та її робочі органи проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та Державної податкової адміністрації України, а в разі необхідності -шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Закон України "Про зайнятість населення" визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі (частина 1 статті 1 Закону України "Про зайнятість населення").

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Згідно частини 4 статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" у разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу. Реєстрація громадян провадиться при пред'явленні паспорта і трудової книжки, а в разі потреби -військового квитка, документа про освіту або документів, які їх замінюють.

У відповідності до підпункту "а" пункту 3 статті 1 наведеного вище Закону до зайнятого населення належать громадяни, працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб.

Відповідно до п.8 частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідач 03.10.2011р. при поданні заяви про надання статусу безробітної не повідомила позивача про надання нею послуг Львівській філії ПрАТ "Київстар Дж.Ес.Ем." із утримання обладнання № 35257 від 01.07.2010р. за період з 01.01.2011 року по грудень 2011 року. Вказана обставина підтверджується довідкою про нараховані та виплачені доходи(а.с.10).

Судом встановлено, що за період з 03.10.2011 року по 18.06.2012 року відповідачу, як безробітній виплачено 5432,61 грн. допомоги по безробіттю та оплачено 1372,32 грн. за навчання в Івано-Франківському ВПТ №21.

Згідно пункту 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 року за № 60/62, розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Відповідно пункту 3 Порядку перевірка проводиться районними, міськрайонними, міськими та районними у містах центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття (далі - Центри зайнятості).

Згідно пункту 2 Порядку за результатами звірки або перевірки оформлюється акт, який підписується посадовими особами, що її проводили.

На виконання вказаних вимог, 18.06.2012 року посадовими особами позивача складено Акт №7 про підтвердження подання недостовірних відомостей з вини особи, яким встановлено, що при перевірці обміну даних з ПФУ і ДПА вивлено факт надання недостовірних даних відповідачем, що впливає на умови виплати допомоги по безробіттю. З даним актом ознайомлено ОСОБА_2, про що на акті здійснено відповідний запис(а.с.11).

Пунктом 6 Порядку встановлено, що у разі встановлення Центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом (пункт 7 Порядку).

Відповідно до копії витягу з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_2 18.06.2012 року позивачем винесено наказ № НТ120618 про припинення виплат по безробіттю відповідачу у зв'язку з призначенням виплати безробітному на підставі документів, що містять неправдиві відомості відповідно до п.8 ч.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»з 18.06.2012 року.

Протягом двох робочих днів після прийняття рішення Центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

Як вбачається з повідомлення про повернення коштів від 20.06.2012 року, яке ОСОБА_2 отримала 22.06.2012р., позивач звертався до відповідача про добровільне погашення суми боргу в порядку досудового врегулювання спору(а.с.16,17). Однак таку вимогу відповідачем не виконано, кошти не повернуто.

Частиною третьою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідач, в порушенні Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", не повернув позивачу незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 6804,93 грн.

Згідно вимог частини 1 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідно до наведених положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних, Порядку розслідування страхових випадків та обгрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_2 станом на дату подачі заяви про надання статусу безробітної була зайнятою особою, яка подала про себе недостовірну інформацію та протиправно отримала допомогу по безробіттю за період з 03.10.2011 року по 18.06.2012 року в сумі 6804,93 грн., в тому числі: 1797,49 грн. -допомога по безробіттю, 826,80 грн. -проїзд, 2808,32 грн. -стипендія, 1372,32 грн. - витрати пов'язані з професійним навчанням, яка підлягає поверненню Тисменицькому районному центру зайнятості.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, відповідачем не погашено вищезазначений борг та не подано документального підтвердження щодо сплати заборгованості, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6804,93 гривень в судовому порядку.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса - індекс АДРЕСА_1) на користь Тисменицького районного центру зайнятості витрати пов'язані з виплатою допомоги по безробіттю та за навчання в сумі 6804 (шість тисяч вісімсот чотири) гривні 93 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 14.08.2012 року.