Постанова

від 04.09.2012 по справі 2а-2206/12/0970

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2012 р. Справа № 2а-2206/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Микитин Н.М.

при секретарі судового засідання Жовнірович О.С.

за участю представника позивача Комарницького Е.Г.

за участю представника відповідача Бибика М.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі про визнання дій протиправними та стягнення коштів в розмірі 799 793,99 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

25.07.2012 року управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання протиправними дії стосовно відмови в проведенні відшкодування витрат понесених ними на виплату та доставку пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, на виплату та доставку щомісячної адресної допомоги особам які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та на виплату і доставку допомоги на поховання осіб які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; про стягнення суми витрат понесених на виплату та доставку пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, в розмірі 8438,62 за період з листопада 2011 року по травень 2012 року; стягнення суми в розмірі 788361,91 грн. витрат понесених на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги особам які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з грудня 2010 року по травень 2012 року, та стягнення 2993,46 грн. витрат понесених на виплату та доставку допомоги на поховання осіб які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання стосовно ОСОБА_12 за жовтень 2010 року та ОСОБА_9 за лютий 2012 року(позовні вимоги в редакції заяв від 13.08.2012р. та від 27.08.2012 р.).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач всупереч Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Закону України «Про страхові тарифи на обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», відмовився відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, щомісячної адресної допомоги та допомоги на поховання осіб які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, подавши до суду письмове заперечення проти адміністративного позову. Також в частині позовних вимог щодо стягнення коштів на виплату та доставку пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, особам, які отримали каліцтво в країнах СНД посилається на лист Міністерства юстиції України №21-46-921 від 14.08.2006 року, в якому зазначено про відсутність підстав для відшкодування таких витрат.

Розглянувши подані документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до часткового задоволення.

Заявлену вимогу про стягнення суми витрат понесених на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 в розмірі 8438,62 слід задоволити з наступних мотивів.

В період з листопада 2011 року по травень 2012 року позивачем понесені витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в розмірі 8438,62 грн., що складається із сум виплачених пенсій, щомісячної цільової допомоги на прожиття та витрат на доставку пенсій (а.с. 62).

Суми виплаченої допомоги та пенсій включені позивачем до актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за кожний місяць вказаного періоду.

Відповідачем зазначені акти підписані із застереженнями та згідно таблиць розбіжностей не прийнято до відшкодування вищевказану суму виплаченої пенсії громадянам, що одержали трудове каліцтво, профзахворювання за межами України.

01.06.2012р. позивач звернувся до відповідача про добровільне відшкодування понесених витрат на виплату і доставку вказаної пенсії по інвалідності, державної адресної допомоги та допомоги на поховання (а.с.50).

У листі від 14.06.2012 року відповідач зазначив про відсутність підстав до відшкодування таких виплат(а.с.51).

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообовязкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування, в Україні залежно від страхового випадку є: пенсійне страхування, страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, медичне страхування, страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, страхування на випадок безробіття.

Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в судовому порядку, якщо законом не встановлено досудовий порядок їх розгляду (стаття 12 Основ).

Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням, відновлення здоров'я та працездатності потерпілого, допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, повязаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У частині 4 статті 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відносини стосовно відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат Пенсійного Фонду на виплату пенсій по інвалідності регулюються Законом України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, повязаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (далі - Порядок № 5-4/4).

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати в тому числі шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я, виплачуючи йому пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються, відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Крім того, статтею 24 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, законодавством передбачено обов'язок Фонду здійснювати відшкодування пенсійним органам чітко визначеного переліку понесених останніми витрат. Серед таких витрат передбачено відшкодування витрат з виплачених пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 року закони Української РСР та інші акти, ухвалені Верховною Радою Української РСР, діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, ухваленим після проголошення незалежності України.

Стаття 9 зазначеного Закону передбачає, що всі громадяни СРСР, які на момент проголошення незалежності України постійно проживали на території України, є громадянами України. Україна гарантує забезпечення прав людини кожному громадянину України незалежно від національної приналежності та інших ознак відповідно до міжнародно-правових актів про права людини.

Відповідно до Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць СНД в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року держави-учасниці Співдружності мають зобов'язання щодо непрацездатних осіб, які отримали право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження до складу СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди.

Згідно статті 5 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав - учасниць Угоди.

У відповідності зі статтею 3 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.

Пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, якщо страховий випадок стався на території держав-учасниць Угоди, призначаються за законодавством України і виплачуються з коштів Пенсійного фонду України.

Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зобов'язаний відшкодовувати органам Пенсійного фонду України витрати на виплату пенсій, якщо нещасний випадок стався на території держав-учасниць Угоди.

Як встановлено судом за заявлений період позивачем здійснено виплату громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та понесено витрати на її доставку в розмірі 8438,62 грн., що підтверджується розрахунком сум понесених витрат управлінням Пенсійного фонду України витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (а.с. 62).

Крім того, 20.06.2011 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду по справі № 41955/11/9104 апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі Івано-Франківської області залишено без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за №2а-1012/11/0970 від 13.04.2011 року про стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 01.09.2010р. до 30.11.2010р. стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 - без змін(а.с. 8-11, том ІІ).

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України, обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки обов'язок щодо відшкодування відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Долинському районі витрат управлінню Пенсійного фонду в Долинському районі на виплату та доставку пенсій по інвалідності в наслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 встановлений постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі за №2а-1012/11/0970 від 13.04.2011 року, яка набрала законної сили, то така обставина не підлягає доказуванню.

Правова позиція, щодо обов'язку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань управлінню Пенсійного фонду України витрат на виплату і доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер в наслідок нещасного випадку на виробництві викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.01.2011 року № К-19259/10.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підставні та обґрунтовані, а кошти в розмірі 8438,62 грн. підлягають стягненню в судовому порядку.

Щодо заявленої позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача стосовно відмови в проведенні відшкодування витрат понесених управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві стосовно громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, необхідно зазначити, що вказана вимога охоплюється вимогою про стягнення вищевказаних коштів, не потребує додаткового судового захисту, тому позов в цій частині не підлягає до задоволення.

Також, безпідставною та такою що не підлягає до задоволення є вимога про стягнення з відповідача 2993,46 грн. витрат понесених управлінням Пенсійного фонду України в Долинському районі на виплату та доставку допомоги на поховання осіб які отримували пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання стосовно ОСОБА_12 за жовтень 2010 року та ОСОБА_9 за лютий 2012 року, а також про визнання протиправними дій стосовно відмови у виплаті таких витрат.

Згідно з абзацом 2 частини 9 статті 34 Закону України від 23 вересня 1999 року №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві" (далі -Закон №1105-XIV) у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсій, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержанням каліцтва або іншим ушкодженням здоров'я має підтвердитися висновком відповідних медичних закладів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2011 року №826 "Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" та постановою Фонду від 03.10.2008 року №45 передбачено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Як зазначив в судовому засіданні представник відповідача та не спростував представник позивача, у справах ОСОБА_12 та ОСОБА_9 відсутні відповідні медичні висновки, а саме Акти посмертного обстеження, для встановлення зв'язку хвороби чи травми отриманої померлими, із їх смертю.

Аналіз норм Закону №1105-XIV, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2001р. № 826, дають підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я.

Також слід зазначити, що таку правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 23.05.2011 року № 21-48а11.

Стосовно позовної вимоги про стягнення 788361,91 грн. витрат понесених на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги особам які отримують пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з грудня 2010 року по травень 2012 року суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що в період з грудня 2010р. по травень 2012 року позивачем здійснено виплату застрахованим особам державної адресної допомоги до пенсії по інвалідності у зв'язку із трудовим каліцтвом, внаслідок нещасного випадку на виробництві в сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність в розмірі 788361,91 грн. (а.с. 53).

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі Івано-Франківської області та відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Долинському районі Івано-Франківської області до кожного акту складено таблиці розбіжностей із зазначенням сум, які не прийняті відповідачем до заліку..

Загальна сума не відшкодованих відповідачем позивачу витрат складає 788361,91 грн.

Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону №1105-XIV.

Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку вчасно та в повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок пошкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.

Постановою КМУ № 265 установлено, що в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 %, на двох -120 %, на трьох і більше -150 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначених розмірів. У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога в сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 4 постанови №265 встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціально допомога.

Вирішуючи питання про те, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно врахувати те, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів. Відповідно до ст. 46 Закону №1105-XIV кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.

Вищевказані висновки містяться у постанові Верховного Суду України від 20.06.2011 року (а.с.205-207).

Як наслідок суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі Івано-Франківської області витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги до пенсії в розмірі 788361,91 грн. та визнання протиправними дій стосовно відмови у відшкодуванні такої допомоги. За таких обставин, в задоволенні позову в цій частині слід також відмовити.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Долинському районі (Код ЄДРПОУ 25925549, місцезнаходження -77500, вул. Пушкіна, 12, м. Долина) на користь Управління Пенсійного фонду України в Долинському районі (код ЄДРПО 20551038, місцезнаходження - 77503, вул. Грушевського, 18, м. Долина) суму витрат понесених на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 в розмірі 8 438 (вісім тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 62 копійки за період з листопада 2011 року по травень 2012 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Микитин Н.М.

Постанова складена в повному обсязі 10.09.2012 року.