Постанова

від 24.12.2008 по справі 12/267/08

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

12/267/08

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Справа

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Ніколовій Г.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Лебедюк Ю.А. (довіреність № 106/10 від 15.07.2008 року)

від відповідача: Савицька О.Е. (довіреність № 3407/01 від 10.04.2007 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства „Миколаївоблтеплоенерго”

на рішення господарського суду Миколаївської області від „24” вересня 2008 року

по справі № 12/267/08

за позовом Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до Обласного комунального підприємства „Миколаївоблтеплоенерго”, м. Миколаїв

про стягнення 2 186 067,41 грн.

В С Т А Н О В И В :

01.07.2008 року Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі по тексту –позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з Обласного комунального підприємства „Миколаївоблтеплоенерго” (далі по тексту –відповідач) 2 186 067,41 грн., з яких: 1 370 242,35 грн. –основний борг за поставлений газ, 143 291,72 грн. –пеня, 582 554,50 грн. –інфляційні витрати, 89 978,84 грн. –3 % річних. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору на постачання природного газу свої обов'язки в частині оплати за отриманий від позивача газ у січні-квітні 2007 року належним чином не виконав, розрахувався лише частково, в зв'язку з чим виникла вищевказана заборгованість.  

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 24.09.2008 року, яке підписано 10.10.2008 року по справі № 12/267/08 (суддя Семенов А.К.) позов ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” задоволено. Стягнуто з ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” на користь позивача 1 370 242,35 боргу, 582 554,50 грн. інфляційних, 89 978,84 грн. річних, 143 291,72 грн. пені, 21 861 грн. держмита та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення змінити та стягнути суму інфляційних збитків у розмірі 272 150,32 грн., зменшити розмір пені та надати розстрочку виконання рішення строком на 24 місяця з оплатою рівними частками щомісячно. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, місцевий господарський суд безпідставно не прийняв до уваги тяжкий фінансовий стан підприємства, відсутність вини підприємства у виникненні боргу, ступень виконання зобов'язання, прийняті заходи підприємства щодо погашення заборгованості, винятковість ситуації, яка склалася у галузі та неможливість застосування відповідачем санкцій щодо зазначеної кількості своїх боржників, у зв'язку з чим стягнення невірно визначеної суми інфляційних та нарахована велика сума пені ускладнять постачання теплової енергії споживачам та підготовку до нового опалювального сезону.  

Також скаржник посилається на те, що неправомірно відмовлено йому у наданні розстрочки виконання рішення суду, але жодної підстави такої відмови судом не наведено. Між тим, не надання відповідачу розстрочки може стати підставою, що ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Позивачем надано до суду відзив на апеляційну скаргу в якому він та його представники в судових засіданнях просили залишити апеляційну скаргу ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим вимогам діючого законодавства та матеріалам справи.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.12.2006 року між ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (Постачальник) та ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” (Покупець) укладено договір № 06/06-1414ТЕ-22 на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідно до умов якого (пункт 1.1) Постачальник зобов'язався передати у власність Покупцю в 2007 році природний газ, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору (а.с.23-28).

Відповідно до пункту 2.1 Договору, Постачальник передає Покупцю в період з 01 січня 2007 року по 31 січня 2007 року газ в обсязі до 22 000 000 куб.м.

Згідно Додаткової угоди № 1 від 26.01.2007 року до договору № 06/06-1414ТЕ-22 від 29.12.2006 року, доповнено пункт 2.1 цього Договору підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: „Постачальник передає Покупцю в період з 01 лютого 2007 року по 28 лютого 2007 року газ в обсязі до 17 600 000 куб.м.” (а.с.29).

Згідно Додаткової угоди № 2 від 28.02.2007 року до договору № 06/06-1414ТЕ-22 від 29.12.2006 року, доповнено пункт 2.1 цього Договору підпунктом 2.1.2 в наступній редакції: „Постачальник передає Покупцю в період з 01 березня 2007 року по 31 березня 2007 року газ в обсязі до 15 000 000 куб.м.” (а.с.30).

Згідно Додаткової угоди № 3 від 29.03.2007 року до договору № 06/06-1414ТЕ-22 від 29.12.2006 року, доповнено пункт 2.1 цього Договору підпунктом 2.1.3 в наступній редакції: „Постачальник передає Покупцю в період з 01 квітня 2007 року по 30 квітня 2007 року газ в обсязі до 2 000 000 куб.м.” (а.с.31).

Ціна газу за 1000,0 кубічних метрів газу без врахування вартості транспортування газу територією України на момент укладання даного договору становить 470,26 грн., крім того цільова надбавка до тарифу на газ (2 %), крім того, ПДВ за ставкою 20 %. Вартість транспортування газу територією України становить 92,00 грн., крім того ПДВ за ставкою 20 %. Разом до сплати за 1000 куб.м. газу –686 грн. з урахуванням ПДВ (пункт 5.1 Договору).

Відповідно до пункту 6.1 Договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно із пунктом 7.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по даному договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинними законодавством.

В разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у пункті 6.1 даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом (пункти 7.2, 7.5 Договору).

На виконання умов договору № 06/06-1414ТЕ-22 від 29.12.2006 року ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” в період з січня 2007 року по квітень 2007 року поставила ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” природний газ в загальному об'ємі 39 801,325 тис. м. куб. на загальну суму 27 303 638,88 грн., про що складено сторонами відповідні Акти передачі-приймання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення (а.с.32-35).

Згідно Акту від 31.01.2007 року позивачем у січні 2007 року поставлено відповідачу 12 247,628 тис. м. куб. газу на суму 8 401 851,26 грн. (з урахуванням 1 352 138,14 грн. –ПДВ).

Згідно Акту від 28.02.2007 року позивачем у лютому 2007 року поставлено відповідачу 15 827,826 тис. м. куб. газу на суму 10 857 860,77 грн. (з урахуванням 1 747 391,99 грн. –ПДВ).

Згідно Акту від 31.03.2007 року позивачем у березні 2007 року поставлено відповідачу 10 636,211 тис. м. куб. газу на суму 7 296 422,01 грн. (з урахуванням 1 174 237,69 грн. –ПДВ).

Згідно Акту від 30.04.2007 року позивачем у квітні 2007 року поставлено відповідачу 1 089,660 тис. м. куб. газу на суму 747 504,84 грн. (з урахуванням 120 298,84 грн. –ПДВ).

В свою чергу, ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” отриманий від ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” газ оплатив не в повному обсязі, а саме сплатив лише 25 933 396,53 грн., залишивши несплаченими 1 370 242,35 грн.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”, стягнення на його користь з ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” заборгованості та вважає, що доводи, заперечення і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно із пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).

Як встановлено матеріалами справи, ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (Постачальник) свої зобов'язання по виконанню умов договору № 06/06-1414ТЕ-22 від 29.12.2006 року виконало належним чином, а саме поставила в період з січня 2007 року по квітень 2007 року відповідачу природний газ в загальному об'ємі 39 801,325 тис. м. куб. на загальну суму 27 303 638,88 грн., але ж ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” (Покупець), в свою чергу, в порушення норм чинного законодавства та умов вказаного Договору, за отриманий від позивача газ в повному об'ємі не розрахувалось, в зв'язку з чим і виникла заборгованість у розмірі 1 370 242,35 грн.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, як було вище зазначено, згідно із пунктами 7.2, 7.5 Договору, в разі неоплати або несвоєчасної оплати у строки, зазначені у пункті 6.1 даного Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з позовом.

Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (статті 1 та 3 Закону).

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку, що на суму непогашеної заборгованості (1 370 242,35 грн.) позивачем правомірно нараховані 89 978,84 грн. –3 % річних, 582 554,50 грн. –збитки від інфляції та 143 291,72 грн. –пеня, що також підлягають стягненню в примусовому порядку з відповідача на користь позивача.

Судовою колегією не приймаються та підлягають відхиленню всі доводи та заперечення ОКП „Миколаївоблтеплоенерго”, викладені в апеляційній скарзі, оскільки, ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” вірно зроблений розрахунок інфляційних витрат, що відповідає Листу Верховного Суду України      № 62-97р від 03.04.1997 року з рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ.

В свою чергу, ОКП „Миколаївоблтеплоенерго”, також було зобов'язано здійснити обґрунтований розгорнутий розрахунок інфляційних витрат та надати його до суду, але ж зроблені відповідачем розрахунки не відповідають порядку, визначеному вищевказаним Листом.

Крім того, зменшення розміру неустойки –це є правом суду, а не обов'язком. І такі дії суду можливі лише у випадку тяжкого фінансового стану підприємства, або  відсутності його вини у виникненні боргу, або у зв'язку з визначенням штрафних санкцій, що значно перевищують розмір збитків. Між тим, такі підстави, згідно матеріалів справи, відсутні, зокрема, вина ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” встановлена та визнана останнім, розмір неустойки розрахований у відповідності до Договору та норм чинного законодавства і не є значним, а підприємство має змогу погасити борг і основна сума боргу ним вже погашена, що підтверджується платіжним дорученням № 8835 від 09.12.2008 року на суму 1 370 242,37 грн.  

Також слід зазначити, що місцевим господарським судом обґрунтовано та вірно не розстрочено виконання рішення суду, оскільки, по-перше, ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” не було належним чином, згідно із статтею 121 ГПК України, заявлено відповідного клопотання, а, по-друге, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б можна було вважати підставами, що ускладнять або зроблять неможливим виконання рішення суду.

ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог і заперечень.  

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Миколаївської області від 24.09.2008 року по справі № 12/267/08 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОКП „Миколаївоблтеплоенерго” –без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105  Господарського                   процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Рішення господарського суду Миколаївської області від „24” вересня 2008 року по справі № 12/267/08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Обласного комунального підприємства „Миколаївоблтеплоенерго”  –без задоволення.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                       С.І. Колоколов

Суддя                                                                                          Г.П. Разюк

           Суддя                                                                                              М.С. Петров