Постанова

від 28.08.2012 по справі 2а-2182/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р. Справа № 2а-2182/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю: представника позивача - Давимуки В.Я.

представника відповідача - Токара В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Ісма-Буд"до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень за № 0000142302 від 23.01.2012 року та за № 0000152302 від 23.01.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

24.07.2012 року приватне підприємство "Ісма-Буд" звернулось в суд з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень за № 0000142302 та за № 0000152302 від 23.01.2012 року.

21.08.2010 року позивач змінив позовні вимоги, просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за № 0000142302 та за № 0000152302 від 23.01.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем усно укладено договір поставки біополю з суб'єктом господарювання ТзОВ «Віктор і Ко»на загальну суму 85668,00 грн., проведено розрахунок в безготівковій формі згідно банківських виписок, оформлено видаткову та податкову накладні, проте, під час перевірки відповідачем встановлено заниження податку на прибуток за 2010 рік та застосовано фінансові санкції в сумі 22310,00 грн., заниження податку на додану вартість до сплати в бюджет за липень 2010 року та застосовано штрафні санкції на загальну суму 17 848,00 грн., з підстав неможливості реального здійснення фінансово-господарських операцій із ТзОВ «Віктор і Ко», які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а також, відповідач зазначив про відсутність виробничих потужностей контрагента. Крім цього, відповідачем, при здійснені перевірки не враховано надані первинні господарські документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, які надали право підприємству на віднесення витрат по цих операціях до складу валових витрат.

За наведених підстав вважає прийняті податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість за № 0000152302 від 23.01.2012р. та по податку на прибуток за №0000142302 від 23.01.2012р. незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю, просив позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, подавши письмове заперечення, згідно з яким оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято за результатами проведеної перевірки відповідно до вимог чинного законодавства, на основі первинних, бухгалтерських документів, які були надані позивачем, крім цього за результатами адміністративного оскарження вказані рішення були залишені без змін, що підтверджує правомірність їх винесення. Також зазначив, що висновки перевіряючих, щодо неможливості реального здійснення господарських операцій ґрунтуються зокрема на висновках викладених працівниками ДПІ у Залізничному районі м.Львова в Акті документальної перевірки від 30.12.2010р. ТзОВ «Віктор і Ко».

В судовому засіданні вказав, що позивачем при проведенні перевірки не було надано інформації чи підтверджуючих документів про використання біополю (рубероїду) в господарській діяльності підприємства. Просив суд в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

За результатами проведеної позапланової невиїзної документальної перевірки приватного підприємства "Ісма-Буд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Віктор і Ко»за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р., складено акт за №22/23-02/35518204 від 10.01.2012 року, згідно з яким встановлено неможливість ПП «Ісма-Буд»реального здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Віктор і Ко», порушення ч.ч.1,5 ст.ст. 203,215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, прийнято до виконання документи по операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам; встановлено порушення п.п. 5.1., п.п. 5.2.1, 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємтв»ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.1.2. п.1, п.п. 2.1 п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік в сум 17848,00 грн.

На підставі виявлених порушень відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142302 від 23.01.2012р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 22310,00 грн., в тому числі за основним платежем -17848,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -4462,00 грн.

Крім цього, актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, 7.2.6, 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за липень 2010 року в загальній сумі 14278,00 грн., як наслідок, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012р. №0000152302, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17848,00 грн., в тому числі за основним платежем 14278,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3570,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 23 січня 2012 року до Державної податкової служби України, скарга ПП "Ісма-Буд" залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін(а.с.30-32).

Приватне підприємство "Ісма-Буд" зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області 14.01.2008 року та взято на податковий облік в Калуській ОДПІ. Основним видом діяльності позивача, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є: малярні роботи та скління -КВЕД 45.44.0; будівництво будівель - КВЕД 45.21.1; монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря - КВЕД 45.33.1; виготовлення каркасних конструкцій і покрівель -КВЕД 45.22.0; водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи -КВЕД 45.33.2; електромонтажні роботи -КВЕД 45.31.0(а.с.35).

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно з виписаною ТзОВ «Віктор і Ко»видатковою накладною від 29.07.2010 року №0395 позивачу здійснено поставку біополю, 3800 м.кв., вартістю 85668,00 грн., в тому числі ПДВ 14278,00 грн., на що видано податкову накладну від 29.07.2010р. №0721 на суму ПДВ 14278,00 грн. (а.с.37,38).

Факт перевезення вантажу позивач документально не підтвердив, пояснив суду, що ТзОВ «Віктор і Ко»користувалося послугами приватних перевізників, а тому не відобразив транспортні витрати з перевезення біополя в бухгалтерському обліку.

Розрахунок за придбаний товар позивач проводив шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в сумі 85668,00 грн., згідно із платіжним дорученням №258 від 29.07.2010 року, що, в тому числі, підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку (а.с.88, 39).

Як вбачається з акту перевірки, відповідно до наданої ПП «Ісма-Буд»декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, відображених позивачем в Додатку №5 до даної декларації, за липень 2010 року останнім до складу податкового кредиту включено ПДВ по податковій накладній, отриманій від ТзОВ "Віктор і Ко" в сумі 14278,00 грн.

Судом встановлено, що висновок відповідача про неможливість реального здійснення операції між позивачем та ТзОВ «Віктор і Ко», викладений в Акті перевірки від 10.01.2012 року №22/23-02/35518204 ґрунтується виключно на висновках, відображених в Акті від 30.12.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Віктор і Ко»ДПІ Залізничного району м.Львова і, в переважній більшості, є своєрідним "дублікатом" як за своїм змістом, так і за формою викладу.

Так, відповідно до акту ДПІ Залізничного району м.Львова встановлено, що в період з 01.01.2009 року по 04.11.2010 року ТзОВ "Віктор і Ко" задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 3014010100,00 грн. Лист-вимогу направлений директору ТзОВ "Віктор і Ко" про надання документів фінансово-господарської діяльності останній відмовився отримувати. Згідно отриманих відповідей на запити, актом встановлено, що ТзОВ «Віктор і Ко»фактично не здійснювало господарської діяльності, немало у власності та користуванні офісних та складських приміщень, не володіло та не користувалось транспортними засобами, не мало у власності та користуванні земельні ділянки, тобто відсутні виробничі потужності, основні фонди.

Таким чином, враховуючи те, ТзОВ "Віктор і Ко" не надало витребувані документи, які підтверджують правомірність формування показників податкової звітності ДПІ Залізничного району м.Львова дійшла висновків про завищення валових доходів на загальну суму 32142873 грн. та завищення валових витрат на загальну суму 37129883,00 грн., у зв'язку з відсутністю об'єкта оподаткування по нікчемним правочинам. Вказано, що товариство не знаходиться за адресою зазначеною у свідоцтву про державну реєстрацію, а фактично знаходиться за адресою м.Львів, вул.Соломії Крушельницької, 11/3. Крім цього, перевіркою встановлено відсутність виробничих потужностей, основних фондів, тобто матеріально-технічної бази та персоналу, що дає можливість стверджувати про відсутність у контрагента позивача можливостей фактичного здійснення господарської діяльності.

Аналогічні вищенаведеним, висновки Калуської ОДПІ, викладені в Акті перевірки від 10.01.2012 року №22/23-02/35518204, й послужили підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 17848,00 грн. та податку на прибуток в розмірі 22310,00 грн.

Суд не погоджується із наведеними висновками відповідача, відтак прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення від 23.01.2012р. № 0000152302 та №0000142302, вважає безпідставними і такими, що підлягають скасуванню, виходячи із наступних мотивів.

Відповідно до частини 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової служби України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р., за №34/18772 (надалі -Порядок) акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Частиною 5 Порядку передбачено, що за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В частині 6 Порядку зазначається, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що в супереч вказаним правовим нормам, ні перевіркою ДПІ в Залізничному районі м.Львова, не досліджувалось товарність господарської операції між ТзОВ «Віктор і Ко»та ПП "Ісма-Буд" зокрема.

Натомість, на підтвердження товарності операції, крім вищенаведених первинних бухгалтерських документів, позивач надав суду договір на виконання підрядних робіт № 81 від 11.06.2010р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року, підсумкову відомість ресурсів (витрати по факту) за грудень 2010 року (а.с.89-90, 92-96, 100-102).

Так, судом встановлено, що товарно-матеріальні цінності, а саме біополь (руберойд), використовувався позивачем безпосередньо при здійсненні капітального ремонту існуючої покрівлі житлового будинку по вул.Б.Хмельницького,30 в м.Калуші.

Відповідно до визначеного виду діяльності, 11.06.2012 року у м.Калуші між управлінням житлово-комунального господарства міської ради в особі начальника управління Рекунова Ю.І.(«Замовник») та ПП «Ісма-Буд»(«Підрядник») укладено договір №81 про виконання підрядних робіт(а.с.89). Предметом даного договору згідно п. 1.1 є виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту існуючої покрівлі житлового будинку по вул.Б.Хмельницького,30(а.с.89-90).

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, договір поставки біополю із ТзОВ «Віктор і Ко»було укладено на виконання вищевказаних ремонтно-будівельних робіт.

Слід зазначити, що відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11 необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до акту № 1 приймання виконаний підрядних робіт за грудень 2010 року від 28.12.2010р., підписаного позивачем та замовником -управління житлово-комунального господарства Калуської міської ради, при зазначенні найменуванні витрат та одиниць виміру в рядках №№4.5,6,10,17 вказано руберойд наплавлюваний загальною площею 3858,5 м.кв.(а.с.92-96).

Згідно з підсумковою відомістю ресурсів (витрати по факту) за грудень 2010 року в третьому розділі «Будівельні матеріали, вироби і конструкції»в рядках №№ 18,19,20 зазначено руберойд наплавлюваний, 3858,5 м.кв(а.с.100-102).

Узагальнюючи вищенаведене, слід зазначити, що про відсутність реального характеру даної господарської операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу , зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Перевірці також підлягають обставини, що свідчать про притягнення посадових осіб платника податків до кримінальної відповідальності у зв'язку зі здійсненням операцій, що визначені таким платником як підстава для одержання права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Крім цього, суд зазначає, що відсутність платника податків за місцем реєстрації не є безумовною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування, задекларованої платником податків.

У разі якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку.

Вищенаведена правова позиція неодноразово висвітлювалась в узагальненнях судової практики, підготовлених Вищим адміністративним судом України, зокрема в довідці від 15.04.2010 року та Інформаційному листі ВАСУ "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби"№1112/11/13-10, від 20.07.2010 р.

Таким чином, факт здійснення господарської операції підтверджується:

- видатковою накладною від 29.07.2010р. №0395 на суму 85668,00 грн. (в т.ч. ПДВ -14278,00 грн.);

- податковою накладною від 29.07.2010р. №0721 на суму ПДВ 14278,00 грн.;

- платіжним дорученням від 29.07.2010р. № 258 на суму 85 668,00 грн.;

- договором на виконання підрядних робіт № 81 від 11.06.2010р. -виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту існуючої покрівлі житлового будинку по вул.Б.Хмельницького, 30 в м.Калуші;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року, загальною вартістю робіт 162 717,65 грн.

Враховуючи встановлені судом обставини, оцінивши усі докази у справі у їх сукупності, в суду відсутні підстави для сумніву в реальності господарської операції позивача на поставку біополю та її відповідності дійсному економічному змісту для отримання останнім права на податковий кредит.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні наявність фактів порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача -ТзОВ «Віктор і Ко», за результатами виявлених порушень ДПІ Залізничного району м.Львова, відповідачем не доведено, будь-яких інших доказів на підтвердження обставин, викладених в Акті перевірки суду не надано.

Таким чином, наведені в Акті перевірки висновки відповідача, що слугували підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не обґрунтовуються жодними належними доказами, носять швидше інформаційний характер, а самі по собі результати проведеної невиїзної документальної перевірки не можуть чітко та об'єктивно виявити та підтвердити факт порушення позивачем вимог податкового законодавства, що підлягає доказуванню в суді та підтвердженню належними доказами.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За наведених підстав та вказаних правових норм, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції за № 0000142302 та за №0000152302 від 23.01.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства ''Ісма-буд''(ідентифікаційний номер 35518204) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 402 (чотириста дві) гривні 00 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 03.09.2012 року.