Ухвала

від 18.03.2015 по справі 2а-2182/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р. Справа № 9104/148194/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В.,Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ісма-Буд» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання нечинним податкових повідомлень-рішень за № 0000142302 від 23.01.2012 року та за № 0000152302 від 23.01.2012 року, -

В С Т А Н О В И В:

24.07.2012 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та з урахуванням змінених позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за № 0000142302 та за № 0000152302 від 23.01.2012 року.

В обґрунтування вимог зазначає, що відповідачем при здійснені перевірки не враховано надані первинні господарські документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій, які надали право підприємству на віднесення витрат по цих операціях до складу валових витрат. За наведених підстав вважає прийняті податкові повідомлення-рішення по податку на додану вартість за № 0000152302 від 23.01.2012р. та по податку на прибуток за №0000142302 від 23.01.2012р. незаконними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2012 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Калуської об'єднаної державної податкової інспекції за № 0000142302 та за № 0000152302 від 23.01.2012 року.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та в задоволенні позовних вимог відмовити.

Зокрема вказує, що оскільки, в ході перевірки ТзОВ «Віктор і Ко» встановлено відсутність постановок біополю, надання податкової вигоди покупцям в частині формування валових витрат та податкового кредиту, з врахуванням вищенаведених законодавчих норм, ПП «Ісма-Буд» безпідставно відобразила в податковому обліку операції по придбанню біополю у ТзОВ «Віктор і Ко».

Вважає, що перевіркою встановлено неможливість ПП «Ісма-Буд» реального здійснення фінансово - господарських операцій з ТзОВ «Віктор Ко», порушення ч. 1, 5 ст. 203, 215 , п. 1 ст. 216, ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що податковим органом було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства «Ісма-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Віктор і Ко» за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р..

За наслідками перевірки складено Акт за №22/23-02/35518204 від 10.01.2012 року, згідно з яким встановлено неможливість ПП «Ісма-Буд» реального здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Віктор і Ко», порушення ч.ч.1,5 ст.ст. 203,215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, прийнято до виконання документи по операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам; встановлено порушення п.п. 5.1., п.п. 5.2.1, 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємтв»ст..9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п.1.2. п.1, п.п. 2.1 п.2.15 та п.2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2010 рік в сум 17848,00 грн..

На підставі виявлених порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000142302 від 23.01.2012р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 22310,00 грн., в тому числі за основним платежем -17848,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -4462,00 грн..

Крім цього, актом перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 7.2.3, 7.2.6, 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість до сплати в бюджет за липень 2010 року в загальній сумі 14278,00 грн., як наслідок, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 23.01.2012р. №0000152302, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 17848,00 грн., в тому числі за основним платежем 14278,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -3570,00 грн..

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 23 січня 2012 року до Державної податкової служби України, скарга ПП «Ісма-Буд» залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Задовольняючи позовні вимоги позивача суд першої дійшов висновку, що факт здійснення господарської операції підтверджується матеріалами справи, а відтак відсутні підстави для сумніву в реальності господарської операції позивача на поставку біополю та її відповідності дійсному економічному змісту для отримання останнім права на податковий кредит, а фактів порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача -ТзОВ «Віктор і Ко», за результатами виявлених порушень ДПІ Залізничного району м.Львова, відповідачем не доведено.

Зазначені висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають дійсним обставинам справи та є правильними з огляду на наступне.

Приватне підприємство «Ісма-Буд» зареєстроване виконавчим комітетом Калуської міської ради Івано-Франківської області 14.01.2008 року та взято на податковий облік в Калуській ОДПІ. Основним видом діяльності позивача, згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців є: малярні роботи та скління -КВЕД 45.44.0; будівництво будівель - КВЕД45.21.1; монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря - КВЕД 45.33.1; виготовлення каркасних конструкцій і покрівель -КВЕД 45.22.0; водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи -КВЕД 45.33.2; електромонтажні роботи -КВЕД45.31.0.

Згідно з виписаною ТзОВ «Віктор і Ко» видатковою накладною від 29.07.2010 року №0395 позивачу здійснено поставку біополю, 3800 м.кв., вартістю 85 668,00 грн., в тому числі ПДВ 14 278,00 грн., на що видано податкову накладну від 29.07.2010р. №0721 на суму ПДВ 14278,00 грн..

Розрахунок за придбаний товар позивач проводив шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок в сумі 85 668,00 грн., згідно із платіжним дорученням №258 від 29.07.2010 року, що, в тому числі, підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку.

Окрім того, на підтвердження товарності операції, позивач також надав договір на виконання підрядних робіт № 81 від 11.06.2010р., довідку про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року, підсумкову відомість ресурсів (витрати по факту) за грудень 2010 року.

Так встановлено, що відповідно до визначеного виду діяльності, 11.06.2012 року у м. Калуші між Управлінням житлово-комунального господарства міської ради в особі начальника управління Рекунова Ю.І.(«Замовник») та ПП «Ісма-Буд» («Підрядник») укладено договір № 81 про виконання підрядних робіт. Предметом даного договору згідно п. 1.1 є виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту існуючої покрівлі житлового будинку по вул. Б.Хмельницького,30.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, при цьому, фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1. ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 від 16.07.1999 р. (далі-Закон №996), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового-бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що факт здійснення господарської операції підтверджується:

- видатковою накладною від 29.07.2010р. №0395 на суму 85668,00 грн. (в т.ч. ПДВ -14278,00 грн.);

- податковою накладною від 29.07.2010р. №0721 на суму ПДВ 14278,00 грн.;

- платіжним дорученням від 29.07.2010р. № 258 на суму 85 668,00 грн.;

- договором на виконання підрядних робіт № 81 від 11.06.2010р. - виконання ремонтно-будівельних робіт з капітального ремонту існуючої покрівлі житлового будинку по вул. Б.Хмельницького, 30 в м. Калуші;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2010 року, загальною вартістю робіт 162 717,65 грн.

Висновки органу ДПІ про безтоварність операцій суб'єкта господарювання-платника ПДВ з контрагентом, можуть ґрунтуватися на твердженні про неспроможність здійснити контрагентом ті господарські операції, які відображені в обліку суб'єкта господарювання - платника ПДВ, які, в свою чергу базується на тому, що у контрагента відсутні трудові ресурси та виробничі потужності, основні фонди та інші активи.

Разом із цим, відсутність трудових ресурсів, певних ресурсів тощо не можуть бути доказом неспроможності контрагента платника ПДВ виконати операції із надання поставок, з огляду на відсутність законодавчого обмеження щодо використання у господарській діяльності лише власних основних засобів, транспортних засобів, як і найманої праці шляхом укладення трудових, а не цивільно-правових договорів.

Такі обставини не можуть бути підставою для висновків про порушення вимог податкового законодавства суб'єкта господарювання - платника ПДВ, позаяк не залежать від волі останнього.

Порушення платником податків певних правил оподаткування тягне за собою відповідальність, передбачену податковим законодавством, і само по собі не може бути виключною підставою для висновку про укладення угоди з метою, суперечною інтересам держави і суспільства як і такої, що порушує публічний порядок.

Чинне законодавство України не ставить у залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Колегія суддів вважає необґрунтованим покликання податкового органу щодо факту причетності керівника товариства «Віктор і Ко» до створення та діяльності фіктивних підприємств, що, на думку податкового органу підтверджується за результатами розгляду кримінальної справи № 1-104/11 ( постанова Сихівського районного суду м.Львова від 29.11.2011 року, якою звільнено керівника ТзОВ «Віктор і Ко» від кримінальної відповідальності у відповідності до Закону України «Про амністію у 2011 році»). Вказаний факт не може бути доказом на підтвердження фіктивності господарських операцій позивача з вказаним товариством, оскільки при розгляді кримінальної справи не досліджувались операції, що стали підставою для винесення податкових повідомлень-рішень. Доказом кримінального діяння є вирок у кримінальній справі, що набрав чинності, а тому твердження податкового органу лише на цю обставину є недостатніми для доведення умислу та протиправності дій у ПП «Ісма-Буд» та ТзОВ «Віктор і Ко» при здійсненні господарських операцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності його дій.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.08.2012 року у справі № 2а-2182/12/0970 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль